Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №646/13343/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 646/13343/25 Головуючий суддя І інстанції Іщенко О. В.

Провадження № 22-ц/818/3513/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: надання послуг

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката – Чуба Сергія Володимировича на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» з вимогою стягнути з Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 577 998,63 гривень за період з 08 червня 2023 року по 28 лютого 2025 року.

Ухвалою Основ`янського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження.

Роз`яснено позивачу право на звернення до Господарського суду Харківської області у порядку господарського судочинства.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Чуб С.В. посилаючись на порушення вимог процесуального права просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скарга мотивована тим, що спір, що виник між Позивачем та Відповідачем, належить до порядку цивільного судочинства, оскільки ґрунтується на цивільно-правових відносинах.

Між сторонами справи виник спір за цивільно-правовим договором, який не пов`язаний із набуттям, виконанням чи припиненням корпоративних прав.

Предметом даного позову є виключно стягнення нарахованої, але не виплаченої грошової винагороди за фактично надані послуги за цивільно правовим договором від 08.06.2023.

З моменту належного виконання Позивачем своїх обов`язків за договором, спірні правовідносини набули виключно зобов`язального (майнового) характеру. Це свідчить про відсутність будь-якого корпоративного конфлікту, оскільки предметом спору не є оскарження процедури обрання чи звільнення члена Наглядової ради, або рішення органів управління Товариства.

Аналогічні за предметом та підставами позову справи № 759/9918/24-ц, № 752/7056/24-ц перебували на розгляді Печерського районного суду міста Києва та було розглянута в порядку цивільного судочинства

Оскільки Позивач є фізичною особою, яка не здійснювала підприємницької діяльності у межах спірного договору, а спір стосується виключно невиконання грошового зобов`язання (стягнення боргу) за цивільно-правовим договором, то справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Зазначений судом першої інстанції висновок Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 не є релевантним, адже у вказаній постанові, зроблено правовий висновок, що спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень.

Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду. На відміну від справи № 448/362/22, де оскаржувалося припинення повноважень директора, у справі № 646/13343/25 правомірність перебування Позивача у складі Наглядової ради сторонами не оспорюється, що виключає можливість застосування вказаного правового висновку до цих правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства у зв`язку з чим було відмовлено у відкритті провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» - адвокат Гречка О.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу залишити без змін.

Відзив мотивовано наступним.

Так, рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно конструкторський інститут «Енергопроект», проведених 30.05.2023 та оформлених протоколом від 08.06.2023, обрано новий склад наглядової ради Товариства: ОСОБА_3 (представник Міністерства енергетики України, в управлінні якого знаходиться 1 009 401 проста іменна акція АТ ХІ «Енергопроект», які належать Державі Україна); ОСОБА_4 (представник Міністерства енергетики України, в управлінні якого знаходиться 1 009 401 проста іменна акція АТ ХІ «Енергопроект», які належать Державі Україна); ОСОБА_1 (представник акціонера — ОСОБА_5 ); ОСОБА_6 (незалежний директор); ОСОБА_7 (незалежний директор), а також затверджено умови цивільно правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради Товариства, та встановлено наведені у них розміри винагороди, уповноважено керівника Товариства підписати цивільно-правові договори з членами наглядової ради Товариства. Користуючись правами, наданими Законом України «Про акціонерні товариства», Статутом Товариства, пов`язаними з участю в управлінні товариством, акціонер подав свої пропозиції щодо кандидата (позивача у справі – ОСОБА_1 ) на обрання до складу наглядової ради, зареєструвався на дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів, проголосував з питань порядку денного.

Обрання позивача – ОСОБА_1 до складу наглядової ради АТ ХІ «Енергопроект» у якості представника акціонера Товариства, здійснено на підставі реалізованого акціонером права на участь в управлінні Товариством , в порядку с.27 Закону України «Про акціонерні товариства».

Спір, що виник між позивачем та відповідачем на підставі умов цивільно-правого договору від 08.06.2023, безпосередньо пов`язаний з виконанням обов`язків, функцій, здійснення повноважень позивача – як члена наглядової ради акціонерного товариства, в межах, визначених законодавством України та Статутом Товариства, є виключно корпоративним, а тому й підлягає розгляду виключно в порядку господарського судочинства. Відповідно до положень пункту 3 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлялись про судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду відповідає.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що за змістом позовних вимог є стягнення невиплаченої винагороди за період виконання позивачем обов`язків члена наглядової ради.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Із змісту частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України убачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 21 Кодексу законів про працю України вказано, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством.

Спори, що виникають між учасниками об`єднання юридичних осіб, вирішуються в порядку, передбаченому установчим документом господарського об`єднання, в судовому порядку або можуть бути передані на розгляд постійно діючого третейського суду, утвореного при такому господарському об`єднанні, за наявності між учасниками такого об`єднання третейської угоди, яка відповідає вимогам закону.

За змістом пункту 1) частини першої, частини п`ятої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов правильного висновку, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та відмовив у відкритті провадження у справі.

Так, на обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що на дистанційних позачергових Загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», що мали місце 30 травня 2023 року, результати яких були оформлені протоколом від 08.06.2023, було прийнято рішення, зокрема, про обрання членом Наглядової ради – ОСОБА_1 , затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради Товариства та встановлено наведені у них розміри винагороди, уповноважено керівника Товариства на підписання цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства.

08 червня 2023 року між АТ ХІ «Енергопроект» та членом Наглядової ради ОСОБА_1 було укладено цивільно-правовий договір.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі виконання певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначені послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, згідно з цим Договором член Наглядової ради зобов`язується безпосередньо здійснювати повноваження, виконувати функції і обов`язки, передбачені чинним законодавством України, Статутом, пов`язані з обранням його на посаду члена Наглядової ради, а Товариство зобов`язується створювати належні умови для здійснення функцій члена Наглядової ради та оплатити його послуги на умовах цього Договору.

Пунктом 3.2.8. Договору передбачено право члена Наглядової ради Товариства на отримання винагороди та компенсації, пов`язаних з виконанням повноважень члена Наглядової ради.

Згідно із приписами п. 6.2 Договору розмір річної винагороди становить 333 996 (триста тридцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) гривень, яка виплачується в гривнях та розділяється на 12 (дванадцять) рівних частин (будь- яка одна така частина далі - Винагорода за місяць), за винятком першого та останнього місяця дії Договору, коли член Наглядової ради Товариства отримує частину такої Винагороди за місяць пропорційного періоду часу його залучення до виконання своїх функцій. Винагорода виплачується після утримання всіх податків і зборів (обов`язкових платежів), визначених законодавством, кожного календарного місяця.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що член Наглядової ради та Виконавчий орган Товариства щомісячно складають Акти приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт), в яких зазначається перелік наданих послуг, сума Винагороди за Місяць, сума додаткової винагороди та сума витрат, які підлягають компенсації відповідно до положень глави 7 цього Договору.

Відповідно до пункту 6.6 Договору, Товариство здійснює виплату Винагороди за період, який починається з 08 червня 2023 року.

Так, АТ ХІ «Енергопроект» було проведено виплату винагороди ОСОБА_1 за період з 01.03.2025 по 30.09.2025 на загальну суму 150 019,87 гривень (після утримання всіх податків та зборів).

Водночас, винагорода за період з 08.06.2023 по 28.02.2025 АТ ХІ "Енергопроект" виплачена не була та акти приймання-передачі наданих послуг підписані не були.

Позивач зазначає, що жодних претензій щодо виконання членом Наглядової ради обов`язків, визначених Договором та/або Статутом, ОСОБА_1 не надходило, отже, надані послуги були фактично прийняті АТ ХІ "Енергопроект" без зауважень.

У зв`язку з викладеним вище, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України).

У пункті 3 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19).

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина 1 статті 43 Конституції України).

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина 1 статті 3 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (речення перше частини 1 статті 21 КЗпП України).

Правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22) не погодилась з доводом позивача про те, що спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі статті 38 КЗпП України є трудовим та стосується реалізації ним як працівником виключно права на працю та виклала наступні висновки.

Перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів (ст. 20 ГПК України), не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина 1 статті 84, частина друга статті 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (частина 1 статті 140 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина 1 статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (частина 1 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (речення перше частини 2 статті 99 ЦК України). Виконавчий орган товариства є одноосібним (речення перше частини 4 статті 39 Закону). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (речення перше частини 5 статті 39 Закону).

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (частини 1 та 3 статті 38 КЗпП України).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина 1 статті 98 ЦК України).

За змістом частини 13 статті 39 Закону повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків; наслідком такого припинення повноважень одноосібного виконавчого органу є припинення відповідного договору, зокрема розірвання трудового договору.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 частини 1 статті 31 Закону).

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (частини 2 та 3 статті 32 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що умовами цивільно-правового договору, затвердженого рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів АТ ХІ «Енергопроект», проведених 30.05.2023 та оформлених протоколом від 08.06.2023 року, укладеного з членом наглядової ради Товариства ОСОБА_1 (позивачем у справі) та Товариством визначено наступне:

пункт 1.1.: під терміном «Наглядова рада» розуміється колегіальний орган Товариства, що здійснює захист прав акціонерів Товариства та в межах компетенції, визначеної Статутом Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» та законодавством України здійснює управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу Товариства;

згідно з цим Договором член Наглядової ради зобов`язується безпосередньо здійснювати повноваження, виконувати функції і обов`язки, передбачені чинним законодавством України, Статутом, пов`язані з обранням його на посаду члена Наглядової ради, а Товариство зобов`язується створювати належні умови для здійснення функцій члена Наглядової ради та оплатити його послуги на умовах цього Договору;

Член Наглядової ради Товариства здійснює свої повноваження на підставі Статуту, Положення про Наглядову раду Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект (далі – Положення), чинного законодавства України та положень цього Договору;

розмір та порядок виплати винагороди Члена Наглядової ради Товариства за виконання своїх повноважень регулюється чинним законодавством України, Положенням про винагороду членів Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно конструкторський інститут «Енергопроект» та положеннями цього Договору; у разі недосягнення згоди кожна із Сторін цього Договору має право на вирішення спірних питань у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Отже спір, що виник між позивачем та відповідачем на підставі умов цивільно-правого договору від 08.06.2023, безпосередньо пов`язаний з виконанням обов`язків, функцій, здійснення повноважень позивача – як члена наглядової ради акціонерного товариства, в межах, визначених законодавством України та Статутом Товариства, та є виключно корпоративним.

Зважаючи на характер правовідносин у цій справі, які пов`язані з управлінням юридичною особою, цей спір виник з корпоративних відносин, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи, а наявність трудових правовідносини в такому спорі не є визначальною з метою вирішення питання про його юрисдикційність.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що цей спір підлягає розгляду порядку господарського, а не цивільного судочинства, як помилково визначив позивач та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України відмовив у відкритті провадження.

Аналогічні висновки викладено у постанові ВП ВС від 16 жовтня 2019 року у справі № 752/10984/14-ц, провадження № 14-351 цс 19.

Оскільки ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, доводи скарги висновків суду не спростували, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, визначених у ст. 141 ЦПК України підстав для розподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката – Чуба Сергія Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30 червня 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії Ю.М. Мальований.

Н.П. Пилипчук.