Постанова від 26 червня 2026 р. у справі №467/853/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/853/26

Провадження № 1-кс/467/99/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2026 року Слідчий суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянув у судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, має середню освіту, не одружений, учасник бойових дій, зареєстрований по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №12026152130000053 від 09.06.2026 року,

в с т а н о в и в :

27.06.2026 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 має статус військовослужбовця та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , підозрюється у тому, що діючи в супереч положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему», Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», у невстановленому в ході слідства місці, у невстановлений час та спосіб, приблизно весною 2023 року, при невстановлених обставинах, достовірно знаючи, що йому не надано дозвіл на придбання та зберігання бойових припасів, діючи з прямим умислом, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав корпус гранати типу Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, не поставивши їх на облік у дозвільній системі.

У подальшому, маючи умисел, направлений на незаконне зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений час та з неустановленого досудовим розслідування місця, перевіз вказаний корпус гранати типу Ф-1 та підривач типу УЗРГМ до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх незаконно зберігати до моменту, коли за вказаною адресою працівниками поліції 26.06.2026 період часу з 07:00 год. по 11:00 год. в ході проведення обшуку було виявлено та вилучено корпус гранати типу Ф-1 та підривач типу УЗРГМ-2.

26.06.2026 року о 13:00 год. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Того ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій підозрюваного, на теперішній час виникла необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти зазначеним ризикам.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала, поставила під сумнів обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. Вказувала, що вказані у клопотанні ризики є надуманими. Ризик переховування від слідства обґрунтований слідством перебуванням підозрюваного у розшуку у іншому кримінальному провадженні, однак підстави поєднувати ці два провадження відсутні, а сама по собі тяжкість покарання може бути врахована тільки у сукупності з іншими обставинами для визнання цього ризику. Ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні з боку підозрюваного у даному кримінальному провадженні є абстрактним та належним чином не обґрунтований, речові докази вилучені та перебувають у розпорядженні слідства, тобто ризик перешкоджання кримінальному провадженню у інший спосіб, або вчинити інше кримінальне правопорушення не підтверджений жодним доказом. Крім того, ризики у кримінальному провадженні мають бути оцінені у світлі даних про особу підозрюваного, в той час як ОСОБА_6 є учасником бойових дій, має постійне місце проживання, де живе з батьками. Також слід врахувати, що ОСОБА_6 страждає на тяжку хронічну хворобу і вже дві доби не отримує лікування і подальше утримання його під вартою може загрожувати життю. За таких обставин вважала достатнім застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання.

Підозрюваний ОСОБА_6 проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пояснив, що ризики переховування, або перешкоджання слідству з його боку відсутні, так як речі, які були вилучені під час обшуку він видав працівникам поліції добровільно. Щодо розшуку у іншому кримінальному провадженні пояснив, що працівники поліції приходили до нього та повідомляли про розшук, склали якісь папери та пішли, він проживає дома та не переховується. Щодо стану свого здоров`я зазначив, що стан задовільний за умови вчасного отримання ліків.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно норм ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч.1 ст.183 КПК України).

Відповідно до вимог п.4 ч.2. ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України №12026152130000053 від 09.06.2026 року.

26.06.2026 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26.06.2026 року ОСОБА_6 у межах зазначеного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , матеріалами за результатом проведеного обшуку 26.06.2026 року за місцем проживання ОСОБА_6 , де в приміщенні літньої кухні виявлено та вилучено корпус ручної гранати типу Ф-1, підривач типу УЗРГМ, реактивний сигнальний патрон типу РСП та предмети, зовні схожі на набої калібру 5,45 мм у кількості 580 штук, актами перевірки об`єктів на наявність вибухових матеріалів та довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, відповідно до яких вилучений предмет, ззовні схожий на корпус гранати типу Ф-1 належать до III категорії вибухонебезпечності, предмет, ззовні схожий на підривач типу УЗРГМ належать до II категорії вибухонебезпечності, іншими матеріалами досудового розслідування.

Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, варто розцінювати те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності вини може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Крім того, згідно довідки №1-26062026/48025 від 26.06.2026 року щодо ОСОБА_6 ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150010000532 від 05.03.2024 року за ч. 5 ст. 407 КК України, де оголошено його розшук, що також свідчить про наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи наявність ризику, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може вжити заходів, спрямованих на перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні, зокрема шляхом пошуку осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, які на даний час ще не встановлені або не допитані, схиляння їх до надання неправдивих показань чи відмови від надання показань, а також вчинення інших дій, спрямованих на унеможливлення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування. При цьому, слідчий суддя виходить з встановленого КПК України порядку отримання показань зазначених осіб у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковому етапі та процес збирання доказів ще не завершений, не виключена ймовірність того, що підозрюваний може здійснювати заходи по розшуку свідків, пошуку очевидців вчинення злочину, які ще не були встановлені та допитані в ході досудового розслідування, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, спонукаючи до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , є також доведеним, з огляду на підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

За наявності зазначених ризиків, суд вважає за необхідне обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Та обставина, що підозрюваний має постійне місце проживання, де проживає з батьками та позитивно характеризується, висновків суду не спростовує, оскільки вибухові речовини вилучені саме за місцем його проживання. Отже, наявність постійного місця проживання та родини в даному випадку не є беззаперечними стримуючими факторами задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Тож, суд відхиляє доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки вважає, що такий запобіжний захід за існування ризиків, передбачених п.1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недостатнім.

При цьому суд враховує стан здоров`я підозрюваного, однак відомості, які свідчать про неможливість забезпечення підозрюваному належного медичного обслуговування адміністрацією установи попереднього ув`язнення наразі відсутні. Підозрюваний керує автомобілем, проходив військову службу та за його свідченням веде звичний спосіб життя за умови вчасного вживання ліків.

Відповідно до пп.6 п.2 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 14.06.2019 року №1769/5 наявні в ув`язненого або засудженого лікарські засоби, медичні вироби за його заявою передаються до закладу охорони здоров`я ЦОЗ ДКВС України. Отримання, облік та видача лікарських засобів, медичних виробів здійснюються працівниками закладу охорони здоров`я ЦОЗ ДКВС України відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 року №1348/5/572. Отже, за необхідності отримання специфічних лікарських засобів ОСОБА_6 не позбавлений можливості отримання такого лікування в умовах слідчого ізолятора.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відсутні передумови, оскільки жодна особа не висловила бажання поручитись за підозрюваного, особисте зобов`язання не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

При визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу підозрюваного, який раніше не судимий, є учасником бойових дій, не працює, має міцні соціальні зв`язки, забезпечений житлом, яке належить його батькам, за місцем проживання характеризується позитивно. Також слід врахувати, що застава може бути внесена не тільки підозрюваним, а й іншими особами.

Зважаючи, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як перспектива втрати застави у меншому розмірі не буде достатнім стримуючим заходом для підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і саме такий розмір застави, з урахуванням доведених ризиків і особи підозрюваного, може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, слідчий суддя зробив висновок про задоволення клопотання слідчого, обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 372, 376 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026152130000053 від 09.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 25.08.2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, з 13 години 00 хвилин26.06.2026 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом строку її дії.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 25.08.2026 року включно.

З моменту внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали до 25.08.2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику негайно після її проголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали складено і проголошено 01.07.2026 року об 11 год. 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1