Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №752/10460/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10460/26

Провадження №: 3/752/3601/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання – АДРЕСА_1 місце реєстрації – АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер – НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

15.04.2026 о 08:57 водій ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом транспортного засобу Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Києві по вул. Діловій, 22, перед виходом з автомобіля не переконалася, що це буде безпечно та відчинила двері з лівої (водійської) сторони, чим створила небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, а саме особі яка керувала електричним самокатом, який рухався по проїжджій частині, що призвело до пошкодження транспортного засобу Toyota Corolla. Дії ОСОБА_1 становили собою порушення п. 15.13 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та спричинили настання дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Так, у п. 15.13 Правил дорожнього руху закріплено заборону відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Подія та склад адміністративного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де містяться:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 645469 від 20.04.2026 (надалі по тексту – протокол), складений відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 124 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.04.2026, на якій відображені місця розташування транспортного засобу, місце зіткнення, відповідні виміри;

- рапорт ОСОБА_2 про патрулювання у складі екіпажу “Рубін-110”, відпрацювання виклику та документування події;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.04.2026 та 20.04.2026, за змістом яких невідома особа пошкодила задній бампер з лівого боку на авто Toyota Corolla, який вона припаркувала, а також передні водійські двері, проїжджаючи повз на електричному самокаті та поїхав з місця);

- рапорт оперативного чергового спецлінії “102” від 17.04.2026;

- форма виводу з Інформаційного порталу Національної поліції “АРМОР” щодо вчинення ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- відеозапис, вміщений на лазерний компакт-диск, який був досліджений судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія, їй не було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, не було повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Цей протокол ОСОБА_1 підписувати відмовилась, так само і отримувати копію протоколу про адміністративне правопорушення.

У судове засідання, призначене на 12.06.2026, ОСОБА_1 не прибула, проте 11.06.2026 надіслала на офіційну електронну скриньку суду клопотання про відкладення у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а також зазначила, що взагалі не отримувала копію протоколу, не ознайомлена із з матеріалами справи, що істотно порушує її право на захист. Вказала, що на адресу органів Національної поліції надсилала скарги та звернення, проте станом на день подання клопотання д суду, відповідей та реагування на її звернення не надійшло.

За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 22.06.2026.

22.06.2026 на офіційну електронну пошту суду надійшло чергове клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що вона не ознайомлена із матеріалами справи, жодним способом їй не було надіслано матеріали, копію протоколу вона не отримувала та нічого не підписувала. Зазначила, що працівником поліції були викладені обставини, які не повною мірою відповідають фактичним подіям, а також невідомо, які заходи були вжиті працівниками поліції для встановлення особи іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди.

В іншому клопотання є аналогічним за змістом, який був поданий нею 11.06.2026.

Аналізуючи клопотання ОСОБА_1 , суд (суддя) зазначає, що остання не була позбавлена можливості ознайомитися із матеріалами справи, які надійшли до суду 23.04.2026, у спосіб особистої явки до суду, залучення захисника, який би представляв її інтереси тощо. Варто врахувати той факт, що за клопотання ОСОБА_1 судове засідання вже відкладалося з метою недопущення порушення її права на захист, проте особа, яка притягається до адміністративної відповідальності своїми правами не скористалась, їх не реалізувала.

Щодо тези про те, що працівники поліції не вжили заходів для встановлення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, то суд (суддя) не уповноважений надавати оцінку діям поліцейських, оскільки розглядає лише наявність події та складу адміністративного правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі “Смірнов проти України” заява № 3655/02, п. 41 “Пономарьов проти України” заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

При цьому суд (суддя) враховує, що виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою. За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши відеозапис, який міститься у матеріалах справи, суд (суддя) не віднайшов підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та вважає, що обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 за п. 15.13 Правил дорожнього руху, оскільки на особу покладається відповідальність та обов`язок бути уважним під час відкривання дверей транспортного засобу, аби не створити небезпеку, чого остання не зробила.

Враховуючи викладене, підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

З огляду на визнання винуватості вказаної особи, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції відповідної статті та з урахуванням приписів ст. 33-35 КУпАП, а також покладається судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 124, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору – Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко