Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №211/41/25
Суддя: Бондар Я. М.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5924/26 Справа № 211/41/25 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідач – ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Небилиця Ростислав Васильович, на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року, яке ухвалено суддею Юзефовичем І.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,
ВСТАНОВИВ
В січні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2023 року між ТОВ ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»та ОСОБА_1 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» складають єдиний договір.
Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4689 для підписання Договору про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» від 13.09.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період – 21 календарних днів; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка – 3,00% в день.
Також Додатковою угодою №1 від 15.09.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» від 13.09.2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»та ОСОБА_1 домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 400,00 грн. Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останньою в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 року, на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором станом на 04.02.2024 року утворилась загальна сума заборгованості 142 368,00 грн., яка складається з: 14 400,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 127 968,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим позивач повідомляє, що ним, як Кредитодавцем, було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 70 368,00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 72 000,00 грн.
У зв`язку з вказаним, позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача на свою користь не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме 72 000,00 грн., яка складається з: 14 400,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 57 600,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» від 13.09.2023 року у сумі 72 000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом у сумі 14 400,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами в сумі 57 600,00 гривень; та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 422,40 гривень.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Небилиця Р.В., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, рішення Догинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відмовити.
Апеляційної скарга обґрунтована тим, що позивачем не доведено належними доказами факту отримання коштів відповідачкою, надані позивачем довідка ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та довідка АТ КБ «Приватбанк», виписка по картковим рахункам не можуть вважатися підтвердженням надання коштів, оскільки їх зміст повністю залежить від волі виконавців.
Також посилається на неправомірність нарахування позивачем процентів за користування кредитом, оскільки проценти нараховувалися позивачем не відповідно діючому законодавству, зокрема, Закону країни «Про споживче кредитування». Оскільки кредитний договір укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» яким внесено доповнення до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема: статтю 8 доповнено частиною 5, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %;
розділ 4 «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 17 такого змісту: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
З урахуванням формулювання у попередньому абзаці терміну «не може перевищувати» розмір денної процентної ставки мав визначатися в межах: протягом перших 120 днів (тобто з 24.12.2023 по 21.04.2024) – до 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22.04.2024 по дату закінчення договору) – від до 1,5%
Пунктом 2 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що дія пункту 5 розділу 1 цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Закон № 3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023.
Оскільки кредитний договір укладено до набрання чинності Законом № 3498 IX від 22.11.2023, яким внесено зміни до закону України «Про споживче кредитування», то розмір денної процентної ставки, починаючи з 24.12.2023 і до 21.04.2024, мав підлягати зміні з 3,0% до ставки, визначеної в межах від 0,00…1% до 2,5%, а з 22.04.2024 та до дати закінчення договору – від 0,0…1% до 1,5 %.
Остаточний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 року мав узгоджуватися за домовленістю сторін відповідно ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Посилається, що вказана норма виключає можливість зміни процентної ставки третіми особами в тому числі і судом.
Зазначає, що оскільки в силу нікчемності відповідної умови кредитного договору розмір процентів в кредитному договорі, починаючи з 24.12.2023 та до остаточної дати його дії (08.07.2023), є неузгодженими між сторонами; відсотки за вказаний період мали нараховуватися відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України на рівні облікової ставки Національного банку України та становити 925,94 грн. З урахуванням процентів, нарахованих позивачем за період з 13.09.2023 по 23.12.2023 у розмірі 42432,00 грн. загальна сума заборгованості за процентами за період всього строку дії договору мала б становити: 42432,00 грн. + 925,94 грн. = 43 357,94 грн. (без врахування прощеної частини процентів та за умови доведення факту отримання коштів відповідачкою).
Посилається, що, з урахуванням положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та закону України «Про споживче кредитування» заборгованість за кредитним договором без урахування списаної частини процентів повинна становити: за тілом кредиту – 14400,00 грн (за умови доведення фату надання коштів позичальниці); за процентами, нарахованих позивачем за період з 13.09.2023 по 23.12.2023,- 42432,00 грн.; за процентами за період з 24.12.2023 по 08.07.2024 - 925,94 грн .; всього – 57 757,94 грн. З урахуванням того, що позивачем списано процентів у розмірі 70368,00 грн., то заборгованість за процентами взагалі не має існувати.
Щодо с стягнення непропорційно великої суми відсотків, посилається, що розмір заявлених до стягнення процентів не мав би перевищувати 50% від розміру отриманого кредиту.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» , посилаючись на безпідставність апеляційної скарги, заперечив проти її задоволення, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року залишити без змін.
Ціна позову у даній справі становить 72 000,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.09.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії складають єдиний договір.
Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А4689 для підписання Договору про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» від 13.09.2024 та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Крім того, Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4689 для підписання Паспорту споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, та одноразовий ідентифікатор А4689 для підписання Таблиці обчислення загальної вартості кредиту за Договором №1270-1407 від 13.09.2023 (а.с. 11-12зв. - копія договору, а.с. 13-14зв. - копія правил, а.с. 14зв.-15 - копія паспорту споживчого кредиту, а.с. 15-16зв - копія графіку платежів за договором).
За умовами пунктів 2.1. та 2.2. Договору Кредитодавець відкриває для Позичальника Кредитну лінію шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Сума Кредиту, тобто загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 12 000,00 грн., який надається шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту за Стандартною процентною ставкою 3,00 % за кожен день користування Кредитом (пункти 4.1., 4.6., 4.7., 4.10. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору, Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) не пізніше, ніж в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п.4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.
Відповідно до п. 4.12. Договору, Строк кредитування, тобто строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 08.07.2024. Строк Договору є рівним Строку кредитування.
Згідно з п. 4.13. Договору реальна річна процентна ставка на дату укладання цього договору складає 572 465,0%.
Відповідно до п. 4.14. Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення договору (за весь Строк кредитування) складає 120 000,00 грн. та включає в себе суму Кредиту та проценти за користування Кредитом.
Відповідно до п. 11.1. договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Перерахування грошових коштів відповідачу за Договором про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» від 13.09.2023 у сумі 12 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та квитанцією АТ КБ «ПриватБанк».
Крім того, 15.0.2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1270-1407 від 13.09.2023, відповідно до умов якої сторони домовились про надання додаткових грошових коштів у кредит у сумі 2 400,00 грн. Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що сума неповернутого Кредиту становить 14 400,00 грн.; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення Додаткової угоди становить 298 календарних днів; орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 773 065,00%; орієнтовна загальна вартість Кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 143 856,00 грн. Позичальнику також було надано одноразовий ідентифікатор А8359 для підписання Додаткової угоди та Додатку до Додаткової угоди (графік платежів за Договором) (а.с. 18 – копія додаткової угоди, а.с. 18-18 зв – копія додатку).
Перерахування грошових коштів відповідачу за Додатковою угодою від 15.09.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії №1270-1407 від 13.09.2023 у сумі 2 400,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ « Укр Кредит Фінанс» та квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 16-17).
Доказів на спростування факту укладення Договору про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» від 13.09.2023 та Додаткової угоди від 15.09.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії №1270-1407 від 13.09.2023, й отримання кредитних коштів у загальній сумі 14 400,00 грн. відповідачем та її представником не надано. Підписавши кредитний договір, додаткову угоду та супутні до них документи, відповідач погодилася з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановивши, що відповідач при підписанні кредитного договору та додаткової угоди була всебічно ознайомлена позивачем з умовами кредитування, їй було повідомлено про розмір процентної ставки та реальний розмір процентів за користування кредитом за весь строк кредитування, підписавши кредитний договір, додаткову угоду та інші супутні до них документи, відповідач надала згоду не лише на отримання кредитних коштів, а й взяла не себе зобов`язання щодо повернення цих коштів та сплату процентів за користування кредитними коштами за весь строк кредитування, свої зобов`язання за договором та додатковою угодою не виконала, при цьому розмір заборгованості, заявлений позивачем до стягнення, не спростований жодними належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позивачем доведено порушення позичальником умов кредитного договору та додаткової угоди, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1270-1407 продукту «CreditKasa» від 13.09.2023 року у заявленому позивачем розмірі 72 000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та виходить з наступного.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із матеріалів справи вбачається, що Договір про відкриття кредитної лінії №1270-1407 від 13 вересня 2023 року укладено між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua). Цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, про що свідчить підписаний паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання зазначеного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, й доказів протилежного суду не надано.
Колегія суду не приймає доводи відповідачки в апеляційній скарзі щодо недоведеності позивачем отримання відповідачкою кредитних коштів.
Так, з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 25 липня 2024 рокуу справі № 500/6150/14.
Відповідно до положень ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають застосуванню ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, позивач, через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019, видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останньою в особистому кабінеті, що відповідною копією довідки про перерахування коштів.
Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти співпадає з номером картки, вказаним відповідачкою в підписаному нею Договором про відкриття кредитної лінії №1270-1407 від 13 вересня 2023 року, й доказів того, що ці кошти не було перераховано на її розрахунковий рахунок відповідачкою суд не надано.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, при цьому, волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідачка, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, вона мала право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористалася.
Відповідно до п. 4.7. Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Пільговою або Зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом умов програми лояльності.
Сторони узгодили, що Базовий період складає 21 календарний день. Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Базовий період сплати відсотків проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця
Згідно п. 4.10. та 10.1 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою, Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою). Знижена процентна ставка становить 2.50 % за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.
Відповідно до п. 4.12. Договору, строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту, із датою повернення (виплати) кредиту 08.07.2024.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 08 липня 2024 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 08 липня 2024 рокувключно.
Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти у відповідності до умов укладеного кредитного договору та розмір заборгованості за відсотками становить 127 968,00 грн.
Доказів оспорення відповідачкою Договору про відкриття кредитної лінії №1270-1407 від 13.09.2023 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно кредитного договору, укладеного сторонами, протягом 21-деного базового періоду процентна ставка 2,5% за кожен день користування кредитом, а потім 3,0%.
Згідно п.1.3 договору строк надання кредиту становить 300 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів.
До набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування» за період з 13.09.2023 (двадцять один день) - 03.10.2023 року проценти підлягали сплаті по ставці 2,5% (14400 х 2,5% х 21 = 7 560,00 грн.)та з 04.10.2023 до дня набрання чинності змін до закону – 23.12.2023 року (тобто 81 день), ставка процентів застосовується за договором 3,0% в день (14 400 х 3% х 81 = 34 992,00 грн), отже розмір процентів за цей період складає 42 552 грн.
Наступні 120 днів, відповідно до п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» розмір денної процентної ставки 2,5 %, а протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Тому з 24.12.2023 року по 21.04.2024 року (120 днів) ставка процентів застосовується по 2,5% в день, отже розмір процентів за цей період складає 14400*120*2,5%= 43 200 грн.
А наступні 78 днів до закінчення строку кредитування з 22.04.2024 по 08.07.2024 ставка процентів застосовується по 1,5% в день, отже розмір процентів за цей період складає 14400*78*1,5%= 16 949,00 грн.
Таким чином розмір заборгованості відповідача по несплачених відсотках за кредитним договором сукупно складає 102 600,00 грн. (42 552,00 +43200,00 +16 949,00).
Позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» самостійно прийнято рішення про списання частини заборгованості за відсотками та ставиться перед судом питання про стягнення відсотків у розмірі 57 600,00 грн., й саме цей розмір, як такий що не перевищує граничних меж нарахувань, підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 .
При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки.
Натомість, у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, максимальний розмір денної процентної ставки врегульовано на законодавчому рівні та не можна вважати такий розмір несправедливим.
Колегія суддів зазначає, що для визначення подібності правовідносин слід враховувати правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Відтак, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги відповідачки щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав.
Отже, встановивши, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало умови договору, який був підписаний відповідачкою ОСОБА_1 , суд першої інстанції, взявши до уваги те, що відповідачка порушила умови договору, не погашала щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів, у визначений строк, допустила заборгованість щодо повернення кредиту та відсотків, дійшов законного та обґрунтованого висновку про обгрунтованість позову та задовольнив його, і доводи апеляційної скарги правильності таких висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених відповідачкою ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Небилиця Ростислав Васильович, залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року.
Головуючий:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua