Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №592/3894/22 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 592/3894/22

Провадження № 1-кп/591/463/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №12023200480000384, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 21.05.2013 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 28.04.2016 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту; 19.11.2018 Зарічним районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 31.08.2020 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі; 28.02.2024 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту; 07.08.2025 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 4 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та в період дії на території України правового режиму воєнного стану повторно вчинив умисні корисливі злочини проти власності.

Під час дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, дія якого на час вчинення кримінальних правопорушень була продовжена у встановленому законом порядку, ОСОБА_4 вчинив два епізоди таємного викрадення чужого майна.

Так, 01 лютого 2023 року близько 15 год. 33 хв. ОСОБА_4 прибув до магазину «EVA» ТОВ «РУШ» за адресою: м. Суми, проспект Перемоги, буд. 111, де, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав зі стелажу парфумовану воду жіночу «Eclat d'Arpege» торговельної марки «Lanvin» об`ємом 100 мл вартістю 1910 грн та парфумовану воду жіночу «Eclat d'Arpege» торговельної марки «Lanvin» об`ємом 50 мл вартістю 1038 грн.

Сховавши викрадене до кишень куртки, ОСОБА_4 пройшов повз касову зону, не оплативши товар, залишив приміщення магазину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ТОВ «РУШ» матеріальної шкоди на загальну суму 2948 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03 квітня 2023 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 прибув до магазину «Sinsay» ДП «ЛПП Україна», розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 1.

Перебуваючи у торговельній залі магазину, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, переконавшись, що його дії є таємними та залишаються непоміченими сторонніми особами, він викрав дві чоловічі куртки артикулу 3987F-33X загальною вартістю 1698 грн, дві чоловічі куртки артикулу 17960-59X загальною вартістю 1498 грн та одну чоловічу куртку артикулу 3987F-59X вартістю 849 грн.

Після цього ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, залишив приміщення магазину, не розрахувавшись за товар, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ДП «ЛПП Україна» матеріальну шкоду на суму 4045 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що дійсно у період, зазначений в обвинувальному акті, вчинив таємні викрадення товарів із магазинів «EVA» ТОВ «РУШ» та «Sinsay» ДП «ЛПП Україна», діючи з корисливих мотивів. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину, фактичні обставини кримінального провадження, викладені в обвинувальному акті, ніким із учасників судового провадження не оспорювалися, суд, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим, прокурором, захисником та представником потерпілих змісту цих обставин, переконавшись у добровільності їх позиції, після роз`яснення наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

За таких обставин суд виходить із того, що обставини кримінального правопорушення встановлені, сторонами не оспорюються, а вина ОСОБА_4 підтверджується його послідовними показаннями, які узгоджуються з фактичними обставинами, викладеними в обвинувальному акті, та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану, таємно викрав майно, що належало ТОВ «РУШ» та ДП «ЛПП Україна», після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілим матеріальну шкоду.

Вчиняючи зазначені дії, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав неминучість заподіяння майнової шкоди потерпілим та бажав настання таких наслідків, тобто діяв із прямим умислом та корисливим мотивом.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною четвертою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вплив призначеного покарання на виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні хвору матір, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває під динамічним спостереженням у лікарів-наркологів; згідно з висновком судово-психіатричної експертизи під час вчинення кримінальних правопорушень виявляв ознаки «Розладу психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, контрольована залежність», не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, характер і спосіб вчинення кримінального правопорушення, вартість викраденого майна, визнання вини та ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд доходить висновку, що зазначені обставини істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення та дають підстави для застосування положень ст. 69 КК України.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді трьох років шести місяців позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Оскільки кримінальні правопорушення, за які ОСОБА_4 засуджується цим вироком, були вчинені до постановлення вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2025 року, яким його засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, остаточне покарання підлягає визначенню за правилами частини четвертої статті 70 КК України.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також те, що покарання, призначене цим вироком, є більш суворим, ніж покарання, призначене вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2025 року, суд вважає за необхідне визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, як це передбачено ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

У цьому кримінальному провадженні представником потерпілого ТОВ «РУШ» заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди у розмірі 5630 грн, а представником потерпілого ДП «ЛПП Україна» -цивільний позов про стягнення 4045 грн майнової шкоди.

Вирішуючи заявлені цивільні позови, суд виходить із того, що відповідно до ст. 129 КПК України при ухваленні обвинувального вироку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 січня 2026 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 в частині обвинувачення за епізодом таємного викрадення майна ТОВ «РУШ» на суму 2682 грн закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність цього діяння.

Таким чином, зазначений епізод не є предметом розгляду під час ухвалення цього вироку, а тому суд позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про відшкодування шкоди, заподіяної діянням, кримінальне провадження щодо якого закрито.

Разом із тим судом встановлено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення щодо повторного таємного викрадення майна ТОВ «РУШ» на суму 2948 грн, а також майна ДП «ЛПП Україна» на суму 4045 грн. Розмір завданої потерпілим майнової шкоди підтверджується матеріалами кримінального провадження, висновками судово-товарознавчих експертиз та ніким із учасників судового провадження не оспорювався.

За таких обставин суд доходить висновку, що цивільний позов представника потерпілого ТОВ «РУШ» підлягає частковому задоволенню у розмірі 2948 грн, тобто лише в межах шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, за яке ОСОБА_4 визнано винуватим цим вироком.

Цивільний позов представника потерпілого ДП «ЛПП Україна» про стягнення 4045 грн є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами кримінального провадження, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів необхідно визначити відповідно до ст. 100 КПК України.

У кримінальному провадженні проведені судово-товарознавчі та портретні експертизи, витрати на проведення яких підтверджуються відповідними документами, долученими до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Оскільки ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у частині, що стосується епізодів, за якими постановлено обвинувальний вирок.

Водночас витрати на проведення експертиз, призначених за епізодами, які ухвалою суду закриті у зв`язку з декриміналізацією діяння, не підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки обвинувальний вирок у цій частині не ухвалюється, а підстави для покладення таких витрат на особу, передбачені ч. 2 ст. 124 КПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 129, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2025 року, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

У строк остаточно призначеного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати покарання, відбуте ОСОБА_4 за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2025 року.

Строк відбування остаточно призначеного покарання обчислювати з 26 лютого 2024 року.

Цивільний позов представника потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» 2 948 (дві тисячі дев`ятсот сорок вісім) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування майнової шкоди.

У частині позовних вимог, що стосуються епізоду, кримінальне провадження щодо якого закрито ухвалою суду від 15 січня 2026 року на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, цивільний позов залишити без розгляду.

Цивільний позов представника потерпілого Дочірнього підприємства «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Дочірнього підприємства «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП» у рахунок відшкодування майнової шкоди 4 045 (чотири тисячі сорок п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у цьому кримінальному провадженні, у розмірі 10 843 (десять тисяч вісімсот сорок три) гривні 34 копійки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.04.2023, а долю речових доказів вирішити наступним чином: три куртки, які зберігаються в камері схову речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області, після набрання вироком законної сили повернути власнику ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП»; CD-R з відеозаписом із камер відеоспостереження залишити в матеріалах кримінального провадження №12023200480000384.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1