Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №904/3127/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №904/3127/25

Суддя: Чередко Антон Євгенович

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м. Дніпро Справа № 904/3127/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) від 11.11.2025р. у справі № 904/3127/25

за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення"

про стягнення 1 345 643 грн. 40 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення" безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, буд. 15, з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052, площею 0.3620 га за період з 01.01.2022 по 20.02.2025 у розмірі 1 345 643,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на безоплатне користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052, на якій розташоване нерухоме майно, належне відповідачу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025р. у справі № 904/3127/25:

- позов задоволено частково;

- стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення" на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти 898 297 грн. 49 коп.;

- стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір 10 779 грн. 57 коп.;

- в решті відмовлено.

Рішення мотивовано тими обставинами, що відповідач у період з 01.01.2022 по 20.02.2025 користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, тому відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати Дніпровській міській раді доходи у вигляді несплаченої орендної плати за вказаний період, що становить 898 297 грн. 49 коп. В решті позову суд відмовив, оскільки відповідачем у спірному періоді у якості земельного податку до бюджету Дніпровської міської ради сплачено 447 345,91 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення", в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025р. у справі № 904/3127/25 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне:

- позивачем невірно зазначено цільове призначення земельної ділянки 1.11.6 - землі житлової та громадської забудови, замість справжньої - 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель;

- відсутній розрахунок індексації нормативно грошової оцінки (НГО) земельної ділянки з урахуванням зональних та інших коефіцієнтів та ставок індексації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;

- земельна ділянка в оспорюваний період була несформованою як об`єкт права власності/оренди і Дніпровська міська рада не зареєструвала за собою на праві власності спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- завдані збитки позивачу та безпідставно збережені відповідачем кошти за використання земельної ділянки не доведені прокурором;

- відповідач довготривалий час листувався та вимагав від позивача укласти договір оренди, проте позивач чинив бездіяльність, чим сам фактично порушив права відповідача у законному користуванні землею;

- підстави участі прокурора у даному спорі не доведені;

- не вірно встановлено нормативно грошову оцінку земельної ділянки та неправильно проведено розрахунок КП "Муніципальний землевпорядний офіс", який взагалі не мав права проводити НГО, бо такі дії належать до виключної компетенції державних установ;

- відсутня підстава у позивача враховувати та застосовувати коефіцієнт у розмірі 3% ставки податку за користування земельними ділянками певного цільового призначення всупереч Постанови КМУ від 3 листопада 2021 р. № 1147; правильним було використання коефіцієнту у розмірі 1,2 % ставки податку;

- згідно Рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 ставки податку за користування земельними ділянками певного цільового призначення за кодом КВЦПЗ 11.02 повинні бути застосовані у розмірі 1,3 % ставки, а не 3% податку;

- позивачем завищено НГО землі з огляду на Витяг № НВ-9987317252025 із технічної документації;

- розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді розміру орендної плати, повинен розраховуватись на підставі тільки лише витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку;

- чинне законодавство вимагає для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлювати наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, вини, доведених збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, чого судом не встановлено;

- судом не було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, чим було позбавлено останнього права довести безпідставність вимог прокурора.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено у судове засідання на 11.05.2026р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2026р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 10.06.2026р.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 10.06.2026р. по 29.06.2026р.

Представник скаржника у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що як під час відкриття провадження у справі, так і під час її розгляду судом у справі неодноразово досліджувалося питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав з 27.04.2011 - з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Відповідач з часу набуття права власності на нерухоме майно (22.05.2019) не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки, та, відповідно, не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Дніпровською міською радою прийнято рішення №13/27 від 06.12.2017 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста". За текстом Додатку ставка земельного податку становить у відсотках від їх нормативної грошової оцінки: за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено - 3 %.

Розрахунки НГО спірної земельної ділянки здійснені КП "Муніципальний землевпорядний офіс" на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра" є належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховував сплачені відповідачем у спірний період суми земельного податку, які надійшли до бюджету Дніпровської міської ради.

Станом на момент подання позовної заяви, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, зазначена земельна ділянка за категорією земель належала до земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням 1.11.6, виходячи з чого і було здійснено розрахунок.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що спірна земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу, є сформованою, має чітко визначені межі, власника, кадастровий номер - 1210100000:03:050:0052 та є об`єктом цивільних прав.

Відповідач додав до апеляційної скарги новий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.11.2025, а також витяг з технічної документації з НГО земельної ділянки НВ-9987317252025 від 25.11.2025, при цьому не обґрунтовує поважність неподання таких доказів на етапі розгляду справи в суді першої інстанції. У витязі земельна ділянка має інші характеристики, ніж ті, що вона мала в період її використання відповідачем - іншу площу, іншу категорію земель, інший вид цільового призначення.

Позивач посилається, що відповідачем вже після прийняття рішення судом першої інстанції були внесені зміни до технічної документації земельної ділянки.

КП "Муніципальний землевпорядний офіс" ДМР є належним суб`єктом, що наділений повноваженнями надавати відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надані ним розрахунки можуть бути належними доказами такої оцінки. Рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативно грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі.

Рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 року "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" є основним рішенням щодо визначення розмірів ставки земельного податку та розмірів орендної плати на території міста зі змінами. За відсутності укладеного договору оренди землі між Дніпровською міською радою та відповідачем, відповідно до п. 2.2.5 вищевказаного рішення розмір ставки плати за землю становить у відсотках від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, у тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, - 3%.

Позивач заперечує проти доводів відповідача щодо необхідності застосування іншої ставки орендної плати згідно рішення міської ради, вказаній у таблиці за видом цільового призначення, оскільки вона не поширюється на спірні відносини.

Посилається на приписи пп. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України, згідно яких розмір орендної плати не може бути меншим ніж 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач подав відповідь на відзив позивача, в якому додатково зазначив, що лише Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним доказом, а розрахунки НГО здійснені КП "Муніципальний землевпорядний офіс" ДМР є безпідставними.

Позивач не сформував земельну ділянку, як об`єкт права власності/оренди за собою і не довів до суду, що зареєстрував за собою таке право як власник на такий об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд не врахував твердження представника відповідача, що відсутня підстава у позивача враховувати та застосовувати коефіцієнт у розмірі 3% ставки податку за користування земельними ділянками певного цільового призначення (КВЦПЗ 11.02) всупереч Постанови КМУ від 3 листопада 2021 р. № 1147 та Рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 06.12.2017 № 13/27.

Відповідач сплачував земельний податок за даними податкового органу і заборгованості по сплаті земельного податку не мав. Судом не враховано доводи, що у позові невірно зазначено цільове призначення земельної ділянки та коефіцієнти індексації.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 275755312101 облітуються Будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Опис: В-1 склад, загальною площею 588,9 кв.м., Г-1 цех, загальною площею 579,5 кв.м., г-1 иавіс, метал, С-1 гараж, цегла, У-1 склад, метал, Т-1 склад, цегла, № 1. 14, 2, 3 - огорожа, № 1 - В загальному користуванні мостіння, Я - сарай (тимчасовий), І - сарай (тимчасовий).

Вказані будівлі та споруди знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,3620 га кадастровий номер 1210100000:03:050:0052, що знаходиться в оренді. Адреса:Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, будинок 15.

Право власності на будівлі зареєстровано 22.05.2019 на підставі Договору про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 07 травня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною за реєстровим №1600, серія та номер: 1847, виданий 22.05.2019; Договору про внесення частіш у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення", серія та номер: 932, виданий 12.07.2016, видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Підберезною Н.В.; Протоколу, серія та номер: 3, виданий 1 1.07.2016, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення"; Акту оцінки та прийому-передачі нерухомого майна, яке вносять Учасники до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення", серія та номер: б/н, виданий 11.07.2016, видавник: ТОВ "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення". Розмір частки: 1/1. Власники: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення".

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:03:050:0052 (дата запиту 23.12.2024): цільове призначення 1.11.6; категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; вид використання: По фактичному розміщенню будівель та споруд; форма власності: Комунальна власність; площа земельної ділянки 0,362; місце розташування: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Праці, 15; Відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку: найменування юридичної особи Дніпропетровська міська рада, код ЄДРПОУ юридичної особи 26510514.

Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради складено Акт обстеження земельної ділянки від 15.07.2024р. №15/07/24-З-3. За текстом Акту: найменування юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення". ЄДРПОУ/РНОКПП: 00913315. Розмір частки:1/1. Адреса: Україна, 49126. Дніпропетровська обл.. місто Дніпро, вул. Космічна, буд. 1. Будівлі та споруди: В-1 склад, загальною площею 588.9 кн. м. Г-1 цех, загальною площею 579.5 кв. м. г-1 навіс, метал. С-1 гараж, цегла. У-1 склад, метал, Т-1 склад, цегла, № 1.14. 2. 3 - огорожа, № І - В загальному користуванні мостіння. Я - сарай (тимчасовий). І - сарай (тимчасовий).

Будівлі та споруди знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052.

Результати обстеження земельної ділянки: Доступ до земельної ділянки: обмежений. Сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210100000:03:050:0012, 1210100000:03:050:0052 та несформована земельна ділянка і архівним кадастровим номером 1210100000:03:050:0050 використовуються ТОВ "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення" як одна об`єднана територія.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052 огороджена бетонним парканом, доступ до території земельної ділянки здійснюється через ворота зі сторони проспекту Праці. На земельній ділянці розташовані одноповерхові будівлі, місцями територія захаращена металобрухтом. На момент обстеження на земельній ділянці були припарковані вантажні та легкові автомобілі. Покриття земельної ділянки - асфальт, гравій. Орієнтована площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,3620 га.

Дніпровською міською радою прийнято рішення №13/27 від 06.12.2017р. "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста". Встановлено на території міста: Ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю (додаток 1). Установлено, що рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 "Про місцеві податки і збори на території міста", зі змінами, інші нормативно-правові акти міської ради стосовно плати за землю та пільг із земельного податку, які прийнято до набрання чинності цим рішенням, діють у частинах, що не суперечать нормам цього рішення. Установлено, що рішення набирає чинності з 01.01.2018р. Складено Додаток 1 до рішення міської ради 06.12.2017 №13/27 Ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю. За текстом Додатку ставка земельного податку становить у відсотках від їх нормативної грошової оцінки: за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено - 3 %.

Дніпровською міською радою прийнято рішення №12/27 від 20.05.2020р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра". За текстом рішення Дніпровська міська рада вирішила: 1.Затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП "Діпромісто". 2. Ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 - 644,05 грн. 3.Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпра підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства. 4. Рекомендувати Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області при веденні Державного земельного кадастру забезпечити практичне застосування документації (п. 1 цього рішення). 5.2 Забезпечити застосування нової нормативної грошової оцінки земель м. Дніпра (п. 2 цього рішення) для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при укладанні договорів оренди землі та при перегляді річної орендної плати за землю з чинних договорів.

Дніпровська міська рада звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база МТЗ" з вимогою від 25.02.2025р. № 1/5-66 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави.

Комісією Дніпровської міської ради з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власниками землі та землекористувачами при використанні земельних ділянок складено протокол №2 від 20.02.2025р. За текстом протоколу причина збитків: неодержаний дохід. Адреса: проспект Праці,15 (1210100000:03:050:0052). Використання: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (03.10). Площа земельної ділянки, кв. м.; 3 620. Площа нерухомості кв.м.: 1 168. період розрахунку 01.01.2022 - 20.02.2025. Розрахунок суми коштів за період 01.01.2022-31.12.2022: 379 290,02 грн. Розрахунок коштів за період 01.01.2023-31.12.2023: 436 183,52 грн. Розрахунок суми коштів за період 01.01.2024-31.12.2024: 458 428,88 грн. Розрахунок суми коштів за період 01.01.2025-20.02.2025: 71 740,98 грн. Загальна сума коштів складає: 1 345 643,40 грн.

Комісією затверджено розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052 за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави - 1 345 643 грн. 40 коп.

Наданими відповідачем доказами підтверджено, що ним сплачено земельний податок за 2022р. у сумі 151 139,75 грн., за 2023р. у сумі 130 937,52 грн. за 2024 у сумі 149 595,72 грн., за 2025р. у сумі 15672,92 грн. Загальна сума - 447 345 грн. 91 грн.

Розрахунок суми грошових коштів за використання без достатньої правової підстави земельної ділянки за адресою м. Дніпро, проспект Праці, 15 (т. 1 а.с. 120 – 122), затверджений комісією Дніпровської міської ради (протокол № 2 від 20.02.2025р.), не містить посилань на сплачені відповідачем грошові кошти у спірному періоді у якості земельного податку до бюджету Дніпровської міської ради у сумі 447 345,91 грн.

Прокурором долучено до матеріалів справи Інформаційну довідку з Муніципального реєстру договорів оренди землі щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, проспект Праці, 15 кадастровий номер 1210100000:03:050:0052. За текстом Довідки Загальна площа, га: 0,362. Категорія земель: Землі житлової та громадської забудови. Вид використання: по фактичному розміщенню будівель та споруд виробничої бази. Суб`єкт: Гр. Рогачова Надія Костянтинівна. № договору оренди: 40610400489. Початок оренди: 25.04.2006. Завершення оренди: 25.04.2011. Суб`єкт: Гр. Солод Григорій Віталійович (спільна оренда). № договору оренди: 121010004000064. Початок оренди: 27.04.2011. Завершення оренди: 27.04.2014. Суб`єкт: Гр. ОСОБА_1 (спільна оренда). № договору оренди: 121010004000063. Початок оренди: 27.04.2011. Завершення оренди: 27.04.2014. Вказане є доказом, що у спірному періоді земельна ділянка не використовувалась іншими особами.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів – орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052 за період з 01.01.2022 по 20.02.2025, на якій знаходяться належні відповідачу об`єкти нерухомого майна.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Згідно з ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

У ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052 сформована як об`єкт цивільних прав з 27.04.2011, тобто з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нерухомістю.

Дніпровська міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Вказаним відхиляється доводи відповідача, що спірна земельна ділянка є несформованою та Дніпровська міська рада не визначена її власником.

Як зазначено вище, відповідачу у період з 01.01.2022 по 20.02.2025 належали на праві власності об`єкти нерухомого майна, розташовані на спірній земельній ділянці, яка знаходиться на території м. Дніпра.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 ст. 93 і ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі ст.ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У даному випадку, матеріали справи свідчать про те, що відповідачу спірна земельна ділянка не належала на праві власності або користування.

Разом з тим, положення глави 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України дають підстави стверджувати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 (постанова від 05 серпня 2022 року), дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

З огляду на викладене, з дня набуття права власності на об`єкти нерухомого майна відповідач став фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052, на якій розташоване його майно, а отже у нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій це майно розташовано.

Відповідач посилається на те, що Дніпровська міська рада здійснює бездіяльність щодо розгляду його звернень про укладення договору оренди землі. Втім, звернень з відповідною позовною заявою до адміністративного суду у порядку КАС України відповідачем не здійснювалось. Бездіяльність органів місцевого самоврядування, окрім посилань відповідача, матеріалами справи не підтверджується.

Крім того, предметом даного позову не є дослідження наявності або відсутності фактів бездіяльності органу місцевого самоврядування, а такі обставини не впливають на обов`язок землекористувача здійснювати плату за землю.

Також, апеляційний суд приймає до уваги, що оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно відповідача, було його обов`язком. Проте, відповідач не ініціював питання оформлення права користування земельною ділянкою за належними характеристиками.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", п. 286.2 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Згідно з розрахунками нормативної грошової оцінки земельної ділянки її розмір за 2022 рік складає 12 643 000, 58 грн, за 2023 рік складає 14 539 450, 67 грн, за 2024 рік складає 15 280 962, 65 грн, за 2025 рік (січень-лютий) – 17 114 678, 17 грн.

Розрахунок безпідставно збережених коштів здійснено шляхом множення нормативної грошової оцінки за відповідний рік на 3% та на кількість днів користування.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 1 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України).

За положеннями пункту 288.5. Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: - не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Одночасно, приписами Глави 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 цієї глави ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За висновками Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 вересня 2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18), фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними, для яких доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Неповернення Дніпровській міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради у частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи, що з моменту набуття права власності на майно, являючись фактичним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер: 1210100000:03:050:0052, відповідач користувався цією ділянкою без передбаченого чинним законодавством договору оренди, не сплачував плату за користування нею, що є порушенням права власника землі – Дніпровської міської ради щодо отримання такої плати, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача недоотриманих доходів в сумі 898 297 грн. 49 коп. за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано сплачений відповідачем за спірний період розмір земельного податку за спірну земельну ділянку сплачений до бюджету.

Апеляційний суд не погоджується з доводами відповідача щодо неправильного застосування ставки 3% річних для розрахунку безпідставно набутих коштів, оскільки такий розмір не узгоджується зі ставками визначеними рішенням міської ради № 3/24 від 13.07.2022.

Так, у статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 34 частини 1 статті 26 цього Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Підпунктом 1 пункту а) частини 1 статті 33 Закону визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Рішенням Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 року "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" визначено розміри ставок земельного податку та розміри орендної плати на території міста з неодноразовими змінами, внесеними подальшими рішеннями міської ради.

Згідно п.п. 2.2., 2.2.4 додатку 1 Рішення Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 року, в редакції рішення Дніпровської міської ради №11/57 від 20.05.2020 (яке було чинне з 01.01.2021 до 30.12.2023), за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, застосовується категорія "інші" - ставка земельного податку становить у відсотках від їх нормативної грошової оцінки -12%".

Попередня редакція вказаного пункту 2.2. була викладена у рішеннях ради від 21.02.2018 № 8/30, від 19.06.2019 № 5/46, та визначала ставку категорії "інші" – 3%. Саме у редакції вказаних змін у рішенні №13/27 від 06.12.2017 діє вказаний пункт.

Суд відхиляє посилання відповідача на рішення ради № 3/24 від 13.07.2022 та визначені ним ставки, оскільки цим рішенням не вносилися зміни до п. 2.2. додатку 1 до рішення №13/27 від 06.12.2017, а вносилися зміни, зокрема, до таблиці ставок додатку 1 до рішення №13/27 від 06.12.2017, яка не визначає ставок для спірної земельної ділянки.

Щодо решти ставок у таблиці додатку 1 визначених Рішення Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017, в подальших редакціях, то ці ставки земельного податку та розміру орендної плати за землю застосовуються тільки для укладених договорів оренди земельної ділянки. Тоді як в даних правовідносинах діючого договору оренди між сторонами на період спірних правовідносин не існувало.

За викладеного, колегія суддів вважає помилковим твердження відповідача, що такі розрахунки у спірний період мали здійснюватися за ставкою менше 3% річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо визначення розміру нормативної грошової оцінки у спірний період на підставі неналежних доказів.

Положення Податкового кодексу України і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельне законодавство і Податковий кодексу України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, а також постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 646/4738/19 виснував, що за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативно грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі.

У справі наявне повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру від 24.12.2024 через відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду виду цільового призначення земельної ділянки, визначеного відповідно до додатку 59 до Порядку.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції обґрунтовано прийняті як належні та допустимі докази вартості земельної ділянки надані позивачем розрахунки нормативної грошової оцінки за 2022-2025 роки, виконані КП "Муніципальний землевпорядний офіс".

Отже, з урахуванням відсутності можливості отримати витяги про нормативну грошову оцінку за попередні періоди 2021– 2025 роки, розрахунок було здійснено на підставі даних КП "Муніципальний землевпорядний офіс" ДМР. Зазначене підприємство здійснює діяльність згідно Статуту, затвердженого рішенням міської ради від 22.03.2023р. № 68/35, п. 2.2.63 якого передбачено проведення розрахунків даних про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпро та надання відповідної інформації. Розрахунок було здійснено на підставі діючої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, яку затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра".

При цьому, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, визначений Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" розмір нормативної грошової оцінки за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, не надано інших доказів, які визначають нормативну шокову оцінку у ці періоди щодо спірної земельної ділянки по іншому.

Безпідставними є і доводи скаржника про невірне зазначення коефіцієнтів індексації під час розрахунку розміру орендної плати (безпідставно збережених коштів).

Враховуючи положення пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.3 статті 289 Податкового кодексу України).

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами Податкового кодексу України (пункт 289.2 статті 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

У відкритому доступі Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України повідомляє про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2025 роки. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Так, 2020 рік – 1,0, 2021 рік – 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), 2022 рік – 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік – 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь), 2024 рік – 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь), 2025 рік - 1,08 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Саме вказані коефіцієнти були враховані під час розрахунків у даній справі – а.с. 182, 189, т. 1.

Вказаний у розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2024 рік (а.с. 184, т. 1) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 1,330 є кумулятивним та включає значення попередніх років; тобто це сукупний коефіцієнт після попередньої НГО.

До апеляційної скарги відповідачем додано Витяг № НВ-9987317252025 від 25.11.2025 р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:050:0052, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2601315512025 від 25.11.2025р., Витяг з Реєстру будівельної діяльності, які не підлягають прийняттю до розгляду апеляційним судом під час апеляційного перегляду справи, адже цих доказів не існувало на час розгляду справи місцевим господарським судом.

Згідно ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У даному випадку, надані скаржником апеляційному суду докази не могли бути надані суду першої інстанції у зв`язку з їх відсутністю, що виключає застосування ч. 3 ст. 269 ГПК України, а скаржником не доведено неможливості отримання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Окрім цього, вказані витяги було сформовано після зміни характеристик спірної земельної ділянки.

Так, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052 від 20.12.2024, який було долучено прокурором до позовної заяви, вказана земельна ділянка є сформованою з 27.04.2011 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 26.04.2011, ТОВ "Геопроектінвест", ОСОБА_2 . Власником ділянки значиться Дніпропетровська міська рада.

Згідно з відомостями, які містяться в вищевказаному витязі, станом на момент його формування земельна ділянка належала до категорії земель житлової та громадської забудови та мала вид цільового призначення 1.11.6.

На підтвердження своєї позиції відповідач додає до апеляційної скарги новий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052 від 25.11.2025, а також витяг з технічної документації з НГО земельної ділянки НВ-9987317252025 від 25.11.2025.

Проте, у витязі з ДЗК від 25.11.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052 має вже інші характеристики, ніж ті, що вона мала в спірний період, а саме: земельна ділянка має іншу площу: 0,4111 га замість 0,3620 га; іншу категорію земель, а саме: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення замість земель житлової та громадської забудови; земельна ділянка має інший вид цільового призначення, а саме 11.02 замість 1.11.6.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника земельної ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави у період з 01.01.2022 по 20.02.2025 виконано у відповідності до вимог чинного законодавства та наявного на час розрахунку витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:050:0052.

За наведених обставин доводи скаржника про не задоволення судом першої інстанції його клопотання про витребування доказів, що вплинуло на правильність оскаржуваного рішення, є безпідставними.

Також, скаржник помилково посилається на необхідність встановлення складу цивільного правопорушення для стягнення заявленої у справі суми. Встановлення складу цивільного правопорушення є необхідним у випадку заявлення до стягнення збитків, тоді як у даному випадку йдеться про повернення коштів набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, що передбачено частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України.

Вказаним відхиляються і доводи відповідача щодо застосування до відповідача податкових пільг, оскільки предметом стягнення у справі є повернення коштів набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відхиляє колегія суддів і доводи відповідача щодо відсутності підстав для участі прокурора у справі.

Так, статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у користуванні землею без достатньої правової підстави в результаті чого були заподіяні збитки територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради. Користування земельною ділянко комунальної власності, без достатньої правової підстави на це та невжиття заходів щодо усунення вказаних порушень, завдає шкоду власності територіальної громади міста Дніпра та суперечить інтересам держави в цілому. Плата за землю та орендна плата як його складова в Україні є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів. При цьому, недостатні обсяги надходження плати за землю до місцевих бюджетів не дозволяють фінансувати з місцевих бюджетів важливі видатки.

Звертаючись з цим позовом до суду в інтересах держави, прокурор визначив уповноваженими органами у спірних правовідносинах Дніпровську міську раду.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 140 Конституції України та частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Положення статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі статтями 12, 83, 122 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Безкоштовне користування земельною ділянкою комунальної форми власності явно порушує інтереси держави в особі Дніпровської територіальної громади, оскільки міський бюджет за період 01.01.2022 по 20.02.2025 недоотримав значну суму коштів.

За приписами ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Дніпровська міська рада є уповноваженою вживати заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, а тому є належним позивачем. Отже, рада є компетентним органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра на адресу Дніпровської міської ради неодноразово скеровувалися запити про виявлені порушення (запити від 05.07.2024 № 53-4101ВИХ-24, від 23.07.2024 № 53-4398ВИХ-24, від 12.12.2024 № 53-7643ВИХ-24, від 09.01.2025 № 53-163ВИХ-25, від 19.02.2025 № 53-976ВИХ-25, від 19.03.2025 № 53-1655ВИХ25, від 21.04.2025 № 53-2393ВИХ-25). Не зважаючи на направлення окружною прокуратурою запитів на адресу територіальної громади, дієвих дій щодо усунення виявлених порушень органом місцевого самоврядування не вчинено.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". На виконання зазначених норм прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листом від 04.06.2025 № 53-3445вих-25 повідомлено позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Враховуючи, що Дніпровською міською радою будь-які заходи щодо захисту інтересів держави не прийнято, вказане свідчить про бездіяльність компетентного органу, а суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі визначеного ним позивача.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025р. у справі № 904/3127/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025р. у справі № 904/3127/25 - залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська спеціалізована база матеріально-технічного забезпечення".

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 30.06.2026р.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua