Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №522/21069/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21069/25-Е

Провадження № 2-др/522/128/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, у якій позивачка просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 83 000,00 гривень.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання послуг розмірі 11 412,50 гривень.

24 червня 2026 року через підсистему ЕС було подано та зареєстровано клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни про стягнення судових витрат, у якій заявниця просить стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гривень.

26 червня 2026 року від ОСОБА_2 надійшло заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, у якому заявниця просить відмовити представнику ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року заяву прийнято до розгляду. Встановлено, що розгляд заяви здійснюватиметься без повідомлення сторін.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

20 жовтня 2025 року між адвокатом Мартишко Ангеліною Святославівною та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги №47/25.

Відповідно до п. 1.2 договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень, здійснює діяльність від імені та в інтересах клієнта без обмежень повноважень, встановлених чинним законодавством, зокрема:- представляти інтереси клієнта у цивільній справі №522/21069/25-Е за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у суді будь – якої інстанції.

Згідно з п. 4.2. договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги у справі №522/21069/25-Е визначається сторонами окремо шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

20 жовтня 2025 року між адвокатом Мартишко Ангеліною Святославівною та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №05/26 до договору про надання правової допомоги від 20.10.2025 №47/25, якою визначено порядок та розмір оплати послуг адвоката за надання правової допомоги у справі №522/21069/25-Е.

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди, підписанням цієї додаткової угоди сторонами було погоджено, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги у справі №522/21069/25-Е становить 30 000,00 гривень.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.01.2025 №47/25, адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги:

- зустріч з клієнтом, надання консультаційних послуг – 2 000,00 гривень (2 год. по 1 000,00 гривень);

- написання документів процесуального характеру: підготовка відзиву на позовну заяву (4 год.); клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 05.11.2025 (1 год.); заява про виклик свідка (1год.); заперечення на клопотання про долучення доказів (1 год.); заперечення на клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (1 год.); заперечення на клопотання від 25.05.2026 року (1 год.); відзив на позовну заяву (після повторного розподілу справи) (3 год.); клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (1 год.); заперечення на клопотання від 05.06.2026 (1 год.) – 28 000,00 гривень (14 годин по 2 000,00 гривень).

Загальна вартість послуг склала – 30 000,00 гривень.

У статті 11 ЦПК України вказано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги

Суд вважає, що чинне процесуальне законодавство не містить заборони щодо права суду на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за умови, що заявлений розмір таких витрат не відповідає принципу пропорційності, розумності та справедливості, а самі витрати не є фактичними та неминучими.

Тому, під час визначення розміру витрат на професійну правничої допомоги суд повинен встановити наступне:

- чи обґрунтувала особа понесення таких витрат належними та допустимими доказами;

- чи відповідає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу принципам пропорційності, розумності, та справедливості;

- чи є такі витрати фактичними та неминучими?

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат, пов`язаних із зустріччю з клієнтом та наданням консультаційних послуг, суд зазначає наступне.

На думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, всі процесуальні документи складалися безпосередньо представником відповідача, будь-яких заяв або клопотань відповідачка самостійно – не подавала. Будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою – відповідачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу – відсутні.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Сам відзив є незначним за змістом та складається з 6 аркушів.

У додатках до відзиву відсутні будь-якій документи, отримані представником позивача самостійно (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів). Зазначене дає суду підстави вважати, що адвокат не витратив значного проміжку часу для отримання таких додатків.

Суд звертає увагу на те, що зазначена категорія справ – характеризується низьким рівнем складності. Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини чітко врегульовані чинним законодавством. Між нормами прави відсутні будь-які колізії, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.

При цьому, судова практика у цій сфері чітко сформована та не відрізняється між собою, що не вимагало від представника позивача витрат значного проміжку часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно на відносини, що виникли між позивачем та відповідачами.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що витрати за надання такої послуги, за умови їх відповідності критеріям розумності, справедливості та співмірності повинні становити 2 000,00 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 05.11.2025, суд зазначає наступне.

05 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Вказане клопотання було задоволено частково ухвалою суду від 25.12.2025.

Тому, враховуючи обсяг такої заяви, її зміст, суд вважає, що розмір витрат за складання та подання такої заяви, який би відповідав критерія розумності та справедливості, повинен становити 500,00 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою заяви про виклик свідка, суд зазначає наступне.

18 березня 2026 року на адресу суду від представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни надійшла сформована 17.03.2026 в системі «Електронний суд» заява про виклик свідка, в якій заявниця просить викликати в судове засідання в якості свідка саму відповідачку – ОСОБА_1 .

23 березня 2026 року на адресу суду від позивача надійшло сформована 21.03.2026 в системі «Електронний суд» заперечення, в якій заявниця просить у задоволенні зави про виклик свідка відмовити.

Ухвалою суду від 07.05.2026 в задоволенні заяви представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни про виклик свідка було відмовлено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подана представником відповідача заява про виклик свідка не призвела до досягнення процесуального результату, на який вона була спрямована, а відповідні доводи не були прийняті судом. За таких обставин витрати на підготовку зазначеної заяви не відповідають критерію необхідності та не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою заперечення на клопотання про долучення доказів, суд зазначає наступне.

06 лютого 2026 року від ОСОБА_2 надійшло сформоване 05.02.2026 в системі «Електронний суд» клопотання про долучення доказів, в якому заявниця просила долучити до матеріалів справи копію заяви до компетентних органів директора ТОВ «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» ОСОБА_3 від 05.01.2026 та засвідчені нею копії документів, що ідентифікують її особистість.

18 березня 2026 року від представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів, в якому заявниця просила у задоволенні клопотання відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.05.2026 клопотання ОСОБА_2 – залишено без задоволення.

Тому, враховуючи обсяг такої заяви, її зміст, суд вважає, що розмір витрат за складання та подання такого заперечення, який би відповідав критерія розумності та справедливості, повинен становити 500,00 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою заперечення на клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

19 травня 2026 року від представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни надійшли сформовані 18.05.2026 в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у яких заявниця просить здійснити перехід до загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.06.2026 клопотання/заяву представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни – залишено без задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подане представником відповідача клопотання/заява не призвело до досягнення процесуального результату, на який воно було спрямоване, а відповідні доводи не були прийняті судом. За таких обставин витрати на підготовку зазначеного клопотання/заяви не відповідають критерію необхідності та не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою заперечення на клопотання від 25.05.2026, суд зазначає наступне.

19 травня 2026 року від ОСОБА_2 надійшло сформоване 18.05.2026 в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання/заяву про перехід до загального позовного провадження, яке подане представником відповідача через систему «Електронний суд» 18.05.2026.

25 травня 2026 року від представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни надійшли заперечення на клопотання, у якій заявниця повторно просила здійснити перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи той факт, що у даному запереченні заявниця повторно просила здійснити перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, як і в запереченні від 18.05.2026, яке ухвалою суду від 02.06.2026 залишено без задоволення, суд дійшов висновку, що подане представником відповідача заперечення не призвело до досягнення процесуального результату, на який воно було спрямоване, а відповідні доводи не були прийняті судом. За таких обставин витрати на підготовку зазначеного заперечення не відповідають критерію необхідності та не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою відзив на позовну заяву (після повторного розподілу справи), суд зазначає наступне.

27 травня 2026 року від представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни, після повторного перерозподілу справи, надійшов відзив на позовну заяву який майже дублює первісний відзив від 21.10.2025. Зазначений процесуальний документ не містить нових правових доводів, додаткового правового аналізу, нових заперечень чи доказів, які б свідчили про виконання адвокатом значного обсягу нової правничої роботи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на підготовку такого відзиву є необґрунтованими, не відповідають критеріям необхідності та співмірності, а тому не підлягають відшкодуванню.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.

08 червня 2026 року від представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни надійшла заява про розгляд справи у спрощеному провадженні в викликом сторін.

Ухвалою суду від 17.06.2026 заява представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни про розгляд справи у спрощеному провадженні в викликом сторін – залишено без задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подана представником відповідача заява не призвела до досягнення процесуального результату, на який вона була спрямована, а відповідні доводи не були прийняті судом. За таких обставин витрати на підготовку зазначеної заяви не відповідають критерію необхідності та не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою заперечення на клопотання від 05.06.2026, суд зазначає наступне.

08 червня 2026 року від представника відповідача – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни надійшли заперечення на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2026 та заперечення на відповідь на відзив. Водночас серед поданих процесуальних документів відсутнє заперечення на клопотання, про підготовку якого зазначено в описі наданої правничої допомоги.

Отже, матеріали справи не містять належних доказів фактичного надання зазначеної правничої послуги. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені витрати у цій частині є недоведеними, а тому не підлягають відшкодуванню.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.

Проте відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову – 83 000,00 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог – 11 412,50 гривень.

Питома вага позовних вимог у задоволенні яких відмовлено – 0,8625 (1 - 11 412,50 / 83 000,00)

Витрати на професійну правничу допомогу – 2 587,50 гривень (3 000,00 * 0,8625).

За таких обставин, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 587,50 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Мартишко Ангеліни Святославівни про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 587 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст додаткового рішення складено та підписано 30 червня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.