Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №925/717/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Справа№ 925/717/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Лушкін М.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 року

за заявою Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України

про забезпечення позову

у справі №925/717/26 (суддя - Васянович А.В.)

за позовом Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд»

про стягнення 4 385 443,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 4 385 443,54 грн боргу, а саме: 3 718 262,32 грн суми основного боргу, 436 326,23 грн пені, 45 046,25 грн 3% річних та 185 808,74 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №25-1 від 13.10.2025 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 року заяву Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на п/р № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), та інших відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд», у межах розміру позовних вимог на загальну суму 4 385 443,54 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Так, представник скаржника вказав, що у даній справі позивач (заявник), звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, стверджує, що ним виконано умови договору щодо поставки товару, а натомість відповідач нібито не виконав свої зобов`язання у частині оплати за товар. Разом з цим, притримання відповідачем оплати товару за договором є виключно реалізацією відповідачем положень пункту 8.5. договору, а саме: застосуванням відповідачем до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді притримання оплати у зв`язку із поставкою товару у меншій кількості, ніж передбачено цим договором (кількість якого погоджена сторонами у п. 3.1. договору).

Тобто, відповідач не ухиляється від виконання своїх грошових вимог, а лише реалізує гарантовану йому умовами договору можливість притримання коштів у зв`язку із недопоставкою товару.

Разом з цим за твердженням представника скаржника, по суті, подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову та не узгоджується із фактичними та дійсними обставинами виконання умов договору.

Водночас, за твердженням скаржника, суд першої інстанції вказаного не дослідив та не встановив дійсні фактичні обставини, які безпосередньо впливають на встановлення необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Крім того, представник скаржника зауважив, що арешт рахунків призводить до неможливості здійснення поточних розрахунків, виконання договірних зобов`язань перед контрагентами та забезпечення безперервності господарських процесів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026року у справі №925/717/26.

19.06.2026 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що доводи відповідача про нібито допущене позивачем порушення договірних зобов`язань в частині об`єму поставки товару не відповідають фактичним обставинам справи та дійсному змісту договору.

При цьому, представник позивача зауважив, що арешт коштів відповідача мав наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Можливість накладення арешту на кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане. Відповідач матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах.

Представник скаржника в судовому засіданні 01.07.2026 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва скасувати.

Представник позивача в судове засідання 01.07.2026 року Північного апеляційного господарського суду не прибув. Про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (наявні в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів зазначає, що правові висновки щодо застосування ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі № 754/5683/22, а також у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 року у справі № 910/1686/24 та від 26.08.2024 року у справі № 922/1454/24.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo та запобігання втраті активів або перешкоджання виконанню майбутнього судового рішення, поки суд розглядає справу по суті (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»). Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою та забезпечити продовження існування стану, який є предметом спору.

Забезпечення позову є превентивним процесуальним заходом, що має на меті запобігання можливим порушенням прав або охоронюваних законом інтересів позивача, гарантування реального виконання рішення суду та уникнення труднощів при його виконанні у разі задоволення позову.

Колегія суддів враховує, що предметом спору у даній справі є вимога майнового характеру, а саме: стягнення 4 385 443,54 грн за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, необхідність у забезпеченні позовної заяви зумовлена тим, що на виконання умов договору №25-1 від 13.10.2025 року поставив відповідачу товар кількістю 206 120 кг на загальну суму 4 363 262,35 грн. Проте, відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання та у повному обсязі не сплатив кошти за отриманий товар. 11.11.2025 року відповідачем було сплачено позивачу лише 645000,00 грн. Таким чином борг за отриманий товар становить 3 718 262,32 грн.

Так, за твердженням позивача, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися своїми коштами, які знаходяться на його рахунках є беззаперечною.

Задоволений судом захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти є безпосередньо пов`язаним із предметом спору, має тимчасовий (превентивний) характер, спрямований на збереження існуючого стану до вирішення спору по суті та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги, що, зокрема, відповідач не ухиляється від виконання своїх грошових вимог, а лише реалізує гарантовану йому умовами договору (п. 8. 5 договору) можливість притримання коштів у зв`язку із недопоставкою товару, а подана позивачем заява не узгоджується із фактичними та дійсними обставинами виконання умов договору фактично стосуються оцінки правомірності заявлених позовних вимог та обставин спору по суті, які не є предметом дослідження під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Також відхиляються доводи апелянта про те, що арешт рахунків призводить до неможливості здійснення поточних розрахунків, виконання договірних зобов`язань перед контрагентами та забезпечення безперервності господарських процесів, оскільки, останні не підтверджені належними і допустимими доказами.

Під час апеляційного перегляду спору не підтвердились доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

Так, наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться переважно до незгоди з висновками суду першої інстанції, однак не спростовують їх законності та обґрунтованості.

Таким чином, здійснивши перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, оцінивши доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів, колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову у даній справі.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року у справі №925/717/26.

За таких обставин, апеляційна скарга на ухвалу задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 року у справі № 925/717/26 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на позивача.

4. Матеріали оскарження №925/717/26 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко

Дата підписання 01.07.2026 року.