Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №902/1529/23 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 902/1529/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Тимошенко О. М., судді: Олексюк Г. Є., Крейбух О. Г.) від 05.02.2026

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області

до: 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

в межах справи за заявою Приватного підприємства "Юридична компанія "ЛЕКС Г.С."

до Приватного акціонерного товариства "Інфракон"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник заявника - Островерх Р. В., в порядку самопредставництва;

представник відповідача ( ОСОБА_1 ) - Пинзар І. В., адвокат;

представник відповідача (ОСОБА_2) - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 16.01.2024 Господарський суд Вінницької області ухвалив: відкрити за заявою Приватного підприємства "Юридична компанія "ЛЕКС Г.С." провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Інфракон" (далі - Боржник) в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), визнати вимоги ініціюючого кредитора до Боржника в сумі 1 080 000 грн 00 коп., ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном та призначити розпорядника майна тощо.

17.04.2025 Господарський суд Вінницької області постановив про задоволення заяви від 03.04.2024 про визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Вінницькій області до Боржника у сумі 7 397 689 грн 93 коп.

17.04.2025 Господарський суд Вінницької області також постановив: про визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Демчана О. І. тощо.

1.2. 19.09.2024 Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області (далі - Кредитор) подало заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника в сумі 8 348 820 грн 98 коп. на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (які у відповідні періоди часу були призначені на посаду Голови Правління товариства Боржника).

1.3. Заява обґрунтована вчиненням відповідачами під час виконання кожним з них обов`язків Голови Правління товариства Боржника дій з доведення Боржника до банкрутства, а саме: ОСОБА_1 - допустив збільшення кредиторської заборгованості товариства у вигляді заниженої суми земельного податку за 2016-2017 в 5 085 532 грн 40 коп., а ОСОБА_2 вивів активи Боржника (у вигляді відчуження майнового комплексу на користь товариства, створеного за місяць до такого правочину та в якому ОСОБА_2 наразі є керівником) та відступлення права оренди земельних ділянок за відсутності будь-яких інших ресурсів для погашення заборгованості Боржника зі сплати земельного податку.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. В судах першої і апеляційної інстанцій справа переглядалась неодноразово.

27.05.2025 Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області постановив про скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 та ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.01.2025 (про відмову в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності) з направленням справи в скасованій частині на новий розгляд до місцевого суду.

2.2. При новому розгляді справи 06.11.2025 Господарський суд Вінницької області ухвалив задовольнити заяву Кредитора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника та стягнути з відповідачів солідарно на користь Боржника 8 348 820 грн 98 коп. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

2.3. Судове рішення мотивоване наявністю підстав для притягнення відповідачів до субсидіарної відповідальності, так як встановлено всі елементи складу правопорушення, як умови для застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, з огляду на:

- факт збільшення кредиторської заборгованості Боржника у вигляді заниженої суми земельного податку за 2016-2017 на 5 085 532 грн 40 коп. у період перебування ОСОБА_1 на посаді голови правління з 01.01.2016 до 04.04.2018;

- факт відчуження нерухомого майна та відступлення права оренди земельних ділянок, за відсутності будь-яких інших ресурсів для погашення заборгованості Боржника із земельного податку у період перебування ОСОБА_2 на посаді голови правління Боржника, що призвело до відсутності у Боржника майнових активів, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги кредиторів;

- нездійснення відповідачами, які у різні періоди часу перебували на посаді голови правління товариства Відповідача, всіх належних дій для запобігання правопорушенню і заподіянню шкоди.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 05.02.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд постановив про скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.11.2026 з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні заяви Кредитора про покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення з них 8 348 820 грн 98 коп. як субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства Боржника .

3.2. Судове рішення мотивовано спростуванням доказами у справі обставин про доведення Боржника до банкрутства, наявністю об`єктивних причин стану банкрутства Боржника, а також спростуванням тверджень Кредитора щодо підстав для покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у цій справі, оскільки:

- податковий борг (зі сплати земельного податку) виник в силу закону, а не внаслідок дій (правомірних чи неправомірних) ОСОБА_1 (в період, коли він був головою правління товариства Боржника), що підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 120/3482/20-а;

- борг перед ініціюючим кредитором виник після звільнення ОСОБА_1 із посади 04.04.2018;

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2023 у справі № 127/6046/21 зокрема обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності;

- у період перебування відповідача ОСОБА_2 на посаді голови правління Боржника він не міг знати про податковий борг, який виник на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 05.02.2020;

- вчинені ОСОБА_2 правочини від 08.10.2018 про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, а також договір від 05.07.2018 купівлі-продажу частки комплексу, за якими орендарем земельних ділянок та власником 24/25 частки комплексу нерухомого майна Боржника стало ТОВ "Інвест Тауер", не можуть свідчити про вчинення дій, умисно спрямованих на позбавлення юридичної особи Боржника ресурсів для погашення заборгованості із земельного податку та доведення Боржника до банкрутства, позаяк такі правочини укладались в період відсутності будь-яких відомостей щодо існування заборгованості перед бюджетом та перед ініціюючим кредитором в період з 2020-2023 роки.

- а відповідні правочини не визнавались фраудаторними або недійсними з інших підстав;

- Кредитор не спростував наведених обставин.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Товариство Боржника зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.10.2004, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4.2. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був Головою Правління товариства Боржника в період з 01.01.2016 до 04.04.2018.

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) був Головою Правління товариства Боржника в період з 05.04.2018 до 31.08.2019.

4.3. Згідно зі статтею 8 Статуту ПАТ "Інфракон" затвердженого Загальними зборами акціонерів ВАТ "Інфракон" 17.03.2011 (копія додається) органами управління Товариства є Загальні збори акціонерів (Загальні збори), Наглядова рада, Правління. Ревізійна комісія.

4.4. Згідно з пунктом 11.12 ст.11 Статуту ПАТ "Інфракон" для організації роботи Правління та представництва інтересів Товариства Наглядовою радою з членів Правління обирається Голова Правління.

Голова правління має право без довіреності діяти від імені Товариства, відповідно до рішень Правління, в тому числі представляти інтереси Товариства, вчиняти правочини від імені Товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками Товариства.

Згідно з пунктом 11.15 статті 11 Статуту ПАТ "Інфракон" до компетенції Правління належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

Згідно до підпунктами 1 та 3 пункту 11.15 статті 11 Статуту ПАТ "Інфракон" зокрема до компетенції Правління належить:

розпорядження майном Товариства у межах, що віднесені цим Статутом, рішеннями Загальних зборів до його компетенції;

прийняття рішень про вчинення правочинів (укладення договорів), що вчиняються (укладаються) Товариством, окрім правочинів (договорів), вчинення (укладення) яких потребує прийняття рішення Загальними зборами чи Наглядовою радою.

4.5. Згідно з підпунктами 14, 19 пункту 11.17 статті 11 Статуту ПАТ "Інфракон" Голова Правління має такі повноваження:

- укладає угоди та вчиняє правочини від імені Товариства, необхідність яких покликана інтересами Товариства та акціонерів Товариства, а також здійснює інші функції, які необхідні для забезпечення діяльності Товариства, згідно з законодавством України, цим Статутом та внутрішніми документами Товариства;

- розпоряджається коштами та майном Товариства в межах, визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів та Наглядової ради.

Аналогічні положення містяться і у редакціях статутів від 2016, 2017, 2018 років (копії додаються).

4.6. Позаплановою виїзною перевіркою діяльності Боржника, яку оформлено актом № 347/0515/14310968 від 05.02.2020 (далі - Акт) (пункт 2.2 розділ II), встановлено, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність Боржника були:

- Голова Правління ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.01.2016 до 04.04.2018 (наказ про призначення на посаду №23ОД від 06.10.1994, наказ про звільнення від 04.04.2018 №8-к);

- Голова Правління ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 05.05.2018 до 31.12.2018 (наказ про призначення на посаду від 03.04.2018 №9-к, наказ про звільнення - від 29.08.2019 №4-к).

4.7. За змістом Акту ГУ ДПС у Вінницькій області від 05.02.2020 про результати позапланової виїзної документальної перевірки Боржника контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку платника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 до 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 до 31.12.2018, за результатами якої складено Акт.

4.8. Під час позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Інфракон", яку оформлено Актом, відповідно до висновків у ньому було встановлено перевірки контролюючим органом встановлено порушення Боржником, зокрема, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого Боржник занизив земельний податок, що підлягав сплаті за земельні ділянки № 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га, № 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га, № 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га та № 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га, в цілому в розмірі 2,1 га у розмірі у сумі 5 085 532 грн 40 коп., в т.ч. за 2016 рік в сумі 839 454 грн 52 коп. та 2017 рік в сумі 4 246 077 грн 88 коп.

На підставі висновків Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002460515 від 18.03.2020 (законність якого підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 120/3482/20-а), яким Боржнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок на 5 307 597 грн 35 коп., з яких за основним платежем 4 246 077 грн 88 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 061 519 грн 47 коп.

4.9. Сьомий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 21.11.2023 у справі № 120/3482/20-а (яка набрала законної сили 21.11.2023 та є чинною на даний час згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень), зазначив, що згідно з поданими контролюючим органом деклараціями Боржник за період 2016, 2017 роки подавав до контролюючого органу декларації із плати за землю, в яких задекларовано земельний податок за земельні ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:036:0169, площею 1,5402 га, з кадастровим номером 0510100000:01:036:0170, площею 0,105 га, з кадастровим номером 0510100000:01:036:0171, площею 0,45 га, з кадастровим номером 0510100000:01:036:0172, площею 0,0204 га із ставкою податку 1 %.

Отже, Боржник самостійно декларуючи суму земельного податку за зазначені земельні ділянки за період 2016 2017 роки, застосовувало ставку, встановлену для власників земельних ділянок, у розмірі 1 % від нормативної оцінки.

4.10. У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 120/3482/20-а суд дійшов таких висновків: Боржник у період з 2016-2017 рік використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га., земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га., земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га. та земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га, а тому у розумінні положень ПК України є землекористувачем та зобов`язаний сплачувати земельний податок в строки та у розмірах, встановлених ПК України".

Під час проведення податковим органом перевірки встановлено, що право власності на зазначені земельні ділянки у Боржника відсутнє, то му він безпідставно застосував при розрахунку зобов`язання із земельного податку ставку у розмірі 1 %, передбачену для власників земельних ділянок. У зв`язку з чим, податковим органом здійснено донарахування відповідної суми зобов`язання із земельного податку.

Під час розрахунку земельного податку Боржнику Головним управлінням ДПС у Вінницькій області було використано дані державного земельного кадастру та документи, надані до перевірки, відповідно до яких, Боржник у періоді, що перевірявся, використовував наступні земельні ділянки (також відповідно державного акту на право користування землею Б № 000045 від 1979 року):

- земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га. Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області нормативно-грошова оцінка зазначеної земельної ділянки в 2014 році складала 17 258 555 грн 53 коп. Державна реєстрація оренди Боржником зазначеної земельної ділянки проведена 07.11.2017;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га. Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області нормативно-грошова оцінка зазначеної земельної ділянки в 2014 році складала 1 176 566 грн 89 коп. Державна реєстрація оренди Боржником зазначеної земельної ділянки проведена 07.11.2017;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га. Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області нормативно-грошова оцінка зазначеної земельної ділянки в 2014 році складала 5042429,55 грн. Державна реєстрація оренди Боржником зазначеної земельної ділянки проведена 22.11.2017;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га. Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області нормативно-грошова оцінка зазначеної земельної ділянки в 2014 році складала 228590,14 грн. Державна реєстрація оренди Боржником зазначеної земельної ділянки проведена 07.11.2017.

У період з 01.01.2016 до 31.12.2018 зазначені земельні ділянки використовувались Боржником на підставі Державного акта на право користування землею Б № 000045 від 1979 року.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею Б № 0000045 від 1979 року, ним посвідчено право "Вінницького центрального конструкторського бюро інформаційної техніки" на безстрокове і безоплатне користування земельною ділянкою.

Даний Державний акт виданий згідно з рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 00.03.1979 № 521 відповідності до вимог статей 15, 20 ЗК УРСР (в редакції станом на 1979).

4.11. Визначені податковим органом суми земельного податку (загалом 5 085 532 грн 40 коп.), нарахована пеня 2 090 092 грн 58 коп. та сума судового збору 6056 грн 00 коп. включені, як кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до реєстру кредиторських вимог Боржника у цій справі (постанова від 17.04.2024).

До реєстру кредиторських вимог Боржника включено вимоги ініціюючого кредитора у сумі 1 167 140 грн 00 коп. (ухвала від 29.02.2024).

Загальна сума включених до реєстру кредиторських вимог Боржника становить 8 348 820 грн 98 коп.

4.12. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 120/3482/20 встановлено, що згідно з Розділом 1 загальних положень статутів Боржника від 2016, 2017 та 2018 років товариство Боржника засновано наказом № 760 від 26.06.1969 Міністерством електронної промисловості СРСР як Центральне конструкторське бюро інформаційної техніки (ЦКБІТ).

З 12.05.1989 ЦКБІТ реорганізовано наказом Міністерства електронної промисловості СРСР № 263 ДСП в Центральний науково-дослідний інститут (ЦНДІ) "Інфракон".

ЦНДІ "Інфракон" 24.05.1994 наказом Мінмашпрому України № 760 перетворено у ВАТ "Інфракон".

На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" 17.03.2011 ВАТ "Інфракон" перейменовано в Публічне акціонерне Товариство "Інфракон".

З 23.03.2017 ПАТ "Інфракон" змінило тип Товариства з публічного на приватне, на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" і стало ПрАТ "Інфракон".

4.13. В провадженні суду Вінницького міського суду Вінницької області перебувала справа № 127/6046/21 (провадження №1-кп/127/265/21), за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 212 частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

4.14. ГУ ДПС у Вінницькій області послалось на зміст ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2023 у справі № 127/6046/21, як на підставу для обґрунтування об`єктивної сторони винних осіб у доведенні до банкрутства Боржника.

4.15. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2023 у справі № 127/6046/21 клопотання захисників Кашпрук Т. В. та Зажирка Ю. Д. в інтересах обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 212 частиною першою статті 366 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини першої 1 статті 49 цього Кодексу задоволені.

Звільнено ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 212 частиною першою статті 366 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі частини першої 1 статті 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнено ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 212 частиною першою статті 366 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі частини першої 1 статті 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2020 за № 32020020000000054, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 212 частиною першою статті 366 КК України, закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Згідно з відміткою, що міститься на копії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2023 у справі № 127/6046/21, остання набрала законної сили 21.09.2023.

4.16. За змістом ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2023 у справі № 127/6046/21 згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 , працюючи відповідно до наказу Боржника від 06.10.1994 № 230Д на посаді голови правління Боржника, код ЄДРПОУ 14310968, м. Вінниця, вул. Київська, 16, тобто обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, а також, відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 Контракту від 23.03.2017, будучи уповноваженим здійснювати оперативне управління Товариством, організовувати його виробничо-господарську діяльність, соціальну та іншу діяльність, налагоджувати юридичне, економічне, бухгалтерське та інформаційне забезпечення Товариства, являючись службовою особою підприємства-платника податків, несучи згідно із підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України обов`язок складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, умисно, перебуваючи за місцем розташування Товариства: м. Вінниця, вул. Київська, 16, упродовж 2016-2017 років, діючи за попередньою змовою з головним бухгалтером Товариства - ОСОБА_3 , з єдиним спільним умислом, спрямованим на зменшення суми земельного податку за земельні ділянки Товариства з кадастровими номерами: № 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га, № 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га, № 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га та 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га, в цілому площею 2,1 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягає сплаті до бюджету, вніс до податкових декларацій з плати за землю Товариства № 9004867440 від 26.01.2016, № 9001949995 від 19.01.2017 та № 9256804491 від 05.12.2017 завідомо неправдиві відомості щодо річної суми земельного податку, ставки податку, сум податку, що підлягають сплаті помісячно, за таких обставин.

ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що при складані податкової декларації Боржника з плати за землю за 2016 рік необхідно застосовувати ставку земельного податку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (із врахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433) з кадастровими номерами № 0510100000:01:036:0169, № 0510100000:01:036:0170, № 0510100000:01:036:0171 та № 0510100000:01:036:0172, загальною площею 2,1 га, у розмірі 1 272 889 грн 68 коп., 26.01.2016, перебуваючи в офісному приміщені Боржника за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 16, складаючи зазначену податкову декларацію, діючи за попередньою змовою із головним бухгалтером Товариства ОСОБА_3 , умисно вніс до розділів І "Розрахунок суми земельного податку" і ІІІ "Розрахунок податкового зобов`язання" завідомо неправдиві відомості, а саме: у розділі І до колонки 11 "Ставка податку (%) рядків 1.1, 1.2, 1.3. про те, що земельна ділянка оподатковується за ставкою 1 %, а не 3 %, до колонки 12 "Річна сума земельного податку" рядку 2 про те, що сума земельного податку складає 433 435 грн 16 коп., а не 1 272 889 грн 68 коп.; у розділі ІІІ до колонки 3 "Річна сума" рядку 3 "Нараховано на 2016 рік, усього" про те, що сума земельного податку складає 433 435 грн 16 коп., а не 1 272 889 грн 68 коп., до колонок 4-15 "січень-грудень" рядку 3 "Нараховано на 2016 рік, усього" про те, що сума земельного податку, яка підлягає сплаті помісячно складає 36 119 грн 60 коп., а не 106 074 грн 14 коп.

Листом Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області за № 9896/10/02-2/-12-04 від 26.06.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлено про встановлення Вінницькою міською радою ставок земельного податку за земельні ділянки Боржника з 01.01.2016 у розмірі 3 % в частині територій, які використовуються для здійснення виробничої діяльності, для інших територій 12 % та з 01.01.2017 у розмірі 12 % від їх нормативної грошової оцінки, а також про необхідність проведення нарахування земельного податку у 2017 році у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі, на що Боржник листом № 01/47 від 17.07.2017 надав відповідь за підписом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (вх. № 13496/10 від 17.07.2017), що свідчить про їх обізнаність щодо порядку справляння плати за землю.

Продовжуючи злочинну діяльність, спрямовану на заниження об`єкта оподаткування шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що при складані уточненої податкової декларації Боржника з плати за землю за 2017 рік необхідно застосовувати ставку земельного податку у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (із врахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 та 2016 рік - 1,06) з кадастровими номерами № 0510100000:01:036:0169, № 0510100000:01:036:0170, № 0510100000:01:036:0171 та № 0510100000:01:036:0172, загальною площею 2,1 га, у розмірі 4 635 327 грн 12 коп., 05.12.2017, перебуваючи в офісному приміщені Боржника за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 16, складаючи зазначену податкову декларацію, діючи за попередньою змовою із головним бухгалтером Товариства ОСОБА_3 , умисно вніс до розділу ІІІ Декларації "Розрахунок податкового зобов`язання" завідомо неправдиві відомості, а саме до колонки 3 "Річна сума" рядку 4 "Нараховано за 2017 рік за даними раніше поданої декларації (р. 3 декларації, що уточнюється)" про те, що сума земельного податку Товариства складає 459 441 грн 72 коп., а не 4 635 327 грн 12 коп., до колонок 4-15 "січень-грудень" рядку 4 "Нараховано за 2017 рік за даними раніше поданої декларації (р. 3 декларації, що уточнюється)", про те, що сума земельного податку товариства Боржника, яка підлягає сплаті помісячно складає 38 286 грн 81 коп., а не 449 754 грн 36 коп. (колонки 4-13 "січень-жовтень") та 137 783 грн 51 коп. (колонка 14 "листопад").

Крім того, ОСОБА_1 , працюючи відповідно до наказу Боржника від 06.10.1994 № 230Д на посаді голови правління Боржника, тобто обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, а також відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 Контракту від 23.03.2017, будучи уповноваженим здійснювати оперативне управління Товариством, організовувати його виробничо-господарську діяльність, соціальну та іншу діяльність, налагоджувати юридичне, економічне, бухгалтерське та інформаційне забезпечення Товариства.

ОСОБА_1 як службова особа підприємства-платника податків, маючи згідно із п.п. 16.1.2, п.п. 16.1.3, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України обов`язок складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України, маючи податковий обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку у порядку та строки, визначені цим Кодексом і згідно п. 36.3 цієї статті, будучи зобов`язаним виконувати податковий обов`язок безумовно і першочергово стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, упродовж 2016 - 2017 років, перебуваючи за місцем розташування Боржника за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 16, порушуючи вимоги підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, шляхом заниження бази оподаткування та ставки податку за земельні ділянки з кадастровими номерами: № 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га, № 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га, № 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га та 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га, в цілому площею 2,1 га, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 16, і перебувають у користуванні Боржника, діючи за попередньою змовою із головним бухгалтером товариства Боржника ОСОБА_3 , умисно ухилився від сплати земельного податку у великому розмірі за період 2016-2017 років у сумі 5 085 532 грн 40 коп., в т.ч. за 2016 рік в сумі 839 454 грн 52 коп. та за 2017 рік в сумі 4 246 077 грн 88 коп., за таких обставин.

ОСОБА_3 , працюючи відповідно до наказу Боржника від 09.02.1998 № 4 на посаді головного бухгалтера товариства Боржника, обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, а також відповідно до пунктів 5, 17 посадової Інструкції від 23.12.2005 як особа, уповноважена організовувати та контролювати складання розрахунків щодо використання прибутків, затрат на виробництво, платежів до бюджету, своєчасності і правильності складання податкової звітності Товариства, забезпечувати на основі даних первинних документів і бухгалтерських записів своєчасне складання бухгалтерської та податкової звітності Товариства, подання її за встановленим порядком відповідним органам.

ОСОБА_3 була службовою особою підприємства-платника податків Боржника, яка згідно із підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України несла обов`язок складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України, мала податковий обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Голова правління Боржника ОСОБА_1 та головний бухгалтер Товариства ОСОБА_3 самостійно декларували в податкових деклараціях № 9004867440 від 26.01.2016, № 9001949995 від 19.01.2017, № 9256804491 від 05.12.2017 та здійснювали обрахунок площі земельних ділянок № 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га, № 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га, № 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га та 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га, в цілому в розмірі 2,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто об`єкта оподаткування, який використовував Боржник на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою серії Б № 000045 від 1979, за рахунок земель Вінницького центрально-конструкторського бюро інформаційної техніки (рішення сесії Вінницької міської ради № 2283 від 27.02.2009).

На підставі рішення Вінницької міської ради № 879 від 29.09.2017 вищезазначені земельні ділянки передано Товариству в оренду, про що 20.10.2017 укладено договори оренди між Вінницькою міською радою та Боржником.

За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 212 частиною першою статті 366 КК України, які мали місце 26.01.2016, 19.01.2017, 05.12.2017, у зв`язку з чим з дня вчинення кримінальних правопорушень минуло понад п`ять років, а отже наявні підстави для звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі частини першої статті 49 КК України.

Враховуючи наведені вище обставини, які свідчать про наявність сукупності матеріально-правових підстав, передбачених статтею 49 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 212 частиною першою статті 366 КК України, слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі частини першої статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

4.17. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за Боржником було зареєстровано нерухоме майно (комплекс нежитловий за адресою: АДРЕСА_1 ) загальною площею 23652,6 кв.м за реєстраційним номером: 443309905101.

4.18. Згідно з наявним у матеріалах справи договором від 05.07.2018 купівлі-продажу частки комплексу Боржник в особі голови правління ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ "Інвест Тауер" у особі директора Кур`ята Ю. В. (покупець) Боржник передав у власність ТОВ "Інвест Тауер" 24/25 частки комплексу нерухомого майна загальною площею 22551,6 кв.м., що розташований за адресою місто Вінниця, вул. Київська, 16.

Зазначена у договорі частка комплексу, що відчужується, належить продавцю на підставі наказу № 949 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 11.10.1999, дублікат якого виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області 18.01.2005, Державну реєстрацію права власності на 24/25 частки комплексу, що відчужується за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Шуляк А.О. 21.07.2014, номер запису про право власності - 6851613, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 443309905101.

Загальна площа 24/25 частки комплексу під № 16 складає 22 551,6 кв.м. (п. 1.2).

За домовленістю сторін продаж комплексу вчиняється за ціною в 2 300 000 грн. (в т.ч. ПДВ) (п. 2.1.), яка зазначена без проведення експертної оцінки вартості вказаного комплексу.

Балансова вартість частки комплексу складає 1 835 024 грн 17 коп. згідно з довідкою, наданою продавцем 02.07.2018.

4.19. Згідно з доданим до заяви витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.09.2024 та відомостей бази даних А1С Податковий блок, ТОВ "Інвест Тауер", код ЄДРПОУ 42189313, зареєстровано 05.06.2018 (за місяць до укладення договору купівлі-продажу частки комплексу нерухомого майна) за адресою місто Вінниця, вул. Київська, 16 (адреса за якою знаходиться Боржник).

Станом на сьогоднішній день керівником ТОВ "Інвест Тауер" (код ЄДРПОУ 42189313) є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), колишній Голова правління Боржника, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Інвест Тауер".

4.20. Позаплановою виїзною перевіркою діяльності Боржника, яку оформлено Актом, встановлено, що Боржник використовував на підставі державного акту на право користування землею Б №000045 від 1979 року (копія додається) згідно з правом постійного користування наступні земельні ділянки:

- земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га, розташована за адресою вул. Київська, 16, місто Вінниця;

- земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га, розташована за адресою вул. Київська, 16, місто Вінниця;

- земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га. розташована за адресою вул .Київська, 16, місто Вінниця.

- земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га. розташована за адресою вул. Київська, 16, місто Вінниця;

Факт того, що вказані земельні ділянки використовувалися Боржником на підставі державного акту на право користування землею також підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 120/3482/20.

4.21. 20.10.2017 Боржник відмовився від права постійного користування вказаними земельними ділянками та оформив договори оренди № 02072, № 02073, № 02074, № 02075 на використання земельних ділянок строком до 29.09.2027.

На підставі рішення Вінницької міської ради № 879 від 29.09.2017 вищезазначені земельні ділянки передано Боржнику в оренду, про що 20.10.2017 укладено договори оренди між Вінницькою міською радою та Боржником.

За змістом наявних у матеріалах справи копій угод від 08.10.2018 про внесення змін до Договорів оренди вказаних земельних ділянок № 02072, № 02073, № 02074, № 02075.

Боржник в особі голови правління ОСОБА_2 відступило право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:01:036:0169, 0510100000:01:036:0170, 0510100000:01:036:0171, 0510100000:01:036:0172 на користь ТОВ "Інвест Тауер" (код ЄДРПОУ 42189313), того ж підприємства якому відчужено комплекс нерухомого майна загальною площею 23652,6 кв.м. де керівником на сьогодні являється ОСОБА_2

4.22. Згідно з фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва на 31.12.2016 рік (копія додається) за Боржником на початок 2016 року рахувалося основних засобів на 6473,0тис. грн., а на кінець 2016 року розмір основних засобів становив 6066,0тис.грн.

Згідно з фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва на 31.12.2017 (копія додається) за Боржником на початок 2017 року рахувалося основних засобів на 6066,0тис. грн., а на кінець 2017 року розмір основних засобів становив 5701,0тис.грн.

Згідно з фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва на 31.12.2018 (копія додається) за Боржником на початок 2018 року рахувалося основних засобів на 5700,0тис. грн., а на кінець 2018 року розмір основних засобів становив 18,5 тис.грн.

4.23. До матеріалів справи було надано звіт про аналіз виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Боржника від 21.03.2024, проведеного ТОВ "Прімум Верітас" на замовлення арбітражного керуючого Белінської Н. О., в ході якого встановлено наступне.

Основні засоби товариства станом на 13.12.2021 відсутні. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності свідчить про те, що товариство не має можливості розрахуватися з кредиторами. Частка власних оборотних коштів в їх загальній сумі у відсотках свідчить, що товариство не має можливості виконувати короткострокові зобов`язання за рахунок оборотних коштів. Коефіцієнт фінансової автономії на звітну дату становить менше граничного значення, що свідчить про залежність товариства від позикового капіталу протягом періоду, що розглядається.

Фінансовий стан товариства Боржника є незадовільним, оскільки більшість економічних показників та коефіцієнтів, що характеризують ліквідність та фінансову стійкість товариства, є нижчими від нормативних значень. За результатами аналізу встановлено, що товариство Боржника є фінансово нестійким та не має змоги проводити незалежну фінансову політику, тобто, перебуває в стані неплатоспроможності. Станом на день звіту згідно з відповідями Боржник немає будь-яких активів.

У Боржника відсутні ознаки інвестиційної привабливості.

Також в ході проведеного аналізу на предмет наявності (відсутності) ознак фіктивного, навмисного або прихованого банкрутства товариства, за результатами отриманих показників та коефіцієнтів було встановлено наступне.

Враховуючи дані аналізу, зроблено висновок, що протягом всіх аналізованих періодів у товариства наявні ознаки поточної неплатоспроможності. Показники, розраховані відповідно Методичних рекомендацій, свідчать про відсутність ознак фіктивного банкрутства Боржника.

Фінансові показники, значно погіршились протягом 2019, що було пов`язано з продажем активів для погашення кредиторської заборгованості. Протягом 2020 - 2021 фінансові показники значно не погіршились. Враховуючи дані системи показників оцінки фінансового стану Боржника та надані пояснення, економічні ознаки дій з доведення до банкрутства відсутні.

В процесі аналізу не встановлено, що товариством Боржника подані недостовірні відомості про своє майно в фінансовій звітності або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище. Ознаки дій з приховування банкрутства відсутні.

4.24. На засіданні комітету кредиторів 17.06.2024 ліквідатор Боржника ознайомила кредиторів із звітом про виконану роботу ліквідатора у справі про банкрутство Боржника та ліквідаційним балансом банкрута, зі звітом про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури.

Комітет кредиторів Боржника схвалив звіт ліквідатора Боржника та ліквідаційний баланс банкрута; схвалив звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури; вирішив клопотати перед Господарським судом Вінницької області про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство Боржника.

4.25. ОСОБА_2 у поясненні б/н від 03.11.2025 щодо заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника просить суд заяву Кредитора залишити без задоволення, з підстав аналогічним тим, що наведені арбітражним керуючим Белінською Н. О. у поясненнях № 02-279/5346 від 04.09.2025 щодо заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

4.26. ОСОБА_1 будь-яких заперечень чи письмових пояснень щодо заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника до суду не подав.

4.27. Належних та допустимих доказів щодо спростування наведених обставин або ж щодо вжиття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходів для запобігання погіршення фінансового стану Боржника, матеріали справи не містять; а також не містять доказів щодо доведення відповідачами того, що вказані вище дії стали наслідком звичайного господарського обороту Боржника, а не викликані використанням ними своїх можливостей, що стосуються визначення дій Боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 07.04.2026 кредитор, Головне управління ДПС у Вінницькій області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 залишити в силі.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду є положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд:

- порушив норми процесуального права, а саме статті 74, 76, 77 ГПК України, оскільки не дослідив доказів та надав переваги аналізу виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Боржника без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 (щодо значення аналізу виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства як одного із засобів доказування);

- неправильно застосував норми абзацу другого частини другої статті 61 КУзПБ, дійшовши помилкового висновку, що ОСОБА_1 не приймав рішень та не вчиняв дій щодо взяття на себе зобов`язань перед ініціюючим кредитором, та не урахувавши висновків Верховного Суду щодо застосування заходів субсидіарної відповідальності у постанові від 20.03.2019 у справі № 5024/980/2011 (щодо порядку визначення розміру субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства).

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Аргументи ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу, у якому він заперечує аргументи в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові апеляційного суду, зводяться до відсутності доказів того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення за відсутності у Боржника будь-яких активів, а також до встановлених судами обставин наявності у Боржника активів у вигляді нерухомого майна станом на дату звільнення ОСОБА_1 з посади у товаристві Боржника.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо об`єктивної сторони правопорушення, за яке покладається субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство

8.1. Предметом розгляду у цій справі стали вимоги одного із визнаних кредиторів Боржника, грошові вимоги якого не були задоволені у цій справі через відсутність у Боржника активів для їх задоволення, про покладення на відповідачів, як керівників Боржника, що здійснювали управлінські функції у відповідні періоди часу, субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства.

8.2. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацами другим та третім частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

8.3. У застосуванні наведених положень КУзПБ Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), відповідно до яких, зокрема:

- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства; потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;

- однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається як сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута;

- право ліквідатора, кредитора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (аналогічний порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника втілено в актуальній правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 у справі № 911/3513/16, від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) та від 07.11.2023 у cправі № 908/3468/13).

8.4. При цьому, щодо об`єктивної та суб`єктивної сторін правопорушення, за яке покладається субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, то Суд, також звертаючись до висновків у пунктах 9.11, 9.12, 9.20, 9.21 постанови Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), зазначає про таке.

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного в положеннях частини другої статті 61 КУзПБ (пункт 8.2 цієї постанови) слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 Господарського кодексу України (чинного на момент звернення Кредитора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності у цій справі, пункт 1.2), якими унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Водночас наведений зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками.

Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)).

8.5. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

У наведених висновках Суд також звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні складу правопорушення, за яке покладається субсидіарна відповідальність у справі про банкрутство, що сформульована та викладена у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 у справі № 927/1099/13, від 18.10.2018 у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 24.01.2023 у справі № 917/1500/18 (917/1932/20) тощо.

8.6. Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення): висновки в пункті 9.22 постанови Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

При цьому, з урахуванням положень частини другої статті 614 ЦК України, передбачена презумпція вини суб`єкта субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, яка не є абсолютною, адже доведення субсидіарної відповідальності ґрунтується на чотирьох засадах: об`єкт, суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єктивна сторона. Виходячи зі змісту постанови Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 доведення об`єктивної сторони при покладенні субсидіарної відповідальності покладається на заявника, натомість визначений заявником суб`єкт субсидіарної відповідальності повинен довести відсутність суб`єктивної сторони, тобто своєї вини, у доведенні підприємства до банкрутства.

8.7. У зв`язку з викладеним та враховуючи встановлені судами обставини щодо:

- виникнення у Боржника податкового боргу зі сплати земельного податку за період 2016, 2017 роки (сума якого була заявлена, визнана судом у цій справі як грошові вимоги Кредитора, що не були задоволені у цій справі) через визначення Боржником в період керівництва ОСОБА_6. земельного податку у меншому ніж визначений законодавством розмірі та за встановлених у кримінальному провадженні обставин свідомого заниження Боржником під керівництвом ОСОБА_6. суми земельного податку, що підлягав сплаті, попри обізнаність зазначеного керівника про відповідну ставку земельного податку (пункти 4.2, 4.7, 4.8, 4.10, 4.11, 4.16);

- подальшої добровільної відмови Боржника 20.10.2017, тобто в період керівництва ОСОБА_6 , від права постійного користування відповідними земельними ділянками (сума сплати земельного податку за які була свідомо занижена), з оформленням договорів оренди № 02072, № 02073, № 02074, № 02075 на використання земельних ділянок строком до 29.09.2027 (пункти 4.2, 4.20, 4.21);

- подальше вчинення в період керівництва товариством Боржника ОСОБА_2 правочинів від 08.10.2018 про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок під відчуженим Боржником нерухомим майном (пункти 4.2, 4.21);

- належність права постійного користування земельною ділянкою до майнових активів Боржника за правилами статей 190, 191 ЦК України, а також як статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на дату відмови Боржника від права постійного користування), так і за правилами частини першої статті 62 чинного КУзПБ;

- відчуження Боржником в період керівництва ОСОБА_2 належних Боржнику активів, а саме 24/25 частки комплексу нерухомого майна загальною площею 22551,6 кв.м., що розташований за адресою місто Вінниця, вул. Київська, 16. за 2 300 000 грн 00 коп. без проведення експертної оцінки вартості вказаного комплексу, на користь та ТОВ "Інвест Тауер", якого було зареєстровано за тією ж адресою, що і Боржника, та керівником якого є ОСОБА_2 (колишній Голова правління Боржника) шляхом підписання договору купівлі-продажу (пункти 4.2, 4.17- 4.19);

- погіршення фінансових показників Боржника протягом 2019, після продажу зазначених активів Боржника (згідно з відомостями у звіті про аналіз виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Боржника від 21.03.2024, проведеного ТОВ "Прімум Верітас" на замовлення ліквідатора Боржника арбітражної керуючої Белінської Н. О., пункт 4.23);

- невиявлення ліквідатором арбітражною керуючою Белінською Н. О. в ході процедур розпорядження майном та ліквідації жодних активів у Боржника задля задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, зокрема і податкового органу (пункти 4.11, 4.23);

Суд доходить висновків, що:

1) наведені дії відповідача ОСОБА_6 з порушення земельного законодавства призвели до накопичення у Боржника податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за період, у який ОСОБА_6 як керівник Боржника разом з бухгалтером Боржника вчинили порушення податкового законодавства із заниження суми відповідного податкового зобов`язання Боржника, що призвело до виникнення у Боржника податкового боргу зі сплати такого податку;

2) інший керівник Боржника ОСОБА_2 допустив бездіяльність щодо усунення наслідків таких порушень, попри визначений законом обов`язок та презумпцію обізнаності керівника про стан господарської діяльності, прав та обов`язків товариства Боржника (з огляду, зокрема на положення статті 92 ЦК України та встановлені судами обов`язки та повноваження голови правління Боржника, що визначені у статуті Боржника, пункт 4.5);

3) подальша відмова під час керівництва відповідачів від майнових активів Боржника у вигляді права постійного користування земельними ділянками, щодо користування якими виник податковий борг, а також від комплексу нерухомого майна призвели до банкрутства Боржника, у межах якого і були визнані вимоги ініціюючого кредитора в сумі та податкового органу (пункт 1.1);

шо у сукупності вказує на доведення Боржника до банкрутства, у розумінні положень статті 61 КУзПБ, з вини саме відповідачів.

8.8. Дійшовши наведеного висновку Суд не погоджується з протилежними висновками апеляційного суду, який у своїх висновках послався на обставини, здійснивши їх кваліфікацію у цій справі всупереч як наведеним у цій постанові висновкам (пункти 8.4, 8.5, 8.6), так і вказівкам Верховного Суду у постанові від 27.05.2025 у цій справі (пунктах 7.42, 7.45, 7.46, 7.50, 7.51, 7.54 такої постанови), а саме.

1. Борг у Боржника перед ініціюючим кредитором виник після звільнення ОСОБА_1 із посади 04.04.2018 (пункт 3.2).

Водночас, Суд враховує встановлені судами як обставини, так і період, за який виник борг перед іншим кредитором, а саме перед державою в особі контролюючого податкового, у вигляді податкового боргу, який також був визнаний у цій справі, однак не погашений Боржником з підстав відсутності у нього активів.

2. Податковий борг (зі сплати земельного податку) виник в силу закону, а не внаслідок дій (правомірних чи неправомірних) ОСОБА_1 (пункт 3.2).

До виникнення боргу Боржника зі сплати земельного податку привели саме дії ОСОБА_1 як керівника Боржника через декларування відповідних податкових зобов`язань з порушенням податкового законодавства. ОСОБА_1 же не спростував відповідні факти, встановлені як податковим органом за результатами проведення перевірки діяльності Боржника за період 2016, 2017 роки, так і судами у адміністративній справі № 120/3482/20-а, в якій оспорювались рішення контролюючого органу про встановлення податкового боргу Боржнику, а також у кримінальній справі № 127/6046/21 про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за відповідні порушення податкового законодавства.

При цьому, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 зазначив, що моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком.

За змістом положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в пунктах 6.23- 6.25 постанови від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 (Провадження № 12-77гс20).

3. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2023 у справі № 127/6046/21 зокрема обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (пункт 3.2).

Однак суд, постановляючи зазначену ухвалу, а також рішення у адміністративній справі № 120/3482/20-а (постанову від 21.11.2023, пункт 4.9) встановили факти вчинення ОСОБА_1 як відповідальною посадовою особою, керівником, відповідного порушення податкового законодавства. При цьому Суд враховує, що хоча ОСОБА_1 не було притягнуто до кримінальної відповідальності (за спливом строків давності) та не було визнано винним у вчиненні відповідних порушень податкового законодавства, між тим законодавство не пов`язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку передбаченому частиною другою статті 61 КУзПБ з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення (висновки, зокрема і у пункті 7.11 постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у цій справі).

4. В період перебування на посаді голови правління Боржника відповідача ОСОБА_2 він не міг знати про податковий борг, який виник на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 05.02.2020.

Між тим апеляційний суд не врахував, що виходячи з положень статті 92 ЦК України та положень Статуту Боржника (пункт 4.5) голова правління товариства Боржника, як його орган управління та відповідальна особа, у тому числі за належність виконання Боржником своїх зобов`язань перед бюджетом, прийнявши управління товариством, має перевірити та бути обізнаним про стан господарської діяльності та відповідні обов`язки Боржника (зокрема і порушені, невиконані).

8.9. Поряд з викладеним, стосовно наслідків для Боржника добровільної відмови ним від права постійного користування земельними ділянками з подальшим оформленням на них права оренди, яке через внесені у відповідні договори оренди було відступлено Боржником на користь ТОВ "Інвест Тауер", яке стало також набувачем нерухомого майна Боржника, Суд зазначає про таке.

8.10. Згідно з приписами частин третьої, четвертої статті 142 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно з підпунктом 14.1.72. пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

30. Платниками земельного податку є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (підпункт 269.1.1.2. пункту 269.1. статті 269 ПК України).

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України).

За приписами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до абзацу 3 пункту 286.5 статті 286 ПК України у разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Згідно зі статтями 125 та 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації такого права в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Виходячи з наведеного, у нового користувача земельної ділянки обов`язок сплатити земельний податок та відповідно податкові правовідносини виникають лише після реєстрації за такою особою права користування земельною ділянкою.

Отже, з урахуванням наведеного, зокрема приписів абзацу 3 пункту 286.5 статті 286 ПК України, закон не допускає можливість переходу податкового боргу від попереднього землекористувача до іншого землекористувача, адже платником земельного податку є відповідний землекористувач.

8.11. У зв`язку з викладеним Суд зазначає, що відмова Боржника (після допущених ним порушень податкового законодавства щодо сплати земельного податку) від права постійного користування земельними ділянками (у зв`язку з користуванням якими у Боржника і виникли відповідні зобов`язання) з подальшим оформленням на них права оренди, яке через внесені у відповідні договори оренди зміни у подальшому було відступлено на користь до ТОВ "Інвест Тауер" (яке стало також набувачем нерухомого майна Боржника) вказує на дії відповідних органів управління від імені Боржника з відмови, в період існування у нього невиконаних податкових зобов`язань, від власних активів, за рахунок яких Боржник міг би отримувати дохід, виконувати зобов`язання, зокрема і перед державою зі сплати податків, однак зі збереженням у Боржника таких зобов`язань, пов`язаних з використанням Боржника відповідних активів, зокрема у вигляді майнових прав на земельні ділянки.

8.12. Дійшовши зазначеного висновку, Суд погоджується з висновком та рішенням суду першої інстанції, який також врахував відповідні вказівки Верховного Суду у постанові від 27.05.2025 у цій справі, зокрема висновки у пунктах 7.42, 7.45, 7.46, 7.50, 7.51, 7.54 такої постанови, про покладення на відповідачів солідарно субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника відповідно до суми незадоволених вимог кредиторів, що були визнані судом у цій справі. Натомість апеляційний суд наведеного не врахував, безпідставно скасувавши таке рішення місцевого суду та відмовивши у позові про покладення субсидіарної відповідальності. Таким чином, апеляційний суд, ухваливши оскаржувану постанову, безпідставно скасував правомірне та обґрунтоване рішення місцевого суду про задоволення позову та покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у цій справі.

8.13. Ураховуючи викладене, положення пункту 4 частини першої статті 308, статті 312 ГПК України та наведені висновки щодо наявності підстав для задоволення вимог про покладення субсидіарної відповідальності у спірних правовідносинах, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а скасоване нею рішення суду першої інстанції (з протилежним висновком) - залишенню в силі з урахуванням також доповнень мотивів, викладених у цій постанові.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 902/1529/23 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 у справі № 902/1529/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк