Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №911/1785/22 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 911/1785/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання Долгополової Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівницького товариства "Рябина"

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Яреми В. А.

від 20 листопада 2023 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сітайло Л. Г., Шапрана В. В., Буравльова С. І.

від 25 березня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства "Рябина"

про визнання недійсними рішень загальних зборів членів товариства, скасування запису,

за участю представників:

від позивача: Онищенко Т. О.

від відповідача: Назаренко О. В., Климов О. Ю., ОСОБА_2.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Садівницького товариства «Рябина», в якому (з урахуванням уточнень позовних вимог) просила:

- визнати недійсними рішення Садівницького товариства "Рябина", оформлені протоколом загальних зборів членів Садівницького товариства "Рябина" від 28 серпня 2019 року № 1;

- скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садівницьке товариство "Рябина", а саме: щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державного реєстратора Виконавчого комітету Української міської ради Київської області Коваль Альбіни Володимирівни від 30 серпня 2019 року № 18841070003001601.

Позовні вимоги обґрунтовані неповідомленням позивачки та інших членів Садівницького товариства "Рябина" про дату, час і місце проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення, порядок денний цих зборів, а також відсутністю на зборах товариства кворуму для прийняття спірних рішень. Позивачка вказує на обмеження своїх прав як члена Садівницького товариства «Рябина» на участь у господарській діяльності товариства та управління ним, голосуванні на загальних зборах, праві обирати і бути обраною до органів управління товариства.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців № 188400160122 від 19 вересня 2022року Садівницьке товариство «Рябина» (код ЄДРПОУ 23568832) було зареєстровано 20 вересня 1988 року. Садівницьке товариство "Рябина" за організаційно-правовою формою є садівничим товариством, його керівником з 30 серпня 2019 року є ОСОБА_2 . Відповідно до переліку засновників (учасників) Садівницького товариства "Рябина" його членами є фізичні особи в кількості 228 осіб згідно зі списком.

Згідно з пунктами 1, 5, 15, 26.1., 26.2. статуту Садівницького товариства "Рябина" (тут і далі по тексту - у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів членів Садівницького товариства "Рябина", оформленим протоколом № 5 від 22 грудня 2016 року):

- Садівницьке товариство "Рябина" є добровільним об`єднанням громадян;

- головним завданням садівницького товариства є організація колективного саду і використання його членами виділених земельних ділянок для виробництва фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, а також створення умов для культурного проведення вільного часу трудящих та їх сімей, залучення до праці підлітків;

- садівницьке товариство відповідає по своїх зобов`язаннях всім майном, що належить йому. Товариство не відповідає по зобов`язаннях своїх членів, навіть якщо вони пов`язані з веденням колективного садівництва, а його члени - по зобов`язаннях товариства;

- кошти садівницького товариства утворюються із вступних, членських і цільових внесків членів товариства. Забороняється використання коштів садівницького товариства або їх частини для розподілу серед засновників (учасників), членів садівницького товариства, працівників (крім оплати їх праці, нарахування загального соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ним осіб;

- кошти садівницького товариства використовуються виключно для фінансування видатків на утримання садівницького товариства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами садівницького товариства.

Відповідно до пунктів 21, 22 статуту Садівницького товариства "Рябина" правління садівницького товариства видає кожному члену товариства протягом місяця з дня прийому членську книжку. Членам садівницького товариства рішенням загальних зборів (конференції) виділяються садові ділянки розміром до 0,12 га.

28 серпня 2019 року були проведені загальні збори членів Садівницького товариства "Рябина", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 1 від 28 серпня 2019 року, а саме про:

1) обрання головою загальних зборів ОСОБА_3 , секретарем загальних зборів членів ОСОБА_4 та доручити їм підписати протокол загальних зборів членів Садівницького товариства "Рябина";

2) затвердження звіту голови правління ОСОБА_5 за роботу у звітний період 2015-2019 роки;

3) затвердження звіту касира Садівницького товариства "Рябина" ОСОБА_6 ;

4) обрання членами правління Садівницького товариства "Рябина" таких осіб: ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 , ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ;

5) обрання ОСОБА_2 головою правління Садівницького товариства "Рябина";

6) обрання членами ревізійної комісії Садівницького товариства "Рябина" таких осіб: ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 .

7) уповноваження новообраного голову правління Садівницького товариства "Рябина" ОСОБА_2 подати документи до органів державної реєстрації для внесення змін до державного реєстру.

Відповідно до протоколу про участь членів товариства і підсумки голосування на загальних зборах від 10 серпня 2019 року на зборах були присутні і брали участь в загальних зборах товариства 120 членів Садівницького товариства "Рябина", що становить 55,5 % від загальної кількості членів садівницького товариства. За результатами голосування з питань 1 - 4 та 6 порядку денного загальних зборів рішення були прийняті одноголосно (120 голосів), з питання 5 та 7 порядку денного рішення прийняте кількість 117 голосів (3 особи утрималися від голосування).

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Садівницького товариства «Рябина», в якому (з урахуванням уточнень позовних вимог) просила:

- визнати недійсними рішення Садівницького товариства "Рябина", оформлені протоколом загальних зборів членів Садівницького товариства "Рябина" від 28 серпня 2019 року № 1;

- скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садівницьке товариство "Рябина" від 30 серпня 2019 року № 18841070003001601, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесений державним реєстратором Виконавчого комітету Української міської ради Київської області Коваль А. В.

В обґрунтування вимог позивачка послалася на те, що вона є членом Садівницького товариства "Рябина", що підтверджується її членською книжкою садівника, копія якої додана до позовної заяви, та має у володінні земельні ділянки за №№ 158,160 площею 0,12 га, була членом цього садівницького товариства станом на дату прийняття спірних рішень. При цьому, в обґрунтування недійсності спірних рішень позивачка послалася на те, що ці рішення були прийняті на зборах, проведених з порушенням порядку їх скликання та проведення, оскільки вона не була повідомлена про скликання зборів на 28 серпня 2019 року, збори відбулися за відсутності необхідного кворуму для ухвалення рішень, чим були порушені її права як члена садівницького товариства.

3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення.

Господарський суд Київської області рішенням від 20 листопада 2023 року, залишеним без змін прийнятою за результатами нового розгляду справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року, позовні вимоги задовольнив: визнав недійсними рішення Садівницького товариства "Рябина", оформлені протоколом загальних зборів членів Садівницького товариства "Рябина" від 28 серпня 2019 року № 1; скасував запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садівницьке товариство "Рябина" (код ЄДРПОУ 23568832), а саме: щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державного реєстратора Виконавчого комітету Української міської ради Київської області Коваль Альбіни Володимирівни від 30 серпня 2019 року № 18841070003001601; стягнув з Садівницького товариства "Рябина" на користь ОСОБА_1 4 962,00 грн судового збору.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

- наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності свідчать про наявність у позивачки статусу члена Садівницького товариства "Рябина", чого відповідач не спростував більш вірогідними доказами у порівняні з наданою позивачкою її членською книжкою;

- в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачки про скликання загальних зборів членів садівницького товариства, на яких були прийняті спірні рішення, ні персонально, що відповідач визнав, ні шляхом розміщення відповідного повідомлення на дошці оголошень на території товариства;

- ні зміст протоколу № 1 від 28 серпня 2019 року, ні протокол про участь членів товариства і підсумки голосування на загальних зборах від 10 серпня 2019 року не містять відомостей про особу / осіб, які скликали загальні збори членів Садівницького товариства "Рябина", що відбулися 28 серпня 2019 року, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ідентифікації ініціюючого збори суб`єкта та його відповідної правомочності і, відповідно, вчинення цією особою певних вольових і задокументованих дій щодо скликання таких зборів;

- загальні збори членів Садівницького товариства "Рябина", що відбулися 28 серпня 2019 року, були проведені за відсутності необхідного кворуму, відповідач не довів дійсної кількості членів товариства присутніх на загальних зборах, зазначеної у протоколі цих зборів;

- позовна вимога про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садівницьке товариство "Рябина" від 30 серпня 2019 року № 18841070003001601 є у розумінні частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України похідною вимогою від основної позовної вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів СТ "Рябина", оформлених протоколом № 1 від 28 серпня 2019 року; ці вимоги (основна та похідна) поєднані одним матеріально-правовим змістом та є нерозривно взаємопов`язаними; задоволення цих позовних вимог забезпечує повне відновлення порушеного права позивачки. Скасування реєстраційної дії, вчиненої на підставі рішення органу управління товариства, що було визнане недійсним в судовому порядку, є логічним наслідком, що призведе до відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивачки;

- позовні вимоги у цій справі були заявлені у межах строку позовної давності, який згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України був продовжений на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач - Садівницьке товариство "Рябина" просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 20 листопада 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції:

- порушив статтю 316 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладені у постановах від 17 березня 2026 року у справі № 910/16616/21, від 11 лютого 2025 у справі № 910/19061/21, внаслідок чого не виконав вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові 18 грудня 2024 року у цій справі, щодо належного дослідження питання членства позивачки у Садівницькому товаристві "Рябина";

- порушив статтю 102 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладені у постановах від 05 лютого 2025 року у справі № 917/730/22 (пункти 47, 48 постанови), від 17 жовтня 2024 року у справі № 910/3235/22 (пункти 56 - 60 постанови), внаслідок чого проігнорував те, що позивач у справі фактично ухилились від надання додаткових матеріалів та документів для проведення експертизи, у зв`язку з чим остаточний висновок експерта від 30 грудня 2025 року № СЕ25-424/1-425/1 був неповний та мав би трактуватись судом апеляційної інстанції виключно на користь відповідача;

- порушив статті 13, 77, 78, 80, 91, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладені у постановах від 10 вересня 2025 року у справі № 906/127/24, від 28 липня 2020 року у справі № 904/2104/19, від 23 липня 2019 року у справі № 917/2034/17, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, від 19 березня 2019 року у справі № 925/1027/15, від 21 жовтня 2020 року у справі № 925/594/18, від 05 грудня 2018 року у справі № 916/1813/16, внаслідок чого нівелюючи принципи законності та змагальності сторін, помилково визнав доказами у справі незасвідчені фотокопії журналів по оплаті членських внесків та по оплаті за електроенергію, які офіційно не були долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів, не відповідали офіційним формам касових книг, не набули статусу доказів, а отже, є неналежними, недостовірними та недопустимими доказами у справі;

- неправильно застосував статті 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 4, 16 Господарського процесуального кодексу України не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладені у постановах від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц, від 08 лютого 2022 року у справі № 918/964/20, від 05 липня 2022 року у справі № 911/2269/20, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, внаслідок чого не врахував те, що позивачка не обґрунтувала, яке її право чи інтерес порушує спірне рішення загальних зборів.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

15 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява Садівницького товариства «Рябина» за підписом голови правління Назаренка О. В. про відмову від касаційної скарги, в якій заявник просить:

- прийняти відмову Садівницького товариства «Рябина» від касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 20 листопада 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року у справі № 911/1785/22;

- закрити касаційне провадження у справі № 911/1785/22 за касаційною скаргою Садівницького товариства «Рябина» на рішення Господарського суду Київської області від 20 листопада 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року у справі № 911/1785/22;

- визнати відсутніми процесуальні повноваження адвоката Климова Олексія Юрійовича на представництво Садівницького товариства «Рябина» у справі № 911/1785/22 та не допускати його до участі у справі як представника Садівницького товариства «Рябина»;

- не брати до уваги як позицію Садівницького товариства «Рябина» будь-які подані або майбутні заяви, клопотання, пояснення, заперечення чи інші процесуальні документи адвоката Климова О. Ю. від імені Садівницького товариства «Рябина»;

- у разі, якщо суд не прийме відмову від касаційної скарги як самостійну підставу для закриття провадження, закрити касаційне провадження у справі № 911/1785/22 на підставі пункту 2 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з поданням / підписанням касаційної скарги особою, яка не має права її підписувати від імені Садівницького товариства «Рябина».

Зазначена заява обґрунтована тим, що касаційна скарга від імені Садівницького товариства «Рябина» подана неуповноваженою особою - адвокатом Климовим О. Ю., який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не належить до осіб, які мають право вчиняти дії від імені Садівницького товариства «Рябина» без довіреності або представляти Товариство, натомість за даними реєстру керівником Садівницького товариства «Рябина» є Назаренко Олександр Володимирович. Станом на дату подання касаційної скарги адвокат Климов О. Ю. був належним чином повідомлений чинним керівником Садівницького товариства «Рябина» про скасування всіх довіреностей та доручень, виданих Товариством за підписом колишнього голови правління ОСОБА_2., та про припинення адвокатом Клімовим О. Ю. представництва інтересів Садівницького товариства «Рябина».

Відповідно до частини четвертої статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

Згідно з частиною шостою статті 298 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 191 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з положеннями частини другої статті 59 Господарського процесуального кодексу України особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.

Як вбачається касаційна скарга від імені Садівницького товариства «Рябина» на рішення Господарського суду Київської області від 20 листопада 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року у справі № 911/1785/22 подана адвокатом Климовим Олексієм Юрійовичем, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги АІ№ 2130369 від 18 лютого 2026 року, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги від 01 вересня 2024 року.

Верховний Суд не бере до уваги доводи голови правління Садівницького товариства «Рябина» Назаренка О. В., наведені у заяві про відмову від касаційної скарги, про те, що Климов О. Ю. є неналежним та неуповноваженим представником Садівницького товариства «Рябина», оскільки, як вбачається, спір у цій справі, що розглядається, стосується законності перебування ОСОБА_2 на посаді голови правління Садівницького товариства «Рябина» та законності представництва ним Товариства, тобто стосується питання, хто є належним керівником Товариства; адвокат Климов О. Ю., який підписав та подав зазначену касаційну скаргу, був уповноважений на представництво інтересів Товариства саме головою правління ОСОБА_2., а не Назаренком О. В., який подав заяву про відмову від касаційної скарги. Назаренко О. В., звертаючись до суду касаційної інстанції із зазначеною заявою, не надає суду жодних доказів того, що саме він уповноважував адвоката Климова О. Ю. на представництво інтересів Товариства.

Наведене свідчить про те, що заява Садівницького товариства «Рябина» за підписом голови правління Назаренка О. В. про відмову від касаційної скарги фактично подана іншою особою, ніж та, яка подала касаційну скаргу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що у межах цієї справи вирішується питання, хто є належним керівником цього Товариства, суд касаційної інстанції не має права та підстав приймати відмову Садівницького товариства «Рябина», заявлену Назаренком О. В. як головою правління, від касаційної скарги цього ж товариства, що була подана особою, уповноваженою на представництво інтересів Товариства головою правління ОСОБА_2.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не приймає відмову Садівницького товариства «Рябина» за підписом голови правління Назаренка О. В. від касаційної скарги, а також у зв`язку з цим відсутні і підстави для закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 30 травня 2026 року до Верховного Суду від позивачки - ОСОБА_1. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просить:

- прийняти відмову Садівницького товариства «Рябина» від касаційної скарги та закрити касаційне провадження у справі № 911/1785/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 296 та частини четвертої статті 298 Господарського процесуального кодексу України;

- у випадку, якщо суд дійде висновку про неможливість закриття касаційного провадження на підставі відмови від касаційної скарги, - закрити касаційне провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з підписанням касаційної скарги особою, яка не мала права її підписувати від імені Садівницького товариства «Рябина»;

- у випадку розгляду касаційної скарги по суті - касаційну скаргу Садівницького товариства «Рябина» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 20 листопада 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року у справі № 911/1785/22 - без змін.

За твердженням позивачки касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю з огляду на подану від імені Садівницького товариства «Рябина» заяву про відмову від касаційної скарги та повідомлення про відсутність у адвоката Климова О. Ю. повноважень діяти від імені Товариства. По суті доводів касаційної скарги позивачка зазначає про те, що ці доводи є необґрунтованими, спрямовані на повторну оцінку наявних в матеріалах справи доказів та не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, фактично зводяться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою членської книжки позивачки, журналів внесків, експертного висновку, доказів повідомлення про збори та кворум. Позивачка зазначає про те, що суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи виконав усі вказівки Верховного Суду, а твердження скаржника про умисне невиконання цих вказівок є штучним і спростовується змістом оскаржуваної постанови.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, та доводи позивачки, викладені у відзиві на касаційну скаргу, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами першою та другою статі 81 Цивільного кодексу України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

За змістом частин першої та другою статті 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно зі статтею 85 Цивільного кодексу України непідприємницьким товариством є товариство, діяльність якого спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів і яке не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками.

Учасники непідприємницького товариства не можуть брати участі в розподілі прибутку такого товариства. Виплата дивідендів непідприємницьким товариством забороняється.

Особливості корпоративного управління в непідприємницьких товариствах визначаються в їхніх установчих документах з урахуванням положень цієї статті та інших актів цивільного законодавства.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 20 вересня 1988 року була здійснена державна реєстрація юридичної особи Садівницького товариства «Рябина».

За змістом пунктів 1, 2 статуту Садівницького товариства «Рябина» у (туті далі по тексту - у редакції, затвердженій загальними зборами членів Садівницького товариства «Рябина», протокол № 5 від 22 грудня 2016 року) Садівницьке товариство «Рябина» є добровільним об`єднанням громадян, у своїй діяльності керується Законами України, своїм статутом, є юридичною особою, діє на основі самостійності, самоуправління і самофінансування.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про кооперацію" кооперація - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач у цій справі - Садівницьке товариство «Рябина» є об`єднанням громадян, що за своєю організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, діяльність якого підпадає під правове регулювання Закону України «Про кооперацію».

Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що цей закон регулює спірні правовідносини та правильно застосував цей закон при вирішенні спору у цій справі, чим спростовуються безпідставні доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, про те, що суди не застосували до спірних правовідносин Закон України «Про кооперацію». З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає ці доводи скаржника необґрунтованими.

Однак, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність у позивачки статусу члена Садівницького товариства "Рябина" з огляду на таке.

Як вбачається одним з основних питань у цій справі, яке підлягає вирішенню судами, є те, чи належить позивачка до членів Садівницького товариства "Рябина" та, відповідно, чи може оскаржуване рішення порушувати її права.

На підтвердження вказаних обставин, позивачка посилалась на наявність у неї виданої їй Садівницьким товариством «Рябина» членської книжки садівника, копію якої долучила до матеріалів справи та оригінал якої надала для огляду суду та для проведення експертизи, а також долучала до матеріалів справи копії членських книжок інших учасників Товариства, які були видані у 1990-х - 2000-хі роках, для порівняння. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує членство позивачки у Товаристві та зазначив про те, що питання про прийняття ОСОБА_1 до складу членів товариства загальними зборами ніколи не розглядалось та рішення з цього питання відповідно до вимог статуту Садівницького товариства «Рябина» загальними зборами не приймалось, а надана нею членська книжка є підробленою.

Верховний Суд постановою від 18 грудня 2024 року у цій справі скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2024 року у справі № 911/1785/22 та передав справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. При цьому, Верховний Суд зазначив про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що обставина членства ОСОБА_1 у Садівницькому товаристві «Рябина» була преюдиційно встановлена судами у справах №№ 911/1542/23, 911/2606/21, не врахував те, що висновки судів у зазначених справах про те, що ОСОБА_1. є членом СТ "Рябина", є саме правовою оцінкою наданих сторонами у вказаних справах доказам, а не встановленою в інших судових рішеннях обставиною; належним чином не дослідив питання членства позивачки у Садівницькому товаристві "Рябина" та, відповідно, припустився недотримання вимог Господарського процесуального кодексу України щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів; безпідставно відхилив клопотання відповідача про призначення експертизи документу - оригіналу членської книжки садівника ОСОБА_1.

Відповідно до частини першої статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 25 березня 2026 року суд апеляційної інстанції на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 18 грудня 2024 року у цій справі, призначив проведення комплексної судової експертизи членської книжки садівника ОСОБА_1.

За результатом проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України комплексної експертизи документів був наданий висновок експерта № СЕ25-424/1-425/1 від 30 грудня 2025 року, в якому експерт встановив, зокрема таке:

- в членській книжці садівника ОСОБА_1 не виявлено ознак внесення змін (заміни аркушів, підчистки, дописки, травлення, виправлення, тощо);

- на фотографії із зображенням жінки, що прикріплена до членської книжки садівника ОСОБА_1 за допомогою степлера, не міститься слідів штрихів відбитків будь-якої печатки, в тому числі печатки СТ "Рябина", або слідів фарбника відбитків печатки;

- підпис в графі "Голова правління" про видачу членської книжки та підписи за 2011-2021 роки на сторінці у таблиці про відмітки "про сплату членських внесків" в членській книжці садівника ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою;

- підписи та рукописні записи за 2011-2014 роки та за 2015-2021 роки на сторінці у таблиці про відмітки "про сплату членських внесків" в членській книжці садівника ОСОБА_1 виконані різними особами;

- у членській книжці садівника ОСОБА_1 в графі "Голова правління" спочатку був проставлений відбиток круглої печатки СТ "Рябина", а потім на відбиток було нанесено підпис про видачу членської книжки.

Решта поставлених судом на вирішення експерта питань не була вирішена з підстав відсутності в експертній установі фахівців з необхідними спеціальними знаннями щодо визначення давності виконання документів, недостатньої кількісті наданого експерту порівняльного матеріалу та у зв`язку з незіставністю між собою підписів та рукописних записів (лише цифрові записи) та відсутністю можливості виявити достатній комплекс індивідуальних ідентифікаційних ознак.

За висновком суду апеляційної інстанції зроблені експертом зазначені висновки по частині поставлених питань не дають підстав вважати членську книжку садівника ОСОБА_1 підробленою, проте, сам лише висновок експерта № СЕ25-424/1-425/1 від 30 грудня 2025 року не може бути покладений в основу судового рішення та відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

Отже, як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції надав оцінку зазначеному висновку експерта у сукупності з іншими доказами у справі, а саме: журналом по членським внескам та журналом по оплаті за електроенергію, копії яких долучені до матеріалів справи, з яких, як встановив суд апеляційної інстанції, вбачається, що позивачка в 2019 - 2024 роках здійснювала оплату членських внесків, а також за період з квітня по листопада 2022 року здійснювала оплату вартості використаної електроенергії.

При цьому, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині висновку про те, що позивачка є членом Садівницького товариства «Рябина», не містить посилань на жодні інші докази, крім зазначених журналів та висновку експерта № СЕ25-424/1-425/1 від 30 грудня 2025 року.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується протоколом судового засідання Північного апеляційного господарського суду № 4328227 від 07 квітня 2025 року (5-й том справи, а.с. 36 - 118, 174, 175) 21 березня 2025 року позивачка звернулася до Північного апеляційного господарського суду із запереченням на клопотання про призначення експертизи, в якому також заявила клопотання про визнання причин пропуску строку на подання доказів поважними та долучення до матеріалів справи доданих до даних заперечень доказів, зокрема і журналів по членським внескам та по оплаті за електроенергію, на які в якості доказів у справі послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої та восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частинами другою та третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80 та 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що єдиний виняток, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, з причин, що не залежали від учасника справи, тягар доведення яких також покладений на останнього. Подібні за змістом висновки Верховного Суду щодо застосування статті 269 Господарського процесуального кодексу України викладені, зокрема, у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, від 18 червня 2020 року у справі № 909/965/16, від 03 червня 2025 року у справі №914/855/24, а також у постановах від 10 вересня 2025 року у справі № 906/127/24, від 28 липня 2020 року у справі № 904/2104/19, від 23 липня 2019 року у справі № 917/2034/17, на які обґрунтовано послався відповідач у касаційній скарзі.

Відповідно до протоколу судового засідання № 4328227 від 07 квітня 2025 року (5-й том справи, а.с. 174, 175) Північний апеляційний господарський суд у судовому засіданні 07 квітня 2025 року протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів. Однак, разом з цим, вирішуючи справу по суті, суд апеляційної інстанції після відмови у задоволення зазначеного клопотання фактично прийняв та врахував ці подані позивачкою до суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи додаткові докази та на їх підставі зробив висновок про наявність у позивачки статусу члена Садівницького товариства "Рябина". Наведене суперечить положенням частини восьмої статті 80, частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також таким принципам господарського судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність.

Суд апеляційної інстанції, пославшись в оскаржуваній постанові на журнали по членським внескам та по оплаті за електроенергію, як на докази, у сукупності з якими він оцінює висновок експерта № СЕ25-424/1-425/1 від 30 грудня 2025 року, не зазначив та не обґрунтував підстави прийняття ним цих доказів після відмови у їх долученні до матеріалів справи згідно з протокольною ухвалою від 07 квітня 2025 року у цій справі.

З огляду на викладене доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції статей 13, 77, 78, 80, 91, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України та не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладених у постановах від 10 вересня 2025 року у справі № 906/127/24, від 28 липня 2020 року у справі № 904/2104/19, від 23 липня 2019 року у справі № 917/2034/17, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, від 19 березня 2019 року у справі № 925/1027/15, від 21 жовтня 2020 року у справі № 925/594/18, від 05 грудня 2018 року у справі № 916/1813/16, знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд зазначає про те, що за викладених обставин питання щодо членства позивачки у Садівницькому товаристві «Рябина» всупереч вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 18 грудня 2024 року у цій справі, не було з достовірністю вирішене судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, як окремо, так і в їх сукупності, з наведення мотивування врахування та / або відхилення судом доводів, заперечень сторін та наданих ними доказів.

Так, зокрема суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та не досліджував обставини наявності у позивачки прав на земельну ділянку на території Садівницького товариства "Рябина"; не з`ясував, чи відповідає надана позивачкою суду її членська книжка садівника формі членських книжок інших учасників Садівницького товариства "Рябина", які були додані позивачкою до матеріалів справи; не надав оцінки наявним в матеріалах справи заявам свідків, протоколам опитування особи за її згодою та іншим наявним у матеріалах справи доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності; не з`ясував обставини щодо дійсного складу членів Товариства станом на дату прийняття спірних у цій справі рішень від 28 серпня 2019 року; не надав оцінку наявним у членській книжці позивачки відомостям про сплату членських внесків з урахуванням як висновків експертизи, так і заперечень відповідача, не надав оцінки висновкам місцевого господарського суду, зробленим щодо зазначених обставин та доказів.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про обґрунтованість доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, про те, що суд апеляційної інстанції в порушення статті 316 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладені у постановах від 17 березня 2026 року у справі № 910/16616/21, від 11 лютого 2025 у справі № 910/19061/21, внаслідок чого не виконав вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові 18 грудня 2024 року у цій справі, щодо належного дослідження питання членства позивачки у Садівницькому товаристві "Рябина".

Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Встановлення зазначених обставин, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в суді касаційної інстанції та є підставою для скасування постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції не вирішив з достовірністю питання щодо дійсного членства позивачки у Садівницькому товаристві "Рябина", яке є першочерговим, суд касаційної інстанції не бере до уваги доводи скаржника про те, що позивачка не обґрунтувала, яке її право чи інтерес порушує спірне рішення загальних зборів, а суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 4, 16 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, та не надає оцінку цим доводам скаржника.

Крім того, відповідач у касаційній скарзі послався на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що позивач ухилився від надання додаткових матеріалів та документів для проведення експертизи, у зв`язку з чим висновок експерта від 30 грудня 2025 року № СЕ25-424/1-425/1 мав би трактуватись виключно на користь відповідача.

Однак, Верховний Суд не бере до уваги ці доводи відповідача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, додаткові зразки для проведення експертизи (вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , які можуть міститись, як в офіційних, так і в неофіційних, різнохарактерних за своїм цільовим призначенням документах (наближених до дати виконання досліджуваного документу); умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_9 та експериментальні зразки її підпису та почерку) були витребувані судом апеляційної інстанції за ухвалою від 02 червня 2025 року саме у відповідача і не були надані останнім суду для проведення експертизи, що свідчить про невиконання саме відповідачем вимог зазначеної ухвали суду.

З огляду на викладене доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції порушив частину четвертої статті 102 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими. Висновки суду апеляційної інстанції в частині, що стосуються надання оцінки висновку експерта № СЕ25-424/1-425/1 від 30 грудня 2025 року, не суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 102 Господарського процесуального кодексу України, викладеним у постановах від 05 лютого 2025 року у справі № 917/730/22 та від 17 жовтня 2024 року у справі № 910/3235/22, на неврахування яких судом апеляційної інстанції послався відповідач у касаційній скарзі.

Решта доводів касаційної скарги не підкріплена скаржником жодною підставою касаційного оскарження судових рішень, відзначеною частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що до уваги Верховним Судом не береться.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті позовних вимог, були допущені господарським судом апеляційної інстанції, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року у цій справі підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити надані усіма учасниками справи докази та доводи, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

9. Судові витрати.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та / або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Садівницького товариства "Рябина" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року у справі № 911/1785/22 скасувати.

3. Справу № 911/1785/22 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй