Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №130/209/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №130/209/26

Суддя: Копаничук С. Г.

Справа № 130/209/26

Провадження № 22-ц/801/1358/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Порощук П. П.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 рокуСправа № 130/209/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Войтка Ю.Б., Рибчинського В.П.,

позивач: ТОВ «ФК «Ейс»

відповідач : ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Ейс» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2026 року у справі за позовною заявою ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

встановив:

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначило, що 21.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 на офіційному сайті кредитора www.moneyveo.ua було укладено договір кредитної лінії № 263181436, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV9Y89H. Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти у сумі 16 000 грн строком на 30 днів до 20.06.2021 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків, а ОСОБА_1 зобов`язалася у визначений договором строк повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним. В подальшому ОСОБА_1 збільшила суму кредиту до 22 000 грн. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, перерахувавши на банківську карту відповідачки кредитні кошти. Водночас, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання не виконувала ,внаслідок чого у неї станом на момент подання позову (26.01.2026) виникла заборгованість у розмірі 65 447,40 грн, з яких: 22 000 грн — заборгованість за тілом кредиту; 43 447,40 грн — заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 263181436 було передано ТОВ «Таліон плюс» У подальшому до вказаного договору укладалися додаткові угоди ,у тому числі, щодо продовження терміну його дії.

28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19 . якою строк дії договору було продовжено до 31.12.2020 року, при цьому умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 року між ними було укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 року викладено в новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

30.05.2023 року за договором факторингу № 05/0820-01 ТОВ «Таліон плюс» передало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 263181436 новому кредитору - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»

14.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за укладеним договором факторингу № 11/07/25-Е , відступило право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 263181436 товариству «ФК «Ейс», яке просило позов задовольнити .

ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали нарахувань за кредитним договором № 263181436. ТОВ «ФК «Ейс» посилаючись на те, що термін повернення кредиту настав, а заборгованість за кредитним договором не погашена , просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у вищевказаній сумі.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2026 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Ейс» просить вищезазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а у справі ухвалити нове рішення , яким позов задовольнити у повному обсязі. Вказало, що суд не врахував того, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024, а право вимоги за кредитними договорами переходить в момент підписання реєстру прав вимоги. Реєстр прав вимоги №145 щодо ОСОБА_1 було підписано 13.07.2021 року, тому відступлення права вимоги здійснювалося не щодо майбутніх чи умовних зобов`язань, а конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов`язання. Окрім того, перехід прав вимог по іншим договорам факторингу також підтверджено, тому ТОВ «ФК «Ейс» довело належними доказами перехід права вимоги до саме нього.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційним судом встановлено, що 21.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 на офіційному сайті кредитора www.moneyveo.ua було укладено договір кредитної лінії № 263181436, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV9Y89H.Згідно умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти у сумі 16 000 грн строком на 30 днів до 20.06.2021 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків. В подальшому ОСОБА_1 збільшила суму кредиту до 22 000 грн. (а.с.13)

Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, перерахувавши на банківську карту відповідачки кредитні кошти. Водночас, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання не виконувала ,внаслідок чого у неї станом на момент подання позову (26.01.2026) виникла заборгованість у розмірі 65 447,40 грн, з яких: 22 000 грн — заборгованість по тілу кредиту; 43 447,40 грн — заборгованість за відсотками за користування кредитом.(а.с.80-82)

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.(а.с.54)

05.08.2020 року за договором факторингу № 05/0820-01 ТОВ «Таліон плюс» передало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 263181436 новому кредитору - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»

30.05.2023 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписали реєстр прав вимог №9 про передачу прав вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 263181436. (а.с.64)

14.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», підписали реєстр реєстр боржників щодо передачі прав вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 263181436. (а.с.73)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що позивач не довів належним чином наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки первісний кредитор — ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» — уклав договір факторингу з ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року, тоді як кредитний договір з відповідачем був укладений лише 21.05.2021 року. Таким чином, на момент укладення договору факторингу спірне зобов`язання ще не існувало, а отже, у первісного кредитора не було права вимоги, яке могло бути відступлене іншій особі.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що із останнім висновком суду повністю погодитись не можна, оскільки суд дійшов до них за неправильних мотивів , неправильно застосувавши норми матеріального і порушивши норми процесуального права щодо оцінки доказів та встановлення обставин справи, чим дійшов безпідставного висновку про неможливість переходу прав вимоги за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, тому рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в тексті цієї постанови.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував того, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024, а право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 263181436 перейшло в момент підписання реєстру прав вимоги №145, заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Як вказує позивач ,право вимоги перейшло до нього на підставі договорів факторингу, укладених між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та послідуючими Факторами.

Встановлено, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року, згідно п.2.1. якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Згідно п.п. 1.3. Договору № 28/1118-01 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 8.2. Договору строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» таТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19 згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, при цьому умови договору залишаються без змін.

31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3 договору визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 81.1 цього договору та закінчується 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.12.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року.

31.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року.

31.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року.

Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018-31.12.2024 року.

13.07.2021 представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01від 28.11.2018року підписали реєстр прав вимоги №142 (а.с.55) за яким за ОСОБА_2 рахується заборгованість за кредитним договором на суму 45 205,40 грн. Тобто, на 13.07.2021 року вимоги до боржника ,що були включені до Реєстру прав вимоги № 142, на час включення до Реєстру вже існували за продовженим додатковою угодою №26 від 31.12.2020 року строком дії договору факторингу до 31.12.2021 року.

Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу дії.

Відтак, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що предметом вказаного договору факторингу могли бути вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 263181436, укладеним пізніше ,є обгрунтованими.

Проте, доводи апеляційної скарги про те, що перехід прав вимог за іншими договорами факторингу також є підтвердженим і ТОВ «ФК «Ейс» довело належними доказами перехід права вимоги до саме нього , є безпідставними.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги)одна сторона(фактор)передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта)за плату(убудь-який передбачений договором спосіб),а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно, для підтвердження факту відступлення права вимоги, позивач повинен надати до суду докази набуття права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Щодо необхідності повної оплати новими кредиторами на користь минулих кредиторів за договором факторингу, то Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 дійшов висновку про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Тобто, без надання позивачем суду доказів здійснення оплати за договорами факторингу на кожному етапі передачі прав на підтвердження набуття ним відступленого права грошової вимоги, відсутні підстави вважати права фактора набутими.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги щодо доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування(Ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

У справі, що розглядається, позивач вказав, що право вимоги до боржника ОСОБА_2 переходило від первісного кредитора до кожного наступного нового кредитора три рази, де фінальним кредитором зазначено ТОВ «ФК «Ейс». Тому для перевірки існування у останнього права вимоги виконання боржником відповідного обов`язку, останнє має надати докази переходу прав у зобов`язанні на кожному етапі.

Згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 263181436 було передано ТОВ «Таліон плюс» У подальшому до вказаного договору укладалися додаткові угоди ,у тому числі, щодо продовження терміну його дії.(а.с.42)

13.07.2021 року представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01від 28.11.2018року підписали реєстр прав вимоги №142 (а.с.55) за яким за ОСОБА_2 рахується заборгованість за кредитним договором на суму 45 205,40 грн.

Відповідно до п.4.1. такого договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.(а.с.42 – зворот)

Проте підписаний реєстр боржників не відповідає формі вказаній у додатку до договору факторингу, оскільки в додатку колонка із номером та датою кредитного договору єдина, а підписаний реєстр має різні колонки із датою та номером кредитного договору, тобто не відповідає формі яка вказана у додатку.

Окрім того, за вказаним договором відсутні докази оплати договору факторингу, що в сукупності із невідповідним реєстром боржників, вказує про відсутність підстав вважати права фактора набутими.

30.05.2023 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписали реєстр прав вимог №9 щодо передачі прав вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 263181436. (а.с.64)

Окрім того до вказаного договору факторингу надано платіжну інструкцію № 4097 від 30.05.2023 року на підтвердження оплати за таким договором.(а.с.66-зворот)

14.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», підписали реєстр боржників щодо передачі прав вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 263181436. (а.с.73)

Окрім того до вказаного договору факторингу надано платіжну інструкцію № 360 від 24.09.2025 року на підтвердження оплати за таким договором.(а.с.76)

Відтак, позивач допустимими, достовірними і достатніми доказами не довів, що у даних правовідносинах відбувся перехід права вимоги за договором кредитної лінії № 263181436, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 , від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» , що в свою чергу тягне відсутність можливості набуття такого права й позивачем ТОВ «ФК «Ейс».

За відсутності доказів підписання відповідого реєстру боржників щодо ОСОБА_3 , між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» , а також відсутність оплати за договором факторингу первісному кредитору набувачем «ТОВ Таліон Плюс» ,позивачем не доведено наявності у нього права звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 263181436.

Оскільки позивачем не надані суду і у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження переходу права вимоги від первісного до наступних кредиторів , рішення суду про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_3 є правильним, проте мотиви з яких виходив суд є необгрунтованими .В зв`язку з викладеним , рішення суду про відмову у позові підлягає зміні із викладенням його мотивувальної частини в тексті цієї постанови, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення .

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення , а рішення суду без змін , судові витрати в суді апеляційної інстанції необхідно залишити за апелянтом ТОВ «ФК «Ейс».

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Ейс» залишити без задоволення.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2026 року змінити ,мотивувальну частину рішення викласти у тексті цієї постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С.Г. Копаничук

судді: Ю.Б. Войтко

В. П. Рибчинський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua