Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №346/3451/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №346/3451/26

Суддя: Сольський В. В.

Справа № 346/3451/26

Провадження № 3/346/816/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Cольський В. В., розглянувши справи, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України та Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , солдата, стрільця-номера обслуги 3 мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу 3 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , громадянина України,

за ч. 3 ст. 172-20 та ч.2 ст. 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 доступив перебування на території військових частини в нетверезому стані та вчинив порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлених для своєчасного виявлення і відбиття нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинене в умовах особливого періоду.

Правопорушення вчинені за наступних обставин.

28 червня 2026 року близько 16 год 30 хв, в порушення вимог Статуту внутрішньої солужби ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗСУ, ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, здійснюючи виконання обов`язків військової служби, перебував на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Цього ж дня, близько 16 год 40 хв ОСОБА_1 був знятий зі складу бойового чергування, оскільки перебував з ознаками алкогольного спяніння, що унеможливило подальше виконання останнім належним чином покладених обовязків і тим самим поставив під можливу загрозу, своєчасного виявлення і відбиття нападу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, в матеріалах справи наявні його письмові заяви, в якій він вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, просить його суворо не карати, а розгляд справи проводити у його відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та ч.2 ст. 172-17 КУпАП виходячи із наступних підстав:

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння зокрема в умовах особливого періоду.

Ч. 2 ст. 172-17 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинені в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому повністю підтверджується: даними акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1679 від 28 червня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння; роздруківки алкотесту Drager, згідно якого результат тесту становить 2,39 проміле; витягом із наказу № 102 від 10.04.2026 року згідно якого солдат ОСОБА_1 з 10.04.2026 року перебуває на виконанні завдань у бойогому чергуванні по охоронні військової частини НОМЕР_1 .

Також, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про військове адміністративне правопорушення № 95/К від 29 червня 2026 року, в якому процесуально зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та протоколі № 38 від 29 червня 2026 року, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-17 КУпАП

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт перебуванння ОСОБА_1 на території військової частини в нетверезому стані, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. А також факт ОСОБА_1 порушення правил несення бойового чергування (бойової служби) тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-17 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчинених ним правопорушень; особу правопорушника, ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 172-20 та ч.2 ст. 172-17 КУпАП, яка доведена повністю, факт визнання ним вини та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до правил ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи те, що вказані правопорушення вчинені однією особою, справи про адміністративні правопорушення надійшли одночасно до суду та передані для розгляду одному судді, вважаю, що ці справи слід об`єднати в одне провадження.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушень, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Частина друга вказаної статті регламентує, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відтак, обираючи вид адміністративного стягнення в межах санкції інкримінованих ОСОБА_1 статей, суд призначає стягнення за кожне правопорушення окремо і на підставі ст.36 КУпАП накладає основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.3 ст. 172-20 ст. КУпАП.

Таким чином, з урахуванням наведеного, вважаю, що на підставі ст. 36 КУпАП остаточне стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, в силу п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Таким чином, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 23, 40-1, 172-20, 221, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справи 346/3451/26 та № 346/3452/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 та ч.2 ст. 172-17 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти № 346/3451/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 та ч.2 ст. 172-17 КУпАП, і накласти адміністративні стягнення:

- за ч.3 ст. 172-20 КУпАП - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень;

- за ч.2 ст. 172-17 КУпАП- у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 визначити у виді штрафу в розмірі однієї тисячі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Сольський В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua