Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №716/159/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/159/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5 ,

сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12025262020003844 від 25.11.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, інваліда 3 групи, не працюючого, розлученого, має на утриманні 7 неповнолітніх дітей, раніше судимого:

- вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16.06.2022 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді двохсот годин громадських робіт;

-вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20.02.2023 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді шести місяців арешту,

-вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18.04.2024 за ст.126-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, звільнений умовно-достроково 28.05.2025 (невідбутий термін складає 10 місяців 30 днів)

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», протягом 2025 року, систематично, неодноразово, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняє домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебував в сімейних відносинах, проте вони продовжують спільно проживати, пов`язані спільним побутом та мають взаємні права та обов`язки.

Так, 30.06.2025 біля 16:00 год. ОСОБА_6 , по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1 , чинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у цілеспрямованих та навмисних діях, а саме: висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, погрожував та залякував словесно, чим своїми діями спричинив емоційну невпевненість, страх за свою безпеку, чим була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_5 . Відносно ОСОБА_6 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Також, продовжуючи свої систематичні, протиправні дії 30.06.25 о 19:30 год. по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у цілеспрямованих та навмисних діях, а саме: висловлювання нецензурною лайкою на її адресу, погрожував та залякував словесно, чим своїми діями спричинив емоційну невпевненість, страх за свою безпеку, чим була завдана шкода психологічному здоров?ю ОСОБА_5 . Відносно ОСОБА_6 , складено адміністративний протокол за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Окрім цього за вище вказані протиправні дії відносно ОСОБА_6 винесено терміновий заборонний припис АА № 381354 від 30.06.2025, який полягав у забороні в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

За вище вказані дії постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області № 716/1495/25 від 17.09.2025 ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Продовжуючи свої систематичні, протиправні дії, ОСОБА_6 17.08.2025 близько 10:00 год перебуваючи за місцем свого місця проживання АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у цілеспрямованих та навмисних діях, а саме: пригнічував, кричав на останню, висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим спричинив емоційну невпевненість, страх за свою безпеку, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров?ю ОСОБА_5 . Відносно ОСОБА_6 , складено адміністративний протокол за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

За вище вказані дії постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області № 716/1540/25 від 09.10.2025 ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт.

Продовжуючи свої систематичні, протиправні дії, ОСОБА_6 12.09.2025 о 15:00 год. по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1 у п?яному вигляді вчинив домашнє насильство у вигляді психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у цілеспрямованих та навмисних діях, а саме пригнічував, кричав, ображав та висловлювався в її бік грубою нецензурною лайкою, погрожував та залякував словесно, чим спричинив шкоду психологічному здоров?ю ОСОБА_5 . Відносно ОСОБА_6 , складено адміністративний протокол за ч. 3 ст.173-2 КУпАП.

За вище вказані дії постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області № 716/2063/25 від 24.11.2025 ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становлять 1020 гривень.

Однак, ОСОБА_6 незважаючи на те, що за вчинення вказаних дій його притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано до нього інші заходи протидії та запобігання вчиненню домашнього насильства, продовжував свої умисні систематичні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 .

Так, 24.11.2025, близько 13:46 год. ОСОБА_6 , перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ОСОБА_8 вчинив словесну суперечку із нею, в ході якої ображав останню нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, з особистих мотивів, маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, що призвело до психологічних страждань останньої, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, негативних переживань, тощо.

Враховуючи викладене, вчинення ОСОБА_6 систематичного психологічного насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 призвело до глибинних порушень у ключових сферах життєдіяльності потерпілої, що виявилося у стійкій деформації її психоемоційного стану, руйнації відчуття базової безпеки та фізичному виснаженні організму. Постійне перебування в умовах загрози та системного приниження людської гідності спричинило трансформацію особистості від комунікабельної до виражено замкнутої, а також призвело до появи психосоматичних розладів, повністю дезорганізувало звичний спосіб її життя, позбавивши її соціальних зв?язків та можливості виконання материнських функцій у безпечному середовищі.

У зв`язку з цим, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/27797-ПС від 26.01.2026, ситуація, що досліджується за справою є психотравмувальною для ОСОБА_5 внаслідок психологічного насильства з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_6 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Повідомив суду, що з потерпілою ОСОБА_5 , вони спільно проживають з 2018 року, одружилися п`ять років тому. У них народилося троє спільних дітей, яких він утримує разом із потерпілою та забезпечує. Крім того, з ними ще проживали п`ятеро дітей потерпілої від першого шлюбу. На даний час старша донька ОСОБА_9 вже досягла повноліття. Раніше він притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень відносно потерпілої. Конфлікти вчинялися ним, оскільки коли він приходив з роботи в будинку було брудно та не прибрано. Тому на цьому ґрунті між ними постійно виникали сварки. Він агресивно реагував на поведінку дітей, які не підтримували порядок, а дружина не встигала за цим всім доглядати. У зв`язку з такою його поведінку на нього неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення та застосовувалися судом відповідні стягнення. З листопада 2025 року ОСОБА_10 з сімома дітьми проживає в притулку в Садгорі в м. Чернівці.

При цьому ОСОБА_6 заперечував факт вчинення ним домашнього насильства в стані алкогольного сп`яніння.

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка суду пояснила, що вона має п`ятеро дітей від першого чоловіка, а від спільного проживання з ОСОБА_6 у них народилося троє дітей. У липні 2025 року вона розлучилася з ОСОБА_6 , який упродовж 2024- 2025 років відносно неї неодноразово вчиняв домашнє насильство, сварився з нею, ображав нецензурною лайкою її та дітей від попереднього чоловіка, виганяв їх з дому. Всі конфліктні ситуації з чоловіком виникали через зловживання ним алкогольними напоями та його перебуванням в стані алкогольного сп`яніння. Після таких конфліктів, які відбувалися в присутності дітей, вона зверталася до поліції. Через протиправні дії п`яного чоловіка у неї появився страх за себе та за дітей, які також його дуже бояться. Вона продовжувала проживати з ОСОБА_6 , оскільки не має куди переїхати. Вона неодноразово зверталася до соціальної служби з метою отримання іншого місця для проживання з дітьми. У зв`язку з цим її забирали до соціального центру. В подальшому вона повернулася до дому, але ОСОБА_6 продовжував вчиняти відносно неї домашнє насильство. На даний час вона проживає з дітьми в притулку в Садгорі в м. Чернівці. Зазначила, що ОСОБА_6 стає агресивним, ображає її та дітей лише тоді, коли перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Агресії по відношенню до своїх дітей він не проявляє. Після сварок з ОСОБА_6 у неї погіршується самопочуття та настрій, вона постійно переживає за своїх дітей.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні визнав частково вину у вчиненні інкримінованого злочину, не оспорював фактичні обставини кримінальної справи (крім його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення домашнього насильства), надав суду пояснення, які відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, викладеним в обвинувальному акті, прокурор не наполягала на дослідженні в судовому засіданні доказів стосовно фактичних обставин справи.

При цьому в судовому засіданні досліджено письмові докази у даному кримінальному провадженні, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_6 домашнього насильства в стані алкогольного сп`яніння, зокрема:

- висновок психолога за результатами проведеного психологічного дослідження та опитування дитини свідка ОСОБА_11 від 30.01.2026 № 006, відповідно до якого встановлено, що під час проведення допиту дівчинка про стосунки з вітчимом ОСОБА_6 розповіла: «Ну, ми спочатку думали, що він добрий, і називали його татом. А потім він напивався, ми як чули, що він приходив, в нас одразу все стрясалось. Він як одразу приходив на подвір`я, то одразу почав кричати, потім почав, тіпа гупати в двері, виламувати двері…Ну, він навіть деколи приходив і вдень, і вечором п`яний. І починав маму бити, нас бив. Це було багато разів» (т.1, а.с.174-178);

- висновок судово-психіатричного експерта від 15.12.2025 № 1696, яким зі слів підекспертної ОСОБА_5 встановлено анамнез її життя, а саме: «Раніше ОСОБА_6 пив, сварився, однак ні її, ні дітей не бив. З приводу вживання ним алкоголю та сварок зверталася до поліції. На певний час, зі слів, чоловік перестав пити, приймав лікування. Після цього з чоловіком помирилися. Вже протягом достатньо тривалого періоду часу чоловік п`є кожен день, свариться, кричить, періодично б`є її та дітей, навіть тягнув руки до вагітної дочки, обзиває дітей виродками, а її та старшу доньку нецензурними словами. Бере сокиру і розмахує нею, каже, що всіх сокирою порубає. Після того як вийшов з місць позбавлення волі «прийшов ще гірше став сваритися та пити» (т.1 а.с.213-214);

- висновок судової психологічної експертизи від 26.01.2026 № СЕ-19/102-25/27797-ПС, відповідно до якого встановлено, під час психодіагностичної бесіди ОСОБА_5 розповіла, що «Перший рік спільного життя з ОСОБА_6 характеризується як позитивний: « ОСОБА_12 добре з ним. Рік було. Він мені багато чим поміг…я його любила.

Ситуація змінилася, коли ОСОБА_6 почав зловживати алкоголем після завершення курсу лікування таблетками. Насильство набуло систематичного характеру під час першої спільної вагітності ОСОБА_5 «Після того, як завагітніла першим сином, я була кожен божий день, коли приходив додому, бита. Він приходив додому з лікарні, він вдарив мене по животі і казав, що це неправда» Приводом для побиття ставали плітки односельців, яким чоловік вірив.

Життя в сім`ї супроводжувалося постійним страхом через неадекватну поведінку чоловіка в стані алкогольного сп`яніння. Потерпіла описує випадки «білої гарячки».

24.11.2025 на іменини одного з синів ОСОБА_6 прийшов додому з пивом і почав трощити майно: розбив чужий телевізор, посуд та вікна. Потім напав на домашнього собаку «Він взяв того песика за шию…і почав душити. А мала (донька) вагітна…почала забирати того пса і він штовхнув у живіт».

Попри перебування у притулку, чоловік знайшов сім`ю. Він вдерся до закладу забрав у сина телефон та нові кросівки, а також викрав продукти: «Навіть хліб забрав, каву, чайник забрав». Пізніше він знову вдерся до притулку ввечері, налякавши дітей та адміністратора: « ОСОБА_13 …кидає адміністратору воєннік прямо в лице і на другий поверх до нашої кімнати». Він намагався тягнути трирічного сина за ноги, через що у дитини почалася істерика, а старший син тремтів від страху. Конфлікт припинила поліція» (т.1, а.с. 224 – 230);

- копії аудіо записів розмов операторів спецлінії «102» ГУНП в Чернівецькій області за № 1757680375.786982 від 12.09.2025, № 1763984786.929865 від 24.11.2025 та протоколом огляду предмету від 30.01.2026, з яких прослуховується, що 12.09.2025 о 15:33 год. та 24.11.2025 о 13 :46 год. від особи, яка представилась ОСОБА_5 на спецлінію «102» надійшли повідомлення про те, що її п`яний чоловік ОСОБА_6 чіплявся до неї та дітей і вигнав їх з хати (т.2, а.с.9-22). Зазначене також підтверджується повідомленням Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Чернівецькій області № 6684-26 від 30.01.2026 на запит слідчого СВ №1 (м. Заставна) (т.1, а.с.238-240).

Як вбачається з висновку судової психологічної експертизи № СЕ-19/102-25/27797-ПС від 26.01.2026, ситуація, що досліджується за справою є психотравмувальною для ОСОБА_5 внаслідок психологічного насильства з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_6 ( т.1, а.с.224-230).

З огляду на викладене, суд дійшов переконання про доведеність вини ОСОБА_6 у скоєні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи при встановлених судом фактичних обставинах кримінального провадження поза розумним сумнівом. Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ст.126-1 КК України.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, наявність пом?якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Як зазначено у ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_6 згідно з вимогами ст.66 КК України в судовому засіданні не встановлено, оскільки останній не розкаявся у вчиненому, про що власне підтвердив під час судового слідства та не попросив пробачення у потерпілої. Агресивна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 з висловлюванням словесних погроз на адресу потерпілої під час проголошення останнього слова, також свідчить про відсутність усвідомлення ним своєї провини та не бажання виправитися.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст.67 КК України суд визнає: вчинення кримінального правопорушення повторно; вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Обґрунтовуючи свій висновок про визнання обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, суд посилається на вищезазначені письмові докази, безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також на показання потерпілої ОСОБА_5 , яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, чітко зазначила про те, що вчинення ОСОБА_6 домашнього насильства у сім`ї пов`язане із вживанням останнім алкоголю, оскільки коли він перебуває у тверезому стані, скарг на його поведінку у потерпілої немає.

При цьому, суд наголошує, що норми кримінального процесуального законодавства не передбачають, необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України .

Тому доводи сторони захисту про недоведеність факту перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення психологічного насильства стосовно потерпілої не ґрунтуються на положеннях процесуального закону. Вказане узгоджується із позицією Верховного суду, що відображена у постанові №643/20474/15-к від 11.02.2020.

Суд, при призначенні покарання оцінює надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, пов`язані з вчиненням домашнього насильства відносно потерпілої та йому призначались покарання, після відбування яких він продовжував протиправні дії щодо дружини, за місцем проживання характеризується посередньо, схильний до вживання алкоголю, в результаті чого стає агресивним до оточуючих, під спостереженням у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває під спостереженням у лікаря нарколога з 2012 року з діагнозом: розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан залежності. ОСОБА_6 не має постійного місця роботи, виключений з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Із досудової доповіді органу пробації від 08.04.2026 вбачається висока ймовірність вчинення ОСОБА_6 повторного правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства. У зв`язку з цим орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 не можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 не можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі. Даний вид покарання також відповідатиме необхідності протидії домашньому насильству з боку кривдника, оскільки раніше застосовані до обвинуваченого заходи, адміністративні стягнення та види покарання результату не дали, а також не сприяли зміні в його поведінці.

Підстав для застосування ст.ст. 69,75,76 КК України до обвинуваченого ОСОБА_6 суд не вбачає.

Крім цього, судом встановлено що вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18.04.2024 ОСОБА_6 було засуджено за ст.126-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки. 28.05.2025 ОСОБА_6 умовно-достроково звільнений від відбування покарання на підставі ухвали Коломійського міськайноого суду Івано-Франківської області від 20.05.2025 (невідбутий термін складає 10 місяців 30 днів).

Враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив дане кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України після постановлення вироку Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18.04.2024 протягом невідбутої частини покарання у зв`язку з умовно – достроковим звільненням від відбування покарання, то у відповідності до ч.4 ст.81 КК України, ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, суд до покарання за цим вироком частково приєднує не відбуте покарання за попереднім вироком.

Крім цього, керуючись ч.4 ст. 176 КПК України суд вважає, що підлягає задоволенню клопотання прокурора щодо зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу з домашнього арешту на більш суворий, з огляду на наступне.

З метою вжиття заходів запобігання спробам останнього ухилитися від відбування покарання або вчинити інший злочин, суд вважає за необхідне до набрання вироку законної сили змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою. У зв`язку з цим обвинуваченого необхідно взяти під варту із зали суду.

Крім того, до провадження суду в порядку ст. 128 КПК України, надійшов цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування 100 000 грн, завданої злочином моральної шкоди, яку ОСОБА_6 визнав частково у розмірі 2000-3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її задала, за наявності її вини.

Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичі.

Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання за заявленою позовною вимогою, суд враховує, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 позивач позбавлена можливостей реалізації своїх звичок і бажань. Позивачка разом із своїми дітьми перебуває у нервових розладах та душевних стражданнях, боїться за своє та їх життя, порушений звичайний уклад її життя, оскільки з 25.11.2025 по даний час позивачка з дітьми перебуває в ОКУ «Чернівецький обласний центр соціально –психологічної допомоги» (т.1, а.с.236).

ОСОБА_5 має деформацію психоемоційного стану, руйнацію відчуття базової безпеки, що характеризується високим рівнем тривожності, дискомфорту, фрустрації, що спричинено непередбачуваною агресивною поведінкою чоловіка, що підтверджується висновком судової психологічної експертизи № СЕ-19/102-25/277797-ПС від 26.01.2026.

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ромашов проти України» від 27.07.2004 р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення. Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Стосовно відшкодування моральної шкоди суд дійшов висновку, що позивачу ОСОБА_5 неправомірними діями ОСОБА_6 завдана моральна шкода, що виразилась у душевних стражданнях і переживаннях, унаслідок суттєвого погіршення якості життя в результаті вчинення домашнього насильств. Позивач пережила емоційний стрес, що призвело до появи психосоматичних розладів, повністю дезорганізувало звичний спосіб її життя, позбавивши її соціальних зв`язків та можливості виконання материнських функцій у безпечному середовищі. Суд враховує характер та глибину перенесених ОСОБА_5 душевних страждань, характер протиправних дій обвинуваченого та ступінь його вини, вважає, що самої тільки констатації спричиненої шкоди не буде достатньо для справедливої сатисфакції, а тому з урахуванням принципів розумності та справедливості, позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 30 000 грн.

Питання про речові докази по справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Оскільки органом досудового розслідування належним чином підтверджено процесуальні витрати, а також їх розмір пов`язаних з залученням експертів, то вони підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 81 КК України та ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18.04.2024 та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_6 покарання у виді двох років позбавлення волі.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили та взяти його під варту із зали суду негайно.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку та взяття його під варту, а саме з 01.07.2026.

Цивільний позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 30 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речовий доказ: CD – диск із аудіо записами повідомлень, які надходили на спецлінію «102» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів (т.1, а. с. 223) в розмірі 11 588,20 гривень.

Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_14