Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №481/1914/25 — Миколаївський апеляційний суд

01.07.26

22-ц/812/1090/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Миколаїв

справа №481/1914/25

провадження №22-ц/812/1090/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Вжещ С. І. у приміщенні суду у м. Новий Буг Миколаївської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі – Товариство або ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало наступним.

Позивач вказував, що 11 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений договір №2768786 про надання фінансового кредиту, за умовами якого відповідач строком на 30 днів отримав кредит у сумі 4000,00 грн зі сплатою відсотків за зниженою процентною ставкою 0,01% в день від суми кредиту та стандартної процентної ставки 1,90 % в день від суми кредиту, які застосовуються відповідно до п. 1.4. цього договору.

Також 16 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанс» був укладений договір №10002231259 про надання споживчого кредиту, за умовами якого позикодавець надав позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти у розмірі 2000,00 грн на строк 30 календарних днів, а позичальник зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом.

26 березня 2021 року було укладено договір №26032021, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2768786.

23 травня 2024 року було укладено договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ ««Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2768786.

Крім цього, 11 травня 2021 року було укладено договір №11052021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10002231259.

23 травня 2024 року було укладено договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10002231259.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договорів утворилася заборгованість станом на день подачі позову, а саме:

- за договором №2768786 в розмірі 13 120,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000,00 грн та заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у сумі 9120,00 грн;

- за договором №10002231259 у розмірі 8050,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 2000,00 грн та заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у сумі 6050,00 грн.

Посилаючись на зазначене, ТОВ «Факторинг Партнерс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 21 170,00 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

Відповідач заперечував проти задоволення позову, вказував, що до спірних правовідносин необхідно застосувати строк позовної давності.

Зазначав, якщо суд дійде висновку про наявність заборгованості, то обмежити її стягненням тіла кредиту. Відповідач вважав, що позивачем не доведено заявлені позовні вимоги та право позивача на стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заявлені позивачем для стягнення витрати на професійну правничу допомогу відповідач вважав необґрунтованими та завищеними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №2768786 від 11 серпня 2020 року у загальному розмірі 6280,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 4000,00 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 2280,00 грн; заборгованість за кредитним договором №10002231259 від 16 серпня 2020 року у загальному розмірі 2900,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 2000,00 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 900,00 грн, а також судовий збір в розмірі 1050,35 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2168,00 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача, який є новим кредитором згідно з договором факторингу, виникло право вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договорами. Однак, суд вважав, що відсотки за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню, а саме в межах строку кредитування. Судом також вказано, що позов подано у межах строку позовної давності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд врахував складність справи, обсяг виконаної роботи адвоката, критерії розумності та співмірності, а також задоволення позовних вимог у частковому розмірі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову або змінити рішення, зменшивши розмір стягнення до 6000,00 грн.

Обґрунтовуючи скаргу, відповідач зазначав, що позивачем не доведено укладення кредитних договорів саме з ним. Нараховані проценти не підтверджені належними доказами. Відповідач вважав, що нарахування відсотків під час карантинних обмежень COVID-19, є неправомірним.

Витрати на правничу допомогу є недоведеними.

Доводи інших учасників справи

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи

Щодо кредитного договору №2768786 від 11.08.2020

11 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений договір №2768786 про надання фінансового кредиту, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором M747856.

Відповідно до умов договору відповідач строком на 30 днів (можлива пролонгація, але не більше 90 календарних днів ) отримав кредит у сумі 4000,00 грн зі сплатою відсотків за зниженою процентною ставкою 0,01% в день від суми кредиту та стандартної процентної ставки 1,90 % в день від суми кредиту.

Згідно з п. 2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку, реквізити якої надані споживачем в Особистому кабінеті.

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) на користь споживача (п.2.4 договору).

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п.2.5 договору).

Відповідно до п.3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки відповідно до пп.1.5.2 договору є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов договору, оскільки, умови про встановлення різних процентних ставок за цим договором застосовуються автоматично за домовленістю Сторін, та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору (п.3.3 договору).

Згідно із пунктом 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.4.2-4.5 договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пункту 4.3 договору.

За пунктом 4.3 договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі (пункт 4.4 договору).

Згідно з пунктом 4.5 договору у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з моменту вчинення споживачем дій, зазначених в пункті 4.3 цього договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті.

Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача (пп.3 п.5.1 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в пп.6.1.1 договору. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються в період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 договору. Для цілей цього Договору, проценти, що нараховуються в період прострочення вважаються простроченими, та підлягають сплаті відповідно до черговості, передбаченої пунктом 6.3 договору.

Відповідно до довідки ТОВ ФК «Вей фор пей» №6154-ВП від 07 листопада 2025 року ТОВ ФК «Вер фор пей» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ним та ТОВ «Авентус Україна» укладено угоду на переказ коштів №ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року, відповідно до якої було здійснено успішний переказ 11 серпня 2020 року на суму 4000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 439564, номер транзакції в системі WayForPay – creditplus-9813717.

Згідно з карткою обліку договору №2768786 від 11 серпня 2020 року (розрахунок заборгованості) загальна заборгованість становить 13 120,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 9120,00 грн (період з 11.08.2020 до 04.01.2021).

26 березня 2021 року було укладено договір №26032021, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2768786.

23 травня 2024 року було укладено договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ ««Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2768786.

Відповідно до реєстру заборгованостей №1 до договору №23/05/24 від 23 травня 2024 року ТОВ ««Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2768786 в сумі 13 120,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу та 9120,00 грн заборгованість за відсотками.

Щодо кредитного договору №10002231259 від 16.08.2020

16 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» був укладений договір №10002231259 про надання споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора 52545.

За умовами договору кредитодавець надав позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності кредит у розмірі 2000,00 грн на строк 30 календарних днів (можлива пролонгація), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування кредитом за процентною ставкою.

Базова процентна ставка – процентна ставка, розрахована відповідно до програми лояльності (без урахування знижки, що може надаватися за промокодом), та яка становить 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Процентна ставка – процентна ставка, розрахована відповідно до програми лояльності (з урахуванням знижки, що надається за промокодом), та яка становить 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Процентна ставка 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом нараховується: в межах строку кредиту, передбаченого п.1.3 цього договору; в межах строку, на який було продовжено строк кредиту за домовленістю сторін, якщо інший розмір процентної ставки не передбачено відповідною додатковою угодою до цього договору із урахуванням програми лояльності.

У випадку користування кредитом понад строк, встановлений у п.1.3 договору, без укладення відповідної угоди про продовження строку кредиту, особливі умови, встановлені для позичальника промокодом за програмою лояльності, втрачають силу, застосовується Базова процентна ставка (2,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом), а нараховані проценти за весь строк користування кредитом підлягають перерахуванню за Базовою процентною ставкою.

Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п.2.2 договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), заначений в п.1.3 цього Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік розрахунків розміщується Товариством в Особистому кабінеті.

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (п.2.4 договору).

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п. 2.5 договору).

Згідно з п.3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4 цього договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії цього договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Згідно із пунктом 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою позичальника на кількість днів, зазначену в пункті 1.3 цього договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктом 4.2 (пп.4.2.1-4.2.3) цього договору.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 договору пропозиція (оферта) позичальника щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій позичальником.

Підпункт 4.2.2 пункту 4.2 договору визначає, що Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) позичальника про продовження строку користування кредитом шляхом направлення позичальнику текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені позичальником товариству в особистому кабінеті/зазначені в цьому договорі.

Згідно із підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 договору у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) позичальника про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення позичальником дій, зазначених в підпунктів 4.2.1 цього пункту договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті.

Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позичальника відповідно до цивільного законодавства України (пп.4 п. 5.1 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 цього Договору. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом за ініціативою позичальника повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються в період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається позичальнику в Особистому кабінеті, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 цього Договору.

Згідно з п.9.1 договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

З довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з яким укладено кредитний договір №10002231259 від 16 серпня 2020 року, ідентифікований ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» 16 серпня 2020 року, одноразовий ідентифікатор – 52545, номер телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор +380733299604.

Відповідно до інформації ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» через платіжну систему «Platon» здійснено успішний переказ 16 серпня 2020 року на суму 2000,00 грн, на картку НОМЕР_1 , номер транзакції: НОМЕР_4 .

Згідно з випискою за кредитним договором №10002231259 загальна заборгованість становить 8050,00 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2000,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами – 6050,00 грн (період з 16.08.2020 до 15.12.2020).

11 травня 2021 року було укладено договір №11052021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10002231259.

23 травня 2024 року було укладено договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10002231259.

Відповідно до витягу з реєстру заборгованостей №2 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року ТОВ ««Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №10002231259 в сумі 8050,00 грн, з яких 2000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу та 6050,00 грн заборгованість за відсотками.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з нормами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно з статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

В силу частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг – це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог на суму 9180,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача, який є новим кредитором згідно з договором факторингу, виникло право вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договорами. Однак, суд вважав, що відсотки за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню, а саме в межах строку кредитування. Судом також вказано, що позов подано у межах строку позовної давності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд врахував складність справи, обсяг виконаної роботи адвоката, критерії розумності та співмірності, а також задоволення позовних вимог у частковому розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами, оскільки він, отримавши кредит, своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконав.

Матеріали справи свідчать, що належними та допустимими доказами підтверджений факт укладання між ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 кредитних договорів на суму 4000,00 грн та 2000,00 грн у передбаченій законом формі, виконання кредитором умов договору щодо надання позичальнику кредитних коштів та невиконання останнім зобов`язань з повернення кредитних коштів разом із нарахованими відповідно до умов договору процентами за користування кредитними коштами, а також перехід права вимоги за цими договорами до ТОВ «Факторинг Партнерс», що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами на користь позивача.

Посилання відповідача на відсутність належних доказів на підтвердження підписання ним кредитних договорів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами. Факт підписання відповідачем кредитних договорів підтверджений електронними підписами одноразовим ідентифікатором, а надання кредитором позичальнику кредитних коштів – довідками про перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача. Відповідач вказаного факту не спростував.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі №420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Що стосується тверджень відповідача про те, що позивач неправомірно нарахував йому відсотки, оскільки під час дії карантинних обмежень COVID-19 вони не нараховувалися, то вони є хибними.

Пункти 13, 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачають, що у період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.

У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Отже, нарахування процентів за кредитними договорами у період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які відбувалися з 12.03.2020 до 30.06.2023, не було заборонено законодавством.

Доводи відповідача про те, що позивач не довів належними доказами перехід до нього права вимоги за кредитними договорами, спростовуються змістом договорів факторингів та реєстрами заборгованостей.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в частині вирішення судом позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Твердження відповідача про те, що визначення судом розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу у вказаній справі у сумі 2168,00 грн, є безпідставним, бо вказаний розмір витрат є недоведеним, колегія суддів вважає хибними.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що позивачу у суді першої інстанції були надані послуги з правничої допомоги на суму 13 000 грн (вивчення документів – 4000,00 грн і складення позовної заяви – 9000,00 грн).

Суд першої інстанції визначив, що співмірною зі складністю справи та виконаними роботами (наданими послугами), є сума витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Проте, оскільки позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають частковому задоволенню, то вказані витрати та судовий збір відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (43,36%), а саме у сумі 1050,35 грн судового збору та 2168,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з таким розподілом судом першої інстанції судових витрат, оскільки він відповідає вимогам законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що визначений судом першої інстанції розмір витрат на правничу допомогу є доведеним та співмірним зі складністю справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 квітня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 01 липня 2026 року.