Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №726/2167/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2167/26

Провадження №2/726/697/26

Категорія 68

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Лабік Генадій Іванович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між позивачкою за відповідачем, який зареєстрований 18 жовтня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управляння юстиції, актовий запис № 1469.

Зазначає, що від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що зі слів позивачки подружні відносини між сторонами фактично припинені понад два роки. Починаючи з того часу сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та не підтримують шлюбних відносин. Протягом тривалого часу між сторонами існували суттєві розбіжності щодо поглядів на сімейне життя, розподіл сімейних обов`язків, організацію побуту та взаємовідносини в сім`ї. У результаті цього між подружжям було втрачено взаєморозуміння, довіру та повагу, що є необхідною основою для існування сім`ї. На даний час сторони проживають окремо, ведуть самостійний спосіб життя та не

підтримують сімейних відносин. За період окремого проживання будь-яких реальних кроків до примирення сторонами не вчинялося, а наміру відновлювати сім`ю вони не мають. Шлюбні відносини між сторонами існують виключно формально внаслідок державної реєстрації шлюбу та не відповідають фактичному стану їхнього життя. Сім`я як соціальний та правовий союз фактично припинила своє існування.

З посиланням на відповідні норми просить суд задовольнити позов і розірвати шлюб.

Від відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбусформована в системі «Електронний суд» 07.06.2026, надійшла на розгляд Садгірського районного суду м. Чернівці та відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 передана на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Своєю ухвалою від 09.06.2026 суддя Асташев С.А. прийняв позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 23.06.2026, про що були повідомлені сторони у справі.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 у позові підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 скерував до суду заяву у якій проти розірвання шлюбу не заперечив.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Згідно із ч.1. ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянув письмові матеріали справи, встановив фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідив та оцінив надані докази в сукупності, ухвалює рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України та доходить висновку, що позов є обґрунтований і підлягає до задоволення.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що між позивачкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб 18 серпня 2009 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 1469, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 18 серпня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції.

Від шлюбу у сторін народились двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними долученої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09 березня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис про народження дитини № 490 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними долученої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19 грудня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис про народження дитини № 2800.

Заходів забезпечення позову та доказів не вживалося. Строк для примирення подружжю не призначався. Зупинення провадження у справі не здійснювалося.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 114, ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд встановив, що на даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, примирення між ними стало неможливим, як вказує позивачка та не заперечує відповідач, а тому подальше збереження шлюбу порушує передбачене ст.56 Сімейного кодексу України право дружини та чоловіка на особисту свободу.

Також позивачка вказує, що подальше перебування у шлюбі суперечить її особистим інтересам, а збереження шлюбу та примирення є неможливим, а відповідач скерував до суду заяву у якій визнав позовні вимоги.

Оскільки обидві сторони наполягають на розірванні шлюбу то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Висновки суду.

Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися та зберегти шлюб, позивачка просила суд шлюб розірвати, а відповідач визнала позовні вимоги і також не заперечував проти розлучення, суд доходить висновку, що шлюб між сторонами потрібно розірвати.

Статтею 113 Сімейного кодексу України, передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Розподіл судових витрат.

Позивачка у позові не заявила вимог про відшкодування за рахунок відповідача понесених судових витрат у справі.

На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 18, 24, 56, 104-105, 110, 112 -115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81-82, 247, 259, 263-265, 267-268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 18 серпня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1469 – розірвати.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя С. А. Асташев