Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №10/Б-711 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 10/Б-711

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України від 21.05.2026 (вх. №01-05/1607/26 від 22.05.2026)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.05.2026 (повну ухвалу складено 12.05.2026, суддя Охотницька Н.В.)

у справі №10/Б-711

за заявою кредитора Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ через Тернопільську обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", вул. С. Качали, 5, м. Тернопіль,

до боржника: Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області

про визнання банкрутом

За участі:

Міністерства юстиції України, м. Київ, вул. Городецького, 13

Фонду державного майна України, 01133, м. Kиїв, вул. Генерала Алмазова, 18/9

за участю представників:

від апелянта: представник Прикмета І.П.

ліквідатор: арбітражний керуючий Окряк А.В.

від інших учасників: не з`явились

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 ГПК України.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.05.2026 у справі №10/Б-711 клопотання ТзОВ "Свято Трипілля" (вх.№2872 від 13.04.2026) в частині встановлення арбітражному керуючому Окряку А.В. основної та додаткової грошової винагороди у справі №10/Б-711 - задоволено частково; встановлено ліквідатору ДП "Ягільницький кінний завод" арбітражному керуючому Окряку А.В. - основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, додаткову грошову винагороду в розмірі 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів - з 27.04.2026; в частині задоволення клопотання ТзОВ "Свято Трипілля" щодо встановлення арбітражному керуючому Окряку А.В. у справі №10/Б-711 додаткової грошової винагороди в розмірі 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб - відмовлено; відкладено судове засідання для вирішення питання щодо подальшого провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.05.2026 у справі № 10/Б-711 в частині пункту 2 резолютивної частини щодо встановлення ліквідатору Державного підприємства “Ягільницький кінний завод” арбітражному керуючому Окряку А.В. додаткової грошової винагороди в розмірі 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів з 27.04.2026, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання ТзОВ “Свято Трипілля” (вх.№2872 від 13.04.2026) про встановлення додаткової грошової винагороди в розмірі 3 відсотків суми погашених вимог кредиторів відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді – Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 17.06.2026.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №10/Б-711 про банкрутство Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» на стадії ліквідаційної процедури.

Так, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2006 порушено провадження у справі №10/Б-711 про визнання банкрутом Державного підприємства «Ягільницький кінний завод», с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області в порядку ст. 11 Закону України «"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2011 боржника – Державне підприємство «Ягільницький кінний завод», визнано банкрутом; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута; відкрито ліквідаційну процедуру банкрута; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Окряка Aнатолія Володимировича, ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого серії AB № 499077 від 25.12.2009.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.09.2012 затверджено оплату послуг ліквідатора ДП «Ягільницький кінний завод» арбітражного керуючого Окряка А.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень ліквідатора з 18.08.2011 та додаткову винагороду в розмірі 7% від за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2025, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026, відсторонено арбітражного керуючого Окряка А.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі №10/Б-711 про визнання банкрутом Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» у зв`язку з тим, що арбітражний керуючий виконує повноваження ліквідатора без свідоцтва про проходження підготовки у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2026, серед іншого, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №400 від 28.02.2013; свідоцтво №176 від 16.10.2025 про проходження підготовки у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі).

Оскарженою ухвалою місцевий господарський суд постановив встановити арбітражному керуючому Окряку А.В. основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, додаткову грошову винагороду в розмірі 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів - з 27.04.2026.

Узагальнені доводи апелянта.

Вимоги апеляційної скарги Фонду державного майна України обґрунтовані такими доводами:

- в межах справи про банкрутство розглядалася справа № 10/Б-711 (921/681/24) за позовом Фонду до ПСП «Ягільниця-В», банкрута, ТзОВ «Українська універсальна біржа», про визнання недійсними результатів аукціону з продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу ДП «Ягільницький кінний завод», акта про придбання майна на аукціоні та повернення майна; рішенням Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2025 у справі №10/Б-711 (921/681/24) позовні вимоги Фонду задоволено у повному обсязі, рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2026;

- спір у цій справі виник у зв`язку з продажем ліквідатором у процедурі банкрутства єдиного майнового комплексу банкрута з істотним порушенням спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства та законодавства про управління об`єктами державної власності; суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій установили, що ліквідатор відчужив майно підприємства на аукціоні без належного погодження умов продажу з уповноваженим органом управління державним майном, без дотримання вимог щодо належного формування лота та оцінки майна, а також за відсутності належного включення до єдиного майнового комплексу всіх складових ліквідаційної маси;

- наслідком установлених порушень стало визнання недійсними результатів аукціону, недійсним акта про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024 та застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення сторін у первісний стан: майно - Підприємству, а сплачені покупцем кошти – покупцю;

- задовольняючи клопотання ТОВ «Свято Трипілля» та встановлюючи ліквідатору Окряку А.В. додаткову винагороду в розмірі 3% від суми погашених вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, які повністю суперечать фактичним обставинам справи, що були встановлені самим же судом під час засідання: суд проігнорував факт незаконності попереднього продажу майна ліквідатором;

- суд встановив, що рішення комітету кредиторів від 13.01.2026 року приймалося одноособово лише одним конкурсним кредитором — ТзОВ «Свято Трипілля» (має 3 511 488 голосів) за відсутності державних органів;

- попри незадовільну та визнану судами незаконну роботу ліквідатора у минулому, суд робить висновок про доцільність задоволення клопотання ТзОВ «Свято Трипілля» та встановлює додаткову винагороду у розмірі 3% від суми погашених вимог;

- висновки суду першої інстанції про правомірність та доцільність встановлення ліквідатору додаткової винагороди у розмірі 3% абсолютно не відповідають встановленим самим же судом обставинам справи, а саме — факту визнання судовими рішеннями незаконним попереднього аукціону з продажу майна боржника, проведеного цим же ліквідатором, та прийняття рішення комітетом кредиторів за участю лише одного;

- неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції виразилося у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню (принципу судового контролю), та неправильному тлумаченні сутності статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства;

- за своєю правовою природою додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого є виключно стимулюючим чинником та заохоченням за законне, ефективне та результативне виконання повноважень, спрямоване на успішне завершення процедури банкрутства, встановлення додаткового заохочення «фінансового бонусу» арбітражному керуючому, чиї дії з продажу майна боржника офіційно визнані судовими рішеннями незаконними, повністю викривляє зміст та мету ст. 30 КУзПБ, перетворюючи заохочення на безпідставне стягнення коштів з боржника;

- затвердивши додаткову винагороду ліквідатору на підставі рішення, прийнятого одноособово приватним кредитором ТзОВ «Свято Трипілля» за категоричного заперечення Фонду, суд повністю усунувся від виконання функції судового контролю, не захистив майно боржника (державного підприємства) та грубо порушив баланс інтересів сторін, віддавши перевагу виключно інтересам одного кредитора;

- згідно зі звітом арбітражного керуючого (ліквідатора) Окряка А. В. від 06.05.2026 № 06/05/10/Б-711, залишок грошових коштів на ліквідаційному рахунку банкрута станом на 20.10.2025 становить 7 679 304,55 грн., за період з 06.10.2025 до 27.04.2026 ліквідатор не проводив жодних дій щодо нарахування оплати послуг чи відшкодування витрат, відповідно, ця сума є актуальним залишком коштів на рахунку боржника у поточному звітному періоді, а тому, враховуючи п. 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2025 у справі № 10/Б-711(921/681/24), яким Підприємство зобов`язано повернути на користь ПСП «Ягільниця-В» сплачені як переможцем аукціону кошти в сумі 10 506 000 грн. згідно акта від 08.11.2024 про придбання майна на аукціоні, який визнаний судом недійсним, грошові кошти на ліквідаційному рахунку підприємства в сумі 7 679 304,55 грн. є частиною грошових коштів, які підлягають поверненню ПСП «Ягільниця-В», та не можуть бути використані в якості будь-якої додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому.

Узагальнені доводи та заперечення ліквідатора.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм та положень щодо регулювання розміру додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого під час процедури банкрутства, законодавством встановлено імперативну норму розміру додаткової винагороди арбітражному керуючому в ст.30 КУзПБ;

- ФДМУ не є кредитором у справі, а є учасником провадження і на дату подання апеляційної скарги і не подавав жодних заяв до Господарського суду Тернопільської області по справі №10/Б-711 щодо зменшення розміру грошової винагороди ліквідатора;

- Положеннями ст.48, ст.61 та ст.65 КУзПБ передбачено, що комітет кредиторів має право розглядати та встановлювати розмір основної та грошової винагороди арбітражному керуючому та в подальшому розглядає та погоджує звіт ліквідатора про нарахування та оплату основної та додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому;

- на засіданні комітету кредиторів ДП «Ягільницький кінний завод» 13.01.2026 прийнято рішення встановити основну грошову винагороду (оплату послуг) арбітражному керуючому Окряку А.В. за виконання повноважень ліквідатора в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, встановити додаткову грошову винагороду арбітражному керуючому Окряку А.В. в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів, звернутись до господарського суду з клопотанням від імені комітету кредиторів щодо затвердження розміру основної грошової винагороди (оплати послуг) та додаткової грошової винагороди ліквідатору;

- згідно з ч.9 ст.48 КУзПБ рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів, невід`ємною частиною протокольного рішення зборів (комітету) кредиторів є реєстр кредиторів станом на дату проведення зборів (комітету) кредиторів;

- ФДМУ не є членом комітету кредиторів ДП «Ягільницький кінний завод», а може приймати участь в засіданнях комітету з правом дорадчого голосу, однак, не зважаючи на запрошення та повідомлення про засідання комітету кредиторів 13.01.2026, ФДМУ явку свого представника на засідання не забезпечив;

- апеляційна скарга ФДМУ, який практично не приймає участі в процедурі банкрутства ДП «Ягільницький кінний завод», направлена на перешкоджання завершенню процедури банкрутства шляхом ініціювання різноманітних позовів та збільшення витрат на проведення процедури банкрутства.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Особливості банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі передбачено у ст.96 КУзПБ.

Відповідно до ч.7 ст.96 КУзПБ у разі якщо боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства.

У цій справі органом, уповноваженим управляти державним майном банкрута - Державного підприємства «Ягільницький кінний завод», є Фонд державного майна України.

Як встановлено з матеріалів справи, після відсторонення арбітражного керуючого Окряка А.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі у зв`язку з невиконанням вимог ч.9 ст.96 КУзПБ, згідно з абзацом другим якої арбітражний керуючий у справі про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, комітет кредиторів клопотав перед судом про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Окряка А.В., з огляду на отримання арбітражним керуючим відповідного свідоцтва.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2026 арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №400 від 28.02.2013; свідоцтво №176 від 16.10.2025 про проходження підготовки у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) призначено ліквідатором банкрута Державного підприємства «Ягільницький кінний завод», покладено на ліквідатора Окряка А.В. обов`язки, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з протоколом засідання комітету кредиторів ДП «Ягільницький кінний завод» від 13.01.2026, на засіданні було прийнято рішення:

- встановити основну грошову винагороду (оплату послуг) арбітражному керуючому Окряку А.В. за виконання повноважень ліквідатора в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень;

- встановити додаткову грошову винагороду арбітражному керуючому Окряку А.В. в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів;

- звернутись до господарського суду з клопотанням щодо затвердження розміру основної грошової винагороди (оплати послуг) та додаткової грошової винагороди ліквідатору.

На виконання вимог цього рішення комітету кредиторів, ТзОВ «Свято Трипілля» звернулось до суду з відповідним клопотанням, а також надало реєстр вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) станом на 13.01.2026 та реєстр присутніх на засіданні комітету кредиторів від 13.01.2026.

Згідно з ч.1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Враховуючи призначення арбітражного керуючого Окряка А.В. згідно з ухвалою суду від 27.04.2026 ліквідатором у цій справі, відповідно до приписів ст. 30 КУзПБ, суд першої інстанції вважав за необхідне встановити ліквідатору ДП «Ягільницький кінний завод» арбітражному керуючому Окряку А.В. основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, та додаткову грошову винагороду в розмірі 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів з 27.04.2026, та відхилив клопотання ТзОВ «Свято Трипілля» щодо встановлення додаткової грошової винагороди в розмірі 5% від суми погашених вимог кредиторів.

Апелянт не погоджується з оскарженою ухвалою лише в частині встановлення додаткової грошової винагороди в розмірі 3% від суми погашених вимог кредиторів з 27.04.2026.

Однак, доводи Фонду державного майна України, викладені в апеляційній скарзі слід відхилити, адже зазначена додаткова грошова винагорода (як і основна грошова винагорода), встановлена судом арбітражному керуючому з 27.04.2026 та відповідно підлягає нарахуванню та виплаті у разі погашення ліквідатором вимог кредиторів після 27.04.2026.

Тобто, нарахування додаткової грошової винагороди може здійснюватися у майбутньому в разі, якщо в ліквідаційній процедурі буде відбуватися погашення вимог кредиторів, відтак доводи апелянта про те, що судовими рішеннями встановлено допущені арбітражним керуючим Окряком А.В. порушення під час здійснення продажу майна банкрута, не відносяться до періоду нарахування грошової винагороди, встановленої в оскаржуваній ухвалі.

При цьому, апелянт не скористався правом на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 27.04.2026 про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Окряка А.В., така ухвала є чинною та обов`язковою до виконання.

Як правильно врахував суд першої інстанції в оскарженій ухвалі, у постанові Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №910/20057/16 зазначено, що у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

Сутність судового контролю у справах про банкрутство - це дотримання балансу між інтересами кредиторів та боржника. Рішення комітету кредиторів не є обов`язковим для суду, якщо воно суперечить завданню провадження у справі про банкрутство, самій суті процедури, та порушує баланс інтересів сторін.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватися судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених у ст.277 ГПК України для скасування судового рішення, відтак у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги – покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Фонду державного майна України – відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.05.2026 у справі №10/Б-711 – залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги – покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 26.06.2026

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.