Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №485/106/26 — Миколаївський апеляційний суд

01.07.26

22-ц/812/1153/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Миколаїв

справа №485/106/26

провадження №22-ц/812/1153/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Соловйова О. В. у приміщенні суду у м. Снігурівка Миколаївської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі – Товариство або ТОВ «Коллект Центр» ) звернулося до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало наступним.

Позивач вказував, що 22 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» був укладений договір про надання фінансових послуг №2111252467688 «Стандартний», за умовами якого позикодавець надав позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 1 рік, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Також 21 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» був укладений кредитний договір №1374613, за умовами якого позикодавець надав позичальнику кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 15 днів із сплатою 0,0010% процентів за кожен день строку користування кредитом.

01 грудня 2021 року було укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111252467688.

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111252467688.

Крім цього, 30 липня 2021 року було укладено договір №30/07-1 відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1374613.

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1374613.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договорів утворилася заборгованість станом на день подачі позову, а саме:

- за договором №2111252467688 в розмірі 73 685,60 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000,00 грн та заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 69 685,60 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач визначив заборгованість у розмірі 30 120,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000,00 грн та заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 26 120,00 грн.

- за договором №1374613 у розмірі 10 346,34 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 6000,00 грн, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 3861,90 грн, інфляційних збитків у сумі 381,38 грн, 3% річних у сумі 103,06 грн.

Посилаючись на зазначене, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами у загальному розмірі 40 466,34 грн, судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив до них застосувати строк позовної давності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2026 року позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 40 466,34 грн з яких: за кредитним договором №2111252467688 від 22 квітня 2021 року у розмірі 30 120,00 грн, а саме 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 26 120,00 грн заборгованість за відсотками; за кредитним договором №1374613 від 21 травня 2021 року у розмірі 10 346,34 грн, а саме 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3861,90 грн заборгованість за відсотками, 103,06 грн 3% річних, 381,38 грн інфляційні збитки, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача, який є новим кредитором згідно з договором відступлення права вимоги, виникло право вимоги до відповідача про стягнення кредитних коштів у вказаній судом сумі. Судом також вказано, що позов подано у межах строку позовної давності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд врахував складність справи, обсяг виконаної роботи адвоката, а також критерії розумності та співмірності.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, або змінити рішення, зменшивши зокрема, суму відсотків та виключивши штрафні санкції, нараховані після 24.02.2022.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначав, що суд першої інстанції помилково не застосував наслідки пропуску позовної давності та безпідставно не перевірив обґрунтованість нарахування процентів та механізм укладання електронних договорів. На думку відповідача, позивач не надав належних доказів на підтвердження наявності боргу.

Крім того, відповідач просив зменшити судові витрати, які на його погляд є необґрунтованими.

Доводи інших учасників справи

ТОВ «Коллект Центр» подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи

Щодо кредитного договору №2111252467688

22 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» був укладений договір про надання фінансових послуг №2111252467688 «Стандартний», за умовами якого позикодавець надав позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності кредит у розмірі 4000,00 грн на строк 16 днів (орієнтовний строк повернення кредиту), а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису, зокрема, відповідачем одноразовим ідентифікатором Н9.

Відповідно до п. 1.4 Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту (відповідно до п. 1.3 – орієнтований строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту);

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4.б);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4.в).

Згідно з п.1.4.1 нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.

Відповідно до п.1.4.2 в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтованого строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті за кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Згідно з п.1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) – 1 рік.

Пункт 4.12 договору визначає, що сторони погодили договірну позовну давність по всім взаємовідносинам за договором строком у 10 років.

Факт укладання кредитного договору підтверджено інформацією щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладання електронного договору, у якій, серед іншого, містяться дані про проведення ідентифікації та верифікації за допомогою системи BankID НБУ.

Видача кредитних коштів в сумі 4000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Вей Фор Пей» від 29 грудня 2025 року, відповідно до якої 22 квітня 2021 року на карту НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у вказаній сумі.

Згідно з повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260312/70950-БТ від 17 березня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 до банківського рахунку № НОМЕР_4 . 22 квітня 2021 року на банківський рахунок ОСОБА_1 було зараховано 4000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2111252467688 від 22 квітня 2021 року, складеного ТОВ «Служба миттєвого кредитування», станом на 30 листопада 2021 року заборгованість складала 30 120,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 26 120,00 грн заборгованість за відсотками.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, за умовами якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2111252467688 від 22 квітня 2021 року в сумі 30 120,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 26 120,00 грн заборгованість за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2111252467688 від 22 квітня 2021 року, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», вказаним кредитором було нараховано відсотки за користування кредитними коштами за період з 01 грудня 2021 року до 21 квітня 2022 року у сумі 43 565,60 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2111252467688 від 22 квітня 2021 року на суму 73 685,00 грн, з яких 4000 грн заборгованість за тілом кредиту та 69 685,60 грн заборгованість за відсотками.

Щодо кредитного договору №1374613

21 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» був укладений кредитний договір №1374613, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 6000,00 грн на 15 днів (основний строк, Строк А) із сплатою 0,0010% процентів за кожен день строку користування кредитом. Договір підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису, зокрема, відповідачем одноразовим ідентифікатором В-746562.

Згідно з п. 1.7 договору сторони домовилися, що загальний строк надання кредиту може бути автоматично продовжений (пролонгований) у разі невиконання позичальником в повному обсязі зобов`язань зі сплати процентів згідно з п.1.6 та повернення кредиту у визначений в п.1.5 термін (після спливу Строку А). У такому разі строк надання кредиту автоматично пролонгується на строк 13 календарних днів (Строк Б, пролонгований строк), а зазначена в п.1.5 договору дата повернення кредиту продовжується на відповідну кількість днів. Під час пролонгованого строку позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 4,95 % від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку.

Пункт 1.8 договору визначає, що сторони домовилися, що строк надання кредиту може бути подовжений та змінена дата повернення кредиту (п.1.5 або з урахуванням пролонгації та подовжень згідно з п.1.7, 1.8) у разі виконання певних дій позичальником, а саме:

1.8.1 подовження строку надання кредиту після спливу основного строку здійснюється в термін, визначений в п.1.5 шляхом погашення позичальником всіх нарахованих процентів протягом строку А. У такому разі термін надання кредиту вважається продовженим на 15 днів (строк В), а вказана в п.1.5 договору дата повернення кредиту подовжується на відповідну кількість днів. Під час подовженого строку (строку В) позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожний день подовженого строку.

1.8.2 подовження строку надання кредиту протягом пролонгованого (строку Б) здійснюється шляхом сплати позичальником суми нарахованих процентів протягом строку А та строку Б. У такому разі термін надання кредиту вважається подовженим на 15 днів (Строк В), а вказана в п.1.5 (з урахуванням пролонгації згідно з п.1.7) дата повернення кредиту подовжується на відповідну кількість днів. Під час подовженого строку В позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожний день подовженого строку.

1.8.3 у разі невиконання позичальником в повному обсязі зобов`язань зі сплати процентів, нарахованих протягом строку В згідно з п.1.8.1/1.8.2 та повернення кредиту після спливу строку В, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується (пролонгується) на строк 30 днів (строк Г), а вказана в п.1.5 договору дата повернення кредиту (з урахуванням пролонгації згідно з п.1.7 та подовження згідно з п.1.8) подовжується на відповідну кількість днів. Під час пролонгованого строку Г позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку Г.

1.8.4 подовження строку надання кредиту протягом строку В здійснюється шляхом погашення позичальником всіх нарахованих процентів на дату такого погашення. У такому разі термін надання кредиту вважається подовженим на кількість днів, за які погашені нараховані проценти, на умовах, передбачених п.1.8.1, а вказана в п.1.5 договору дата повернення кредиту (з урахуванням пролонгацій та подовжень) подовжується на відповідну кількість днів.

1.8.5. подовження строку надання кредиту протягом пролонгованого строку Г здійснюється шляхом сплати позичальником суми нарахованих процентів протягом строку В та строку Г. У такому разі термін надання кредиту вважається подовженим на 15 днів (строк В), на умовах, передбачених п.1.8.1 договору, а вказана в п.1.5 договору дата повернення кредиту (з урахуванням пролонгацій та подовжень) подовжується на відповідну кількість днів.

Відповідно до п.1.12 договору строк дії договору – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше одного календарного року.

Видача кредитних коштів в сумі 6000,00 грн підтверджується квитанцією платіжної системи FONDY №409710569 від 21 травня 2021 року, відповідно до якої 21 травня 2021 року на карту НОМЕР_5 було перераховано грошові кошти у вказаній сумі.

Згідно з повідомленням АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-10308 від 27 березня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_6 . На цю карту 21 травня 2021 року було зараховано 6000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1374613 від 21 травня 2021 року, складеного ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», станом на 29 липня 2021 року заборгованість складала 9861,90 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 3861,90 грн заборгованість за відсотками.

30 липня 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №30/07-1, відповідно до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №30/07-1 від 30 липня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1374613 від 21 травня 2021 року в сумі 9861,90 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 3861,90 грн заборгованість за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1374613 від 21 травня 2021 року, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість за кредитним договором становить 10 346,34 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3861,90 грн заборгованість за відсотками, 103,06 грн 3% річних та 381,38 грн інфляційні збитки, нараховані за період з 30.07.2021 до 23.02.2022.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1374613 від 21 травня 2021 року в сумі 10 346,34 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3861,90 грн заборгованість за відсотками, 484,44 грн нарахування за порушення грошового зобов`язання згідно з ст.625 ЦК України.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з нормами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

В разі порушення зобов`язання наступають наслідки, визначеніст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Згідно з статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статті 525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр», суд першої інстанції виходив з того, що у позивача, який є новим кредитором згідно з договором відступлення права вимоги, виникло право вимоги до відповідача про стягнення кредитних коштів у вказаній судом сумі. Суд вважав, що позивачем не було пропущено строку позовної давності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд врахував складність справи, обсяг виконаної роботи адвоката, а також критерії розумності та співмірності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Досліджені судом докази свідчать, що сторони по справі узгодили умови кредитних договорів, у тому числі сплату процентів.

Відповідач отримав кредитні кошти, про що свідчать довідки банків про зарахування коштів на його рахунки, а отже мав обов`язок погашати кредит та сплачувати відсотки.

Встановивши порушення відповідачем умов кредитного договору щодо вчасного повернення кредитних коштів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної у позовній заяві суми заборгованості.

Розрахунок Банку свідчить, що нарахування заборгованості було здійснено виходячи з узгоджених сторонами умов кредитного договору. Нарахування сум, передбачених ст.625 ЦК України, відповідає нормам законодавства.

Посилання відповідача на те, що зазначена позивачем сума відсотків є завищеною, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно з нормами статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи кредитні договори, ОСОБА_1 знайомився з їх умовами, у тому числі з реальною процентною ставкою, про що свідчать його підписи, а отже повинен сплатити позивачу проценти у розмірі, який обумовлений у договорі. Нарахування відсотків здійснено у строки кредитування.

Висновок суду про те, що позивачем не було пропущено строків позовної давності, також відповідає вимогам законодавства (Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України), яке передбачає у період з 12 березня 2020 року по 03 вересня 2025 року продовження строків позовної давності на строк дії карантину COVID-19 та зупинення перебігу строків позовної давності у період дії воєнного стану в Україні.

Крім того у пункті 4.12 кредитного договору від 22.04.2021 визначено, що сторони погодили договірну позовну давність по всім взаємовідносинам по договору строком у 10 років.

За такого відсутні підстави стверджувати, що суд ухвалив рішення, яке не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлених обставин справи та виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

Інші доводи скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає недоцільним повторне наведення обґрунтувань на спростування доводів апеляційної скарги, які вже були оцінені судом. Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що хоча пункт перший статті 6 Конвенції і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Відхиляючи скаргу, апеляційний суд, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення ЄСПЛ від 21 січня 1999 року у справі «Гарсіа Руїз проти Іспанії»).

Стосовно тверджень відповідача про те, що стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача у сумі 5000,00 грн, є необґрунтованим, бо вказаний розмір витрат є недоведеним, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 16 000,00 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд вважав, що з урахуванням складності справи, суми заборгованості відповідача, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, до стягнення з нього на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у частковому розмірі, а саме 5000,00 грн.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» були надані позивачу у суді першої інстанції послуги на суму 16 000,00 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналізуючи складені адвокатами адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» заяви по суті справи, на предмет складності, обсягу та часу, витраченого для їх складання, обсяг виконаних робіт згідно з актом надання юридичної допомоги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.

Щодо судових витрат у суді апеляційної інстанції

Закон України «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду заяв справляється судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Матеріали справи свідчать, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 мав сплатити до Державного бюджету України 3993,60 грн судового збору.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 12 травня 2026 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, то він має сплатити до Державного бюджету України судовий збір у сумі 3993,60 грн.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2026 року – без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3993,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 01 липня 2026 року.