Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №908/1787/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 908/1787/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025

у справі за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

Учасники справи:

ОСОБА_1 : не з`явився;

Арбітражний керуючий: Литвиненко С. С.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та введено процедуру реструктуризації боргів боржника.

1.2. Ухвалою суду від 12.08.2025 визнано грошові вимоги ДПС України в особі ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 659 113,72 грн боргу (з них: 657 505,50 грн - заборгованість, 1 208,22 грн - пеня)та 4 844,80 грн судового збору.

1.3. 06.11.2025 до суду надійшла заява боржника про визнання податкового боргу на суму 659 113,72 грн безнадійним та таким, що підлягає списанню.

2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026, за заявою боржника визнано безнадійним та списано податковий борг у загальному розмірі 659 113,72 грн (з них: 657 505,50 грн - заборгованість, 1 208,22 грн - пеня).

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що податковий борг фізичних осіб, який виник більше як 1095 днів тому (3 роки), визнається безнадійним і списується на підставі статті 101 Податкового кодексу України, а податковий борг, який виник менш ніж за 3 роки, визнається безнадійним і списується згідно зі статтею 125 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

3. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з наявним перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області податковим боргом в загальному розмірі 707 905,50 грн.

3.2. Вказана заборгованість з єдиного податку виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань на вищевказану суму та ґрунтується на податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) №9337894105 від 11.11.2024 на суму 708 000,70 грн.

3.3. Станом на 20.01.2025, з урахуванням переплати у розмірі 95,20 грн., сума грошового зобов`язання становить 707 905,50 грн.

3.4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №160/5438/25 задоволено позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області та присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету 707 905,50 грн податкового боргу з єдиного податку.

3.5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №160/5438/25 повернуто. Відповідно вказане судове рішення набрало законної сили 10.06.2025.

3.6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 відкрито провадження у справі № 908/1787/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

3.7. 01.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ГУ ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника на суму 659 113,72 грн.

3.8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області на загальну суму 663 958,52 грн, з яких 659 113,72 грн - основний борг, 4 844,80 грн - судовий збір.

3.9. 25.08.2025 представником Боржника надіслано адвокатський запит №25/08-25 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області для отримання інформації стосовно того, чи є заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 663 958,52 грн податковим боргом та чи вважаються зобов`язання узгодженими в розумінні Податкового кодексу України.

3.10. Контролюючим органом надано відповідь від 28.08.2025 №75932/6/04-36-13-08-16, за змістом якої борг у розмірі 657 905,50 грн набув статусу податкового боргу 19.11.2024, а 1 208,22 грн пені нараховано 16.04.2025 на суму непогашеного боргу.

3.11. Згідно з витягом з інтегрованої карти, яка долучена контролюючим органом до вказаної вище відповіді, ОСОБА_1 здійснила 16.04.2025 оплату у розмірі 50000 грн, у зв`язку з чим сума боргу зменшилася та становить 657905,90 грн.

3.12. З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 та від 13.06.2023 у cправі №907/76/22, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком.

3.13. Податковий борг ОСОБА_1 в розмірі 659 113,72 грн., з яких: 657 905,50 грн - заборгованість та 1 208,22 грн - пеня на суму непогашеного боргу виник протягом 2024-2025 років, а тому зазначений борг боржника охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника відповідно до частини 2 статті 125 КУзПБ, і відповідно є безнадійним та підлягає списанню.

4. Стислий зміст касаційної скарги

4.1. ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення та відмовити у задоволенні заяви про визнання безнадійним і списання податкового боргу.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень частини другої статті 125 КУзПБ у взаємозв`язку з пунктами 1 - 3 частини другої та пунктом 2 частини восьмої статті 123 вказаного Кодексу, а саме: чи підлягають застосуванню положення частини другої статті 125 КУзПБ щодо визнання податкового боргу безнадійним та його списання у випадку, коли процедура реструктуризації боргів боржника фактично не була завершена у встановленому законом порядку, а зборами кредиторів (в якого наявна виключна компетенція, щодо вирішення питання про схвалення плану реструктуризації) було відмовлено у схвалені плану реструктуризації боргів боржника та вирішено звернутися до суду з клопотанням про закриття провадження у справі?

5.2. Судами попередніх інстанцій не враховано, що списання податкового боргу як безнадійного у розумінні частини другої статті 125 КУзПБ є можливим виключно у межах процедури реструктуризації боргів боржника та за умови дотримання встановленого законом порядку її здійснення. При цьому ключовим у реалізації процедури реструктуризації боргів є саме схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, чого у даній справі зроблено не було.

5.3. Суди помилково ототожнили сам факт перебування боржника у процедурі реструктуризації із можливістю автоматичного списання податкового боргу, що не відповідає змісту та меті КУзПБ.

5.4. Враховуючи, що зборами кредиторів було прийнято рішення про відмову у затвердженні плану реструктуризації та звернення до суду з клопотання про закриття провадження у справі, у суду були відсутні підстави для застосування частини другої статті 125 КУзПБ та задоволення клопотання про визнання безнадійним і списання податкового боргу.

6. Касаційне провадження

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2026 касаційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 у цій справі залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору та надання доказів направлення копії касаційної скарги з додатками до неї всім учасникам справи.

6.2. 06.05.2026 скаржник направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив платіжну інструкцію про сплату судового збору та докази направлення копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами всім учасникам справи.

6.3. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.06.2026 - 15:15. Крім того, витребувано у Господарського суду Запорізької області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1787/25.

6.4. 29.05.2026 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Запорізької області надійшли матеріали справи № 908/1787/25.

6.5. В судовому засіданні 09.06.2026 керуючий реструктуризацією боржника заявив усне клопотання про закриття касаційного провадження.

6.6. Решта учасників справи явку своїх представників не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.

6.7. З метою надання керуючому реструктуризацією боржника можливості письмово викласти мотиви свого клопотання, в судовому засіданні 09.06.2026 було оголошено перерву до 16.06.2026 - 14:15.

6.8. 16.06.2026 до початку судового засідання на адресу Верховного Суду надійшло письмове клопотання керуючого реструктуризацією боржника про закриття касаційного провадження, обґрунтоване тим, що ухвала, якою визнано безнадійним та списано податковий борг не підлягає оскарженню, оскільки така ухвала не передбачена положеннями частини третьої статті 9 КУзПБ. Відповідно, на переконання заявника клопотання, касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.

6.9. В судовому засіданні 16.06.2026 керуючий реструктуризацією боржника підтримав подане ним клопотання та просив Суд його задовольнити.

6.10. Розглянувши клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки у даному випадку питання визнання безнадійним і списання податкового боргу безпосередньо стосується заявлених ГУ ДПС у Дніпропетровській області грошових вимог до боржника, а ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів підлягають касаційному оскарженню відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ.

6.11. В судовому засіданні 16.06.2026 керуючий реструктуризацією боржника заперечував проти касаційної скарги та просив Суд відмовити у її задоволенні.

6.12. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання 16.06.2026 не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.

6.13. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області заявило грошові вимоги до боржника на загальну суму 659 113,72 грн боргу (з них: 657 505,50 грн - заборгованість, 1 208,22 грн - пеня) та 4 844,80 грн судового збору.

7.2. Ухвалою суду від 12.08.2025 вказані вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області були визнані судом у заявленому розмірі.

7.3. В подальшому боржником було подано суду клопотання про визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та таким, що підлягає списанню відповідно до частини другої статті 125 КУзПБ.

7.4. Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, задовольнив заяву боржника, визнав безнадійним та списав податковий борг у загальному розмірі 659 113,72 грн.

7.5. ГУ ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано положення статті 125 КУзПБ, що призвело до безпідставного списання податкового боргу боржника як безнадійного.

7.6. Оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

7.7. Згідно зі статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

7.8. Положення статті 1 КУзПБ визначають реструктуризацію боргів боржника як судову процедуру у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника

7.9. Одним із завдань провадження у справі про неплатоспроможність є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.

7.10. Згідно з положеннями частини першої, третьої статті 125 КУзПБ наведено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.

7.11. Водночас частиною другою статті 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Такими наслідками, зокрема, є визнання податкового боргу безнадійним та його списання.

7.12. Відповідно, застосуванню положень частини другої статті 125 КУзПБ має передувати встановлення судом обставин, які мають значення для правильного вирішення питання про наявність податкового боргу та момент його виникнення.

7.13. Визначення поняття "податковий борг", зміст узгодженості грошового зобов`язання та наслідків його оскарження наведено у Податковому кодексі (далі - ПК) України.

7.14. Так, в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

7.15. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

7.16. У разі судового або адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням або завершення процедури адміністративного оскарження. Лише після узгодження грошового зобов`язання та спливу строку його сплати, визначеного статтею 57 ПК України, несплачена сума набуває статусу податкового боргу.

7.17. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами цієї справи:

- в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначала про наявну у неї заборгованість (податковий борг) перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 707 905,50 грн з єдиного податку;

- щодо вказаної суми податкового боргу ухвалено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №160/5438/25 (набрало законної сили 10.06.2025), за яким присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету 707905,50 грн податкового боргу з єдиного податку;

- ОСОБА_1 частково оплатила борг, перерахувавши 16.04.2025 кошти у сумі 50000 грн, у зв`язку з чим сума боргу становить 657905,90 грн;

- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до боржника на суму 663 958,52 грн, з яких 659 113,72 грн - основний (податковий) борг, 4 844,80 грн - судовий збір;

- згідно з наданими податковим органом відомостями: борг у розмірі 657 905,50 грн набув статусу податкового боргу 19.11.2024, а 1 208,22 грн пені нараховано 16.04.2025 на суму непогашеного боргу.

7.18. Врахувавши, що податковий борг ОСОБА_1 в сумі 659 113,72 грн, з яких 657 905,50 грн - заборгованість та 1 208,22 грн - пеня на суму непогашеного боргу виник протягом 2024-2025 років, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вказаний борг охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника відповідно до частини другої статті 125 КУзПБ, у зв`язку з чим є безнадійним та підлягає списанню.

7.19. Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

7.20. У питанні застосування частини другої статті 125 КУзПБ колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 908/1194/24, які підлягають врахуванню відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України.

7.21. Згідно з наведеною постановою судова палата наголосила на тому, що для цілей застосування частини другої статті 125 КУзПБ податковий борг визначається відповідно до підпунктів 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а момент його виникнення пов`язується з першим днем прострочення сплати узгодженого грошового зобов`язання після спливу строку його сплати, визначеного статтею 57 ПК України.

7.22. Застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 125 КУзПБ, не має автоматичного характеру і не може зводитися виключно до формального співставлення календарних дат. Господарський суд зобов`язаний встановити юридично значущі обставини, необхідні для правильного застосування цієї норми, з урахуванням судового контролю за перебігом процедури реструктуризації боргів боржника.

7.23. Питання про визнання податкового боргу безнадійним і його списання відповідно до частини другої статті 125 КУзПБ має вирішуватися у межах судової процедури реструктуризації боргів боржника з урахуванням виконання керуючим реструктуризацією передбачених законом дій, зокрема, перевірки декларацій боржника, інвентаризації та перевірки активів, формування відповідного звіту, а також реалізації процесуальних гарантій участі кредиторів і судового контролю.

7.24. Добросовісність боржника, реальність передумов неплатоспроможності та належне виконання ключових процесуальних дій у процедурі реструктуризації мають істотне значення для застосування частини другої статті 125 КУзПБ, оскільки інститут неплатоспроможності фізичної особи призначений для захисту добросовісного боржника і не може використовуватися як механізм формального припинення зобов`язань без перевірки майнового стану боржника та його процесуальної поведінки.

7.25. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 27.05.2026 у справі № 908/1194/24 виснувала про те, що застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 125 КУзПБ, є передчасним, якщо не досліджено обставини майнового стану боржника, результати перевірки його декларацій, повноту виявлення активів і доходів, а також не оцінено поведінку боржника з точки зору добросовісності у процедурі реструктуризації.

7.26. Суб`єкт ініціювання питання про визнання податкового боргу безнадійним та його списання на підставі частини другої статті 125 КУзПБ не є виключним. Відповідне питання може бути порушене учасниками справи про неплатоспроможність, зокрема боржником, кредитором, у тому числі контролюючим органом, а також арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) у межах його процесуальної функції та повноважень, визначених КУзПБ. Остаточне вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування частини другої статті 125 КУзПБ належить господарському суду в межах здійснення судового контролю.

7.27. Правильне застосування частини другої статті 125 КУзПБ вимагає від господарського суду встановлення:

1) наявності податкового боргу як несплаченого у строк узгодженого грошового зобов`язання;

2) моменту його виникнення, зокрема, моменту узгодження зобов`язання, строку його сплати та першого дня прострочення;

3) відповідності податкового боргу часовому критерію "трьох років";

4) обставин майнового стану боржника та наявності або відсутності реальної можливості погашення вимог;

5) обставин перебігу процедури реструктуризації та виконання керуючим реструктуризацією передбачених законом дій;

6) поведінки боржника з точки зору добросовісності та відсутності зловживання процедурою.

7.28. Натомість у розглядуваному випадку, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання боржниці щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу ОСОБА_1 перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області у загальному розмірі 659 113,72 грн, місцевий господарський суд в тій самій ухвалі витребовує за клопотанням керуючого реструктуризацією боргів від ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформацію по банківським рахункам ОСОБА_1 , а також зобов`язує керуючого реструктуризацією повторно провести перевірку декларацій про майновий стан боржниці за період з 2022-2025 років, враховуючи інформацію, яка буде отримана від ГУ ДПС у Дніпропетровській області по рахункам боржниці.

7.29. Перевірка декларацій боржника є однією з ключових функцій керуючого реструктуризацією, спрямованою на встановлення повного та достовірного переліку активів і зобов`язань та виявлення можливого приховування майна/доходів.

7.30. Тобто, застосувавши передбачені в частині другій статті 125 КУзПБ наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а саме: визнання податкового боргу безнадійним та його списання, місцевий господарський суд не дослідив належним чином майновий стан боржниці, не дочекався результатів проведення керуючим реструктуризацією повторної перевірки декларацій боржниці, не перевірив повноту вчинення керуючим реструктуризацією передбачених законом дій з метою виявлення активів і доходів та не надав оцінки поведінці боржниці з точки зору добросовісності у процедурі реструктуризації.

7.31. Без з`ясування вище вказаних обставин висновок суду про списання податкового боргу є предчасним, адже положення частини другої статті 125 КУзПБ не встановлюють автоматичного матеріально-правового механізму списання податкового боргу поза межами правового регулювання ПК України, а визначають спеціальний наслідок для податкових вимог у процедурі реструктуризації, який реалізується у взаємозв`язку з приписами податкового законодавства та з урахуванням виконання передбачених Книгою четвертою КУзПБ процесуальних дій. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.07.2025 у справі №914/1559/24 та постанові судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 908/1194/24.

7.32. Переглядаючи ухвалене місцевим господарським судом рішення та залишаючи його без змін, суд апеляційної інстанції на вказані порушення уваги не звернув та не усунув їх.

7.33. Згідно з частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.34. Відповідно у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати обставини справи, які не перевірялися і не встановлювалися судами попередніх інстанцій, що в свою чергу не дає можливості визначитися з правильністю застосування судами попередніх інстанцій норм права під час розгляду клопотання боржниці про визнання безнадійним та списання її податкового боргу.

7.35. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів визнає обґрунтованими та такими, що підтвердилися під час даного касаційного провадження аргументи касаційної скарги у наведеній частині.

7.36. Відносно посилання в касаційній скарзі на клопотання про закриття провадження у цій справі, колегія суддів зазначає, що вказане клопотання не було предметом розгляду в оскаржуваних судових рішеннях, тому відповідні аргументи не підлягають врахуванню.

7.37. У контексті доводів скаржника про співвідношення затвердження плану реструктуризації та можливості списання (прощення) вимог кредиторів, Суд звертається до висновків, викладених постанові судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 908/1194/24, згідно з якими положення частини другої статті 125 КУзПБ структурно розміщені у Розділі III Книги четвертої КУзПБ "Реструктуризація боргів боржника" та мають застосовуватися у взаємозв`язку з іншими нормами цього розділу.

7.38. Так, відповідно до пункту 6 частини другої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника має містити, зокрема, вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.

7.39. Отже, законодавець розглядає прощення (списання) вимог кредиторів як елемент процедури реструктуризації боргів боржника, що має реалізовуватися з урахуванням мети цієї процедури та під судовим контролем. Водночас наведене не означає, що затвердження плану реструктуризації є самостійною формальною умовою застосування частини другої статті 125 КУзПБ.

7.40. У випадках, коли єдиним або основним кредитором боржника є контролюючий орган, положення частини другої статті 125 КУзПБ підлягають застосуванню з урахуванням загальної конструкції процедури реструктуризації, яка передбачає судовий контроль за перебігом процедури реструктуризації, перевіркою майнового стану боржника та оцінкою добросовісності його поведінки.

7.41. Хоча закон прямо не ставить застосування наслідків, передбачених в частині другій статті 125 КУзПБ, у залежність від затвердження плану реструктуризації як окремої формальної умови, відповідний наслідок не може розглядатися відокремлено від самої процедури реструктуризації, її мети та передбачених КУзПБ процедурних механізмів.

7.42. Тому відсутність предмета для затвердження плану реструктуризації сама по собі не усуває необхідності виконання обов`язкових процедурних дій, які забезпечують судовий контроль у процедурі реструктуризації боргів.

7.43. Інше тлумачення фактично зводило б застосування частини другої статті 125 КУзПБ до автоматичного наслідку самого лише відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та формального співставлення календарних дат без оцінки реального перебігу процедури реструктуризації і поведінки боржника.

7.44. Крім того, частина друга статті 125 КУзПБ встановлює спеціальний правовий наслідок у процедурі реструктуризації боргів, який реалізується господарським судом за наявності передбачених законом умов.

7.45. Отже, компетенція зборів кредиторів, встановлена статтею 123 КУзПБ, не визначає і не обмежує повноваження суду щодо застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 125 КУзПБ.

7.46. Решта аргументів касаційної скарги не впливає на висновки, наведені у цій постанові.

7.47. Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

7.48. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій рішень з передачею даної справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, у тому числі за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.2. За результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду. Відповідно касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

8.3. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

8.4. Оскільки суд касаційної інстанції направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 у справі №908/1787/25 скасувати.

3. Справу № 908/1787/25 в скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк