Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №338/691/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/691/26

Провадження №2-о/338/80/26

01 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді - Куценка О. О., присяжних: Дашковця Т. М., Кравчук К. І., секретаря судового засідання Смеречук Х.В., за участю заявника ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заінтересованої особи ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 , представника органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Богородчанської селищної ради Римарука В. В., розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Богородчанської селищної ради, військова частина НОМЕР_1 , про усиновлення дитини,

в с т а н о в и в :

08 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що 13 грудня 2016 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». У шлюбі в них народилося двоє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, у його дружини є дочка, народжена до шлюбу, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 СК України, тобто за вказівкою матері.

Заявник зазначає, що з часу створення сім`ї він, його дружина, їхні спільні діти та ОСОБА_3 проживають однією сім`єю. За цей час між ним та дочкою дружини склалися сталі родинні відносини, дитина ставиться до нього як до батька, а він фактично виконує щодо неї батьківські обов`язки, піклується про її виховання, навчання, розвиток та матеріальне забезпечення.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд постановити рішення про усиновлення ним неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису № 2 від 11 червня 2010 року про її народження, змінивши прізвище дитини із « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », по батькові з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а також зазначити його батьком дитини.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку окремого провадження у закритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року до участі у справі як заінтересовану особу залучено військову частину НОМЕР_1 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що заявник є військовослужбовцем цієї військової частини, а рішення суду про усиновлення може мати значення для подальших військово-службових правовідносин заявника.

Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Письмових пояснень, заяв чи клопотань до суду не подав, причин неявки не повідомив. З огляду на належне повідомлення військової частини НОМЕР_1 , відсутність від неї заяв про відкладення розгляду справи, а також враховуючи участь у судовому засіданні заявника, матері дитини, самої дитини та представника органу опіки та піклування, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника військової частини НОМЕР_1 .

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити. Пояснив, що з ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом вони проживають із 2016 року, тобто майже десять років. Сім`я проживає в будинку його матері. У шлюбі з ОСОБА_2 вони мають двох спільних дітей. ОСОБА_3 проживає разом із ними однією сім`єю, ставиться до нього як до батька, а він фактично виконує щодо неї батьківські обов`язки. Заявник пояснив, що питання усиновлення вони порушили саме зараз, оскільки давно мали намір юридично оформити фактичні сімейні відносини між ним та ОСОБА_3 , однак з урахуванням теперішнього часу в країні, воєнного стану та проходження ним військової служби сім`я вирішила остаточно вирішити це питання в інтересах дитини.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала, проти усиновлення її дочки заявником не заперечувала. Підтвердила, що з 2016 року вони проживають однією сім`єю, заявник фактично бере участь у вихованні та утриманні ОСОБА_3 , між ними склалися родинні відносини, а дитина сприймає його як батька. ОСОБА_2 також пояснила, що біологічного батька дитини знає, однак з часу народження ОСОБА_3 з ним не спілкується, відносини не підтримує. Біологічний батько участі у вихованні дитини не бере, аліменти не сплачує, матеріальної допомоги не надає. ОСОБА_3 його фактично не знає та стосунків із ним не підтримує.

Неповнолітня ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що бажає бути усиновленою ОСОБА_1 , ставиться до нього як до батька, не заперечує проти зміни прізвища та по батькові. Зазначила, що це її власне рішення, ніхто на неї не впливав і не примушував її погоджуватися на усиновлення.

Представник органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Богородчанської селищної ради Римарук В. В. у судовому засіданні заяву підтримав, вважає усиновлення доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини, просив заяву задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, надані в обґрунтування заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Острів Галицького району Івано-Франківської області.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00047828137 від 06 листопада 2024 року вбачається, що актовий запис про народження ОСОБА_3 складено 11 червня 2010 року за № 2 виконавчим комітетом Перлівецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області. Матір`ю дитини зазначена ОСОБА_2 , відомості про батька - ОСОБА_12 , записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Таким чином, юридично встановленого батька дитини, згода якого була б необхідною для усиновлення, судом не встановлено. Внесення відомостей про батька за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України свідчить про відсутність юридичного батьківства конкретної особи щодо дитини.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 13 грудня 2016 року, вбачається, що 13 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, актовий запис № 2129. Після державної реєстрації шлюбу дружина заявника змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Із наданих суду копій свідоцтв про народження дітей та витягів із реєстру територіальної громади вбачається, що у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися двоє спільних дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З витягів із реєстру територіальної громади встановлено, що заявник ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 , їхні спільні діти та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 , посвідченої 29 квітня 2026 року приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Острогляд Я. В. та зареєстрованої в реєстрі за № 1220, вбачається, що вона, як мати неповнолітньої ОСОБА_3 , надала вільну та безумовну згоду на усиновлення її дочки її чоловіком - ОСОБА_1 . У судовому засіданні ОСОБА_2 цю згоду підтвердила, заяв про її відкликання не подавала.

З письмової заяви-згоди неповнолітньої ОСОБА_3 від 30 квітня 2026 року, а також із її пояснень у судовому засіданні вбачається, що вона не заперечує проти усиновлення її ОСОБА_1 , ставиться до нього як до батька, бажає, щоб він юридично став її батьком, та не заперечує проти зміни прізвища і по батькові. Судом безпосередньо з`ясовано, що позиція дитини є добровільною, усвідомленою та сформованою без стороннього примусу.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи МВС України «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» серії ФОВА-006124565, станом на 29 квітня 2026 року ОСОБА_1 на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває. Витяг виданий для усиновлення.

З медичного висновку про стан здоров`я особи від 30 квітня 2026 року, виданого КНП «Центр первинної медичної допомоги» Богородчанської селищної ради, вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні захворювання, розлади або стани, за наявності яких особа не може усиновити дитину.

З медичної довідки щодо ОСОБА_3 , виданої закладом охорони здоров`я, встановлено, що дитина є соматично здоровою, перебуває під медичним наглядом за місцем проживання, має дані про проведені профілактичні щеплення.

З довідки-характеристики, виданої Глибівським старостинським округом № 9 Богородчанської селищної ради, встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . Разом із ним зареєстровані його мати, дружина, двоє спільних дітей та дочка дружини ОСОБА_3 . Заявник одружений, працює сезонно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дочку дружини ОСОБА_3 , яка постійно з ним проживає і навчається в Богородчанському ліцеї № 2. За час проживання в селі скарг на нього не надходило.

Актом обстеження умов проживання від 30 квітня 2026 року, складеним працівниками Служби у справах дітей Богородчанської селищної ради, встановлено, що сім`я проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок забезпечений необхідними умовами для проживання, побуту, виховання, навчання та розвитку дітей. У приміщенні наявні меблі, побутова техніка, речі повсякденного вжитку, створено належні умови для сну, відпочинку та навчання дітей. Дитина забезпечена необхідним для повноцінного розвитку, виховання та навчання.

Висновком органу опіки та піклування Богородчанської селищної ради про доцільність усиновлення неповнолітньої ОСОБА_3 та відповідність його інтересам дитини встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , має з нею двох спільних дітей, тривалий час проживає однією сім`єю із ОСОБА_3 , яка є дочкою його дружини. Органом опіки встановлено, що дитина виявляє прихильність до вітчима, сприймає його як свого рідного батька, між ними склалися близькі стосунки. Основною метою усиновлення орган опіки визначив створення повноцінної сім`ї. Орган опіки та піклування дійшов висновку, що усиновлення ОСОБА_3 ОСОБА_1 є доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини.

Також із висновку органу опіки та піклування вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .

Оцінюючи цю обставину, суд виходить з того, що проходження заявником військової служби саме по собі не є встановленою законом перешкодою для усиновлення дитини. Разом з тим суд перевірив мотиви заявника, фактичні сімейні відносини між ним та дитиною, тривалість проживання однією сім`єю, ставлення дитини до заявника, а також реальність наміру заявника прийняти дитину у свою сім`ю на правах дочки.

Заявник не заперечував, що питання усиновлення актуалізувалося в умовах воєнного стану та проходження ним військової служби. Однак судом встановлено, що фактичні сімейні відносини між заявником і ОСОБА_3 виникли не у зв`язку з воєнним станом та не безпосередньо перед зверненням до суду, а існують з 2016 року, тобто майже десять років. Протягом цього часу дитина проживає із заявником однією сім`єю, сприймає його як батька, а заявник фактично бере участь у її вихованні та утриманні.

За таких обставин можливі правові наслідки рішення про усиновлення у сфері військово-службових правовідносин не спростовують висновку про те, що усиновлення відповідає найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» усиновлення допускається виключно в інтересах дитини відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно до частин першої, другої, сьомої статті 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є повнолітньою дієздатною особою, старший за дитину більш ніж на п`ятнадцять років, за станом здоров`я може бути усиновлювачем, до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває, має належні житлово-побутові умови, фактично проживає з дитиною однією сім`єю та піклується про неї.

Згідно зі статтею 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

У цій справі мати дитини ОСОБА_2 надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення її дочки заявником, у судовому засіданні таку згоду підтвердила, заяв про її відкликання не подавала. Згода іншого з батьків не вимагається, оскільки відомості про батька дитини внесені за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до статті 218 СК України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за віком і рівнем розвитку усвідомлює факт усиновлення та його правові наслідки. У судовому засіданні вона добровільно висловила згоду на усиновлення її ОСОБА_1 та на зміну прізвища і по батькові.

Відповідно до статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини, мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину, взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується дитиною, особу дитини та стан її здоров`я, ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що, вирішуючи заяву про усиновлення, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це, якщо вона необхідна; чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина суб`єктом усиновлення; чи виконано вимоги статті 218 СК України щодо згоди дитини; чи відповідає висновок органу опіки та піклування необхідним вимогам.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що усиновлення ОСОБА_3 ОСОБА_1 відповідає найкращим інтересам дитини, забезпечить їй стабільні та гармонійні умови життя, юридично закріпить фактичні родинні відносини, які існують між заявником та дитиною майже десять років.

Судом не встановлено обставин, які відповідно до закону перешкоджають ОСОБА_1 бути усиновлювачем або свідчать про невідповідність усиновлення інтересам дитини.

Відповідно до статті 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у книзі реєстрації народжень батьком дитини. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно зі статтею 231 СК України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

Відповідно до статті 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини та видає нове свідоцтво про народження.

З огляду на заявлені вимоги, згоду матері дитини, згоду самої неповнолітньої дитини, а також враховуючи, що зміна прізвища та по батькові спрямована на юридичне закріплення сімейного зв`язку між заявником і дитиною та відповідає її інтересам, суд вважає за необхідне внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись статтями статтями 258-259, 263-265, 293-294, 310-314, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Богородчанської селищної ради, військова частина НОМЕР_1 , про усиновлення дитини - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, усиновлювачем неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 2 від 11 червня 2010 року, вчиненого виконавчим комітетом Перлівецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: змінити прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », по батькові з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », записати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця села Глибівка Богородчанського району Івано-Франківської області, громадянина України.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини та видачі нового свідоцтва про народження.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 ЦПК України, якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду відповідно до ч. 6 ст. 314 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 01 липня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Головуючий Куценко О. О.

Присяжні: Дашковець Т. М.

Кравчук К. І.