Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №914/2913/25
Суддя: Кравчук Наталія Миронівна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2913/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” від 11.05.2026 (вх. №ЗАГС 01-05/1470/26 від 12.05.2026)
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 (суддя - А.Б. Мазовіта)
у справі № 914/2913/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” (надалі - ТОВ “Віват Інвест”), м. Запоріжжя
до відповідача Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігора Євстаховича (надалі - ФОП Іздебського Ігора Євстаховича), м. Львів
про визнання недійсним договору
з участю представників:
від позивача: не з`явились;
від відповідача в режимі відеоконференції: Плецька Ю.В.;
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Віват Інвест» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Іздебського І.Є. про визнання недійсним договору доручення №21-09 від 21.09.2021.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.03.2026 у справі № 914/2913/25 в задоволенні позову відмовлено.
24.03.2026 на розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» від представника ФОП Іздебського І.Є. надійшла заява про вирішення питання про судові витрати: по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу, у якій просив стягнути з позивача на його користь 38000,00 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції по справі №914/2913/25.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 у справі № 914/2913/25 заяву ФОП Іздебського І.Є. про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ТОВ «Віват Інвест» на користь ФОП Іздебського І.Є. судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції по справі № 914/2913/25 в розмірі 38 000,00 грн.
Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, ТОВ «Віват Інвест» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 у справі №914/2913/25 і частково задовольнити заяву ФОП Іздебського І.Є. про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу; стягнути з ТОВ «Віват-Інвест» на користь ФОП Іздебського І.Є. судові витрат, понесені на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції по справі №914/2913/25 в розмірі 14 000,00 грн, Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Скаржник в своє обґрунтування вказує, що розмір витрат на правову допомогу в сумі 38 000,00 грн є завищеним, у даній справі було максимум три судових засідання, в яких приймала участь адвокат Плецька Ю.В, а не дев`ять як встановлено судом в додатковому рішенні. Не погоджується скаржник з сумами, вказаними представником відповідача, за складання відповідних документів. Обґрунтованими вважає такі суми за надання правничої допомоги: 3000,00 грн за складання відзиву, 2000,00 грн - підготовка двох заперечень на клопотання процесуального характеру та 9000,00 грн за участь у трьох засіданнях. Сумарно 15 000,00 грн. Звертає увагу, що представник Іздебського І.Є. у справі № 908/1938/25 за участю також ТОВ «Віват Інвест» встановив вартість підготовки та подачі заперечень на відповідь на відзив, заяв, клопотань з процесуальних питань в розмірі 1000,00 грн.
Відповідач ФОП Іздебський І.Є у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначає, що договором про надання правничої допомоги між ФОП Іздебський І.Є. та адвокатом Плецькою Ю.В. не встановлено вартості послуг на правничу допомогу у залежності від тривалості судового засідання, оскільки гонорар адвоката не є погодинним, а є фіксованим. Розмір гонорару, строки оплати та інші умови договору визначаються лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини ( п. 28 додаткової постави ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Щодо кількості проведених засідань, то відповідач звертає увагу, що тривалий розгляд справи в суді першої інстанції був обумовлений саме процесуальною поведінкою позивача, відкладення розгляду справи відбувалось за клопотанням позивача, а також у зв`язку із неявкою представника останнього в судові засідання. Просить залишити додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 в даній справі без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Також представником відповідача у відзиві на апеляційну скаргу вказано про орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, які очікує понести відповідач під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції – 8000,00 грн.
23.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача (скаржника) надійшла заява від 23.06.2026 про розгляд справи за відсутності позивача.
В судове засідання 23.06.2026 в режимі відеоконференції з`явився представниця відповідача, яка надала пояснення по суті апеляційної скарги і в судових дебатах просила апеляційну скаргу ТОВ «Віват Інвест» залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026- без змін. Зазначила, що що докази понесення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції будуть подані нею в строки, визначенні ГПК України.
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 4-6 статті 126 ГПК України).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
За змістом статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правничої допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах – фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як встановлено з обставин справи, представник відповідача в строки, визначенні ГПК України, після ухвалення рішення подав на розгляд суду заяву від 24.03.2026 про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу на суму 38 000, 00 грн, долучивши в свої обґрунтування відповідні докази (Т-2, а.с.70-79).
З матеріалів справи вбачається, що Плецька Ю.В. представляла інтереси відповідача в суді першої інстанції на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія АР №1271744 від 20.10.2025 (т-2, а.с.76), який видано на підставі договору про надання правничої допомоги від 20.10.2025. Плецька Ю.В. є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №720 від 26.12.2008 (т-2, а.с.75).
20.10.2025 Плецька Ю.В. (адвокат) та ФОП Іздебський І.Є. (замовник) уклали договір про надання правничої допомоги (Т-2, а.с.77), згідно з п.1.1 якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати замовнику правничу (правову) допомогу в ході розгляду у Господарському суді Львівської області справи № 914/2913/25 за позовом ТОВ «Віват Інвест» про визнання недійсним договору доручення №21-09 від 21.09.2021, апеляційного оскарження судових рішень в Західному апеляційному господарському суді та касаційному оскарженні у Верховному Суді тощо, а також у будь-яких правоохоронних та/або державних органах влади, прокуратурі, суді відділу державної виконавчої служби тощо, зі всіма правами наданими діючим законодавством України, в тому числі ГПК України, Законом України «Про виконавче провадження» Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як учаснику процесу, а також його захиснику (представнику), в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п.3.1. договору розмір наданих адвокатом послуг встановлюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг на підставі досягнутої домовленості між сторонами цього договору, з урахуванням складності питань та затверджених наступних тарифів: - складання та подача відзиву на позовну заяву – від 3000,00 грн; підготовка та подача заперечень на відповідь на відзив, заяв клопотань з процесуальних питань – від 2000,00 грн підготовка та подача апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу - від 3000,00 грн; - участь в 1 судовому засіданні в суді першої інстанції - 3000,00 грн; - участь в 1 судовому засіданні в суді апеляційної інстанції - 5000,00 грн
23.03.2026 сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги б/н від 20.10.2025 (т-2, а.с.78), де вказано, що адвокатом були надані наступні послуги:
- 24.10.2025 складання та подача відзиву на позовну заяву ТОВ «Віват Інвест» про визнання недійсним договору доручення №21-09 від 21.09.2021 – 5000,00 грн;
- 26.11.2025 складання та подача заперечень на клопотання ТОВ «Віват Інвест» про витребування доказів – 3000,00 грн;
- 03.12.2025 складання та подача заперечень на клопотання ТОВ «Віват Інвест» про долучення доказів – 3000,00 грн;
- участь у 9 судових засіданнях: 03.11.2025, 13.11.2025, 27.11.2025, 04.12.2025, 29.01.2026, 16.02.2026, 09.03.2026, 12.03.2026, 19.03.2026 х 9 =27000,00 грн.
Згідно з п.2 акту приймання-передачі наданих послуг загальна вартість правничої допомоги, яка надана адвокатом замовнику згідно з договором про надання правничої допомоги б/н від 20.10.2025 склала – 38 000,00 грн без ПДВ.
Даний акт приймання-передачі наданих послуг підписано сторонами без заперечень.
Суд першої інстанції в додатковому рішенні вказав, що обсяг та вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є підтвердженими та обґрунтованими, такими, що відповідають характеру спору та складності справи, обсягу поданих доказів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем в суді першої інстанції не подавались заперечення на заяву відповідача про вирішення питання щодо професійної правничої допомоги, при цьому, суд першої інстанції в ухвалі від 27.03.2026 пропонував позивачу протягом п`яти днів з дня отримання ухвали подати письмові пояснення на таку заяву. Дана ухвала доставлена позивачу в електронний кабінет 27.03.2026. (т-1, а.с.85) - додаткове рішення по заяві прийнято 22.04.2026.
Покликання скаржника на те, що у відзиві на позов представник відповідача зазначав, що очікує понести витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн (т-1, а.с.91), а не 38 000, 00 грн, як просив у заяві, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що даний відзив на позов датований 28.10.2025 , а рішення у справі ухвалене 19.03.2026 .
Щодо кількості судових засідань в суді першої інстанції, то суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з матеріалами справи судом першої інстанції було проведено 9 судових засідань, які неодноразово відкладалися з різних причин. Щодо неспівмірності суми щодо відшкодування за судові засідання в розмірі 27 000,00 грн, то суд враховує, що умовами договору про надання правничої допомоги сторони не встановлювали вартості таких у залежності від тривалості судового засідання, оскільки гонорар адвоката не є погодинним, а є фіксованим.
Розмір гонорару, строки оплати та інші умови договору визначаються лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не праві втручатися в ці правовідносини ( п.28 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Щодо покликання скаржника на іншу вартість витрат, встановлених за домовленістю між ФОП Іздебським І.Є. та адвокатом Плецькою Ю.В. під час розгляду іншої справи, то суд вважає такі доводи необгрунтованими. Велика Палати Верховного Суду у п. 180 постанови від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, зокрема, зазначила, що : критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування , на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначити суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Відтак, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що місцевий господарський суд повно встановив обставини справи на підставі належних та допустимих доказів, керуючись принципами розумності, справедливості, законності, правової визначеності з урахуванням вимог ГПК України, дійшов в оскаржуваному додатковому рішенні обґрунтованого висновку про задоволення заяви ФОП Іздебського І.Є. щодо витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Отже, за наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів та висновків, покладених в основу додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 у справі №914/2913/25, а зводяться до різного трактування матеріалів справи та положень законодавства.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ухвалив:
1. Апеляційну скаргу ТОВ “Віват Інвест ” від 11.05.2026 - залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 у справі №914/2913/25 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.
4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua