Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №344/13140/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/13140/24

Провадження № 22-ц/4808/862/26

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Баркова В. М.,

суддів: Василишин Л. В.,

Максюти І. О.,

секретар: Шемрай Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Костів Іван Ярославович на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2026 року в складі судді Татарінової О. А., ухвалене в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області повний текст якого складено 03 березня 2026 року,у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним і скасування рішення сесії та визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до відповідачів Івано-Франківської міської ради і ОСОБА_3 про визнання частково недійсним і скасування рішення сесії та визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що позивачам на праві власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по частці квартири, яку вони отримали у спадщину після смерті бабусі, ОСОБА_4 .

Вказана квартира 28 вересня 1995 року була приватизована згідно з розпорядженням № 243-р від 31.08.1995 року дідусем позивачів, ОСОБА_5 . Додатково до квартири, ОСОБА_5 було надано у власність земельну ділянку, площею орієнтовно 935 м2 (після проведених замірів на місцевості точний розмір - 0,95 га). Межі вказаної земельної ділянки у 1996 році архітектурно-планувальним бюро було встановлено в натурі (на місцевості), що підтверджується Схемою земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

З 1996 року дана земельна ділянка визначена твердими межовими знаками: огорожами. Протягом всього часу земельна ділянка залишається в незмінному вигляді (конфігурації). Зважаючи на наведене, позивачі мають право вимагати оформлення на своє ім`я документів щодо користування земельною ділянкою, на якій безпосередньо розташовані належні їм об`єкти нерухомості, та яка необхідна для їх обслуговування. У липні 2023 року позивачі, як власники квартири за адресою: АДРЕСА_1 , звернулись до ТОВ «ВААР» із заявою про виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При підготовці технічної документації було виявлено, що частина земельної ділянки, належної їм, оформлена на праві власності за відповідачем ОСОБА_3 , кадастровий номер 2610100000:03:004:0377. Частина земельної ділянки, приватизованої ОСОБА_3 перебувала з 1996 року та перебуває по сьогодні у користуванні ОСОБА_4 та її правонаступників, а інша частина перебувала та перебуває у користуванні ОСОБА_6 . Слід зазначити, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_6 не погоджували межі ділянки як суміжні землекористувачі. Підпис ОСОБА_4 підроблений, а рішенням узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів погоджено ОСОБА_3 проект землеустрою без погодження ОСОБА_6 .

Виходячи з наведеного, з врахуванням уточнених позовних вимог просили суд скасувати рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 21 серпня 2020 року за № 266-43 в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_7 ; скасувати рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 15 березня 2017 року за № 66-11 в частині надання дозволу на розробку проектної документації для передання у власність ОСОБА_7 ; визнати недійсним та скасувати Державний акт про право власності на землю, виданий на ім`я ОСОБА_3 , кадастровий номер земельної ділянки №2610400000:08:007:0018; скасувати державну реєстрацію на право власності на земельну ділянку, кадастровий № 2610100000:03:004:0377 на ім`я ОСОБА_3 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2024 року вищевказаний позов в частині визнання Державного акту про право власності на землю, виданого на ім`я ОСОБА_3 залишено без розгляду (т. 1 а.с. 198-199).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2024 року у цій справі призначено судову земельно-технічну експертизу (т. 1 а.с. 217).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Костів І. Я., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, проситьрішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що акт приймання-передачі межових знаків не містить обов`язкових реквізитів (дати та місця складання), що унеможливлює встановлення часу його оформлення, а відтак й перевірку його достовірності. При цьому до переліку осіб, які нібито погодили межі земельної ділянки, безпідставно включено ОСОБА_8 , яка фактично, через стан здоров`я, не могла бути присутньою при складанні такого акта, що ставить під сумнів автентичність її підпису та законність самого погодження меж.

Крім того, зазначає, що з метою обходу необхідності погодження меж із реальними суміжними землекористувачами, відповідачем було штучно змінено конфігурацію земельної ділянки шляхом формування комунальної земельної смуги (проходу), що фактично змінює її початкові межі.

Також, як вбачається з висновку експерта № СЕ-19/109-25/1726-ЗТ межі земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:03:004:0377 частково накладаються на фактичні межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому площа такого накладання становить 0,0163 га. Разом із тим суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка, яка фактично використовується позивачами за вказаною адресою, не є сформованою, а також, що відсутні докази відповідності її меж на момент проведення експертизи межам, які існували на час передачі суміжної земельної ділянки у власність відповідачу.

Такий висновок суду є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки протягом усього розгляду справи неодноразово підтверджувався факт фактичного користування позивачами відповідною земельною ділянкою.

Більше того, вважає, що сам факт необхідності погодження меж із позивачами при розробленні проекту землеустрою відповідача свідчить про визнання їх суміжними землекористувачами. Отже, наведені обставини прямо спростовують доводи відповідачів та висновки суду першої інстанції, а також підтверджують наявність порушення прав позивачів унаслідок накладення меж земельних ділянок.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області зазначає, щовисновок суду першої інстанції про відмову у позові є обґрунтованим та прийнятим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджено доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Костіва І. Я., який просив скаргу задовольнити, пояснення представника Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Куриляк С. І., яка просила залишити рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , складеного 07.08.1995 року, власником зазначеної квартири був ОСОБА_9 , квартира розташована на 1 поверсі 1 поверхового будинку та складається з 1 кімнати, площею 15,0 м.2, в тому числі: 1-а кімната 15,0 м.2, кухні площею 10,84 м.2, веранди площею 11,7 м.2. загальна площа квартири 43,84 кв.м.(т.1 а.с.61-62).

З копії Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчено державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. від 20.07.2010 року, реєстровий №3-1309, вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_10 , 1974 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її мати – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до 1/3 (однієї третьої) частки, дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - до 1/3 (однієї третьої) частки та дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - до 1/3 (однієї третьої) частки.

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 3/8 (трьох восьмих) частин квартири АДРЕСА_3 . Квартира складається з однієї кімнати, житловою площею 15,0 кв.м., загальною площею 43,84 кв.м., з яких (одна четверта) частина належить ОСОБА_10 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду м. Івано-Франківська 28.09.1995 року згідно з рішенням МВК від 31.08.1995 року за № 243-р, зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації реєстраційним номером 30744488 номер запису 6669 в книзі 165, а 1/8 (одна восьма) частина належала її батькові ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі вищевказаного Свідоцтва, зареєстрованого там же і тоді ж, спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_10 , яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 27862576 від 20.07.2010 року зазначена в цьому свідоцтві квартира в спорі та під арештом (забороною) не перебуває. Свідоцтво про право власності на 3/24 (три двадцять четвертих) частки квартири АДРЕСА_3 видане ОСОБА_11 (т.1 а.с.31), зазначене Свідоцтво зареєстровано в Спадковому реєстрі за №49404695 (т.1 а.с.32).

Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав Івано-Франківського ОБТІ від 09.11.2010 року ОСОБА_11 на праві приватної власності належить 1/8 частка квартири АДРЕСА_3 (т.1 а.с.23).

Як вбачається з копії Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчено державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. від 20.07.2010 року, реєстровий № 3-1305, спадкоємцями майна ОСОБА_10 , 1974 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її мати – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до 1/3 (однієї третьої) частки, дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - до 1/3 (однієї третьої) частки та дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - до 1/3 однієї третьої) частки. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 3/8 (трьох восьмих) частин квартири АДРЕСА_3 . Квартира складається з однієї кімнати, житловою площею 15,0 кв.м., загальною площею 43,84 кв.м., з яких 1/4 (одна четверта) частина належить ОСОБА_10 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду м.Івано-Франківська 28.09.1995 року згідно з рішенням МВК від 31.08.1995 року за №243-р, зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації реєстраційним номером 30744488 номер запису 6669 в книзі 165, а 1/8 (одна восьма) частина належала її батькові ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі вищевказаного Свідоцтва, зареєстрованого там же і тоді ж, спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_10 , яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №27862576 від 20.07.2010 року зазначена в цьому свідоцтві квартира в спорі та під арештом (забороною) не перебуває. Свідоцтво про право власності на 3/24 (три двадцять четвертих) частки квартири АДРЕСА_3 видане ОСОБА_1 (т.1 а.с.34), зазначене Свідоцтво зареєстровано в Спадковому реєстрі за №49404695 (т.1 а.с.35).

Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав Івано-Франківського ОБТІ від 09.11.2010 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/8 частка квартири АДРЕСА_3 (т.1 а.с.36).

Рішенням Івано-Франківської міської ради (11 сесія) сьомого демократичного скликання від 15.03.2017 року № 66-11 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» вирішено зокрема: дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянам, згідно додатку 2. 28. Громадянам, вказаним в додатках 1, 2, 3, після прийняття рішення сесії міської ради про надання їм дозволів на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок погодити у встановленому порядку межі земельних ділянок із суміжними землекористувачами (т.1 а.с.79).

З додатку 2 до рішення 11 сесії міської ради від 15.03.2017 року №66-11 вбачається, що за № 7 значиться ОСОБА_3 , адреса земельної ділянки: АДРЕСА_4 , площею 0,0733 (т.1 а.с.80).

Так, згідно план-схеми розміщення меж земельної ділянки із межами суміжних земель, вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_3 межує з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , Івано-Франківський національний університет нафти і газу (т.1 а.с.189-190).

З долучених представником відповідача супровідних листів від 23.12.2019 року та 20.01.2020 року вбачається, що Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради повідомлялось ОСОБА_6 про засідання узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів на 27.12.2019 року та 31.01.2020 року, а саме розгляд питання щодо непогодження ним суміжної межі земельних ділянок на АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 із ОСОБА_3 (т.1 а.с.186-188).

05.06.2020 року відділом у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внесено відомості про земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:03:004:0377, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Площа земельної ділянки 0,0733 га (т.1 а.с.103-104).

Із умовних позначень кадастрового плану земельної ділянки 2610100000:03:004:0377 вбачається, що межі земельної ділянки від А до Б Івано-Франківський національний університет нафти і газу; від Б до В Івано-Франківська міська рада, від В до Г ОСОБА_6 , від Г до Д Карпенко Г., від Д до Е ОСОБА_13 , від Е до А ОСОБА_3 (т.1 а.с.106).

09.06.2020 року ОСОБА_3 звертався до міського голови Марцінків Р. із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в тому числі цільове призначення, якої змінюється), яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:03:004:0377, та передачу земельної ділянки, площею 0,0733 га у власність (т.1 а.с.71).

Як вбачається з копії витягу з рішення Івано-Франківської міської ради (43 сесія) сьомого демократичного скликання від 21.08.2020 року №266-43 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» вирішено, зокрема: затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передати у власність громадянам земельні ділянки, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно додатку 60. 22. Громадянам, вказаним в додатках 5 - 11 до даного рішення, зареєструвати право власності земельними ділянками у відповідності до чинного законодавства. 23. Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області вжити заходів щодо адміністрування плати за землю, згідно вимог Податкового кодексу України.

Додатком 6 до рішення сесії міської ради від 21.08.2020 року №266-43 є список громадян, яким затверджено проекти землеустрою, де за №2 зазначений ОСОБА_3 , кадастровий номер земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:03:004:0377, яка розташована по АДРЕСА_4 , площею 0,0733 га, рішення сесії міської ради від 15.03.2017 року №66-11, довідка з МБК № 21850 (т.1 а.с.127-128).

15.01.2023 року на замовлення ОСОБА_14 ОКП «Івано-Франківським ОБТІ» виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.10-15).

Згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за законом за правом представлення, яке посвідчено державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А. М. від 08.02.2023 року та зареєстровано в реєстрі за № 3-73 вбачається, що спадкоємцями на зазначене у цьому свідоцтві майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно зі статтею 1266 Цивільного кодексу України, є її внучка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на (одну другу) частку, внучка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на (одну другу) частку, мати яких ОСОБА_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , у зв`язку з відмовою спадкоємця першої черги дочки ОСОБА_15 , яка відмовилася від прийняття спадщини. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається: з (однієї другої) частки квартири АДРЕСА_3 . Квартира складається з однієї кімнати, житловою площею 15,0 кв.м., загальною площею 43,8 кв.м. Вказане майно належить спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду м. Івано-Франківська 28.09.1995 року згідно з рішенням МВК від 31.08.1995 року за № 243-р, Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_16 , державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори 20.07.2010 року за реєстровим №3-1300, Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_16 , державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори 20.07.2010 року за реєстровим № 3-1303, зареєстрованих в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації 09.11.2010 року за реєстраційним номером: 30744488 номер запису: 6669 в книзі: 165. Свідоцтво про право на спадщину на (одну четверту) частку квартири видано ОСОБА_2 (т.1 а.с.25), зазначене Свідоцтво зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 69172361 (т.1 а.с.26).

На підставі зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності, в розмірі частки , на квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.28).

На підставі зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності, в розмірі частки , на квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.30).

З копії Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчено державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А. М. від 19.05.2023 року, реєстровий №3-376, вбачається, що спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , є його дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на (одну другу) частку, дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на (одну другу) частку. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається: з (однієї четвертої) частки квартири АДРЕСА_3 . Квартира складається з однієї кімнати, житловою площею 15,0 кв.м., загальною площею 43,8 кв.м. Вказане майно належить спадкодавцю ОСОБА_17 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду м.Івано-Франківська 28.09.1995 року згідно з рішенням МВК від 31.08.1995 року №243-р, зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу за №6669/165, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2689272426040. Свідоцтво про право на спадщину на 1/8 (одну восьму) частку квартири видано ОСОБА_2 (т.1 а.с.19), зазначене Свідоцтво зареєстровано в Спадковому реєстрі за №65745701 (т.1 а.с.20).

На підставі зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності, в розмірі частки 1/8, на квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.21).

Позивачами до матеріалів справи долучено копію довідки з містобудівного кадастру по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.57-60).

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчено державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А. М. від 19.05.2023 року, реєстровий №3-377, вбачається, що спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , є його дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на 1/2 (одну другу) частку, дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на 1/2 (одну другу) частку. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається: з 1/4 (однієї четвертої) частки квартири АДРЕСА_3 (т.1 а.с.23).

На підставі зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності, в розмірі частки 1/8, на квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.24).

З листа заступника міського голови – директора Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства від 09.02.2024 року встановлено, що за наявною інформацією рішенням Івано-Франківської міської ради від 15.03.2017 р. № 66-11 (пункт 7 додатку 2) надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована на АДРЕСА_4 (т.1 а.с.115).

Звертаючись до суду із позовом, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що їх дідусю ОСОБА_5 разом із квартирою була передана у власність й земельна ділянка площею 0,95 га по АДРЕСА_2 .

Статтями 22-23 ЗК України 1990 року, чинного на час передачі ОСОБА_5 спірної земельної ділянки, встановлено, що право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання наданої земельної ділянки (в тому числі і на умовах оренди) до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право володіння або право користування землею, забороняється.

Право володіння або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Представник ОСОБА_1 адвокат Костів І. Я. в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що після отримання померлим ОСОБА_5 у власність квартири межі спірної земельної ділянки в натурі землевпорядними організаціями не встановлювались, оскільки вона вже була огороджена парканом, державний акт про право власності або право користування ним не отримувався.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 за життя державний актпро право володіння або право постійного користування спірною земельною ділянкою не отримав, не можна вважати, що ця земельна ділянка увійшла до складу його спадщини та була сформована у передбаченому законом порядку, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що права позивачів не порушені.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки цим судом, який їх обґрунтовано спростував.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Костів Іван Ярославович – залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 липня 2026 року

Судді В. М. Барков

Л. В. Василишин

І. О. Максюта