Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №907/342/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/342/26

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 15.05.2026 (вх. №01-05/1533/26 від 18.05.2026)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2026 (повну ухвалу складено 07.05.2026, суддя Лучко Р.М.)

у справі №907/342/26

за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи

за участю представників: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2026 у справі №907/342/26 залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 від 26.03.2026 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, боржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 07.05.2026 Господарського суду Закарпатської області у справі №907/342/26 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді – Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою від Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 17.06.2026.

В судове засідання 17.06.2026 апелянт явки не забезпечив.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що апелянт був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, його явка не визнавалась судом обов`язковою, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надходило, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності боржника на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обґрунтовуючи заяву тим, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів, які виникли на підставі та на умовах укладених кредитних договорів.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.04.2026 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 07.05.2026, зобов`язано боржника подати суду для огляду в підготовчому засіданні всі оригінали документів, долучених до матеріалів заяви додатками та, зокрема, оригінали кредитних договорів/договорів позики/договорів іпотеки/договорів оренди/інших документів, на підставі яких виникла заборгованість боржника по сплаті обов`язкових платежів по кожному кредитору, зазначеному в конкретизованому списку кредиторів; визнано явку боржника - ОСОБА_1 , у підготовче засідання обов`язковою і викликано його для участі у підготовчому засіданні 07 травня 2026 р. об 11:30 год.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2026 задоволено заяву представника боржника адвоката Хохленка А.О. від 14.04.2026 та постановлено провести підготовче засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 від 03.05.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з огляду на те, що ухвалою від 01.04.2026 суд визнав явку боржника у підготовче засідання обов`язковою.

Боржник у підготовче засідання не з`явився, витребуванні судом докази не подав.

У підготовчому засіданні взяв участь в режимі ВКЗ представник боржника, який повідомив, що фактично боржник проживає за межами України, у зв`язку з чим не зможе взяти участь при розгляді справи.

За результатами підготовчого засідання, місцевий господарський суд постановив ухвалу про залишення без розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Узагальнені доводи апелянта.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, на підтвердження чого апелянт покликається на такі доводи:

- у ч.5 ст.39 КУзПБ встановлено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: 1) відкриття провадження у справі; 2) відмову у відкритті провадження у справі; тобто, положення ч.5 ст.39 КУзПБ передбачають дві альтернативні дії, які може вчинити суд за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- дійсно, КУзПБ передбачає можливість залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду, водночас такі випадки чітко регламентовані у ч.1 ст.38 КУзПБ;

- КУзПБ не містить такої підстави для залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору; близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2024 у справі № 904/1273/23, у якій Об`єднана палата, проаналізувавши постанови Верховного Суду, на які посилався скаржник, зазначила, що згадані скаржником постанови стосувалися залишення саме позову без розгляду, а не заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- Кодекс України з процедур банкрутства також не містить положень, які б регулювали наслідки невчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов`язків в частині явки у підготовче засідання та (або) не подання витребуваних доказів;

- норми статей ч. ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, на які посилався місцевий господарський суд, не містять жодних положень щодо того, що встановлення особи боржника входить до завдань підготовчого засідання, як не містять і положень щодо того, що неявка боржника особисто унеможливлює розглядом заяви про його неплатоспроможність;

- відповідно до абз.1 ч.3 ст.119 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником, тобто Кодекс України з процедур банкрутства допускає здійснення боржником участі у справі про неплатоспроможність через представника;

- частиною 2 статті 119 КУзПБ чітко встановлено, що підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом, отже в цьому випадку суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про обов`язковість особистої явки боржника в підготовче засідання і що неврегулювання Кодексом України з процедур банкрутства правових наслідків такої неявки зумовлює застосування судом ч.4 статті 226 ГПК України;

- стаття 119 КУзПБ містить вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність і саме на уникнення виключно тих обставин, які становлять такі підстави, мав право розраховувати боржник у підготовчому засіданні, а застосування ж до боржника положень ч.4 ст.226 ГПК України означає висунення до нього додаткових процесуально-правових вимог;

- боржник - звертався до суду першої інстанції із клопотанням про надання йому можливості участі в підготовчому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, посилаючись на неможливість особистої участі в засіданні;

- законодавство наділяє кожного учасника господарської справи правом на участь в режимі відеоконференції поза межами суду і встановлений законодавством порядок приєднання до відеоконференції забезпечує високий рівень електронної верифікації відповідного учасника;

- участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечує такий самий рівень візуальної верифікації учасника справи, що і його безпосередня участь в судовому засіданні у приміщенні суду;

- участь в режимі відеоконференції та особиста участь в залі суду є еквівалентними, за виключенням спеціальних випадків (відібрання зразків підписів, безпосереднє дослідження доказів сторонами і судом тощо); це провадження з очевидністю не відноситься до спеціальних випадків.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою п`ятою «Відновлення платоспроможності фізичної особи».

Відповідно до ч.1 ст.115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Відповідно до ч.1 ст.115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Як встановлено з матеріалів справи, 26.03.2026 ОСОБА_1 подав до Господарського суду Закарпатської області заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з тим, що заявник припинив погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, а також наявні ознаки загрози неплатоспроможності заявника.

У заяві, серед іншого, зазначено, що заявник фактично проживає за кордоном, загальна сума боргу становить 896 785,19 грн, офіційно непрацевлаштований, однак з нерегулярних підробітків отримує дохід в середньому 14500,00 грн в місяць.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.04.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 07.05.2026, особисту явку боржника в засідання визнано обов`язковою, зобов`язано надати суду для огляду оригінали документів, на підставі яких виникла заборгованість по кожному з кредиторів, зазначених у конкретизованому списку кредиторів.

15.04.2026 через систему «Електронний суд» представник боржника – адвокат Хохленко А.О. подав суду заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено ухвалою суду від 20.04.2026.

03.05.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав суду заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, повідомивши суд, що проживає за кордоном, а тому не може бути фізично присутнім в суді.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що відповідно до ч.1 ст.197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Враховуючи наведену вимогу Господарського процесуального кодексу України та зважаючи, що явку боржника у підготовче засідання було визнано обов`язковою, в суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви Деяка В.В. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відтак безпідставними є доводи апелянта в частині обмеження права боржника на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі №903/901/24 викладено правові висновки, відповідно до яких з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов`язки, незважаючи на наявність представника.

Так, у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника, досліджує оригінали документів, які стосуються заявника.

Суд вважає, що встановлення особи боржника (заявника) та роз`яснення їй наслідків дій є невід`ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з огляду на специфіку проведення відповідної судової процедури.

У свою чергу, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України).

Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу, що згідно з частинами першою - третьою статті 197 ГПК України учасники справи, за наявності відповідного клопотання, мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

У справі №903/901/24, яка була предметом касаційного перегляду у постанові Верховного Суду від 13.08.2025, суд першої інстанції, встановивши неповноту поданих боржником документів, що викликало ряд запитань до боржника та його дійсного волевиявлення, неодноразово відкладав розгляд справи, явку боржника у підготовче засідання визнавав обов`язковою. Представник заявника, який брав участь у судових засідання, не зміг відповісти на поставлені судом запитання, а саме, не володів інформацією про працевлаштування боржниці за кордоном, про існування ще одного кредитного договору, який не є забезпеченим, оскільки про таке, як він стверджував, йому заявниця не повідомляла. Вказане доводить неможливість здійснення щодо боржника відповідних процедур у справі про неплатоспроможність без його особистої явки до суду.

Відтак неподання боржником належних доказів у справі й ненадання особистих пояснень у судових засіданнях; порушення боржником обов`язку особисто брати участь у судових засіданнях після визнаної судом обов`язкової особистої явки боржника, виключає належне встановлення судом обставин справи й саму можливість провадження у справі про неплатоспроможність.

Верховний Суд у справі №903/901/24 дійшов висновку про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про залишення заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду у зв`язку з систематичною неявкою на вимогу суду в підготовче судове засідання.

Апелянт просить врахувати, що у спірних правовідносинах не було обставин систематичної неявки, а суд першої інстанції мав можливість переконатись у волевиявленні боржника, допустивши його до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та заслухавши пояснення представника боржника.

Однак, такі доводи слід відхилити, адже суд першої інстанції доречно врахував, що обставини неявки ОСОБА_1 та неподання ним витребуваних судом документів вже були підставою для залишення без розгляду його заяв про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ухвала від 21.05.2025 у справі №907/153/25, від 29.07.2025 у справі №907/688/25, від 07.10.2025 у справі №907/928/25, від 20.02.2026 у справі №907/1483/25), а відтак, боржнику не могло бути не відомо як про необхідність особистої присутності у підготовчому засіданні, так і про виконання вимог ухвали про прийняття його заяви в частині подання витребуваних судом оригіналів доказів для їх огляду.

Відтак у спірному випадку доцільним та необхідним для встановлення обставин, які є підставами для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, було визнання явки боржника в судове засідання обов`язковою.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.11.2023 у справі №926/1402-б/23, на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, обов`язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.

Відтак доводи боржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду, апелянт не обґрунтував та не довів порушення застосування судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість та законність ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2026 у справі №909/235/26.

В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений боржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Деяка Віктора Васильовича від 15.05.2026 – відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2026 у справі №907/342/26 – залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги – покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 26.06.2026.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.