Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №523/6139/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1273/26

Справа № 523/6139/26

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича, на постанову Пересипського районного суду міста Одеси від 20 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Пересипського районного суду міста Одеси від 20 травня 2026 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь Держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постановлено вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавленим права керування транспортними засобами з дня набрання постанови законної сили.

Згідно із постановою суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№615987 від 16.03.2026р., ОСОБА_1 , 16.03.2026 р. близько 01:05 год по вул. Ген.Бочарова, біля буд.58 в м.Одесі, керував електросамокатом Jet, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду адвокат Осьмінін С.Д. діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження обставин справи, порушення норм матеріального права, не врахування позиції особи, що притягається до адміністративної відповідальності, щодо сумі адміністративного правопорушення, просить постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 20.05.2026 року у справі № 523/6139/26- скасувати, провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено те, що протокол серії ЕПР № 615987 від 16.03.2026 року було складено неправомірно, оскільки в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, а належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення до суду надано не було. Зауважується, що під час дослідження відеозапису з нагрудних камер поліцейських, які містяться в матеріалах справи, не виявлено в поведінці ОСОБА_1 таких ознак, які б свідчили про можливість перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 вів себе адекватно для подій зафіксованих в протоколі. Крім того, зазначається, що відповідні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 поліцейськими не встановлювались, а лише перерахувались.

На думку захисту, всі вищеперелічені обставини вказують на необґрунтованість вимоги поліцейського, щодо проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки лише при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак сп`яніння, останній повинен на вимогу поліцейських пройти відповідний огляд.

Крім того, звертається увага на те, що представник патрульної поліції не зазначив жодної законної підстави для зупинки транспортного засобу, чим грубо порушив приписи ст. 35 Закону України “Про національну поліцію”. Стороною захисту зауважується, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, стороною захисту звертається увага на те, що працівниками патрульної поліції під час спілкування із ОСОБА_1 та складання протоколу, останньому не були зачитані його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки в іншому випадку, будучі проінформованим про свої законні права, ОСОБА_1 цілком вірогідно мав би змогу вести себе та спілкуватись з представниками поліції зовсім іншим образом. На думку захисту, працівники поліції скориставшись юридичною необізнаністю ОСОБА_1 штучно та навмисно створили умови, що привели до складання протоколу відносно останнього. Вищевказані дії упередженого ставлення поліцейських до ОСОБА_1 також підтверджується фактом незаконного огляду і огляду особистих речей ОСОБА_1 , які всупереч вимогам ст. 264 КУпАП, проводились за відсутності двох понятих та без складання відповідного протоколу.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , думку його адвоката Осьмініна С.Д., суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону районним судом дотримано у повному обсязі.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі — ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№615987 від 16.03.2026 року, який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому зазначено відомості про посадову особу, яка склала даний протокол та особу, відносно якої він складений, суть адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване. І в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_1 , 16.03.2026 р. близько 01:05 год по вул. Ген.Бочарова, біля буд.58 в м.Одесі, керував електросамокатом Jet, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд на стан спяніння відносно ОСОБА_1 не проводився;

- відеоматеріалами події, що містяться на оптичному диску.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Навпаки, суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що останні в ході спілкування з ОСОБА_1 було встановлено, що останній вживав алкогольні напої, проте на його думку він має право рухатись на електросамокаті, оскільки він не є автомобілем. Після чого, в межах своєї компетенції та виконуючи свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України “Про Національну поліцію”, ОСОБА_1 співробітниками поліції було запропоновано проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки так і у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи захисту про те, що протокол відносно ОСОБА_1 було складено неправомірно, оскільки в його діях немає складу адміністративного правопорушення, а належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення до суду надано не було, є голослівними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Оспорювання в апеляційній скарзі, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 поліцейськими не встановлювались, а лише перерахувались, як на підставу для закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки законодавство про адміністративне правопорушення не передбачає можливості оспорювання водієм встановлених уповноваженою особою ознак алкогольного сп`яніння. Крім того, апеляційний суд зауважує, що як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 сам зізнався, що вживав алкоголь, і жодних заперечень при оголошені йому протоколу та перерахуванні ознак він не заявляв, внаслідок чого вищезазначені заперечення захисту, як на окрему підставу для скасування постанови судді та закриття провадження у справі є недоречними.

Крім того апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 не скористався процесуальною можливістю та не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що остання зверталася до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.

Доводи захисту про відсутність причини зупинки не впливають на правильність висновків щодо наявності складу адміністративного правопорушення, оскільки вказана обставина ніяким чином не впливає на факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто порушення ним вимог п. 2.5 ПДР.

Більше того, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання ним вимог п. 2.5 ПДР.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, вказані доводи захисту ніяким чином не впливають на висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та на вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів захисту про порушення працівниками патрульної поліції вимог закону у зв`язку із не роз`ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає, що згідно наявним в матеріалах відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 було оголошено зміст протоколу в тому числі права і обов`язки, і жодних зауважень, клопотань, зокрема і щодо не роз`яснення йому процесуальних прав, ОСОБА_1 не заявляв. Крім того права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, були відновлені шляхом, зокрема і подання апеляційної скарги та надання можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді. Апеляційний суд відзначає, що права, що перелічені в ст. 268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляду справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.

За таких обставин, відсутність підпису у протоколі в графі роз`яснення особі її прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, котрий за своєю природою та змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов`язків особи, не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи захисту, що у діях працівників поліції штучно створили умови, що привели до складання відносно ОСОБА_1 протоколу не заслуговують на увагу, спростовуються відеозаписом який долучений до матеріалів справи.

Загалом доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що ОСОБА_1 було надано в передбаченому порядку можливість пройти перевірку на стан алкогольного сп`яніння, від якої він відмовився, що містить склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно, наявні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича– залишити без задоволення, а постанову Пересипського районного суду міста Одеси від 20 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов