Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №644/1552/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/1552/26

Провадження № 3/644/651/26

ПОСТАНОВА

про закриття провадження у справі

про притягнення до адміністративної відповідальності

30 червня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді – Паляничко Д.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Книшенко А.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення Індустріального районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2026 року на адресу Індустріального районного суду м. Харків з Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області надійшов адміністративний матеріал за вих. № 74666-2026 від 13.02.2026 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом – ОСОБА_1 ).

Водій ОСОБА_1 12.02.2026 о 15 год 16 хв за адресою: смт. Шевченкове, вул. Паркова, 2, керував транспортним засобом Nissan Navara н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в мед. закладі відмовився під запис з нагрудної бодікамери Tecsar 1113031965/19. Від керування транспортного засобу відсторонений, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованому розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 справа № 644/1552/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 12).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч. 1 ст. 276 КУпАП).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026 ОСОБА_1 12.02.2026 о 15 год 16 хв керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння за адресою: смт. Шевченкове, вул. Паркова, 2, що відноситься до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова, на підставі ч. 1 ст. 276 КУпАП.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023, з 01.05.2023 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Шевченківського районного суду Харківської області та Дворічанського районного суду Харківської області на Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», найменування Орджонікідзевського районного суду міста Харкова змінене на Індустріальний районний суд міста Харкова.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснив, що з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026 (далі за текстом – Протокол № 914224) не згоден, вину свою не визнає. Пояснив, що є військовим та їхав на бойове завдання, про що повідомив патрульних. Працівники поліції його ввели в оману та спровокували, оскільки повідомили, що необхідно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, який займе час, і якщо він не хоче їхати до лікарні, то для швидшого вирішення справи буде краще якщо він скаже, що він є волонтером та відмовиться від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, після чого стосовно нього буде оформлено протокол про адміністративне правопорушення як на цивільного, і можна буде їхати, на що ОСОБА_1 був змушений погодитися, оскільки необхідно було везти на позиції посилки та обладнання, що було важливіше на той час. Заразом, ОСОБА_1 повідомлено, що текст, який необхідно йому було сказати під час другого запису на бодікамеру, повідомив працівник поліції, який і провів фактично подальший його запис, який міститься у матеріалах справи, який записано з другої спроби, де працівник поліції чекав, як ОСОБА_1 під`їде на транспортному засобі, та буде проведено його зупинку та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли адміністративні правовідносини на транспорті. Судом досліджено та проаналізовано адміністративний матеріал, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026 (а.с. 1), вбачається, що водій ОСОБА_1 12.02.2026 о 15 год 16 хв за адресою: смт. Шевченкове, вул. Паркова, 2, керував транспортним засобом Nissan Navara н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в мед закладі відмовився під запис з нагрудної бодікамери Tecsar 1113031965/19. Від керування ТЗ відсторонений, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

З направлення на медичний огляд водія транспортного засобу (далі за текстом – ТЗ) з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.02.2026, суд вбачає, що у результаті візуального огляду проведено уповноваженою особою патрульної служби виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, заразом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження огляду у КНП «Шевченківська ЦРЛ» (а.с. 6).

Згідно з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026, встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 (а.с. 7).

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ББА № 637312 від 12.02.2026, застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 8).

З довідки вбачається, що по обліковим даним інформаційної підсистеми «Адмінпрактика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал НПУ» стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року не зареєстровано порушення ПДР за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 31.08.2019 категорії В, В1, СМ, С1, СЕ, D (а.с. 9).

Відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення № 914224 від 12.02.2026 на оптичному диску «DSJ_C000070_000070» (а.с. 10), зафіксовано факт зупинки працівником поліції ТЗ під керуванням ОСОБА_1 , повідомлено про відео фіксацію, названо причину зупинку відповідно до п. 10 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», перевірено документи та під час перевірки документів працівником поліції оголошено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ, заразом, зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, у зв`язку з чим, працівником поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у мед. закладі, на що ОСОБА_1 також відмовився, на підставі чого працівником поліції повідомлено про те, що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП (час запису: 15:16:52-15:20:22). Працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 права відповідно до ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, відсторонено від керування ТЗ (час запису:15:37:41-15:42:38).

З копії військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, наразі на посаді старший механік (водій) військової частини НОМЕР_5 , відповідно до наказу № 52 від 21.02.2026 (а.с. 14-16).

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що працівники поліції його спровокували, оскільки він їхав на бойове завдання і в нього не було часу їхати до лікарні. Працівники поліції сказали ОСОБА_1 , що якщо він не хоче їхати до лікарні, то є інший спосіб, зокрема вони оформлюють протокол про адміністративне правопорушення як на цивільного, та він поїде далі, на що ОСОБА_1 був змушений погодитися, оскільки необхідно було везти на позиції посилки з їжею, що було важливіше на той час. Заразом, ОСОБА_1 повідомлено, що текст, який необхідно йому сказати, було повідомити під час запису на бодікамеру, сказано працівником поліції, фактично, запис, який міститься у матеріалах справи, записано з другої спроби, де працівник поліції чекав, як ОСОБА_1 під`їде на ТЗ, та буде проведено процедуру зупинки ТЗ та складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 25-26).

Згідно з висновку КНП «Шевченківська центральна районна лікарня» Шевченківської селищної ради від 12.02.2026 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 84 складеному о 23 год 55 хв 12.02.2026, ОСОБА_1 тверезий 0,00 %о, ознак сп`яніння не виявлено (а.с. 27).

Відповідно до витягу з бойового розпорядження НОМЕР_6 механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої механізованої бригади № 410дск судом вбачається, що водій: стрілець – номер обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 мб 144 омбр молодший сержант ОСОБА_1 (ОХОТНИК) АКС-74У № 356607, з 11 год 00 хв 12.02.2026 здійснити доставку обладнання на СтП «БОНД» край лісу (…) для забезпечення бойових (спеціальних) завдань та ведення оборонного бою; з 11 год 00 хв 12.02.2026 здійснити вивіз обладнання на СтП «ЧЕСТЕР» СМОРОДЬКІВКА (…) для налагодження та тестування; з 11 год 00 хв 12.02.2026 здійснити підвіз посилок на ор. «ДЕЛЬФІН» позицію ББС СтП «ДЕЛІ», з метою доставки їх на вогневі позиції повітряним шляхом. Переміщення здійснити автомобілем NISSAN TERRANO (а.с. 28).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини події та додані до адміністративних матеріалів докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд ставиться критично до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, оскільки зазначені вище документи не відповідають доказам у розумінні статті 251 КУпАП, отримані уповноваженою посадовою особою з порушенням порядку, передбаченому законом, відтак не відповідають критеріям допустимості, і не можуть бути визнанні судом такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України, та вчиненні інкримінованого йому діяння, з наявним складом адміністративного правопорушення, ч.1 ст.130 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський має право або зобов`язаний зупиняти транспортні засоби.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» зазначено, що якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 266 КУпАП «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі за текстом – Порядок № 1103) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

Суд зауважує, що положення КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння як за суб`єктом правопорушення, так і за об`єктивною стороною, внаслідок чого на військовослужбовця можуть розповсюджуватись як положення ст. 266-1 КУпАП, так і ст. 266 КУпАП в залежності від того, чи виконував військовослужбовець у момент керування ТЗ безпосередньо обов`язків військової служби, передбачених ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі за текстом – Закон № 2232-ХІІ), або ж ні.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу

Суд бере до уваги твердження ОСОБА_1 , що останній повідомляв поліцейського про те, що він є військовослужбовцем та здійснює виконання бойового завдання, оскільки з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення № 914224 від 12.02.2026 на оптичному диску «DSJ_C000070_000070» (а.с. 10), вбачається, що ОСОБА_1 та військовослужбовець, що перебував у ТЗ перебували у військовій формі, яку зобов`язаний носити під час виконання обов`язків військової служби згідно з положеннями правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв, затверджених наказом МОУ № 606 від 20.11.2017.

Окрім вказаного вище, суд зауважує, що працівником поліції під час зупинки ТЗ Nissan Navara н.з. НОМЕР_1 , зауважено, що в автомобілі знаходяться військові зі зброєю , що підтверджується відеозаписами з боди камер поліцейських на оптичному диску «DSJ_C000070_000070» час запису: 15:17:43-15:17:47 (а.с. 10), що ставить під сумнів викладені у протоколі серії ААД № 914224 від 12.02.2026 (а.с. 1) обставини, що ОСОБА_1 є волонтером.

Судом враховано, що факт виконання бойового завдання станом на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026 (а.с. 1) підтверджується витягом з бойового розпорядження начальника штабу – заступника командира НОМЕР_6 механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої механізованої бригади № 410дск від 12.02.2026, який суд бере до уваги, та з якого вбачається, що водій: стрілець – номер обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 мб 144 омбр молодший сержант ОСОБА_1 (ОХОТНИК) АКС-74У № НОМЕР_8 , з 11 год 00 хв 12.02.2026 здійснити доставку обладнання на СтП «БОНД» край лісу (…) для забезпечення бойових (спеціальних) завдань та ведення оборонного бою; з 11 год 00 хв 12.02.2026 здійснити вивіз обладнання на СтП «ЧЕСТЕР» СМОРОДЬКІВКА (…) для налагодження та тестування; з 11 год 00 хв 12.02.2026 здійснити підвіз посилок на ор. «ДЕЛЬФІН» позицію ББС СтП «ДЕЛІ», з метою доставки їх на вогневі позиції повітряним шляхом. Переміщення здійснити автомобілем NISSAN TERRANO (а.с. 28).

Також, судом враховано, що ОСОБА_1 станом на час виконання бойового завдання згідно з витягом з бойового розпорядження начальника штабу – заступника командира НОМЕР_6 механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої механізованої бригади № НОМЕР_9 дск від 12.02.2026 обіймав посаду стрілець – номер обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 мб 144 омбр, що відповідає запису зробленому у військовому квитку серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_1 30.05.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 наказом командира в/ч № 35 від 04.02.2026 був призначений на вказану вище посаду, а з 21.02.2026 призначений на посаду старший механік (водій) військової частини НОМЕР_5 , відповідно до наказу № 52 від 21.02.2026 (а.с. 14-16).

Отже, вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та/або відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, крім іншого, слід встановлювати факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень ч. 4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 12.02.2026 керуючи транспортним засобом Nissan Navara н.з. НОМЕР_1 станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026 (а.с. 1) був при виконанні бойового завдання з доставки та вивозу обладнання на бойові позиції для забезпечення спеціальних завдань, ведення оборонного бою та для налагодження та тестування; а також здійснював підвіз посилок, з метою доставки їх на вогневі позиції повітряним шляхом, на виконання обов`язків військової служби, передбачених ч. 4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ, відповідно до бойового розпорядження № 410дск від 12.02.2026, а тому, суд дійшов переконання, що на момент складання протоколу № 914224 у працівників поліції існувала обґрунтована презумпція для застосування саме спеціальної процедури огляду, передбаченої ст. 266 -1 КУпАП.

Стосовно військовослужбовців під час виконання службових обов`язків діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться не працівниками поліції, а виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Об`єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах. Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у формі: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Частиною 1 ст. 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі діяння:

1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;

2) появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

3) виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

4) відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З наведеного випливає, що діяння, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім передачі керування транспортним засобом, охоплюються об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 172-20 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за умови, якщо такі діяння вчинені військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов`язків військової служби.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, а суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-20 - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів.

За приписами ч. 4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ «військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З огляду на викладене вище, у разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за ст. 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб`єктом).

Наявність у цій категорії адміністративних правопорушень спеціального суб`єкта - військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби зумовлює застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого ст. 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2024 № 32.

Відповідно до п. 3 вказаного вище Порядку огляду підлягають військовослужбовці/ військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та під час зупинки керованого ним транспортного засобу працівниками поліції виконував обов`язки військової служби, тому його огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, або командиром його військової частини, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до спеціального порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП.

Оскільки встановлений ст. 266-1 КУпАП порядок огляду на стан сп`яніння дотриманий не був, тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з імперативними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.

З наведеного вище також випливає і закономірний висновок про те, що військовослужбовець ОСОБА_1 не ухилявся від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП.

При цьому суд враховує аналогічну правову позицію судів апеляційної інстанції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у яких особами, що притягаються до адміністративної відповідальності, є військовослужбовці, викладену, зокрема, у постановах від 07 серпня 2025 року (справа № 678/465/25), 14 жовтня 2025 року (справа № 682/1661/25), 01 грудня 2025 року (справа № 537/3746/25), а також рекомендаційний лист голови Касаційного кримінального суду Верховного Суду № 748/0/158-25 від 17.12.2025.

Відповідно до ст. 15 КУпАП передбачено, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Аналіз вказаних норм закону, вказує на те, що правопорушення вчинене військовослужбовцем при виконанні обов`язків військової служби тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою 13-Б (військові адміністративні правопорушення) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, як зазначалося вище згідно ст. 266-1 КУпАП протокол про військове адміністративне правопорушення складається уповноваженою особою - командиром (начальником) військової частини, командиром підрозділу, який уповноважений на те командиром (начальником) військової частини; уповноваженою посадовою особою органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків) протягом 3-х діб з моменту встановлення даних, які підтверджують факт вчинення військовослужбовцем такого правопорушення.

У цьому випадку протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026 (а.с. 1) за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 був складений працівниками поліції, проте, як вбачається з матеріалів справи, останній мав статус військовослужбовця та виконував обов`язки військової служби та бойове завдання, що у розумінні ст. 24 вищевказаного Закону № 2232-ХІІ, а отже на нього розповсюджуються положення ст. 172-20 Глави 13Б «Військові адміністративні правопорушення».

Отже, враховуючи статус суб`єкта відповідальності, скоєне правопорушення не підлягає правому регулюванню за правилами глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку» КУпАП, на підставі якої працівниками поліції був складений адміністративний протокол за порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.

За змістом ч. 1 ст. 172-20 КУпАП виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`янінням, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п`яти діб.

Зважаючи, що у відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби та враховуючи норми ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, військовослужбовець ОСОБА_1 підлягав притягненню до відповідальності саме за ст. 172-20 КУпАП на підставі протоколу про військове адміністративне правопорушення, який мав складатись командиром (начальником) військової частини чи іншою уповноваженою особою.

Втім, цей установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий. Тому складення направлення на медичний огляд, як і складання протоколу із зазначенням ознак алкогольного сп`яніння, проведено з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, а отже такі докази є недопустимими, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.

Окрім зазначеного вище, суд не може залишити поза увагою той факт, що працівником поліції не роз`яснено ОСОБА_1 зміст п. 2.5 Правил дорожнього руху та наслідки щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в мед закладі, оскільки відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом ст. 130 КУпАП, та у разі відмови стосовно особи, яка керувала ТЗ буде складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Заразом, суд звертає увагу, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914224 від 12.02.2026 (а.с. 1), у графі «транспортний засіб» зазначено Nissan Navara, проте, як вбачається з документа на авто іноземного зразка (а.с. 5, 17,29), та витягу з бойового розпорядження 2 механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої механізованої бригади № 410дск (ас.с 28), транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 - NISSAN TERRANO н.з. НОМЕР_2 , що свідчить про невідповідність ТЗ та унеможливлює встановити дійсний ТЗ з долученого відеозапису з боди камер поліцейських, яким ОСОБА_1 керував 12.02.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Так, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Оцінюючи встановлені факти, суд дійшов до висновку, що на даний час адміністративний матеріал з підстав, визначених ст. 172-20 КУпАП в передбаченому законом порядку стосовно ОСОБА_1 складений не був, а протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього як спеціального суб`єкта відповідальності складений працівниками поліції, провадження по справі підлягає закриттю в силу п. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, керуючись ч. 1 ст.130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі № 644/1552/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко