Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №922/4665/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/4665/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Крестьянінов О.О.,

без виклику учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (вх. № 437 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 (повне рішення складено 11.02.2026) у справі № 922/4665/25 (суддя Присяжнюк О.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі – АТ "Укргазвидобування", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (далі - ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс", відповідач) про стягнення збитків в сумі 265243,05грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання з реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) відповідно до вимог податкового законодавства та умов п. 4.2.20 укладеного між сторонами договору на виконання робіт № УГВС62/10-23 від 06.03.2023, що призвело до недоотримання АТ "Укргазвидобування" податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 265243,05грн та, відповідно, свідчить про понесення позивачем збитків у зазначеній сумі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі №922/4665/25 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" на користь АТ "Укргазвидобування" 265243,05грн збитків та 3182,92грн судового збору.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з наступного:

- відповідачем у визначені п. 4.2.20 договору та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було строки складено, проте не зареєстровано податкову накладну за вказаними операціями в ЄРПН;

- відповідно до п. 6 Порядку №520 граничним строком для подання відповідачем пояснень та копій документів до контролюючого органу відповідно до податкової накладної від 27.06.2023 № 13 є 26.06.2024, однак внаслідок бездіяльності відповідача щодо подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом встановленого строку та / або оскарження дії контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних в судовому порядку позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання;

- у зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну і неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов`язання на суму 265243,05грн, які фактично є збитками позивача;

- оскільки позивачем доведено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення у діях (бездіяльності) відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач - ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі №922/4665/25 та ухвалити нове, яким у задоволення позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:

- у випадку нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних, права позивача підлягають захисту шляхом подання разом з податковою декларацією за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на дії відповідача; у такому випадку податковий орган здійснює перевірку дотримання вимог податкового законодавства та вживає заходи щодо усунення виявленого порушення;

- оскільки позивачем не надано доказів подання ним скарги на бездіяльність відповідача внаслідок нездійснення реєстрації податкової накладної №13 від 27.06.2023, тому не було доведено використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, а тому апелянт наголошує на відсутності причинного зв`язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями (бездіяльністю) відповідача;

- апелянт також посилається на відсутність в його діях ознак протиправної поведінки, оскільки на виконання вимог ст. 201 ПК України відповідачем у встановленому законом порядку на дату виникнення податкових зобов`язань була складена та подана на реєстрацію податкова накладна №13 від 27.06.2023, проте, її реєстрація була зупинена податковим органом через відповідність платника податків критеріям ризиковості;

- разом з цим, скаржник звертає увагу на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №520/15029/23, що набрало законної сили 18.04.2024, було визнано протиправним та скасовано рішення контролюючого органу про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості №2808 від 02.02.2023 та зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості; хоча відповідач був виключений з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, проте, реєстрація податкових накладних, зупинених із вищезавказаних підстав, податковим органом здійснена не була;

- відповідач також звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України про скасування рішення про відмову у застосуванні вимог пункту 6-1 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (оформлене листом №38274/6/20-40-18-03-09 від 22.08.2024) та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зареєструвати податкову накладну № 13 від 27.06.2023;

- вищенаведені обставини свідчать про відсутність такого елементу складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінки відповідача, оскільки останнім вчинялися всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної та оскаржувалися у судовому порядку рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної ЄРПН.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі №922/4665/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження - 15 днів з дня вручення даної ухвали; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі №922/4665/25 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 про відкриття апеляційного провадження була доставлена сторонам в електронні кабінети у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої вони є.

17.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Укргазвидобування" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує наступним:

- відповідно до пункту 6 Порядку №520 граничним строком для подання ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" пояснень та копій документів до контролюючого органу згідно податкової накладної від 16.01.2023 № 10 є 15.01.2024, а згідно податкової накладної від 27.06.2023 №13 - 26.06.2024;

- відсутність станом на 18.12.2025 рішень комісії Державної податкової служби регіонального рівня про реєстрацію податкових накладних або про відмову в реєстрації податкових накладних свідчить про те, що ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" не скористалось своїм правом на подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної (п. 6 Порядку № 520), у зв`язку з цим відповідач втратив право на розблокування вищезазначеної податкової накладної на суму ПДВ – 265243,05грн;

- бездіяльність ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" щодо неподання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної згідно з п. 6 Порядку № 520 та не оскарження ним дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних в судовому порядку призвели до того, що реєстрація зазначених податкових накладних на даний час є взагалі неможливою, а тому позивач втратив право на зменшення своїх податкових зобов`язань, у зв`язку з чим поніс збитки на суму ПДВ;

- у даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо невиконання ним передбаченого договором та податковим законодавством обов`язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН та неможливістю включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту, що призвело до втрати позивачем можливості зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є його збитками.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026, у зв`язку з відпусткою судді Демідової П.В. для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Крестьянінов О.О.

За приписами п. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.03.2023 між АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" (замовник) та ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" (виконавець) укладено договір на виконання робіт № УГВС 62/10-23 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на свій ризик, із використанням свого персоналу, обладнання, транспорту та матеріалів за завданням замовника відповідно до технічних вимог, умов договору виконати наступні роботи "Капітальний ремонт покрівлі будівлі складу № 2 бази виробничо-технічного забезпечення та комплектації філії "УГВ-Сервіс" за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Базилівщина, вул. Миру 1а, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити закінчений будівництвом та обладнаний у відповідності до умов договору об`єкт.

За умовами п. 1.3 договору обсяг, перелік і зміст будівельних робіт визначається у Технічному завданні Замовника, що є Додатком № 1 до Договору.

У відповідності до п. 4.2.20 договору виконавець зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України.

Згідно п. 5.4 договору приймання-передача всього передбаченого договором обсягу робіт оформлюється актом виконаних робіт форми КБ-2В, довідкою про вартість виконаних робіт та витрат форми КБ-3, оформленими за останній етап робіт.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що загальна ціна договору сформована на підставі кошторисної документації, а також інших чинних норм, затверджених до використання у будівництві, і складає до 1817852,09грн, у т.ч. ПДВ 302975,35грн.

За умовами п. 6.7 договору оплата за фактично виконані і прийняті замовником роботи здійснюється протягом 30-и (тридцяти) календарних днів на підставі підписаних обома сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт та витрати за формою №КБ-3 за умови отримання від виконавця рахунку.

Згідно з п. 9.3 договору у випадку порушень умов договору, що призвело до виникнення збитків, винна сторона відшкодовує іншій стороні такі збитки в повному обсязі, в тому числі не отриманий прибуток.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023 (п. 11.1 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи відповідно до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 27.06.2023 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 27.06.2023 на загальну суму 1591458,31грн, у тому числі ПДВ в сумі 265243,05грн.

Позивачем здійснено на користь відповідача оплату виконаних робіт платіжною інструкцією №640744 від 21.07.2023 на суму 1591458,31грн, у тому числі ПДВ на суму 265243,05грн.

Відповідачем були складена податкова накладна, але в установлений Податковим кодексом України строк не була зареєстрована в ЄРПН у зв`язку з зупиненням її реєстрації.

Так, згідно з квитанцією від 18.07.2023 № 9177002771 реєстрація податкової накладної №13 від 27.06.2023 на суму 1591458,31грн, у тому числі ПДВ на суму 265243,05грн, зупинена органами ДПС України.

У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що він втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання з ПДВ на суму 265243,05грн, що є його прямими збитками.

При цьому, судом з`ясовано, що ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" зверталося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС України у Харківській області, яке оформлене листом №38274/6/20-40-18-03-09 від 22.08.2024 щодо відмови ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" у застосуванні вимог п. 6-1 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 27.06.2023 датою фактичного подання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №520/3256/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції з позовом у цій справі, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору та приписів податкового законодавства щодо своєчасної реєстрації податкової накладної з ПДВ на суму 265243,05грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого АТ "Укргазвидобування" позбавлено права включити зазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 265243,05грн.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення від 10.02.2026 у справі №922/4665/25, яким позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 265243,05грн збитків.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

За змістом приписів ст. 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20).

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстав кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення у сфері господарської діяльності, за вчинення якого може бути застосована відповідальність у вигляді стягнення збитків.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, – наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до частин першої, другої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 89 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення Податкового кодексу України саме на продавця відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та / або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Таким чином, нормами ПК України саме на відповідача товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Натомість відсутність факту реєстрації платником податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та завдає йому збитки. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору на виконання робіт № УГВС62/10-23 від 06.03.2023 позивачем було оплачено вартість виконаних відповідачем робіт з урахуванням суми ПДВ, яка складає 265243,05грн, а відповідачем, у свою чергу, було складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 13 від 27.06.2023, проте з квитанції про реєстрацію податкової накладної від 18.07.2023 вбачається, що реєстрація такої накладної була зупинена контролюючим органом.

Як у відзиві на позовну заяву, так і за доводами апеляційної скарги відповідач посилається на те, що зупинення реєстрації податкової накладної було зумовлено прийняттям контролюючим органом рішення про відповідність ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" критеріям ризиковості, у зв`язку з чим не було здійснено реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи оцінку вказаним доводам скаржника, колегія суддів виходить з такого.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Кабінетом Міністрів України постановою від 11.12.2019 за № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації та містить, в тому числі, пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.п. 10 - 11 Порядку № 1165).

Разом з цим, порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН може подати такі документи зазначені в цьому пункті.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункт 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Відповідно до п. 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з п. 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Проаналізувавши наведені положення, колегія суддів зазначає, що зупинення органами ДПС реєстрації податкових накладних та наступне подання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (відповідно до помилок виявлених та зазначених в квитанції про реєстрацію податкової накладної), є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.

Саме тому той факт, що коли відповідач не надає копій документів та пояснень до контроюючого органу, це фактично призводить до відмови органами ДПС у реєстрації податкової накладної, як наслідок унеможливлює отримання позивачем податкового кредиту відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Разом з цим, слід врахувати, що реєстрація податкових накладних та /а бо розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням чітко визначених граничних строків.

З огляду на викладене, формування податкового кредиту за господарською операцією з відповідачем, зазначеною у спірній податковій накладній №13 від 27.06.2023, зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати складення цих спірних податкових накладних, але виключно за умови її реєстрації в ЄРПН.

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, з урахуванням п. 6 Порядку № 520 граничним строком для подання відповідачем пояснень та копій документів до контролюючого органу відповідно до податкової накладної № 13 від 27.06.2023 є 26.06.2024.

Отже, щодо спірної податкової накладної №13 від 27.06.2023 із зазначеною в ній господарською операцією на загальну суму 1591458,31грн, у т.ч. ПДВ на суму 265243,05грн, то з моменту зупинення її реєстрації перебіг 365 календарних днів для її реєстрації та формування податкового тривав до 26.06.2024.

Колегія суддів зауважує, що після спливу 365 днів (строк на реєстрацію та подачу документів для розблокування) податкова накладна фактично втрачає можливість реєстрації в ЄРПН у звичайному порядку.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що з моменту зупинення реєстрації податкової накладної № 13 від 27.06.2023 відповідачем не було вжито всіх достатніх заходів, визначених податковим законодавством, спрямованих на забезпечення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема, відповідач підтвердив, що ним вживались заходи, визначені п. 6 Порядку №520 для реєстрації податкових накладних, у тому числі не надав доказів подання до контролюючого органу пояснень та копій документів протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної та/або визнання неправомірними дій контролюючого органу з зупинення реєстрації спірної податкової накладної в судовому порядку .

Вищевказані обставини також не було спростовано скаржником під час апеляційного перегляду справи.

Як встановлено судом, відповідач лише у лютому 2025 року (тобто після спливу встановленого 365-денного строку для надання пояснень та документів) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Харківській області, яке оформлене листом №38274/6/20-40-18-03-09 від 22.08.2024 щодо відмови ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" у застосуванні вимог п. 6-1 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 27.06.2023 датою фактичного подання.

Проте, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №520/3256/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача про обрання позивачем неналежного способу захисту (позивач мав подати скаргу на дії відповідача до податкового органу), колегія суддів зазначає, що звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних є належним способом захисту права для заявника (покупця) (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Необхідно також зазначити, що хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдає кредитору збитків. Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю боржника щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту кредитора та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Разом з цим, у пункті 5.27 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 по справі №916/334/22 викладено висновок про те, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що відповідач не вжив всіх можливих та залежних від нього заходів для реєстрації податкової накладної (у т.ч. своєчасно не надав контролюючому органу пояснення та документи відповідно до п. 6 Порядку № 520) та внаслідок своєї бездіяльності не зареєстрував в ЄРПН спірну податкову накладну №13 від 27.06.2023 з ПДВ, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що така протиправна бездіяльність позбавляє позивача права включити зазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 265243,05грн.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та збитками позивача, а також усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладення на відповідача обов`язку з їх відшкодування.

У свою чергу, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості реєстрації податкової накладної №13 від 27.06.2023 саме внаслідок протиправних рішень, дій або бездіяльності органів Державної податкової служби, або ж належного обґрунтування з приводу неможливості своєчасного надання пояснень та документів контролюючому органу відповідно до вимог п. 6 Порядку №520, відповідачем суду не надано та судом таких обставин не встановлено.

В ході розгляду справи відповідачем також не було надано суду доказів визнання дій податкового органу протиправними в судовому порядку та виникнення у податкового органу обов`язку зареєструвати спірну податкову накладну №13 від 27.06.2023. Як вже вказувалося раніше, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі № 520/3256/25, яке набрало законної сили, у задоволенні відповідних позовних вимог ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" було відмовлено.

Означене судове рішення мотивоване, зокрема тим, що позивач, зазначаючи про обов`язок контролюючого органу здійснити автоматичну реєстрацію в ЄРПН спірної податкової накладної № 13 від 27.06.2023 на підставі скасування у судовому порядку рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості № 2808 від 02.02.2023, посилався на п. 6-1 Порядку № 1165 в редакції постанови КМУ № 574. При цьому, судом встановлено що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області № 2808 про відповідність позивача критеріям ризиковості прийнято 02.02.2023, тобто до набрання чинності постановою КМУ №574. Таким чином, з огляду на вимоги п. 2 Постанови № 574, відсутні правові підстави для застосування п. 6.1 Порядку № 1165 в редакції вказаної постанови та зобов`язання податкового органу здійснити автоматичну реєстрацію в ЄРПП спірної податкової накладної № 13 від 27.06.2023 року на підставі цього пункту.

Отже, колегія суддів зазначає, що за результатами оскарження ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації спірної податкової накладної №13 від 27.06.2023 судом адміністративної юрисдикції перевірено правомірність дій контролюючого органу з цього питання та не було встановлено будь-яких порушень у діях (бездіяльності) органу ДПС, у т.ч. щодо відсутності обов`язку автоматично реєструвати таку податкову накладну.

Водночас, судова колегія зазначає, що встановлена у даному випадку бездіяльність ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" щодо своєчасного подання до контролюючого органу пояснень та копій документів протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної (п. 6 Порядку №520) та правомірність дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної, що було встановлено в адміністративній справі № 520/3256/25, призвели до того, що реєстрація зазначеної податкової накладної в подальшому є неможливою.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що порушення відповідачем п.4.2.20 договору та вимог ст. 201 ПК України позбавили позивача права включити суму ПДВ у розмірі 265243,05грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму, судова колегія погоджується з обґрунтованими висновками суду першої інстанції про те, що позивачем понесені збитки у розмірі 265243,05грн, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідача посилається на відсутність в його діях такого елемента складу правопорушення як протиправна поведінка заподіювача шкоди (збитків), оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №520/15029/23 задоволено адміністративний позов ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс", визнано протиправним та скасовано рішення контролюючого органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2023 № 2808 та зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Однак, контролюючим органом не було виключено відповідача з такого переліку.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як встановлено судом у ході розгляду справи, на виконання умов договору відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи відповідно до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 27.06.2023 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 27.06.2023 на загальну суму 1591458,31грн, у т.ч. ПДВ в сумі 265243,05грн.

Згідно з квитанцією від 18.07.2023 № 9177002771 реєстрація податкової накладної №13 від 27.06.2023 на суму 1591458,31грн, у т.ч. ПДВ на суму 265243,05грн, зупинена органами ДПС України.

Зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №520/15029/23, вбачається, що на предмет ризикованості відповідача як платника податку судом досліджувався період здійснення господарських операцій - з 01.12.2022 по 31.12.2022. Тобто, судом досліджувався період, який не стосується господарської операції, на яку була виписана спірна податкова накладна № 13 від 27.06.2023.

При цьому, у судовому рішенні по справі № 520/15029/23 було встановлено, що в якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 01.01.2022 по 31.12.2022, код згідно з УКТЗЕД - відсутні, код згідно з ДКПП - 41.00, 40.00.00, 41.00.40, умовний код товару операції, визначеної як ризикова - відсутні, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 41718792; тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 01.12.2022 по 31.12.2022, код згідно з УКТЗЕД - 7020008000, 8804408400, 8513100000, код згідно з ДКПП - відсутні, умовний код товару операції, визначеної як ризикова - відсутні, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44066139.

Таким чином, посилання апелянта на ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення від 07.09.2023 у справі №520/15029/23 як на підставу відсутності його вини у неможливості своєчасної реєстрації спірної податкової накладної, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки в цьому судовому рішенні досліджувалася правомірність віднесення контролюючим органом платника податків до категорії ризикованих за іншими господарськими операціями, що відбулися у період 2022 року, які не охоплювали подальшу господарську діяльність ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс", зокрема, операції 2023 року, у тому числі за спірною податковою накладною №13 від 27.06.2023.

Щодо посилання скаржника на приписи п. 201.11 ст. 201 ПК України, як на підставу для можливості нарахування позивачем сум податку, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної, колегія суддів зазначає таке.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Тобто, за загальним правилом, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльності контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Натомість, якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Доводи скаржника щодо відсутності доказів проведення контролюючим органом перевірки відповідача для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність причинного зв`язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та бездіяльністю відповідача, колегія суддів вважає безпідставним і такими, що спростовуються практикою Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої продавцем податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи норми ст.ст. 22, 1166, 1173 ЦК України, пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17, пп. 114.3.2. п. 114.2 ст. 114 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, дійшла висновків, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу п. 201.10 ст. 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 дійшла висновку, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивач мав законне очікування відносно виконання відповідачем свого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, реєстрація б яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту. Втім, зазначене порушення позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 265243,05грн, внаслідок чого виникли правові підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків у вказаній сумі.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим дійшов правильних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, і такі висновки суду ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, оскільки доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі №922/4665/25 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі №922/4665/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі №922/4665/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.О. Крестьянінов