Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №753/22742/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22742/25

провадження № 2/753/1804/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила зняти арешт з належного їй автомобіля марки Dodge Durango, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Dodge Durango, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . Позивачу стало відомо, що в рамках виконавчого провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №2-1051/2010, виданого 18.04.2011 Дніпровським районним судом м. Києва було накладено арешт на належний їй автомобіль марки Dodge Durango. 27.05.2013 виконавчий документ було повернуто стягувачу. Позивач зазначила, що заборгованість за виконавчим листом погашено. Представник позивача звернувся з запитими до Дарницького ВДВС у місті Києві КМУ МЮ України, Фонду гарантування вкладів та Національного Банку України, на що отримав відповіді, в яких зазначено, що відомості про існуючу заборгованість позивачки відсутні. Посилається на те, що арешт вказаного автомобіля порушує її право як власника вільно володіти та розпоряджатись своїм майном, у зв`язку із чим звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2025 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання, позивач не з`явилась, представник позивача адвокат Гаращук С.В. подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не відомі. У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Dodge Durango, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 17.02.2005 року (а.с.5).

З листа-відповіді Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 12.10.2023 НОМЕР_6 вбачається наступне. Перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №2-1051/2010, виданого 18.04.2011 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Старокиївський Банк» заборгованості в загальному розмірі 75 541,69 грн. 25.04.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6. 22.02.2012 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортних засобів: автомобіля марки Dodge Durango, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ; автомобіля марки TOYOTA RAV4, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 .27.05.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.6).

Відповідно до листа-відповіді Національного банку України від 26.10.2023 року, кредитна справа позичальника ОСОБА_1 в описах архівних справ ПАТ «Старокиївський Банк» (далі-Банк) не зазначена та на архівне зберігання до Національного банку України ліквідатором Банку не передавалася. У архівних справах Банку відсутня інформація щодо заборгованості ОСОБА_1 (а.с.8).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.12.2023 року у справі №753/21124/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з під арешту - задоволено. Знято арешт з автомобіля марки TOYOTA RAV4, 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_4 , днз НОМЕР_5 , що належить на праві власності ОСОБА_1 накладений в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_7, з примусового виконання виконавчого листа № 2-1051/2010 від 18.04.2011 виданого Дніпровським районним судом про стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Старокиївський Банк» заборгованості в загальному розмірі 75 541,69 грн. (а.с.10-11).

Відповідно до листа-відповіді Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.03.2026 № 55631, 27.05.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого листа №2-1051/2010, виданого 18.04.2011 Дніпровським районним судом м. Києва, виконавче провадження НОМЕР_6) стягувачу, за боржником зареєстровано транспортні засоби, на які накладено арешт та перебувають у розшуку з 22.12.2011.

З листа Фонду гарантування вкладів від 17.04.2026 №60-3703/26 вбачається, що відповідно до ст. 53 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 25.09.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення ПАТ «Старокиївський Банк» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. Відповідно до інформації, що знаходиться в розпорядженні Фонду протягом ліквідаційної процедури ПАТ «Старокиївський Банк» відсутня будь-яка інформація про клієнта ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, виходячи із наведених вище норм міжнародного та вітчизняного законодавства, суд доходить висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття арешту з такого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що оскільки у позивача відсутня заборгованість за виконавчим листом, виконавчих проваджень стосовно позивача не існує, з моменту накладення арешту пройшов тривалий час, будь-яких майнових претензій з бору стягувача немає, то на даний час не доведено існування будь-яких законних підстав для обмеження позивача у розпорядженні своїм майном, а також не доведено необхідності застосування такого заходу як арешт спірного майна, а відтак суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зняття арешту з майна - автомобіля марки Dodge Durango, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , накладеного в рамках виконавчого провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №2-1051/2010, виданого 18.04.2011 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Старокиївський Банк» заборгованості в загальному розмірі 75 541,69 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 316, 319, 321, 328, 391 ЦК, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 265, 268, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з автомобіля марки Dodge Durango, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.07.2026.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА