Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №613/2230/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 613/2230/24 Головуючий суддя І інстанції Левченко А. М.

Провадження № 22-ц/818/2761/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальовного Ю.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 22 січня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, Управління освіти Валківської міської ради, про захист прав, припинення дискримінаційних дій, публічне вибачення та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у грудні 2024 року звернувся з позовом до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, Управління освіти Валківської міської ради про захист прав, припинення дискримінаційних дій, публічне вибачення та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що працює директором Серпневого ліцею Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області з 1993 року в 2021 році, пройшов в серпні 2021 року конкурс та підписав контракт на новий термін.

Має понад 30 років педагогічного стажу. Серпневий ліцей є загальноосвітнім навчальним закладом, що забезпечує освіту високого рівня для близько 100 учнів та 18 вихованців різновікової групи дошкільного підрозділу закладу Благодатненського старостату.

Конфлікт з начальником відділу освіти Валківської міської ради Горошко Іваном Васильовичем виник у ході вирішення питання фінансування заходів, пов`язаних з усуненням порушень правил протипожежної безпеки закладу. Ці порушення стали підставою для рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року про повну зупинку діяльності школи до їх усунення. Чергове звернення до начальника відділу освіти 10.01.2024 спонукало позивача подати скаргу до Валківської міської ради через безпідставні звинувачення мене його керівника закладу в порушеннях, які він не вчинив.

25.01.2024 року на засіданні атестаційної комісії від позивача зажадали відкликати цю скаргу, що є порушенням процедури атестації. Позивач звернувся до Богодухівської районної державної адміністрації щодо порушення процедури атестації. Вже на початку лютого 2024 року начальник відділу освіти написав пояснювальну записку, де зазначив про конфлікт інтересів у діяльності позивача через спільну роботу з близькими родичами. При цьому в серпні 2021 року під час конкурсу на посаду директора Серпневого ліцею позивач відкрито повідомив про те, що в закладі працюють його родичі. Попри це, позивача допустили до конкурсу, а потім уклали контракт. До моменту подання позивачем скарги в січні 2024 року керівництво відділу освіти не вбачало в цьому жодного порушення.

У пояснювальній записці начальник відділу освіти також висунув необгрунтовані звинувачення щодо діяльності позивача, які він розцінює як цькування. На рівні Валківської міської ради було організовано службове розслідування щодо можливого порушення позивачем Закону України «Про запобігання корупції», яке тривало 2 місяці. Потім розпочалося розслідування щодо наявності конфлікту інтересів у діяльності доньки позивача ОСОБА_2 , яка працює заступницею директора, попри те, що вона не має повноважень з кадрових чи фінансово-господарських питань.

Ці розслідування відбувалися в умовах, коли в багатьох установах Валківської міської ради працюють близькі особи на різних посадах. Неодноразові звернення до керівництва міської ради щодо несправедливого підходу до роботи керівників відгуку не знайшли. Лише у жовтні 2024 року, після численних звернень позивача до вищих державних органів, відділ освіти почав видавати розпорядження (накази) про проведення службових розслідувань. Однак, ці розслідування спершу стосувалися позивача та його родини, і лише через 8-9 місяців інших осіб, що свідчить про упередженість.

Через вихід родини позивача з профспілкової організації дружина та син втратили можливість отримати щорічну винагороду. Звернення позивача до начальника відділу освіти щодо видачі відповідного наказу відділом освіти були відхилені без жодних конструктивних пропозицій. Крім того, під час виїзного прийому Банківського міського голови 19.09.2024 громадськість піднімала питання щодо причин закриття школи та негативного ставлення начальника відділу освіти до позивача. У відповідь начальник заявив, що позивач став його ворогом через відмову використовувати спортзал школи, на який діяла судова заборона.

Починаючи з січня 2024 року, позивач систематично зазнає дій, які мають дискримінаційний характер, з боку посадових осіб Управління освіти Валківської міської ради в тандемі з посадовими особами Валківської міської ради.

По-перше, з 12.02.2024 року розпорядженням Валківської міської ради № 14 була ініційована перевірка фінансової діяльності ліцею, яка тривала понад 2 місяці, хоча результати перевірки не виявили жодних порушень. В акті службового розслідування від 15.04.2024 року йде мова, що перевірено фінансову документацію, дотримання бюджетного розпису та використання матеріально-технічних ресурсів.

Стосовно інших керівників освітніх установ відповідними наказами відділу освіти були призначені службові розслідування, а не розпорядженнями Валківської міської ради. 11.12.2024 на сайті https://valky.osv.org.ua/docs/ Відділу освіти Валківської міської ради з`явилися чотири накази від 11.12.2024 про результати службових розслідувань, згідно яких керівники освітніх установ отримали попередження щодо неухильного дотримання норм законодавства у сфері запобігання корупції, які стосуються посадових осіб юридичних осіб публічного права. Лише ОСОБА_1 , як керівник закладу, на відміну від інших, отримав догану розпорядженням Валківської міської ради.

Натомість в акті перевірки від 15.04.2024 зазначено про "потенційний конфлікт інтересів", який не має жодного документального підтвердження. Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів визначається як наявність у особи приватного інтересу в сфері її службових чи представницьких повноважень, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання цих повноважень.

Приватний інтерес, згідно з цим же Законом, охоплює будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, включно з інтересами, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Таким чином, потенційний конфлікт інтересів існує, коли особа має приватний інтерес у сфері своїх службових обов`язків, який може вплинути на її об`єктивність чи неупередженість під час прийняття рішень або вчинення дій у межах цих обов`язків.

Деталізуючи конфлікт із начальником відділу освіти Іваном Горошком, позивач зазначає, що він виник після подання ним скарг на неправомірні дії відділу освіти. Згадане цькування та організація службових розслідувань є прямим наслідком мого прагнення відстоювати права колективу ліцею та недопущення дискримінації.

Акт перевірки від 15.04.2024 підтверджує, що перевірка проводилася відповідно до законодавства, однак її терміни були безпідставно затягнуті, що спричинило адміністративний тиск на навчальний заклад та його керівника. Потенційний конфлікт інтересів, зазначений в акті, не відповідає реальним обставинам, оскільки діяльність Серпневого ліцею повністю відповідає законодавству України. Органи державної влади і місцевого самоврядування зобов`язані були діяти виключно у межах повноважень та відповідно до законів, як передбачено статтею 19 Конституції України.

По-друге, 15.11.2024 року без пояснення (аргументованих) причин позивачу було відмовлено у наданні частини щорічної відпустки, передбаченої графіком, хоч іншим керівникам навчальних закладів такі відпустки надавались, про що свідчать копії численних наказів Відповідача-2. Згідно зі статтею 74 Кодексу законів про працю України (КЗпП), кожен працівник має право на щорічну основну відпустку встановленої тривалості. Згідно зі статтею 79 КЗпП, порядок надання відпусток визначається графіком, який є обов`язковим для виконання як працівником, так і роботодавцем. Наказ про відмову у наданні відпустки мав містити обґрунтовану причину відмови, однак цього зроблено не було, що є порушенням трудового законодавства.

По-третє, в ліцеї працюють близькі особи позивача - дружина, донька і син відповідно до отриманих спеціальностей. Всі вони були призначені у цей заклад наказами відділу освіти Валківської районної державної адміністрації. Зокрема, дружина ОСОБА_3 , яка працює вчителем початкових класів, син - ОСОБА_4 , який працює вчителем інформатики, заступник директора з навчально - виховної роботи ОСОБА_2 , яка є його донькою та була призначена на посаду наказом відділу освіти Валківської районної державної адміністрації від 08.11.2012 № 339 - к, до прийняття Закону України «Про запобігання корупції».

Відділ освіти та Валківська міська рада вважає це конфліктом інтересів. Згідно з нормами законодавства України, жодних обмежень щодо працевлаштування родичів керівників у навчальних, закладах немає, якщо вони були прийняті на роботу відповідно до вимог трудового законодавства. Родичі були працевлаштовані до його призначення на посаду директора (позивач працює директором з 1993 року, в липні 2021 року був звільнений з посади у зв`язку із закінченням терміну контракту, а в серпні 2021 знову був призначений на посаду директора).

Відповідач-2 стверджував, що позивач як директор не має права своїм наказом видавати щорічну грошову винагороду родичам. Однак у відповіді Міністерства освіти і науки України від 15.11.2024 № 45782/0/1-24 зазначено, що керівникам закладів освіти надано право затверджувати порядок і розміри преміювання та матеріальних виплат у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків, відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи. Зокрема, пунктом 8.3.2 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки та Профспілками працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки рекомендовано надання всім категоріям працівників, включаючи педагогічних і науково-педагогічних, матеріальної допомоги в сумі до одного посадового окладу на рік, у межах фонду заробітної плати. Такі виплати є обов`язковими для включення' до колективних договорів закладів освіти.

Щоб уникнути конфлікту (наступного розгляду правомірності виплати щорічної винагороди своїм родичам, які до того не є членами профспілки) з відділом освіти, позивач звернувся з відповідним клопотанням 20.09.2024 № 01-26/142, безпосередньо до начальника відділу освіти. Однак, 23.09.2024 року начальник відділу освіти відмовив (лист відділу освіти від 23.09.2024 № 01-32/575). Усі працівники ліцею, які не є родичами позивача, отримали виплати, а працівники, які є його родичами, ні.

Це є порушенням принципу рівності та недискримінації, закріпленого в статті 24 Конституції України, та суперечить трудовому законодавству України, зокрема статті 57 Закону України «Про освіту» та умовам Галузевої угоди. Відмова у наданні матеріальних виплат є дискримінаційною та безпідставною, що підтверджується відповіддю Міністерства освіти і науки України.

В четвертих: Позивач вважає, що викладені обставини у позовній заяві підпадають під дискримінаційні дії, які суперечать чинному законодавству України. Дискримінаційними діями вважаються будь-які дії чи бездіяльність, які призводять до обмеження чи позбавлення особи прав за певною ознакою (стать, релігія, етнічна приналежність, сімейний стан тощо). Це регламентується Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Відповідно до статті 1 цього Закону, дискримінація включає пряму чи непряму дискримінацію, утиски, підбурювання до дискримінації та пособництво у дискримінації.

Обставини, які свідчать про дискримінаційні дії позивач вказує:

Щодо відсутності конфлікту інтересів щодо роботи родичів у закладі:

- У закладі працюють дружина, донька та син позивача відповідно до їх спеціальностей. Усі вони були призначені наказами відділу освіти Валківської районної державної адміністрації, а не самим позивачем.

- У серпні 2021 року під час конкурсу на посаду директора Серпневого ліцею позивач відкрито повідомив про це. Попри цю обставину, його було допущено до конкурсу, а згодом укладено контракт.

- До моменту подання скарги в січні 2024 року керівництво не вбачало в цьому жодного порушення.

Це на думку позивача свідчить про те, що вказівка на конфлікт інтересів є лише формальною підставою для тиску.

Атестація та вимога відкликання скарги:

- На засіданні атестаційної комісії 25.01.2024 року від позивача вимагали відкликати подану ним скаргу на начальника управління освіти ОСОБА_5 . Це є порушенням прав, оскільки атестація не має включати такі вимоги. Подібні дії слід кваліфікувати як утиски та дискримінаційний тиск.

Висловлювання начальника управління освіти:

- ОСОБА_5 назвав позивача своїм «особистим ворогом», що є прямою ознакою упередженого ставлення. Це не лише порушує етичні норми, а й підпадає під визначення утисків згідно з Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Надання відпустки та виплат:

- Позивачеві без пояснення причин відмовили у наданні частини щорічної відпустки, що є порушенням трудового законодавства. Водночас працівникам ліцею, які є його родичами, не виплатили (щорічну грошову винагороду) одноразові матеріальні допомоги, тоді як інші працівники аналогічних закладів такі виплати отримали. Це є проявом непрямої дискримінації.

Порушення прав позивача також суперечить статті 14 Європейської конвенції з прав людини, яка забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою. Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на необхідності доведення об`єктивних підстав для будь-якого обмеження прав, зокрема у справах, пов`язаних з трудовими відносинами.

Таким чином, дії посадових осіб Відповідача-2 слід кваліфікувати як дискримінаційні, що порушують права позивача відповідно до національного та міжнародного законодавства.

В п`ятих: щодо дій чи бездіяльності Валківської міської ради Богодухівського району, слід зазначити наступне.

Відділ освіти Валківської міськради є структурним підрозділом виконавчого органу Банківської міської ради. Відповідно до статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють управління закладами освіти, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад. Таким чином, Відділ освіти підпорядковується Валківській міській раді та діє в межах її повноважень.

Позивач звернувся зі скаргою до Банківської міської ради щодо дій посадових осіб Відділу освіти, зокрема начальника управління освіти Горошка Івана Васильовича. Зокрема, 10.01.2024 року було подано скаргу на безпідставні звинувачення з боку начальника відділу освіти. Однак, Валківська міська рада не вжила належних заходів для розгляду цих (цієї) скарг (и) та усунення порушень, що свідчить про бездіяльність з її боку.

Дискримінаційні дії щодо Позивача здійснювалися посадовими особами Відділу освіти Валківської міської ради, зокрема:

- Встановлення в акті перевірки «потенційного конфлікту інтересів» через роботу в закладі близьких родичів Позивача, хоча всі вони були призначені на посади до його призначення директором.

- Вимога відкликати скаргу на начальника управління освіти під час атестації, що є порушенням процедури атестації.

- Відмова у наданні частини щорічної відпустки без пояснення причин, тоді як іншим керівникам навчальних закладів такі відпустки надавалися.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України. Крім того, стаття 77 цього Закону передбачає, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Таким чином, Валківська міська рада, як орган, якому підпорядковується Відділ освіти, несе відповідальність за дії та бездіяльність своїх структурних підрозділів. Невжиття заходів щодо усунення дискримінаційних дій посадових осіб Відділу освіти свідчить про порушення прав Позивача та бездіяльність з боку Валківської міської ради, що є підставою для притягнення її до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

В шостих, щодо додаткових обставин та документів:

Наказу відділу освіти Валківської районної державної адміністрації №155-к від 15 серпня 2006 року ОСОБА_6 було призначено на посаду заступника директора з виховної роботи Серпневської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Призначення здійснено відповідно до заяви ОСОБА_4 та трудового законодавства України. Дане призначення відбулося задовго до прийняття Закону України «Про запобігання корупції» і до моменту призначення Позивача на посаду директора закладу . (Позивач працюю директором з 1993 року, в липня 2021 року був звільнений з посади у зв`язку із закінченням терміну контракту, а в серпні 2021 знову був призначений на посаду директора). Таким чином, будь-які посилання на «конфлікт інтересів» у зв`язку з її перебуванням на посаді є безпідставними та надуманими, оскільки: Призначення відбулося законно і не було пов`язане з керівництвом Позивача. Законом не заборонено перебування родичів керівника на посадах, які вони обіймають на законних підставах.

Строковий трудовий договір. Згідно з умовами строкового трудового договору від 30 серпня 2021 року між Валківською міською радою в особі голови Валерія Скрипниченка та Позивачем, директор зобов`язується виконувати, управлінські функції відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та інших нормативно-правових актів у тексті договору відсутні будь-які обмеження щодо родинних зв`язків або заборони на надання матеріальної допомоги працівникам закладу, які є родичами керівника.

Встановлення так званого «потенційного конфлікту інтересів» порушує права Позивача на: законність трудових відносин (ст. 43 Конституції України); недискримінацію (ст. 24 Конституції України та ст. 1 Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»).

Призначення ОСОБА_4 відбулося законно. Строковий трудовий договір не містить жодних положень про порушення у разі роботи родичів керівника. Будь-які претензії про конфлікт інтересів є безпідставними і використані для систематичного тиску на Позивача.

Вказані дії Відповідачів, спрямовані на дискредитацію Позивача, мають дискримінаційний характер і повинні бути оцінені судом відповідно до національного та міжнародного законодавства.

Дії Відповідачів завдали Позивачеві значної моральної шкоди.

З наведених вище підстав позивач просив суд:

- зобов`язати посадових осіб Відповідача-1 та Відповідача-2 припинити дискримінаційні дії щодо позивача, а саме: визнати безпідставність встановлення «конфлікту інтересів» стосовно родичів позивача, які працюють у ліцеї; скасувати результати перевірок та службових розслідувань, які не підтвердили жодних порушень, але мали ознаки упередженості; забезпечити виплату щорічної грошової винагороди працівникам ліцею, які є родичами позивача, у відповідності до трудового законодавства;

- зобов`язати посадових осіб Відповідача-1 та Відповідача-2 публічно вибачитися перед позивачем у присутності трудового колективу Серпневого ліцею на загальних зборах колективу, зазначивши про відсутність порушень у діях позивача;

- притягнути посадових осіб Відповідача-1 та Відповідача-2 до дисциплінарної відповідальності за систематичні дії дискримінаційного характеру щодо позивача.

- стягнути з Відповідача-1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 10000 грн;

- стягнути з Відповідача-2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 22 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить рішення скасувати, новим рішенням задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Суд першої інстанції не надав правової оцінки тому факту, що «конфлікт інтересів», який існував відкрито з 2021 року, став предметом миттєвого реагування лише через 20 днів після подання Апелянтом скарги. Така вибірковість у часі та інтенсивності заходів є беззаперечною ознакою віктимізації, що відповідає стандартам ЄСПЛ, викладеним у справі Guja vs. Moldova та Baka vs. Hungary.

Суд першої інстанції формально підійшов до оцінки показань свідків, не врахувавши їхньої значущості для доведення умислу Відповідачів. Свідок ОСОБА_7 (заступник начальника Управління освіти) прямо підтвердила в судовому засіданні, що під час атестації Позивачу ставилися питання про те, "як він бачить свою роботу, коли від нього надходять скарги".

Суд зафіксував ці слова, але не надав їм оцінки як доказу тиску. Вимога "забрати скаргу" під час процедури атестації, від якої залежить професійний статус працівника, є грубим порушенням етики та закону, а також прямим доказом віктимізації. Свідок ОСОБА_8 (юрисконсульт) визнала, що протягом трьох років роботи Позивача жодних питань щодо конфлікту інтересів не виникало. Це підтверджує тезу Апелянта про те, що службове розслідування було не плановим антикорупційним заходом, а актом відплати.

Свідок ОСОБА_9 (уповноважена особа з питань корупції) не змогла пояснити суду, чому розслідування було ініційоване саме в лютому 2024 року та чому воно стосувалося заступника директора ОСОБА_4 без належних розпорядчих документів. Це вказує на процедурну дефектність та упередженість комісії.

Суд також проігнорував суперечність у свідченнях міського голови ОСОБА_10 , який стверджував, що не знав про родичів Позивача до 2024 року. Це твердження спростовується фактом нагородження Позивача та його доньки грамотами міської ради у 2023 році, що свідчить про обізнаність керівництва громади та тривале толерування ситуації до моменту виникнення особистого конфлікту.

Суд першої інстанції помилково ототожнив наявність потенційного конфлікту інтересів (факт підпорядкування родичів) із вчиненням корупційного правопорушення. Такий підхід суперечить статтям 1, 28 Закону № 1700-VII.

Станом на вересень 2024 року вся родина ОСОБА_11 вийшла зі складу профспілкової організації, а тому погодження на виплату щорічної винагороди могло надати лише управління освіти та видати відповідний наказ.

Апелянт, діючи добросовісно, 20.09.2024 просив Управління освіти реалізувати цей самий «зовнішній контроль» шляхом видання централізованого наказу про виплату винагороди його родичам (що відповідає методичним рекомендаціям НАЗК).

Відмова Управління у цьому проханні (лист від 23.09.2024) свідчить про те, що мета Відповідачів полягала не у запобіганні корупції, а у фінансовому покаранні родини ОСОБА_11 . Подібна картина повторилася у вересні 2025 року. Відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту», педагогічні працівники мають гарантоване право на щорічну грошову винагороду. Блокування цієї виплати під прикриттям антикорупційних процедур є формою прямої дискримінації за сімейною ознакою та порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції (захист власності).

Оскаржуване рішення повністю ігнорує практику Верховного Суду щодо розподілу тягаря доказування у справах про дискримінацію.

Суд першої інстанції відмовив у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на "недоведеність страждань". Цей висновок прямо суперечить статті 237-1 КЗпП України та Постанові Великої Палати ВС від 20.11.2024. Верховний Суд встановив презумпцію моральної шкоди при порушенні трудових прав. Працівник не зобов`язаний надавати довідки від психіатра для підтвердження того, що дискримінація, публічні образи та фінансовий тиск завдають йому страждань. Систематичне цькування призвело до реального погіршення стану здоров`я Апелянта (зокрема, зору), що підтверджено медичними документами. Вимоги про стягнення 10 000 грн та 20 000 грн є цілком співмірними з тривалістю та інтенсивністю психологічного тиску, який триває понад два роки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Валківської міської ради – Дембровський В.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Валківським районним судом Харківської області при ухваленні оскаржуваного рішення було у повному обсязі досліджено подані учасниками справи докази в їх сукупності, зокрема докази відсутності у діях посадових осіб Відповідача - 1 дискримінаційного характеру.

Позивач належним чином не обґрунтовує в чому саме полягає ненадання судом першої інстанції правової оцінки реальному конфлікту інтересів, який, з огляду на вищевказані обставини встановлені судом, мав місце у службовій діяльності Позивача.

Позивач у апеляційній скарзі не визначив формальності підходу суду першої інстанції при оцінці показань вищенаведених свідків та «дефектів» їхньої оцінки, зважаючи, що згідно положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що й було забезпечено при розгляді даної справи судом першої інстанції.

Перевірка та візування проектів наказів про встановлення щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам, які є близькими особами Позивача та перебувають в його прямому підпорядкуванні, з наданням копії відповідного наказу до міської ради, є формою реалізації зовнішнього контролю, який встановлений стосовно Позивача, а не дискримінацією по відношенню до його близьких осіб.

При цьому, Позивачем не було надано при розгляді справи у суді першої інстанції доказів щодо його звернення до уповноваженої особи з проектами відповідних наказів про встановлення щорічної грошової винагороди його близьким особам, що перебувають в його прямому підпорядкування, для їх перевірки та візування уповноваженою особою, та відмови уповноваженої особи у перевірці та візуванні таких проектів наказів, а тому доводи Позивача про факти дискримінації його близьких осіб є недоведеними.

Тому, вищевикладені обставини спростовують доводи Позивача щодо зловживання Відповідачем - 1 механізмом «зовнішнього контролю» (як було зазначено у апеляційній скарзі), а також наявності у діях Позивача потенційного конфлікту інтересів, оскільки згідно матеріалів проведеного службового розслідування, що також було встановлено судом першої інстанції, у Позивача наявний реальний конфлікт інтересів, що має постійний характер.

З урахуванням викладеного, Позивач дійшов до хибного висновку, що суд першої інстанції помилково ототожнив наявність у Позивача потенційного конфлікту інтересів (факт підпорядкування родичів) із вчиненням корупційного правопорушення, оскільки судом першої інстанції взагалі не здійснювалося ототожнення наведених вище понять, у зв`язку з встановленням обставин наявності реального конфлікту інтересів, що має постійний характер, що обумовлює безпідставність та неспроможність викладеної позиції Позивача.

Позивач посилаючись на висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року по справі № 800/191/17 (провадження № 11-283заі18) вкотре належним чином не обґрунтовує в чому саме висновки вищевказаної постанови Великої Палати Верховного Суду обумовлюють незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Разом з тим, Позивач не надає жодних пояснень в чому полягало застосування Відповідачем - 1 жорсткіших процедур щодо Позивача та які фінансові обмеження застосовувалися до родини Позивача, що в свою чергу свідчить про недостатню обґрунтованість та наявність хибних висновків в апеляційній скарзі Позивача.

Докази про які згадує Позивач жодним чином не стосуються предмету доказування у цивільній справі № 613/2230/24 щодо захисту прав, припинення дискримінаційних дій, публічного вибачення та відшкодування моральної шкоди, оскільки стосуються інших правовідносин не пов`язаних із встановленням наявності дискримінаційних дій відносно Позивача, відшкодування моральної шкоди.

Позивач при розгляді справи № 613/2230/24 у суді першої інстанції не надав належних та допустимих доказів, які свідчили про характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав Позивач, а також характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) внаслідок дій Відповідача - 1.

Тому, вимога Позивача щодо стягнення моральної шкоди не була підтверджена жодними доказами та її розмір не обґрунтований належним чином, що в свою чергу спростовує викладену в апеляційній скарзі позицію щодо завдання Позивачеві значної моральної шкоди, що виявлялася у тривалому та інтенсивному психологічному тиску та її неправильної оцінки судом першої інстанції, у зв`язку з чим не може бути врахована апеляційним судом при перегляді рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції по справі № 613/2230/24 щодо відсутності фактів завдання моральної шкоди Позивачу жодним чином не можуть суперечити положенням статті 237-1 КЗпП України, оскільки стосуються дослідження обставин відсутності моральних страждань, а вищенаведена норма КЗпП України визначає обставини відшкодування моральної шкоди за доведеними фактами дискримінації, мобінгу (цькування).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, пояснення позивача та за відсутності інших учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, що не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, перевіривши її доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що обидві апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржене рішення суду відповідає.

Згідно ст.147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Отже, особливістю дисциплінарної відповідальності є те, що її застосовує роботодавець. Саме він в особі органу (особи), якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника, відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП застосовує дисциплінарні стягнення. у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог в частині притягнути посадових осіб Відповідача-1 та Відповідача-2 до дисциплінарної відповідальності за систематичні дії дискримінаційного характеру щодо позивача, не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб захисту суперечить закону.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Верховний Суд чітко розмежовує мобінг та правомірні дії керівництва. Згідно з його практикою, законні вимоги щодо виконання обов`язків, зміна посади чи розмір зарплати не є цькуванням. Ключова вимога — доведення систематичності, умислу та створення ворожої атмосфери, які не можуть базуватися лише на припущеннях працівника.

Відповідно до статті 2-2 КЗпП України мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків,що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є: створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги); безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (не запрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця); нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту; нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень); необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням) (див. з цього приводу правові висновки, які були висловлені у постанові КЦС ВС від 29 квітня 2026 року у аналогічній за обставинами справі № 756/12586/24).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, перевіривши та надавши правову оцінку наданим сторонами доказам, вимогам та запереченням за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про недоведеність позовних вимог, а саме вчинення роботодавцем щодо позивача дискримінаційних дій та мобінгу.

Так, судом встановлено наступні обставини справи.

08.02.2024 року до Валківської міської ради Богодухівського районну Харківської області надійшла пояснювальна записка начальника відділу освіти Валківської міської ради Горошка І. від 08.02.2024 року на скаргу директора Серпневого ліцею ОСОБА_12 , в якій повідомлено міську раду про необхідність вжиття заходів щодо усунення конфлікту інтересів, що має місце у Серпневому ліцеї, оскільки директор ОСОБА_13 у прямому підпорядкуванні доньку – заступника директора ОСОБА_6 .

Розпорядженням Валківського міського голови Скрипніченка В. від 12.02.2024 року №14, враховуючи пояснювальну записку начальника відділу освіти міської ради від 08.02.2024 року вирішено: провести службове розслідування щодо перевірки наявності конфлікту інтересів у службовій діяльності директора Серпневого ліцею Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області ОСОБА_12 та можливого недотримання ним вимог антикорупційного законодавства; утворити комісію з проведення службового розслідування щодо перевірки наявності конфлікту інтересів у службовій діяльності директора Серпневого ліцею Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області ОСОБА_12 та можливого недотримання ним вимог антикорупційного законодавства та затвердити її персональний склад; встановлено строк проведення службового розслідування з 13 лютого по 12 березня 2024 року, з можливістю продовження подальшого строку в межах, передбачених чинним законодавством; комісії з проведення службового розслідування за результатами проведеної роботи скласти акт та подати його на розгляд міському голові у термін до 22.03.2024 року.

15.04.2024 року на виконання розпорядження Валківського міського голови комісією складений акт службового розслідування, яким установлено наступне.

На посаді директора ОСОБА_14 працює на підставі строкового трудового договору від 30 серпня 2021 року, із змінами, внесеними Додатковою угодою від 07 жовтня 2022 року. Договір укладено на термін до 30 серпня 2027 року. Директор Ліцею підзвітний та підконтрольний представнику Засновника (Валківської міської ради) та відділу освіти Валківської міської ради в межах, встановленим чинним законодавством України, Статутом Закладу освіти та цим Договором, а також здійснює безпосереднє управління Закладом освіти.

Згідно підпункту «а» пункту 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі-Закону) передбачено перелік суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Частиною першою статті 1 Закону визначено, хто відноситься до посадових осіб юридичної особи публічного права, а саме: голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Директор Ліцею є посадовою особою публічного права, і на нього поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції».

ОСОБА_13 , як суб`єкт, на якого поширюється дія Закону, 14 грудня 2023 року був ознайомлений із спеціальними обмеженнями, що встановлені ним для посадових осіб юридичних осіб публічного права.

Для перевірки питання, щодо якого проводиться розслідування, Комісією направлено листи-запити директору ОСОБА_14 з проханням про надання до міської ради інформації, чи працюють у Ліцеї його близькі особи та надати завірені копії документів про їх прийом на роботу та перебуванні на посаді, їх посадових інструкцій, положення про преміювання працівників закладу, а також до відділу освіти міської ради про надання документів, що стосуються питань оплати праці працівників Ліцею за 2021-2023 роки та поточний період 2024 року.

Після вивчення наданих документів, комісія дійшла наступних висновків.

Заробітна плата працівникам Ліцею нараховувалась централізованою бухгалтерією відділу освіти міської ради.

Табелі обліку робочого часу по Ліцею складені та підписані директором ОСОБА_14 .

Тарифікаційні списки педагогічних та інших працівників Серпневого ліцею Валківської міської ради Богодухівського району Харківської міської ради складені та затверджені директором Ліцею, підписані головним бухгалтером відділу освіти міської ради, погоджені за засіданні профспілкового комітету закладу.

Штатний розпис Серпневого ліцею Валківської міської ради Богодухівського району Харківської міської ради складений та затверджений директором Ліцею, підписаний головним бухгалтером відділу освіти міської ради, погоджений підписом начальника відділу освіти міської ради.

Згідно пункту 1.3 Положення про надання грошової винагороди педагогічним працівникам Закладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого директором Володимиром Тарасовим 06 жовтня 2021 року (Додаток 3 до колективного договору між Роботодавцем та Первинною профспілковою організацією КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «СЕРПНЕВИЙ НАВЧАЛЬНОВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС (ЛІЦЕЙ-ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ) ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» на 2021-2025 р.р., щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам виплачується на підставі наказу керівника Закладу, за погодженням з Профспілковим комітетом, а керівнику за погодженням з організацією вищого рівня - управлінням/відділом освіти або власником Закладу за погодженням з Профспілковим комітетом закладу.

Накази про виплату щорічної винагороди педагогічним працівникам Ліцею видані директором закладу та погоджені на засіданні профспілкового комітету закладу.

Винагорода виплачувалася в однаковому розмірі для усіх педагогів закладу. Винагорода директору закладу виплачувалася за погодженням з відділом освіти.

Згідно пункту 1.5 Положення про преміювання працівників та надання їм матеріальної допомоги в межах фонду оплати праці, затвердженого директором ОСОБА_15 06 жовтня 2021 року (Додаток 2 до колективного договору між Роботодавцем та Первинною профспілковою організацією КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «СЕРПНЕВИЙ НАВЧАЛЬНО ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС (ЛІЦЕЙ-ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ) ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» на 2021-2025 р.р., преміювання та надання матеріальної допомоги здійснюється в порядку: керівника та його заступників - за наказом відділу освіти, за погодженням з Профспілковим комітетом закладу; інших працівників - за наказом керівника Закладу, за погодженням з Профспілковим комітетом закладу.

Одноразова премія за підсумками роботи за 2021 рік виплачена в розмірі посадового окладу за рахунок економії фонду заробітної плати педагогам закладу (у тому числі і заступнику ОСОБА_16 ) за наказом директора закладу. МІСЬКА Одноразова премія за участь та зайняті місця в обласному фестивалі у 2022 році виплачена працівникам закладу ОСОБА_17 та ОСОБА_16 за наказом директора Ліцею.

Одноразова премія за вагомі досягнення при участі в обласних конкурсах у 2023 році виплачена директору Ліцею - за наказом відділу освіти, педагогам закладу ТАРАСОВУ Ю.В. та ОСОБА_16 - за наказом директора Ліцею за клопотанням профспілкового комітету закладу.

За даними відомостей на заробітну плату, табелів обліку робочого часу та тарифікаційних списків, серед працівників закладу значаться: ОСОБА_18 - заступник директора з НВР, вчитель; ОСОБА_19 - вчитель; ОСОБА_20 - вчитель.

Запрошений на засідання комісії директор Ліцею Володимир ТАРАСОВ надав комісії усні пояснення.

Він підтвердив, що працівники ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 є його родичами, а саме дітьми і дружиною.

Також ОСОБА_22 пояснив, що Закони України «Про освіту» та «Про запобігання корупції» допускають роботу близьких родичів у закладах освіти в сільській місцевості.

Наявність конфлікту інтересів у службовій діяльності у зв`язку із спільною роботою із близькими родичами заперечив, тому і не повідомляв про нього міську раду та відділ освіти.

Прийом на роботу цих працівників здійснено відділом освіти Валківської районної державної адміністрації, а не директором Ліцею.

Нарахування премій, щорічної винагороди проводилося в однаковому розмірі для усіх працівників за погодженням з профспілковим комітетом закладу та вищестоящою установою - відділом освіти міської ради.

Табель обліку робочого часу по закладу складається ним особисто.

Відпустки надаються усім працівникам визначеної законом тривалості.

Графік відпусток складається на початку календарного року та погоджується з профспілкою.

За два тижні до початку відпустки директором Ліцею видається наказ на відпустку працівників.

З пояснення ОСОБА_23 , жодних привілеїв для своїх родичів по нарахуванню заробітної плати він як директор не надавав.

ОСОБА_24 та ОСОБА_25 є досвідченими педагогами, неодноразово були відзначені за участь у різноманітних обласних конкурсах та фестивалях освітян Харківщини.

У ході розслідування комісія звернулася за наданням роз`яснень стосовно наявності конфлікту інтересів у службовій діяльності посадових осіб публічного права при спільній роботі з близькими особами до Національного агентства з питань запобігання корупції та до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно відповіді НАЗК від 29 лютого 2024 року № 203-01/12664-24, у керівника юридичної особи публічного права, у підпорядкуванні якого працює близька особа, наявний потенційний конфлікт інтересів, який підлягає врегулюванні у встановленому законом порядку.

Відповідь від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на час завершення розслідування не надходила.

Статтею 28 Закону встановлено обов`язок особи щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Однак, в умовах наявної суперечності між приватним інтересом, зумовленим позаслужбовими стосунками з близькими особами та службовими повноваженнями, ОСОБА_22 приймає рішення стосовно близьких родичів, вчиняє дії шляхом підписання документів, що стосуються їх оплати праці, вирішує інші питання, що стосуються трудових відносин.

Всупереч встановленому Законом порядку ОСОБА_26 не повідомив засновника - Валківську міську раду, про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Вказані дії не містять ознак корупції, але порушують встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

У даному випадку вчинення ОСОБА_27 правопорушення, пов`язаного з корупцією, при виконанні ним функціональних обов`язків директора Ліцею, є вчинення дисциплінарного проступку, що свідчить про неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Для притягнення ОСОБА_23 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни підлягає застосуванню Кодекс законів про працю України.

Відповідно до положень, передбачених статтею 147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Крім цього, як з`ясувалося у ході цього розслідування, потенційний конфлікт інтересів наявний і у службовій діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_28 , на яку за посадою теж поширюються обмеження, встановлені Законом для посадових осіб публічного права, та якій прямо підпорядковуються усі вчителі ОСОБА_29 , утому числі брат та матір.

Закон покладає обов`язок щодо врегулювання конфлікту інтересів у особина її безпосереднього керівника чи на керівника органу, до повноважень якого належить звільнення ініціювання звільнення особи.

Комісії не відома інформація, чи повідомляла ОСОБА_25 про конфлікт інтересів керівника. У даному випадку ще директор Ліцею, який с близьким родичем.

Таким чином, у ОСОБА_29 має місце подвійний конфлікт інтересів, який не може бути врегульований особами самостійно, а потребує зовнішнього врегулювання.

Висновки службового розслідування:

1. У службовій діяльності директора СЕРПНЕВОГО ЛІЦЕЮ МІСЬКОЇ РАДИ БОГОДУХІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_23 наявний реальний конфлікт інтересів, що має постійний характер.

2. Директором СЕРПНЕВОГО ЛІЦЕЮ ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Володимиром саме ТАРАСОВИМ порушені вимоги законодавства у сфері запобігання корупції, а інтересів, а саме 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Пропозиції Валківському міському голові щодо проведеного службового розслідування:

1. Врегулювати конфлікт інтересів у службовій діяльності директора у службовій діяльності директора ОСОБА_14 у порядку, зазначеному у ст. 29-34 Закону України “Про запобігання корупції”/

2. Застосувати до директора Ліцею дисциплінарне стягнення, для вибору стягнення запросити у відділі освіти міської ради службову характеристику на ОСОБА_23 .

Розпорядженням Валківського міського голови Скрипніченка В. від 26.04.2024 року №49 “Про результати проведення службового розслідування” вирішено:

1. Попередити директора СЕРПНЕВОГО ЛІЦЕЮ ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БОГОДУХІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі-Ліцей) Володимира ТАРАСОВА про неухильне дотримання норм законодавства у сфері запобігання корупції, які стосуються посадових осіб юридичних осіб публічного права.

2. Врегулювати конфлікт інтересів у службовій діяльності директора ОСОБА_14 шляхом застосування зовнішнього контролю за розглядом та вирішенням ним питань, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів, а саме щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, оформлення відряджень, табелів обліку робочого часу, оплати праці (в тому числі призначення премій, винагород, встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги на оздоровлення тощо), переведення на іншу посаду, звільнення, стосовно працівників ліцею: ОСОБА_28 - заступника директора з навчально-виховної роботи, вчителя, ОСОБА_30 - вчителя, ОСОБА_31 – вчителя.

3. Відділу освіти міської ради (Іван ГОРОШКО) в строк до 29 квітня 2024 року призначити уповноваженого працівника. яким буде проводитися зовнішній контроль над здійсненням директором ОСОБА_14 повноважень з питань, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів, шляхом перевірки та візування проектів організаційно-розпорядчих документів, з наданням копії відповідного наказу до міської ради.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що скарга начальника відділу освіти міської ради була розглянута. За результатами розгляду було прийнято рішення провести перевірку фактів, які були у ній викладені стосовно конфлікту інтересів в діяльності позивача.

Свідкам ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 позивачем були поставлені питання щодо обставин викладених в акті ДСНС у Харківській області щодо роботи Серпневого ліцею, обставин наявності порушень, усунення порушень, які не стосуються конфлікту інтересів в службовій діяльності позивача, що є предметом спору у цій справі.

Свідок ОСОБА_9 показала суду, що до міської ради надійшла службова записка ОСОБА_5 про наявність конфлікту інтересів в службовій діяльності позивача. Для перевірки інформації виникла необхідність у проведення службового розслідування, яке було оформлено актом. За результатами службового розслідування був складений акт та за його результатом прийнято рішення про зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів шляхом застосування зовнішнього контролю за прийняттям позивачем – директором Серпневого ліцею кадрових рішень стосовно близьких осіб, які працюють у підпорядкування позивача.

Свідок ОСОБА_8 на запитання позивача показала суду, що позивачу було призначено чотирьох уповноважених осіб для здійснення зовнішнього контролю, оскільки в ліцеї є дошкільний підрозділ та шкільний, а тому було прийнято рішення про те, що по два головних спеціалісти цих структурних підрозділів будуть наділені такими повноваженнями.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що була членом атестаційної комісії, на якій атестувався позивач, як вчитель історії та директор навчального закладу. Свідком ставились питання позивачу, яким чином він бачить свою роботу на посаді директора ліцею в той час, коли до відділу освіти від нього надходять скарги.

Свідок ОСОБА_35 на запитання позивача, чому на засіданні комісії позивачу було відмовлено у озвученні скарги начальника відділу освіти Горошка, свідок відповіла, що не пам`ятає цих подій за плином часу. Чи просила ОСОБА_7 забрати скаргу ОСОБА_1 свідок не пам`ятає.

Свідки ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 показали суду, що не пам`ятають чи просили позивача відкликати скаргу на начальника відділу освіти Горошка.

Судом також було досліджено поданий позивачем цифровий доказ у вигляді звукозапису, на якому зафіксовано голос начальника відділу освіти Горошка.

У Рішенні Конституційного суду України від 20.10.2011 року № 12-рп/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України 254к/96-ВР) "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом" Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що подані будь-якою фізичною або юридичною особою згідно з частиною другою статті 66 Кодексу (1001-05) речі або документи (фактичні дані) не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані з порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених в Конституції України (254к/96-ВР), зокрема внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, передбачених Законом ( 2135-12 ).

Суд з огляду на вищевказане обґрунтовано визнав наданий звукозапис недопустимим доказом, оскільки під час судового засідання позивач не зміг пояснити суду джерела отримання ним такого звукозапису та порядку його здійснення. Позивач пояснив суду, що звукозапис йому підкинули.

Ці обставини позивач не спростував.

Враховуючи, що у підпорядкуванні ОСОБА_1 дійсно працювали його близькі особи та родичі, що не були спростована законність висновків службового розслідування щодо наявності у директора Комунальний заклад “Серпневий навчально виховний комплекс (ліцей-заклад дошкільної освіти” Валківської міської ради Тарасова Володимира В`ячеславовича потенційного конфлікту інтересів під час вирішення питань, що стосується трудових відносин з близькими особами, які перебуваються у його прямому підпорядкуванні, - подальше застосування уповноваженим органом зовнішнього контролю за розглядом та вирішенням ним питань, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів, а саме щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, оформлення відряджень, табелів обліку робочого часу, оплати праці (в тому числі призначення премій, винагород, встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги на оздоровлення тощо), переведення на іншу посаду, звільнення, стосовно працівників ліцею, які є близькими особами позивача та перебувають у його прямому підпорядкуванні, шляхом призначення уповноваженого працівника. яким буде проводитися зовнішній контроль над здійсненням директором ОСОБА_14 повноважень з питань, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів, шляхом перевірки та візування проектів організаційно-розпорядчих документів, з наданням копії відповідного наказу до міської ради, є передбаченою законом формою врегулювання потенційного конфлікту інтересів, яким має місце в службовій діяльності позивача, а не формою дискримінації або мобінгу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N 898 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених статтею 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за погодженням з організацією вищого рівня.

Таким чином перевірка та візування проектів наказів про встановлення щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам, які є близькими особами позивача та перебувають в його прямому підпорядкуванні, з наданням копії відповідного наказу до міської ради, є формою реалізації зовнішнього контролю, який встановлений стосовно позивача, а не дискримінацією по відношенню до його близьких осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях, а також в однаковий спосіб до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що вбачає дискримінацію у застосуванні, на його думку, перевірки та візування проектів наказів про встановлення щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам,. При цьому, позивачем не обґрунтовано факту наявності щодо неї дискримінації, а саме щодо наявності в нього певної ознаки, у тому значенні, яке використовується у Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

При цьому позивачем не було доведено, що відповідач використовував свої повноваження для штучного створення конфлікту інтересів у позивача з метою наступного маніпулювання позивачем всупереч службових інтересів, і що таке ставлення до позивача було винятковим у порівнянні з іншими працівниками. Позивача такий стан речей влаштовував до часу висунення до нього з боку відповідача законних вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів на роботі, тому наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними.

За таких обставин доводи позову про дискримінацію є недоведеними, доводи скарги цих висновків не спростовують.

За таких обставин колегія суддів також погоджується з висновками суду про недоведеність інших, похідних від цього вимог про зобов`язання посадових осіб Відповідача-1 та Відповідача-2 припинити дискримінаційні дії щодо позивача, про відшкодування моральної шкоди. Крім того, вчинення судом дій щодо притягнення посадових осіб Відповідача-1 та Відповідача-2 до дисциплінарної відповідальності за систематичні дії дискримінаційного характеру щодо позивача по суті перебувають поза межами юрисдикції суду у даній справі..

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 22 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 30 червня 2026 року.

Головуючий – В.Б. Яцина.

Судді - Ю.М.Мальований.

Н.П.Пилипчук.