Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №273/2063/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №273/2063/25 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Номер провадження №33/4805/1095/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Колодяжного О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Грабовського Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника - адвоката Грабовського Д.О., на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 24.11.2025 року о 15 год. 29 хв. у с. Явне, автодорога в сторону с. Тартак, керував автомобілем Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер 6820, результат огляду позитивний 1,54 проміле. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Грабовський Д.О., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом всіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, при цьому суд лише формально підійшов до встановлення обставин справи, що є наслідком необґрунтованого застосування адміністративного стягнення.

Посилається на те, що матеріали справи не містять будь-яких допустимих та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дії, які йому інкриміновані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №522479 від 24.11.2025.

Зазначає, що поліцейські не зафіксували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом до зупинки, а навпаки змусили його здійснити рух за їх вказівкою, після чого це було використано як підстава для складання протоколу. Працівники поліції фактично спровокували рух транспортного засобу, що є недопустимим та свідчить про штучне оформлення доказової бази.

Доводить, що в матеріалах справи відсутні підстави для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а саме зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння, що є грубим порушення Інструкції про проведення огляду водіїв на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Вказує, що в ході проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , працівником поліції не було дотримано належної процедури такого огляду, а саме не зафіксовано показники Драгера «0» перед початком огляду, після чого поліцейським не було озвучено покази приладу «Драгер» та не встановлено згоду водія з показами та не запропоновано пройти огляд у медичному закладі. Після проведення огляду, поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , що на нього буде складена постанова зі штрафом 510 грн., та жодним чином не повідомлено з якою метою проводився огляд на стан сп`яніння та наслідки такого огляду.

Зазначає, що в матеріалах справи наявний акт огляду водія на стан сп`яніння, однак він не підписаний працівником поліції, що його складав, що суперечить вимогам законодавства, а тому такий доказ вважається недопустимим, оскільки КУпАП вимагає чітку процедуру проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Вказує, що постанова серії ЕНА№6215058 від 24.11.2025р. винесена відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП на даний час оскаржується.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку, що вони у їх сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом підтверджують винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у скоєнні вказаного правопорушення.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522479 від 24.11.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 24.11.2025 року о 15 год. 29 хв. у с. Явне автодорога в сторону с. Тартак, керував автомобілем Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Alcotest 6820», результат огляду позитивний 1,54 проміле. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2);

- результатами проходження тестування на місці за допомогою приладу «Alcotest 6820» від 24 листопада 2026 року, результат якого показав позитивну пробу - 1.54 проміле, що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.8);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу «Alcotest 6820» від 24 листопада 2025 року, результат якого показав позитивну пробу - 1.54 проміле. Вказаний результат ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом (а.с.7);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів до КНП «Баранівська лікарня», відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився від проведення такого огляду в медичному закладі (а.с.9);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6215058 від 24.11.2025, за якою на ОСОБА_2 накладено штраф за чинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. (а.с.2);

- розписками, з яких вбачається, що ОСОБА_2 роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 та ст.266 КУпАП, що підтверджується підписом ОСОБА_2 (а.с.4,6);

- розпискою, відповідно до якої ОСОБА_2 проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, що підтверджується підписом ОСОБА_2 (а.с.5);

За змістом пункту 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522479 від 24.11.2025 року працівниками поліції здійснювався відеозапис на портативну бодікамеру № 857580.

Із переглянутого судом відеозапису, наявного у матеріалах справи на DVD-диску встановлено, що за порушення правил дорожнього руху зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_2 . При спілкуванні з ОСОБА_2 працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На запитання працівника поліції, коли та які спиртні напої він вживав, ОСОБА_2 відповів « вживав вчора та сьогодні годин 2 чи 3 назад самогонку 3 чи 4 стопки», в зв`язку з чим працівники поліції запропонували пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, на що ОСОБА_2 погодився. Далі на даному відео зафіксовано як ОСОБА_2 пройшов даний огляд та останньому продемонстровано його результат, який показав 1.54 проміле. На запитання працівника поліції чи погоджується ОСОБА_2 з даним результатом, останній сказав « ну шо показало та й показало» (інтервал відеозапису файлу «export-75о71» із 0:00:11 по 0:07:05 (а.с.11).

З переглянутого судом відеозапису з`ясовано, що зміст рапорту поліцейського повністю узгоджуються із зафіксованими на відеозаписі обставинами.

Згідно п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Отже, суд зазначає, що отримавши підтвердження стану алкогольного сп`яніння і згоду ОСОБА_1 з встановленими результатами поліцейський обґрунтовано та підставно склав протокол про адміністративне правопорушення, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені у постанові місцевого суду докази, які покладені судом в основу його рішення, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, є непереконливими та такими, що спростовуються сукупністю матеріалів справи та наявними в них відеозаписами.

Факт керування ОСОБА_1 автомобілем за вищезазначених обставин підтверджується сукупністю доказів, які відповідають приписам ст.251 КУпАП, та котрі оцінені судом першої інстанції у відповідності до ст.252 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

Зокрема, із дослідженого апеляційним судом наявного у матеріалах справи відеозапису (а.с.11) зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що «їхав без світла додому, машину дров відправив та їхав додому» (інтервал відеозапису файлу «export-75о71» із 0:02:20 по 0:02:35).

Крім того, із долученого працівниками поліції диску відеозапису, який містить два фрагменти, зафіксовано рух транспортного засобу Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_1 та його зупинку. Відеозаписом із файлу video5332765646801374790.mp4 зафіксовано, як після зупинки транспортного засобу із водійської сторони автомобіля виходить саме ОСОБА_1 .

При цьому, апеляційний суд зазначає, що досліджені відеозаписи, яким зафіксовано розмову ОСОБА_1 із працівником поліції, не містять жодного його заперечення щодо керування ним даним транспортним засобом.

Апеляційний суд визнає безпідставними посилання апелянта на не пропонування працівниками поліції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я та не озвучення показників приладу «Драгер».

Так, процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Відповідно до змісту пунктів 6, 7 розділу 1 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Як вбачається з матеріалів справи, а також досліджених апеляційним судом відеозаписів, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest 6820» на місці зупинки транспортного засобу.

Також ОСОБА_1 погодився з результатами даного огляду, які працівник поліції продемонстрував ОСОБА_1 , оскільки засвідчив це своїм підписом в роздрукованому паперовому результаті цього пройденого ним тесту, будь-яких заперечень чи незгоди з даним результатом огляду ОСОБА_1 не висловлював і це об`єктино зафіксовано відеозаписом.

При цьому з відеозапису об`єктивно видно результат огляду на екрані технічного приладу, який становив 1.54 проміле, та який в подальшому було роздруковано із спеціального технічного засобу, та не викликає жодного сумніву в його достовірності (інтервал відеозапису файлу «export-75о71» із 0:04:20 по 0:04:25).

Зазначення (оголошення) самим ОСОБА_1 результату огляду «три нулі», що зафіксовано відеозаписом, спростовується матеріалами провадження та самим відеозаписом, котрим чітко зафіксовано на екрані приладу результат сам 1.54 проміле, котрий і був роздрукований працівником поліції та підписаний ОСОБА_1 .

Відсутність в акті огляду підпису працівника поліції не спростовує висновки суду про керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522479 від 24.11.2025 року, оскільки ця обставина встановлена судом першої інстанції на підставі сукупності доказів (зокрема, відеозаписом та роздрукованими паперовими результатами огляду, підписаними ОСОБА_2 ).

Посилання апелянта на оскарження постанови серії ЕНА№6215058 від 24.11.2025 р. відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП не впливає на висновки суду по справі, оскільки в основу рішення суду першої інстанції, як слідує із змісту постанови, насамперед, були покладені судом вищезазначена сукупність письмових доказів та відеозапису.

Що стосується аргументів апеляційної скарги про те, що працівники поліції фактично спровокували рух транспортного засобу, що свідчить про штучне оформлення доказової бази, то досліджені судом наявні у матеріалах справи відеозаписи спростовують заявлені апелянтом обставини провокації, та під час апеляційного розгляду таких обставин не встановлено і не доведено.

Посилання на відсутність зафіксованих ознак алкогольного сп`яніння є безпідставними та спростовуються переглянутим судом відеозаписом, яким підтверджується повідомлення поліцейським виявлених ним ознак сп`яніння, а також і визнання самим ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв.

Щодо тверджень про не встановлення згоди водія з показами технічного приладу, яким зафіксовано результати огляду, то вони спростовуються наявними у матеріалах справи роздрукованими паперовими результатами огляду, які підписані ОСОБА_1 (а.с.8). Цей же факт в сукупності із підписаними результатами доводить і відеозапис з камери поліцейського, досліджений судом, за яким ОСОБА_1 після виявлення результатів огляду не наполягав на проходженні огляду в закладі охорони здоров`я, а своїми наступними діями і поведінкою фактично погодився із встановленими результатами огляду, що було підставою для його притягнення до відповідальності.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду 1-ї інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Грабовського Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2026 року, щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович