Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №504/953/21 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/953/21

Номер провадження 2/504/211/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі

головуючої судді Вінської Н.В.,

секретаря судового засідання Коцар А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1995 року по 2018 рік, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто, проживали фактично, однією сім`єю як чоловік та жінка. 05.08.1999 року сторонами по справі за спільні накопичені кошти було придбано однокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання у вказаній квартирі було зроблено ремонт, придбано побутову техніку та меблі. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за позивачем. У березні 2006 року сторони продали однокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 , за 40 000,00 дол. США, оскільки планували жити у власному будинку. На отримані кошти від реалізації квартири, сторони придбали у березні 2006 р. земельну ділянку, площею: 0,08 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864, право власності на яку було зареєстровано за відповідачем. Земельна ділянка була придбана за 19 000,00 дол.США. Поза тим, 19.04.2006 р., на решту від вказаної суми, сторони придбали земельну ділянку, площею: 0,064 га, за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке було зареєстровано за позивачем. Земельна ділянка була придбана за 16 000,00 дол. США. Позивач вказує, що сторони по справі планували об`єднати вказані земельні ділянки та побудувати на них будинок. В той же час, у сторін були відсутні кошти на будівництво будинку. Було погоджено взяти валютний кредит, придбати іншу земельну ділянку та продати її. 16.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту у розмірі 42 000,00 дол. США. 16.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем, яка є майновим поручителем відповідача, був укладений іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку було передано земельну ділянку, площею: 0,064 га, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала позивачу. 15.06.2007 року за отримані кредитні кошти сторони придбали земельну ділянку, площею: 0,1075 га, за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5121084200:02:001:0195. Сторони погодили, що земельна ділянка буде оформлена за відповідачем, оскільки кредит від 16.05.2007 року був укладений між ним та банком.

Позивач зазначила, що у період з січня 2010 року по жовтень 2010 року сім`я утримувалась виключно за кошти позивача, відповідач у вказаний період не працював. У травні 2010 року сторони переїхали до квартири батьків відповідача за адресою: АДРЕСА_4 , де проживали до 2018 року. У подальшому, позивач перестала проживати у вказаній квартирі, переїхавши на іншу орендовану квартиру. Підставами для переїзду позивача слугувало постійне зловживання відповідачем алкоголем з кінця 2016 року, психологічне насильство відносно позивача, непередбачуваність його дій, внаслідок яких, сторони, за ініціативою позивача, припинили спільно проживати та вести спільний побут.

Під час проживання сторонами однією сім`єю, позивач та відповідач здійснювали витрати за спільні кошти та виключно на потреби сім`ї. Сторони у вільний від роботи час завжди намагалися приділяти увагу один одному, подорожували та відпочивали у Автономній Республіці Крим. Як позивач, так і відповідач були знайомі з родичами кожного, спілкувалися, гостювали у них. Також позивач зазначає, що з жовтня 2016 року, у зв`язку із фінансовими труднощами, сторони перестали сплачувати кошти за кредитним договором, внаслідок чого у січні 2017 року ПАТ «УКРСИББАНК» звернувся Київського районного суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа № 520/984/17).

З урахуванням викладеного, просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача та відповідача у період з 01.01.2004 року по 2018 року, враховуючи, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено.

Позивач зазначає, що за час спільного проживання сторони набули:

1) Земельну ділянку площею 0,08 (га), кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Право власності було зареєстровано за відповідачем, ОСОБА_2 , на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №670761, виданого 01.11.2006 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010652401325 відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області.

2) Земельну ділянку площею 0,1075 (га), кадастровий номер: 5121084200:02:001:0195, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Відповідно до доданої до позову копії Державного акту про право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Таким чином позивач вважає, що має право на 1/2 частку від земельних ділянок придбаних за час спільного проживання.

31.03.2025 року відповідачем, ОСОБА_2 , було відчужено земельну ділянку площею 0,08 (га), кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 / Тому позивач просить суд стягнути на її користь з відповідача грошову компенсацію вартості 1/2 частки вказаної земельної ділянки, яка була відчужена відповідачем у 2025 році.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились надавши до суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи у відсутність позивача..

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, неодноразово повідомлявся про дату та час судового засідання шляхом надсилання повісток за адресою його проживання. Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 16.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту у розмірі 42 000,00 дол. США.

16.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , яка була майновим поручителем ОСОБА_2 , був укладений іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку було передано земельну ділянку, площею: 0,064 га, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_1

15.06.2007 року на підставі договору купівлі продажу серія ВЕК №795452 ОСОБА_2 набуто у власність Земельну ділянку площею 0,1075 (га), кадастровий номер: 5121084200:02:001:0195, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Також за відповідачем було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,08 (га), кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №670761, виданого 01.11.2006 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010652401325 відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області.

31.03.2025 р. відповідачем, ОСОБА_2 , було відчужено земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується: - договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31.03.2025р., посвідчений Валігурським М.М., приватним нотаріусом ОРНО Одеської області (копія отримана з ДРРП на нерухоме майно), за яким ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,08 (га), кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; - роздруківкою з ДРРП на нерухоме майно від 01.09.2025 р.

Відповідно до звіту про вартість нерухомого майна - земельної ділянки, загальною площею 0,1075 га., кадастровий номер 5121084200:02:001:0195, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , оціночна (ринкова) вартість вказаної земельної ділянки становить 484 750,17 грн.

Відповідно до висновку експерта №48/2025 судової оціночно-земельної експертизи у цивільній справі №504/953/21, складеного судовим експертом Чорною Ю.П., ринкова вартість земельної ділянки площею 0,08 га з кадастровим номером 5122786400:02:002:0864 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на час проведення експертизи становить: 1553,0 х 800 кв.м. = 1 242 400,00 грн.

Рішенням Київського районного суду від 28.11.2018 року у справі № 520/984/17 стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11133808000 від 16.05.2007 року по кредиту та процентам у розмірі 21734,33 доларів США та пені у розмірі 37868,86 грн. та судовий збір у розмірі 9575,76 грн. у рівних частках.

На підтвердження факту спільного проживання сторін однією сім`єю без укладення шлюбу у період набуття права власності на зазначене в позові ОСОБА_1 надано:

- численні спільні фотознімками сторін за весь період спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу;

- численні листівки, які були подаровані спільними друзями на різні свята за весь час спільного проживання сторін;

- Нотаріально посвідчену довіреністю ОСОБА_6 , згідно якої: «… ОСОБА_6 , цією довіреністю уповноважує: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які мають право діяти незалежно один від одного, розпоряджатися (продати, за умови сплати усіх обов`язкових податків та зборів, обміняти, передати в найм (оренду), позичку тощо) належним мені на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого 01.11.2013р. Центром ДАІ 5101, автомобілем марки ВАЗ, моделі 2121, тип ТЗ універсал-В, 1982 р.в., колір бежевий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1569, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованим 01.11.2013р. Центром ДАІ 5101» (додана до позову). Батько позивача, ОСОБА_6 , передав сторонам однакові права відносно розпорядження автомобілем, однак користувався ним виключно відповідач;

- кредитний договір, за яким відповідач ОСОБА_2 є боржником та договір поруки до вказаного кредитного договору, за яким позивач ОСОБА_1 є поручителем.

Зазначені докази суд визнає належними і достовірними, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Окрім наданих позивачем доказів факт проживання сторін проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, підтверджується показами допитаних судом свідків.

Так, свідок ОСОБА_7 , яка є тіткою позивачки, надала суду свідчення про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом приблизно з 1994 року по 2019 рік. Кожен рік свідок приїздила до них в гості. бачила як вони жили разом як чоловік і дружина. Вона знала, що вони живуть без реєстрації шлюбу, та їй відомі обставини купівлі земельних ділянок.

Свідок ОСОБА_8 яка є матір`ю позивача, суду пояснила, що позивач та відповідач дійсно проживали однією сім`єю як чоловік та дружина з 95 року, вели спільнне господарство та мили спільний бюджет. При знайомстві ОСОБА_9 ( ОСОБА_1 ) представила ОСОБА_10 як свого чоловіка. Майже кожен рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїздили удвох гостювати до батьків ОСОБА_9 .

Суд бере до уваги показання свідків зі сторони позивачки на підтвердження того, що сторони проживали однією сім`єю у період з 1995 по 2018 рік, оскільки їх пояснення підтверджують наявність усталених відносин, які притаманні подружжю, і узгоджуються у зазначеній частині з письмовими доказами у справі, оскільки лише показаннями свідків за відсутності інших доказів не може бути встановлений факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Отже, суд вважає доведеним, що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Частиною другою статті 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважаються сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18-ц (провадження № 61-12879св20).

При вирішенні спору суд враховує, що факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року (після набрання чинності СК України), оскільки КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу. Спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім`єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, вирішувалися згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про власність».

Особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти. Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Встановлено, що у період проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу було набуто у власність дві земельні ділянки правовстановлюючі документи на які було оформлено на відповідача.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Отже, виходячи з встановленої ч. 2 ст. 69 СК України презумпції права спільної сумісної власності майна, набутого за час шлюбу, яка розповсюджується за приписами ч. 2 ст. 74 СК України і на проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, земельні ділянки кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864 та кадастровий номер 5121084200:02:001:0195 є спільною сумісною власністю відповідача і позивачки.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про судову практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 вказано, що «вирішуючи питання ефективності способу захисту порушеного права шляхом пред`явлення позовних вимог про визнання договору недійсним, Велика Палата Верховного Суду виснує, що пред`явлення позову стороною договору або іншою особою (зацікавленою особою) про визнання недійсним договору є ефективним способом захисту порушеного права у разі, якщо такий позов заявлений з метою повернення одному з подружжя, чиї права порушено, майнових прав та/або частки в спільному майні подружжя, у тому числі шляхом визнання прав на частку, та/або одночасного виділення частки в порядку поділу майна подружжя або встановлення порядку користування цим майном тощо. При цьому підлягає встановленню добросовісність, насамперед, набувача за таким договором (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18 (пункт 8.67)).

В іншому випадку, у разі якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна - ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого».

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 76-83, 89,141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя,– задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у період з 01.01.2004 року по 2018 рік.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ): - земельну ділянку площею 0,08 (га), кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,1075 (га), кадастровий номер: 5121084200:02:001:0195, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель;

В порядку поділу спільного сумісного майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ): - Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частки земельної ділянки площею 0,08 (га), кадастровий номер: 5122786400:02:002:0864, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у розмірі 621 400,00 грн.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки 0,1075 (га), кадастровий номер: 5121084200:02:001:0195, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки 0,1075 (га), кадастровий номер: 5121084200:02:001:0195, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Вінська Н. В.