Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №644/315/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 644/315/26 Головуючий суддя І інстанції Ізмайлов І. К.

Провадження № 33/818/1228/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Печериці В.Г., а також потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Печериці В.Г. на постанову судді Індустріального районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець м. Харкова.

- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що 30 грудня 2025 року о 18 год. 30 хв. в м. Харкові по вул. Біблика 25А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух заднім ходом, не впевнившись в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , яке було припарковано на місці ДТП. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, відповідно до якого під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

В своїй апеляційній скарзі захисник Печериця В.Г. просив судову постанову скасувати, а провадження у справі за ст. 124 КУпАП – закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що між автомобілем ОСОБА_1 та припаркованим автомобілем червоного кольору було достатньо місця для роз`їзду та маневрування. Вказував, що ОСОБА_1 не скоював дорожньо-транспортну пригоду з припаркованим автомобілем. Вважав, що протокол не може бути належним доказом підтвердження іншими доказами. Посилався також на те, що відомості, які зазначені в схемі місця ДТП, не відповідають дійсності. Вважав, що письмові пояснення свідків не можна брати до уваги, оскільки вони особисто не допитувались судом. Посилався на те, що фотознімки, які містяться в матеріалах справи не містять відомостей про пошкодження транспортних засобів. Також посилався на практику ЄСПЛ.

Заслухавши оповідь головуючого судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Печериці В.Г., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а також пояснення потерпілого, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, дослідивши апеляційні доводи та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п.п. 10.9.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на докази, а саме відомості, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП.

Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1,2), 30.12.2025 року об 18:30 год. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем здійснив рух заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем КІА, яке було припарковане на місці.

Належить врахувати, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що стосовно нього було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, яка його складала, в порядку, передбаченому чинним законодавством, ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для ініціювання проведення службової перевірки, не зверталися з позовом до суду в порядку КАС України на дії працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому чинним КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.

Тобто ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на оскарження дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг ОСОБА_1 та його захисника, а також відсутність відповідних висновків інших компетентних органів щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в цьому протоколі відповідають дійсності, тому можуть слугувати доказами у справі.

Крім цього, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що саме він на своєму автомобілі Мерседес керував автомобілем на парковці біля дому № 25А по вул. Бібліка у м. Харкові.

Крі цього, відповідно до відомостей Схеми місця ДТП (арк. 3) вбачається, що автомобіль Водяницького на момент його огляду, а саме 31.12.2025 року мав пошкодження лівої частини заднього бамперу. А автомобіль, який був припаркований отримав пошкодження правої частини переднього бамперу.

Належить врахувати, що відмова від підпису схеми місця ДТП не свідчить про те, що відомості, які в ній зафіксовані не відповідають дійсності. Також необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_1 , не надавав працівникам поліції будь-яких письмових пояснень щодо події 30.12.2026 року, а тому суд апеляційної інстанції ставиться критично до пояснень ОСОБА_1 , наданих ним в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, оскільки вони не узгоджуються з відомостями протоколу, схеми місця ДТП, а також з поясненнями свідків, які були безпосередніми очевидцями цієї події.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено свідка події ДТП ОСОБА_4 .

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції приймав участь свідок ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, який повідомив, що 30.12.2025 року ввечері він гуляв з собакою біля багатоквартирного дому у м. Харкові по вул. Бібліка та побачив, к позашляховик «Мерседес» чорного кольору рухаючись заднім ходом здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем червоного кольору. Після вчинення ДТП водій автомобіля «Мерседес» зупинився, вийшов з автомобіля, подивився на наслідки зіткнення, сів за кермо та покинув місце ДТП. Після цього свідок зателефонував до служби «102» та повідомив працівникам поліції про вчинене ДТП.

Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 повідомив, що саме ОСОБА_1 є тим водієм позашляховика «Мерседес» чорного кольору, який рухався заднім ходом та здійснив наїзд на припаркований автомобіль, оскільки він бачив саме ОСОБА_1 , коли він виходив із-за керма автомобіля подивитись на наслідки ДТП.

Крім того, такі пояснення свідка ОСОБА_4 узгоджуються з іншими відомостями цієї справи, зокрема з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 (арк. 6), яка надала письмові пояснення працівникам поліції, з відомосте яких вбачається, що 30.12.2025 року приблизно о 18:00 год. вона стояла біля входу до під`їзду 2 на крильці та бачила як авто «Мерседес» чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 розвертався в дворі та в`їхав в авто червоного кольору від чого я почула дуже гучний хруст. Після чого водій чорного ОСОБА_6 вийшов з машини та підійшов до авто, яке пошкодив. Подивився, сів в свою автівку та дуже швидко поїхав з двору.

Крім цього, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що у нього автомобіль має червоний колір, який він паркує у дворі будинку, в якому проживає. Також повідомив, що 3012.2025 року перебуваючи вдома він почув звук удару на вулиці та звук двигуна та побачив авто Мерседес чорного кольору, який поїхав з двору. Після цього до нього зателефонувала сусідка та повідомила, що бачила як авто ОСОБА_6 вдарив його авто КІА. Після цього він підійшов до свого автомобіля та побачив пошкодження бампера переднього, в тому числі сліди чорної краски.

Отже, відомості, які зафіксовані в протоколі та в схемі місця ДТП поза розумним сумнівом узгоджуються з поясненнями свідків, які були безпосередніми очевидцями події зіткнення автомобілів, а також з поясненнями потерпілого, що спростовує твердження ОСОБА_1 , про те, що він не здійснював дорожньо-транспортної пригоди у дворі будинку, де проживають його батьки.

Крім того, належить врахувати, що ані ОСОБА_1 , ані його захисник не вказували на те, що за кермом автомобіля Мерседес 30.12.2025 року перебувала будь-яка інша особа.

Враховуючи такі відомості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля «Мерседес» та рухаючись заднім ходом допустив зіткнення з автомобілем, який був припаркований на цій стоянці.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 10.9 ПДР України, порушення правил руху ТЗ заднім ходом.

Відповідно до вимог п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 10.9 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ст. 124 КУпАП до відповідальності, а тому посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Печериці В.Г. - залишити без задоволення.

Постанову судді Індустріального районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков