Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №953/5833/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5833/26

н/п 2-а/953/121/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К.В., представника позивача адвоката Дрожак Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову № 4579 від 23 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та постанову № 4586 від 23 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 23.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_2 виніс постанову № 4579 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, у зв`язку з його неявкою 30.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних на підставі повістки, а тому до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Позивач стверджує, що винесена постанова підлягає скасуванню, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи та недоведеністю вини позивача. Останній не отримував жодних повісток, повідомлень або викликів про його явку 30.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Окрім того, 23.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_2 виніс постанову № 4586 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку порушенням ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині не проходження повторного медичного огляду до 05 червня 2025 року з метою визначення придатності до військової служби.

Позивач стверджує, що не отримував повісток щодо необхідності проходження військово-лікарської комісії. Був знятий з обліку на час винесення оскаржуваної постанови № 4586 від 23 червня 2025 року. Проходив військову експертизу в жовтні 2024 року за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 та за направленням ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07 січня 2026 року, дані оновлював вчасно, пройшов ВЛК, визнаний не придатний та не є військовозобов`язаний.

Відповідно до відзиву на адміністративний позов від 19 травня 2026 року, представник ІНФОРМАЦІЯ_6 просить у задоволенні позову відмовити. ОСОБА_1 не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також будучи обмежено придатним не пройшов повторний медичний огляд до 05 травня 2025 року, а тому правомірно притягнений до адміністративної відповідальності за оскаржуваними постановами.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 травня 2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено її до розгляду. З ІНФОРМАЦІЯ_8 витребувано копії матеріалів адміністративної справи, за результатом розгляду якої винесено постанову №4579 та постанову № 4586.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав викладених у позові.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання представники відповідачів в судове засідання не з`явилися.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.205 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_3 виніс постанову № 4579 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до змісту цієї постанови ОСОБА_1 23.06.2025 о 18 годині 01 хвилина був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Встановлено, що ОСОБА_1 20.05.2025 направлено повістку з вимогою з`явитися 30.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, проте ОСОБА_4 в призначений день не з`явився.

Своєю бездіяльністю громадянин порушив вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзац 3 п. 1 Правил військового облік призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до порядку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов`язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, абзац 2 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Відтак, начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов`язаного.

Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Водночас, позивач заперечує факт його належного оповіщення.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).

Суд, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) зобов`язав його надати документи, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови.

Водночас, відповідач не надав суду будь-яких доказів щодо належного сповіщення позивача щодо виклику його за повісткою на 30 травня 2025 року: не надано ні самої повістки, ні доказів її надіслання позивачу за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, ні отримання позивачем чи повернення поштового відправлення з проставленням відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання .

У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_8 (докази надсилання повідомлення, її отримання, неотримання, причини неотримання, тощо). Однак жодного доказу щодо належного оповіщення позивача відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує.

За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої та шостої статті 77 вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_8 є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині скасування постанови №4579 від 23 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП необхідно задовольнити, постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 ухвалив постанову № 4586, зі змісту якої вбачається, що 23 червня 2026 року о 18 год. 19 хв. встановлено факт порушення громадянином України ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 та досяг 25 річного віку з дня набрання чинності Законом № 3621 до 05 червня 2025 року самостійно не звернувся до ТЦК та СП з метою отримання направлення на військову лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 3621, абзац 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частину 3 статті 17 Закону України.

Відтак, начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 дійшов висновку, що ОСОБА_5 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.

04.05.2024 р. набрав чинності Закон України від 21.03.2024 р. №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 р. (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.

Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025 р.) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024 р., зобов`язані були до 05.06.2025 р. пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, предметом оскарження є постанова територіального центру комплектування про притягнення особи, яка була визнана обмежено придатною до військової служби до адміністративної відповідальності за не проходження повторного медичного огляду до 05 червня 2025 року з метою визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 8 копії довідки (взамін військового квитка) ОСОБА_1 20 вересня 2006 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_11 визнаний обмежено придатним до військової служби.

За відомостями Картки обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби від 12 лютого 2026 року ОСОБА_6 визнаний не придатний до військової служби. Матеріали справи не містять відомостей щодо проходження ОСОБА_6 повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025 року.

З тексту постанови 4586 від 23.06.2025 вбачається, що винесена по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, у зв`язку з встановленням факту порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

При цьому, положеннями частини 3 статті 210 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період охоплюється диспозицією частини 3 статті 210-1 КпАП України.

Суд зауважує, що представник відповідача у відзиві від 19 травня 2026 року зазначає, що не проходження особами повторного медичного огляду до 05 червня 2025 року, вважаються такими, що вчинили адміністративне правопорушення саме за частиною третьою ст. 210-1 КУпАП.

Відтак, при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадовою особою здійснена кваліфікацій дій позивача за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ч. 3 ст. 210 КУпАП, диспозиція якої не охоплює такі правопорушення, у зв`язку із чим притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 КУпАП виключається.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, оскаржувані постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 48, 77, 243 246, 250, 255, 286, 292 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову № 4579 від 23.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Скасувати постанову № 4586 від 23.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Стягнути пропорційно з ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1064,96 грн, тобто по 532,48 грн з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.07.2026.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса ВПО: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Кіндер В.А.