Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №990/594/25 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

м. Київ

справа № 990/594/25

провадження № 11-478сап25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Губської О. А.,

суддів Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.

розглянула в порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 18 листопада 2025 року № 2485/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 квітня 2025 року № 737/1дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог

1. ОСОБА_1 (далі також скаржник) звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) № 2485/0/15-25 від 18 листопада 2025 року «Про зміну рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 квітня 2025 року № 737/1дп/15-25 про притягнення судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» (далі - Спірне рішення).

2. ОСОБА_1 не погодився з рішенням ВРП і просить його скасувати з таких міркувань.

3. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні ВРП не наведено мотивів обчислення строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, хоча суддя і вказував на сплив цього строку, тому оскаржуване рішення ВРП не можна вважати вмотивованим, його слід скасувати.

4. Скаржник звертає увагу, що з урахуванням норм, які діяли на момент вчинення проступку та подання скарги, а також притягнення судді до відповідальності, строки завершилися. Помилки держави при формуванні складу ВРП, затримки в проведенні конкурсу на посади членів ВРП, законодавчі прогалини в регулюванні строків не можуть впливати на право судді на проведення дисциплінарного провадження у строк, що визначений законом. Застосування строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є ключовим питанням у розумінні принципу юридичної визначеності, відтак повинне бути відображене в рішенні ВРП, яким до судді застосовується дисциплінарне стягнення.

5. Поряд із цим скаржник стверджує, що з моменту вчинення дисциплінарного правопорушення - 18 січня 2019 року почався перебіг трирічного строку, який переривався на час, коли суддя ОСОБА_1 перебував на лікарняному або у відпустці, а після закінчення цього часу знову продовжується строк до настання нових підставі для його переривання чи закінчення.

6. ОСОБА_1 звертає увагу, що ВРП при винесенні рішення від 18 листопада 2025 року неправильно обчислила строк, протягом якого суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, і не враховувала строк перебування судді ОСОБА_1 на лікарняному або у відпустці за 2019-2025 роки, а також не врахувала строк, протягом якого не проведено розгляду дисциплінарного провадження після закінчення повноважень члена ВРП ОСОБА_2 , не застосовано визначений частиною 11 статті 109 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ) строк притягнення до дисциплінарної відповідальності у взаємозв`язку із частиною 4 статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).

7. Також, посилаючись на положення статті 129 Конституції України, статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 195 року (далі - Конвенція), статей 56, 106 Закону № 1402-VIII, статей 38, 245, 268, 277, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), ОСОБА_1 зазначає, що сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки такою підставою відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону 1402-VIII є саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Позиція учасників справи щодо скарги

8. 10 лютого 2026 року до Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив ВРП на скаргу, у якому представник ВРП просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

9. Відзив здебільшого обґрунтований мотивами та доводами, подібними до тих, які наведені в оскаржуваному рішенні.

10. Представник ВРП наголошує, що, приймаючи оскаржуване рішення, ВРП діяла на підставі повноважень, наданих законом, рішення є мотивованим та обґрунтованим, а скарга не містить аргументів, якими б можна було спростувати висновки ВРП.

Обставини справи

11. ОСОБА_1 , 1976 року народження, Указом Президента України від 21 квітня 2003 року № 346/2003 призначений на посаду судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області строком на п`ять років.

12. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 527-VI обраний суддею цього суду безстроково. Указом Президента України від 27 жовтня 2011 року № 1007/2011 переведений на роботу на посаду судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

13. 10 липня 2019 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) на дії судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 під час розгляду справи № 686/20323/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП.

14. Підставою для скарги НАЗК був той факт, що 21 листопада 2018 року суддя ОСОБА_1 прийняв постанову про повернення матеріалів справи № 686/20323/18 для доопрацювання та належного оформлення. Водночас нормами КУпАП не передбачено можливості ухвалення судом такого судового рішення.

15. Зазначені дії судді ОСОБА_1, на переконання НАЗК, були спрямовані на безпідставне затягування встановленого статтею 277 КУпАП строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що надалі призвело до закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 цього Кодексу.

16. У дисциплінарній скарзі зазначено, що 29 серпня 2018 року уповноважена особа НАЗК склала два протоколи - № 35-04/372, № 35-04/373 стосовно депутата Хмельницької міської ради VII скликання ОСОБА_3 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів), які надійшли до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 04 вересня 2018 року (номери судових справ 686/20323/18, 686/20324/18) та розподілені до провадження судді ОСОБА_1

17. Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 ухвалою від 05 вересня 2018 року зазначені вище справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 об`єднав в одне провадження (присвоєно № 686/20323/18), судовий розгляд призначив на 26 вересня 2018 року.

18. Відповідно до постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 від 21 листопада 2018 року матеріали справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_3 за частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП повернуто до НАЗК для доопрацювання та належного оформлення.

19. Повторно протоколи від 29 серпня 2018 року № 35-04/372, № 35-04/373 надійшли до суду 19 грудня 2018 року.

20. Постановою суду від 18 січня 2019 року провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_3 за частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

21. Як зазначив скаржник, ураховуючи те, що відповідно до статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має бути розглянута у п'ятнадцятиденний строк, суддя ОСОБА_1, отримавши 03 вересня 2018 року протоколи, мав цілком достатньо часу для розгляду справи по суті до спливу строків накладення адміністративного стягнення, якби не повернув матеріали до НАЗК для доопрацювання та належного оформлення.

22. У діях судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 скаржник вбачав ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Короткий зміст рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП

23. Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що повернення на дооформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення більш як через два з половиною місяці після їх надходження до провадження судді вплинуло на те, що надалі за результатами розгляду протоколів, які надійшли до суду повторно, суддя ОСОБА_1 прийняв постанову про закриття провадження у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

24. Недотримання встановлених частиною першою статті 277 КУпАП строків призвело до того, що провадження у справі № 686/20323/18 закрито у зв`язку із закінченням строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, за відсутності встановлення судом наявності чи відсутності вини в діях ОСОБА_3 .

25. З огляду на зазначене 25 листопада 2024 року Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , оскільки його дії під час здійснення правосуддя у справі № 686/20323/18 мають ознаки дисциплінарних проступків, передбачених статтею 106 Закону № 1402-VIII:

- безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом (пункт 2 частини першої цієї статті );

- умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (пункт 4 частини першої цієї статті).

26. Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1 . Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила таку хронологію подій:

1) 04 вересня 2018 року до Хмельницького міськрайонного суду надійшли два протоколи НАЗК від 29 серпня 2018 року (№ 35-04/372, № 35-04/373) стосовно ОСОБА_3 (справи № 686/20323/18, № 686/20324/18), які було розподілено до провадження судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1;

2) ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2018 року об`єднано справи в одне провадження № 686/20323/18.

3) справу було призначено до розгляду 4 рази: 26 вересня, 16 жовтня, 2, 21 листопада 2018 року. Інтервали між призначеннями становили 21, 20, 17 та 19 днів, відповідно. Зокрема, вперше розгляд справи № 686/20323/18 призначено на 26 вересня 2018 року. 25 вересня 2018 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Сторощук О. В., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю ОСОБА_3 з`явитися у судове засідання через його перебування за кордоном (доказів на підтвердження та/або про тривалість такого перебування не надано). Наступне засідання було призначено на 16 жовтня 2018 року. 16 жовтня 2018 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Сторощук О. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через погіршення стану її здоров`я. ОСОБА_3 повідомлено про відкладення розгляду справи на 02 листопада 2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 16 жовтня 2018 року. Із 17 до 26 жовтня 2018 року суддя ОСОБА_1 перебував у відпустці. 02 листопада 2018 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Керницької О. В. надійшло клопотання, у якому висловлено прохання повернути протоколи до НАЗК для належного оформлення. Розгляд справи відкладено на 21 листопада 2018 року;

4) суддя ОСОБА_1 постановою від 21 листопада 2018 року повернув матеріали справи до НАЗК на доопрацювання, мотивуючи це відсутністю конкретизації реального конфлікту інтересів; неповнотою формулювання звинувачення; порушенням вимог статті 256 КУпАП.

5) протоколи повторно надійшли до суду 19 грудня 2018 року;

6) постановою від 18 січня 2019 року провадження закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності (стаття 38 КУпАП).

27. Перша Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 07 квітня 2025 року № 737/1 дп/15-25 притягнула суддю Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом місяця.

28. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 686/20323/18, Перша Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що у межах дисциплінарного провадження судді ОСОБА_1 не ставиться у вину саме факт повернення матеріалів справи на дооформлення та не заперечується право судді на таке повернення. Перша Дисциплінарна палата ВРП зауважила, що КУпАП дійсно не визначає ні права суду на повернення матеріалів про адміністративні правопорушення на доопрацювання (чи належне оформлення шляхом винесення відповідної постанови), ні заборони чи обмежень щодо можливості такого повернення. Водночас надається оцінка діям судді щодо повернення справи до НАЗК для доопрацювання через 77 днів після призначення справи до розгляду вперше, попри встановлені статтею 277 КУпАП вимоги щодо п`ятнадцятиденного строку для розгляду справи, а також вимоги статті 278 цього Кодексу, відповідно до яких суд саме на етапі підготовки справи до розгляду має вирішити питання щодо правильності складення протоколу. За змістом частини третьої статті 38 КУпАП, чинної на час розгляду суддею ОСОБА_1 справи № 686/20323/18, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

29. Як убачається зі змісту постанови від 18 січня 2019 року, про рішення сесії Хмельницької міської ради VII скликання від 31 січня 2018 року та вчинення ОСОБА_3 правопорушення НАЗК стало відомо 9 серпня 2018 року. Ураховуючи наведене, провадження у справі № 686/20323/18 про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_3 закрито у зв`язку із закінченням строків, встановлених статтею 38 КУпАП.

30. Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що, як убачається зі справи про адміністративне правопорушення, суддя ОСОБА_1 до моменту повернення матеріалів справи на дооформлення чотири рази призначав справу до розгляду (на 26 вересня, 16 жовтня, 2 та 21 листопада 2018 року), а отже, у судді під час підготовки справи до розгляду не виникало жодних питань щодо правильності складення протоколів уповноваженою особою НАЗК.

31. Ураховуючи характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, зважаючи на чітко регламентований цим Кодексом загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, суддя ОСОБА_1, на переконання Першої Дисциплінарної палати ВРП, мав ураховувати, що одним із завдань провадження у справах є своєчасне вирішення справ з дотриманням вимог закону, та повинен був вжити всіх заходів для вирішення справи про адміністративне правопорушення у строки, визначені КУпАП.

32. Натомість призначення суддею ОСОБА_1 судових засідань у справі № 686/20323/18 з інтервалами, що перевищували встановлений статтею 277 КУпАП загальний строк для розгляду справи по суті, вплинуло на те, що надалі за результатами розгляду протоколів, які надійшли до суду повторно, суддя ОСОБА_1 прийняв постанову про закриття провадження у зв`язку із закінченням визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення. Недотримання строків розгляду справи призвело до невиконання завдань КУпАП, адже справа стосовно депутата Хмельницької міської ради VII скликання ОСОБА_3 по суті розглянута не була, оскільки провадження було закрито у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

33. Перша Дисциплінарна палата ВРП не встановила обставин, які свідчили б саме про умисне порушення суддею ОСОБА_1 вимог закону, водночас, ураховуючи порушення суддею чітких та зрозумілих положень КУпАП у частині строку розгляду справи про адміністративні правопорушення, дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 несумлінно виконував обов`язки судді під час розгляду справи № 686/20323/18, а отже, вчинив проступок унаслідок недбалості.

34. Ураховуючи порушення суддею чітких та зрозумілих положень КУпАП у частині строку розгляду справи про адміністративні правопорушення, Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 686/20323/18 утворюють склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закон № 1402-VIII, а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

35. За результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП не встановила у діях судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 686/20323/18 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

36. Строк притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у розумінні частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII не сплинув, оскільки хоча події, які стали предметом дослідження дисциплінарного органу, і мали місце протягом вересня 2018 року - січня 2019 року, однак з моменту розпочатого дисциплінарного провадження (12 липня 2019 року) строк переривається та до встановленого частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII трирічного строку не враховується.

37. Визначаючи вид стягнення, який слід застосувати до судді ОСОБА_1, з урахуванням установленого ступеня вини, у цьому випадку - недбалість, до того ж беручи до уваги позитивну характеристику судді, неумисний характер допущених порушень, а також відсутність за час здійснення правосуддя (понад 20 років) дисциплінарних стягнень, Перша Дисциплінарна палата ВРП вважала, що застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця - є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Короткий зміст рішення ВРП

38. 18 листопада 2025 року, розглянувши скаргу судді ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07 квітня 2025 року № 737/1дп/15-25 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, ВРП погодилася, що її дисциплінарний орган правильно встановив, що суддя ОСОБА_1 не вчинив достатніх і необхідних дій для забезпечення своєчасного розгляду справи № 686/20323/18, яка перебувала у його провадженні. Такі дії судді ОСОБА_1, як наслідок, призвели не лише до порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, а й надалі - до закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, тобто у встановленому законом порядку не було встановлено вину / невинуватість особи, стосовно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення. Суддя ОСОБА_1 несумлінно виконував обов`язки судді під час розгляду справи № 686/20323/18, а отже, вчинив дисциплінарний проступок унаслідок недбалості.

39. До того ж, ВРП зауважила, що саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами встановленого законом строку, якщо встановлені обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи.

У зазначеному контексті ВРП зазначила, що дисциплінарний орган надав правильну оцінку наданим ОСОБА_1 відомостям про його судове навантаження та перебування у відпустці, зауваживши, що такі не обґрунтовують дій судді та не свідчать про відсутність у нього процесуальної можливості здійснити належну підготовку справи № 686/20323/18 до розгляду та призначити судові засідання з іншими, ніж 17 - 21 день, інтервалами.

Натомість ВРП зауважила, що надмірне навантаження з урахуванням конкретних обставин та принципу пропорційності мало бути взято до уваги Дисциплінарною палатою під час обрання дисциплінарного стягнення як фактор, що зумовлює потребу в пом`якшенні такого.

ВРП зауважила, що оскаржуване рішення її Першої Дисциплінарної палати не містить обґрунтування, чому, на переконання дисциплінарного органу, до судді ОСОБА_1 мало бути застосоване друге за суворістю дисциплінарне стягнення, а не попередження.

У контексті наведеного, ВРП вважає, що встановлені її Першою Дисциплінарною палатою фактори надмірного навантаження судді ОСОБА_1 станом на дату вчинення дисциплінарного проступку, а також той факт, що склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), утворюють дії судді ОСОБА_1 під час розгляду однієї справи про адміністративне правопорушення - № 686/20323/18, зумовлюють потребу у застосуванні до судді ОСОБА_1 більш м`якого дисциплінарного стягнення - попередження.

40. Таким чином, ВРП дійшла висновку, що її Перша Дисциплінарна палата правильно встановила наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Водночас ВРП зазначила, що наявні правові підстави для зміни рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 7 квітня 2025 року № 737/1дп/15-25 шляхом застосування до судді більш м`якого дисциплінарного стягнення у виді попередження, яке, на переконання ВРП, є пропорційним вчиненому суддею ОСОБА_1 .?дисциплінарному проступку та таким, що відповідає вимогам статті 109 Закону № 1402-VIII та статті 50 Закону № 1798- VIII.

41. Щодо дотримання строків притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ВРП вказала, що трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку до дня накладення дисциплінарного стягнення (включно) і що дні тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення дисциплінарного провадження щодо судді до зазначеного трирічного строку не враховуються, а отже, доводи судді, що дисциплінарний орган неправильно обчислив строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності, без урахування до такого строку періодів перебування судді у відпустці або тимчасової непрацездатності, є недоречними. При цьому ВРП зауважила, що строк здійснення дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_1 з 10 липня 2019 року до 07 квітня 2025 року не підлягає урахуванню до трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рух скарги

56. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2026 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 18 листопада 2025 року № 2454/0/15-25 та витребувала від ВРП матеріали дисциплінарної справи, на підставі яких було ухвалено це рішення, та ухвалою від 18 лютого 2026 року призначила розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Щодо дотримання вимог, передбачених статтею 52 Закону про ВРП

42. Велика Палата Верховного Суду ознайомилася з матеріалами дисциплінарного провадження та скарги, обговорила доводи скарги та заперечення відповідача й дійшла таких висновків.

43. На рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати (частина сьома статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

44. Можливість оскаржити спірне рішення є важливим механізмом забезпечення суддівської незалежності зокрема та незалежності судової системи загалом. Велика Палата забезпечує виконання гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції і є визначеним статтею 266 КАС України судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарги на рішення.

45. Відповідно до статті 52 Закону № 1798- VIII рішення цього органу ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;

3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;

4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

Велика Палата повно та всебічно перевіряє спірне рішення, зокрема, на предмет його відповідності вимогам частини першої статті 52 Закону № 1798- VIII.

46. У своїй скарзі ОСОБА_1 не порушує питання про незаконність оскаржуваного рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 52 Закону № 1798- VIII.

47. Велика Палата Верховного Суду не встановила обставин чи підстав, які б свідчили про те, що склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати, рішення не підписав хтось із членів ВРП, які брали участь у його ухваленні, або що суддю не було належним чином повідомлено про засідання ВРП.

48. Водночас оскаржуване рішення ВРП потребує більш детальної оцінки на предмет дотримання вимог, передбачених пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798- VIII. Оцінюючи спірне рішення ВРП щодо наявності у ньому посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що визначальним критерієм правомірності спірного рішення є встановлення дисциплінарним органом обставин, що свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.

49. Як зазначено вище, Перша Дисциплінарна палата, з якою погодилась ВРП, дійшла висновку, що в діях судді ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

50. ВРП визнала правильною юридичну оцінку дисциплінарним органом діяння судді ОСОБА_1 щодо невжиття всіх достатніх і необхідних дій для забезпечення своєчасного розгляду справи № 686/20323/18, яка перебувала у його провадженні. Такі дії судді ОСОБА_1, як наслідок, призвели не лише до порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, а й надалі - до закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, тобто у встановленому законом порядку не було встановлено вину / невинуватість особи, стосовно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення.

51. За пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

52. Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі, зокрема, безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

53. Суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об`єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідних процесуальних заходів для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість внаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.

54. Обов`язковою умовою для встановлення у діях судді ознак зазначеного дисциплінарного проступку є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом. Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

55. Статтею 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

56. Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом відносяться до основних засад судочинства в Україні.

57. Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

58. Статтею 245 КУпАП, у свою чергу, встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності тощо.

59. Частиною першою статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

60. Критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді ОСОБА_1, можуть бути: своєчасне призначення справи до розгляду; часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов'язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

61. Матеріалами дисциплінарного провадження встановлено, що 4 вересня 2018 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із НАЗК надійшли протоколи від 29 серпня 2018 року № 35-04/372, №35-04/373 про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП (номери судових справ 686/20323/18, 686/20324/18), які були розподілені до провадження судді ОСОБА_1

62. Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 ухвалою від 5 вересня 2018 року об`єднав зазначені вище справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в одне провадження (присвоєно № 686/20323/18), судовий розгляд призначив на 26 вересня 2018 року.

63. Відповідно до статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

64. Тобто, як встановила Перша Дисциплінарна палата ВРП, під час призначення справи № 686/20323/18 до судового розгляду суддя ОСОБА_1 не дотримався встановленого статтею 277 КУпАП строку.

65. Загалом справу № 686/20323/18 було призначено до судового розгляду чотири рази: 26 вересня, 16 жовтня, 2, 21 листопада 2018 року. Інтервали між призначеннями становили 21, 20, 17 та 19 днів, відповідно.

66. Зокрема, вперше розгляд справи № 686/20323/18 призначено на 26 вересня 2018 року.

67. 25 вересня 2018 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Сторощук О. В., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи на неможливість ОСОБА_3 з`явитися в судове засідання у зв`язку з перебуванням за кордоном (доказів на підтвердження та/або про тривалість такого перебування не надано), тому розгляд справи було відкладено на 16 жовтня 2018 року.

68. 16 жовтня 2018 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Сторощук О. В., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через погіршення стану її здоров`я.

69. ОСОБА_3 повідомлено про відкладення розгляду справи на 2 листопада 2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 16 жовтня 2018 року.

70. Із 17 до 26 жовтня 2018 року суддя ОСОБА_1 перебував у відпустці.

71. 2 листопада 2018 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Керницької О. В. надійшло клопотання, у якому висловлено прохання повернути протоколи до НАЗК для належного оформлення. Розгляд справи відкладено на 21 листопада 2018 року. Того самого дня суддя ОСОБА_1 прийняв постанову від 21 листопада 2018 року про повернення матеріалів справи № 686/20323/18 для доопрацювання та належного оформлення.

72. Також ВРП встановила, щосуддя ОСОБА_1 повернув матеріали справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_3 за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП до НАЗК для доопрацювання та належного оформлення через 77 днів після призначення справи до розгляду вперше, попри встановлені статтею 277 КУпАП вимоги щодо п`ятнадцятиденного строку для розгляду справи, а також вимоги статті 278 цього Кодексу. До того ж суддя ОСОБА_1 до моменту повернення матеріалів справи на дооформлення чотири рази призначав справу до розгляду (на 26 вересня, 16 жовтня, 2 та 21 листопада 2018 року), а отже, у судді під час підготовки справи до розгляду не виникало жодних питань щодо правильності складення протоколів уповноваженою особою НАЗК.

73. Тобто суддя ОСОБА_1 не вчинив достатніх і необхідних дій для забезпечення своєчасного розгляду справи № 686/20323/18, яка перебувала у його провадженні. Такі дії судді ОСОБА_1, як наслідок, призвели не лише до порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, а й надалі - до закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, тобто у встановленому законом порядку не було встановлено вину / невинуватість особи, стосовно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення.

74. Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду визнає, що ВРП правильно кваліфікувала дії судді ОСОБА_1 як невжиття всіх можливих заходів для розгляду справи № 686/20323/18 протягом строку, встановленого законом, тобто як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

75. Немає сумніву, що суддя ОСОБА_1 достеменно знав про умови притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП. Він не міг не усвідомлювати, що в разі якщо строк накладення адміністративного стягнення спливає, особа уникає адміністративної відповідальності, і що в разі належної організації процесу підготовки та розгляду справ про адміністративні правопорушення такі негативні наслідки будуть унеможливлені. Іншими словами, в його поведінці є ознаки недбалості.

76. Щодо доводу скаржника про надмірне суддівське навантаження, яке було у нього, як про причину розгляду справи поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, то, безумовно, навантаження є тим чинником, який слід враховувати при вирішенні питання, чи вчинив суддя дисциплінарний проступок, який підпадає під ознаки пункту 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Разом з тим цей чинник не у всіх випадках має вирішальне значення при вирішенні питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Його треба оцінювати в сукупності з іншими обставинами щодо розгляду суддею судових справ, зокрема правовою та/або фактичною складністю справ, необхідністю вжиття процесуальних та/або організаційних заходів щодо підготовки справи до розгляду; процесуальною поведінкою учасників справи. Не можуть відкидатися при оцінці впливу суддівського навантаження на розгляд справи поза межами встановленого законом строку наслідки пропуску строку. Саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами встановленого законом строку, якщо встановлені обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи.

77. Скаржник не наводить доводів про правову та/або фактичну складність справи, розгляд якої з порушенням установленого законом строку ставиться йому у провину, так само як і доводів, що розгляд цієї справ вимагав вжиття особливих процесуальних та/або організаційних заходів задля забезпечення правильного встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення. Як правильно зауважив дисциплінарний орган, суддя ОСОБА_1 до моменту повернення матеріалів справи на дооформлення чотири рази призначав справу до розгляду (на 26 вересня, 16 жовтня, 2 та 21 листопада 2018 року), а отже, у судді під час підготовки справи до розгляду не виникало жодних питань щодо правильності складення протоколів уповноваженою особою НАЗК. Водночас скаржник не зазначає, чому за вказаних обставин ці справи не були розглянуті ним у визначений КУпАП строк.

Щодо строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності

78. Як уже зазначено, одним із доводів ОСОБА_1 є довід, що дисциплінарне стягнення накладено на нього поза межами встановленого частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

79. Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону №1402-VIII дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

80. Викладеною нормою чітко визначено строк, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення, що узгоджується з висновками ЄСПЛ про дотримання принципу юридичної визначеності, зокрема, у правовідносинах щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності [див. рішення ЄСПЛ від 09січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (пункт 137)].

81. За змістом наведеної норми, у трирічний строк, який є граничним для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, не зараховуються дні тимчасової непрацездатності судді та дні його перебування у відпустці, а також час здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Це означає, що в разі виникнення будь-якої із цих обставин перебіг зазначеного трирічного строку переривається.

82. Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи норму частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII, виходить з того, що трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку до дня накладення дисциплінарного стягнення (включно). При цьому дні тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення дисциплінарного провадження щодо судді до зазначеного трирічного строку не враховуються.

83. Таку правову позицію щодо застосування (обчислення) строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2018 року (провадження № 11-78сап18), від 29 листопада 2018 року у справі № 800/553/17 (провадження № 11-7сап18), від 31 січня 2019 року (провадження № 11-988сап18), від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19.

84. Водночас застосування строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності потребує застосування норм статі 42 Закону № 1798-VIII, які визначають часові межі дисциплінарного провадження.

85. Наразі частина друга статті 42 Закону № 1798-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14 липня 2021 року; в редакції Закону № 3304-IX від 09 серпня 2023 року) визначає, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання ВРП скарги щодо дисциплінарного проступку судді з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону № 1402-VIII, або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання ВРП відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою ВРП рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання ВРП відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

86. У період з 05 серпня 2021 року (дата набрання чинності Законом № 1635-IX від 14 липня 2021 року) до 17 вересня 2023 року (дата набрання чинності Законом № 3304-IX від 09 серпня 2023 року) частина другої статті 42 Закону № 1798-VIII мала таку редакцію: «Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом».

87. У свою чергу, в редакції Закону № 193-IX від 16 жовтня 2019 року частина перша статті 42 Закону № 1798-VIII [регламентувала початок дисциплінарного провадження; Рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)] визначала, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону № 1402-VIII скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами ВРП з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

88. Ретроспективний аналіз статті 42 Закону № 1798-VIII, необхідність якого в цій справі обумовлена з огляду на час вчинення дисциплінарного проступку, який ставиться скаржнику за провину (постанова про закриття провадження у справі № 686/20323/18 про адміністративні правопорушення суддею ОСОБА_1 ухвалена 18 січня 2019 року), та дату отримання ВРП дисциплінарної скарги щодо судді (10 липня 2019 року), свідчить, що, незважаючи на викладені вище зміни до неї, визначення початку дисциплінарного провадження залишилося незмінним - з дня отримання ВРП відповідної дисциплінарної скарги, що, в підсумку, було чітко закріплено в чинній редакції цієї статті.

89. Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності

90. Отже, в разі відкриття дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою на суддю часові межі дисциплінарного провадження визначаються датою надходження скарги до ВРП та датою ухвалення Дисциплінарною палатою рішення за такою скаргою.

91. У період із 07 листопада 2019 року до 05 серпня 2021 року частина четверта статті 42 Закону № 1798-VIII у редакції Закону від 16 жовтня 2019 року № 193-IX (набрав чинності з 07 листопада 2019 року) визначала, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати більше ніж шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги.

92. Надалі, у період з 5 серпня 2021 року (дати набрання чинності Законом № 1635-IX) до 19 жовтня 2023 року (дати введення в дію цього Закону) стаття 42 Закону № 1798-VIII, на відміну від її попередньої редакції, не містила положень щодо строку здійснення дисциплінарного провадження.

Водночас інші статті цього Закону встановлювали строкові обмеження для окремих дій, пов`язаних із провадженням.

93. Однак важливо зазначити, що, попри наявність у законодавстві наведених норм, які стосувалися строків дисциплінарного провадження, до 21 грудня 2024 року законодавство не містило прямої вказівки на правові наслідки недотримання цих строків, зокрема не встановлювало, що їх порушення зумовлює, наприклад, закриття дисциплінарного провадження чи поновлення перебігу трирічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

94. Крім того, положення частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII не пов`язували сплив трирічного строку з тривалістю самого дисциплінарного провадження. Навпаки, вони прямо передбачали, що до трирічного строку не включається період здійснення дисциплінарного провадження.

95. У свою чергу, положення статті 42 Закону № 1798-VIII у різних редакціях чітко визначали, що завершальним етапом дисциплінарного провадження є ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. А чинна редакція цієї статті (в редакції Закону № 3304-IX) визначає, що до дисциплінарного провадження ще й входить стадія розгляду скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

96. Лише 6вересня 2023 року законодавець ухвалив Закон № 3378-IX, яким доповнив статтю 49 Закону № 1798-VIII частиною п`ятнадцятою, де вперше передбачив як граничну тривалість дисциплінарного провадження, так і чітко визначив правовий наслідок її порушення. Зокрема, встановлено, що загальна тривалість дисциплінарного провадження не може перевищувати 18 місяців, а в разі порушення цього строку провадження підлягає закриттю за рішенням Дисциплінарної палати.

97. Ця норма була введена в дію тільки з 21 грудня 2024 року - з дня опублікування повідомлення ВРП про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів у газеті «Голос України» № 194 (246), як це передбачено пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3378-IX.

98. Однак тим же Законом № 3378-IX розділ III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII було доповнено пунктом 23-13, який чітко визначив: «До дисциплінарних проваджень, розпочатих до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, не застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 49 цього Закону».

99. Матеріалами справи підтверджується, що постанова про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у справі № 686/20323/18 скаржником ухвалена з 18 січня 2019 року (вчинення дисциплінарного проступку), дисциплінарна скарга на дії судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 надійшла до ВРП 10 липня 2019 року (початок дисциплінарного провадження), рішення Першої Дисциплінарної палати про притягнення судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ухвалено 07 квітня 2025 року.

100. Застосовуючи норми статті 42 Закону № 1798-VIII та частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII до встановлених у цій справі обставин, Велика Палата Верховного Суду висновує, що дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 було накладено в межах трирічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, враховуючи, що період з 10 липня 2019 року по 07 квітня 2025 року (строк здійснення дисциплінарного провадження) не зараховується в зазначений строк.

101. Правових підстав для обмеження строку дисциплінарного провадження, який не зараховується до строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, шістдесятьма днями, на противагу твердженням скаржника, немає з огляду на те, що норма частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII не містить щодо цього прямої вказівки, так само як і норма частини четвертої статті 42 Закону № 1798-VIII не встановлює такого правового наслідку здійснення дисциплінарного провадження впродовж певного строку, зокрема понад шістдесят днів.

102. Частина п`ята статті 49 Закону № 1798-VIII, якою загальну тривалість здійснення дисциплінарного провадження обмежено 18-ма місяцями (без урахування часу зупинення розгляду дисциплінарної справи) та встановлено, що в разі порушення зазначеного строку дисциплінарне провадження підлягає закриттю за рішенням Дисциплінарної палати, введена в дію з 23 грудня 2024 року (день опублікування ВРП повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів ВРП у газеті «Голос України» відповідно до пункту 23-6 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII), у з'вязку із чим у спірних правовідносинах не застосовується. Ці положення є прикладом визначення законом правового наслідку недотримання строку дисциплінарного провадження, на відміну від раніше чинного законодавства.

Щодо пропорційності застосованого дисциплінарного стягнення

103. Застосований до скаржника захід дисциплінарної відповідальності узгоджується з вимогами частини другої статті 109 Закону № 1402-VIII щодо врахування під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді, зокрема, характеру дисциплінарного проступку, його наслідків, особи судді, ступеня його вини, наявності інших дисциплінарних стягнень та принципу пропорційності.

Висновок за результатами розгляду скарги

104. Згідно із частиною восьмою статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін.

105. Відповідно до викладених вище мотивів та підстав Велика Палата Верховного Суду висновує про відсутність підстав для скасування рішення ВРП від 18 листопада 2025 року № 2485/0/15-25 та задоволення скарги ОСОБА_1

106. ВРП, приймаючи зазначене рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою вони надані; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та пропорційно. Рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про наявність фактичних та правових підстав для застосування до судді дисциплінарного стягнення.

Керуючись статтями 266, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 18листопада 2025 року № 2485/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 квітня 2025 року № 737/1дп/15-25, залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 18 листопада 2025 року № 2485/0/15-25- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. Губська

Судді:О. В. Білоконь О. Л. Булейко М. М. Гімон А. А. Ємець Л. Ю. Кишакевич В. В. Король О. В. Кривенда М. В. Мазур Н. М. Мартинюк С. О. Погрібний Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець О. В. Ступак М. Ю. Тітов І. В. Ткач В. Ю. Уркевич