Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №396/1544/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1544/26

Провадження № 1-кп/396/211/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026121200000050 від 22.06.2026 за обвинуваченням,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глодоси Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця, перебуваючого на посаді командира роти вогневої підтримки батальйону територіальної оборони в/ч НОМЕР_1 Сил територіальної оборони ЗСУ, у військовому званні «капітан», одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, в силу ст.89 КК України, вважається таким, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

ВСТАНОВИВ:

21.06.2026 року близько 20:30 години, військовослужбовець ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де також знаходилась його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочав словесний конфлікт з останньою, під час якого у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, військовослужбовець ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, схопив лівою рукою за волосся ОСОБА_4 , після чого кулаком правої руки наніс один удар в область носу. Остання почала прикривати обличчя руками, та ОСОБА_3 наніс один удар в область правої руки та один удар в область лівої руки дружини. Коли від ударів ОСОБА_4 прибрала руки від обличчя, ОСОБА_3 наніс ще три удари кулаком правої руки в область обличчя потерпілої.

В результаті вказаних насильницьких дій військовослужбовець ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лоба, навколо правого ока з крововиливом в білкову оболонку, навколо лівого ока з переходом на вилицю зліва, ліву щоку, верхню та нижню щелепу зліва, тильної поверхні правої та лівої кисті, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 535 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального проступку за ч. 1 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Частиною 2 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Від прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і разом з потерпілою згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за їх відсутності, у відповідності до положень ст.381, 382 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду в порядку ч.2 ст.302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 захист якого здійснював захисник - адвокат ОСОБА_6 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення він беззастережно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що він згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, добровільно та беззаперечно визнає вину та надає згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_4 , також звернулась до суду з заявою, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, враховоючи заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви потерпілої ОСОБА_4 та клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку повністю доведена. Дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

У відповідності до частини 2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, військовослужбовуць, перебуває на посаді командира роти вогневої підтримки батальйону територіальної оборони в/ч НОМЕР_1 Сил територіальної оборони ЗСУ, у військовому званні «капітан», за місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст.89 КК України, вважається таким, що не має судимості, відсутність до нього претензій майнового та морального характеру з боку потерпілої, не перебуває на "Д" обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога. Обставини, що пом`якшують покарання, - відсутні, обставини, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді штрафу, встановлений санкцією ч.1 ст.125 КК України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: направлення для проходження програми для кривдників.

Оскільки кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим - є таким, що пов`язане з домашнім насильством, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 за наслідками вчиненого ним правопорушення - є кривдником, а потерпіла - постраждалою від домашнього насильства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", згідно з яким "Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі", а "Особа, яка постраждала від домашнього насильства", - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі".

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму. У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов`язок пройти пробаційну програму відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 76 Кримінального кодексу України.

Тому, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , як кривднику, необхідно призначити обмежувальний захід, що передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України - направлення для проходження програми для кривдників.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п"ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень.

Відповідно до вимог ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Направити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до управління соціального захисту та охорони здоров`я Новоукраїнської міської ради, що за адресою: вул. Покровська, 70, м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк 1 (один) місяць.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:

- паперовий конверт в якому знаходиться DVD диск з відео записом, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1