Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №705/4445/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4445/26

2-а/705/85/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

за участю

представника позивача Панасюка Р.В.

відповідача ОСОБА_1 (FROLOV DMYTRO)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані справу за адміністративним позовом Уманського відділу Центрально-Південного міжрегіонального управління державної міграційної служби до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України,

У С Т А Н О В И В:

Уманський відділ Центрально-Південного міжрегіонального управління державної міграційної служби звернувся до суду з адміністративним позовом до російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.06.2026 року на адресу Уманського відділу ЦПМУ ДМС надійшов лист від УСР в Черкаській області ДСР НП України №64384-2026 від 01.06.2026 про те, що 26.06.2026 з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» буде звільнений громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На території України громадянин ОСОБА_1 знаходиться з порушенням міграційного законодавства України, та за наявною інформацією Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області ДСР НП України після звільнення з місць позбавлення волі не планує ставати на шлях виправлення та пошуку офіційного працевлаштування, а має намір в подальшому вчиняти тяжкі та особливо тяжкі злочини на території України, в тому числі майнового характеру. Також наявна інформація про наміри встановити зв`язок із представниками силових структур країни-агресора, та працювати на них за грошову винагороду, надаючи інформацію про військові об`єкти та об`єкти критичної інфраструктури, на які російська федерація планує організувати ракетні обстріли. Тобто, гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) несе загрозу національній безпеці України, життю та здоров`ю громадян України, тому просять вирішити питання про примусове видворення даного громадянина з території України.

26.06.2026 о 08.20 годині по вул. Шевченка с. Старі Бабани, Уманського району спільно з УСР в Черкаській області ДСР НП України був виявлений громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбував покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)».

В ході проведеної перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вперше прибув на територію України в 1993 році і проживав не офіційно, 21 грудня 2002 року уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_3 . З метою оформлення дозволу на імміграцію в Україну, в 2009 році здійснив виїзд та заїхав на територію України 08.07.2009 через КПП «Харків». По прибуттю в Україну відразу звернувся до ГУ ДМС у Дніпропетровській області для оформлення дозволу на імміграцію в Україну, який отримав 16.12.2009 на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію» (…дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України), та того ж дня на підставі дозволу на імміграцію в Україну отримав посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 .

Згідно повного витягу від 09.06.2026 № 00058936327 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, наявний актовий запис №979 від 21.12.2002 про шлюб громадянина російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (документований паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданий Барвихинським відділом міліції Одинцовського УВС Московської області 12.05.2001) з громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_4 ). Інші актові записи про шлюб - відсутні.

Згідно повного витягу №00056429603 від 10.02.2026 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу, 18 листопада 2009 року шлюб між громадянином ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , було розірвано, тобто під час розгляду заяви всупереч вимоги п. 11 Постанови КМУ №1983 від 26.12.2002 «Деякі питання у сфері імміграції», а також ч. 15, ст. 9 ЗУ «Про імміграцію» гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не повідомив орган ДМС, що з 18.11.2009 втратив підстави для отримання дозволу на імміграцію.

Враховуючи вище викладене, гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з листопада 2009 року на території України перебуває з порушенням міграційного законодавства, так як навмисно приховав факт розірвання шлюбу з громадянкою України і як наслідок, втрату законних підстав для набуття дозволу на імміграцію в Україну.

09.09.2025 ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийняло рішення № 98 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну, на підставі ст.12 Закону України «Про імміграцію», та 09.09.2025 ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийняли рішення №84 про відкликання посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_3 , на підставі підпункту 1 пункту 64 постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321.

Згідно листа Уманського міськрайонного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України №5068/23.8-26 від 18.02.2026, за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актових записів про народження дітей, батьком яких є громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - не виявлено.

Оскільки у відповідача відсутні документи, що дають право законно перебувати на території України, не має документів, що посвідчують особу та дають право на самостійний виїзд з України, громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 був притягнутий працівниками Уманського відділу ЦПМУ ДМС до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 203 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., адміністративний штраф правопорушником не сплачено.

Враховуючи вищевикладене вважає, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) буде ухилятися від добровільного виїзду з території України, про що свідчить відсутність документів, що посвідчують особу та дають право на самостійний виїзд з України, відсутність фінансового забезпечення, відсутність бажання самостійно залишити територію України.

Просить суд затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, строком на 6 місяців.

Рішення просить допустити до негайного виконання.

Представник позивача Уманського відділу ЦПМУ ДМС в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та факти, викладені у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив врахувати, що до засудження він мав постійне місце проживання в Україні однак дозвіл на проживання був скасований коли він відбував покарання, про що йому відомо не було. Разом із цим не заперечував обставин, що були підставою для скасування такого дозволу та зазначив, що не має наміру співпрацювати з представниками країни-агресора. Також зазначив, що не має офіційних документів, що посвідчують особу та дають право проживати на території України або виїхати з неї самостійно, оскільки свій паспорт втратив та для його відновлення не звертався у відповідні інстанції.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон №3773-VI), який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України та підзаконними нормативно правовими актами; Порядком продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150; Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 23.04.2012 №353/171/150 (далі – Інструкція); Інструкцією про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.02.2016 №141.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант – це іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно ч.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150, Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в`їзд в Україну та виїзд з України з іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

За правилами ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.

Згідно з ч. 5 ст. 46 КАС України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.

Судом встановлено, що вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 громадянин росії ОСОБА_1 був засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Початок строку відбування покарання визначено обчислювати з 09.08.2022, із зарахуванням у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 14.01.2022 по 08.08.2022.

Згідно довідки про звільнення серії ЧКР № 224 від 26.06.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбував покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 у ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» з 28.05.2021 по 26.06.2026 та був звільнений по відбуттю міри покарання.

Згідно запиту Уманського відділу ЦПМУ ДМС від 10.02.2026 за вих. № 7113/357-26, на ім`я ГУ ДМС у Дніпропетровській області, було витребувано правовстановлюючі документи щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що під час проведення бесіди 10.02.2026 працівниками сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Уманського відділу ЦПМУ ДМС з ОСОБА_1 , останній повідомив, що має дозвіл на імміграцію в Україну та посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 16.12.2009, видану ГУ ДМС у Дніпропетровській області, але вони були відкликані ГУ ДМС у Дніпропетровській області в 2025 році.

Згідно відповіді Головного управління ДМС у Дніпропетровській області від 16.02.2026 за № 1201.3.4/4389-26, громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.12.2009 отримав дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» та 16.12.2009 отримав посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_4 .

ГУ ДМС у Дніпропетровській області 09.09.2025 прийнято рішення № 98 про відкликання дозволу на імміграцію в Україні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» та рішення № 84 про відкликання посвідки на постійне проживання у відношенні громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане також підтверджується копією паспорта громадянина російської федерації серії НОМЕР_2 , копією посвідки на проживання серії НОМЕР_1 , копією рішення № 84 від 09.09.2025 про відкликання посвідки на постійне проживання, копією рішення № 98 від 09.09.2025 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну.

26 червня 2026 року завідувачем сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Уманського відділу ЦПМ УДМС Панасюком Р.В. було складено протокол ПР МЧК 002568, про те, що 26.06.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , був виявлений ОСОБА_7 , який проживав на території України по посвідці на постійне проживання НОМЕР_1 , яка 09.09.2025 ГУ ДМС у Дніпропетровській області була відкликана на підставі підпункту 1 пункту 64 постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 та призначено розгляд вказаної справи, про що повідомлено ОСОБА_1 , що підтверджується його особистим підписом у протоколі.

За результатами розгляду вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення начальником Уманського відділу ЦПМ УДМС Школенком В.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 203 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400,00 коп. Копія вказаної постанови була вручена 26.06.2026 ОСОБА_1 під особистий підпис.

Також 26 червня 2026 року завідувачем сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Уманського відділу ЦПМ УДМС Панасюком Р.В. було розглянуто матеріали стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на території України знаходиться з порушенням міграційного законодавства України, тому прийнято рішення про примусове видворення з України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З рішенням ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом.

Згідно інформації інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України «АРКАН», в проміжку часу з 17.11.2017 до 10.06.2026, гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , державний кордон України не перетинав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, відповідач ОСОБА_1 перебуває на території України з порушенням порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150, оскільки згідно повного витягу від 09.06.2026 № 00058936327 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, наявний актовий запис №979 від 21.12.2002 про шлюб громадянина російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (документований паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданий Барвихинським відділом міліції Одинцовського УВС Московської області 12.05.2001) з громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_4 ). Інші актові записи про шлюб – відсутні, а згідно повного витягу №00056429603 від 10.02.2026 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу, 18 листопада 2009 року шлюб між громадянином ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , було розірвано, тобто під час розгляду заяви всупереч вимоги п. 11 Постанови КМУ №1983 від 26.12.2002 «Деякі питання у сфері імміграції», а також ч. 15, ст. 9 ЗУ «Про імміграцію» гр. ОСОБА_1 (FROLOV DMYTRO) не повідомив орган ДМС, що з 18.11.2009 втратив підстави для отримання дозволу на імміграцію, тому ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з листопада 2009 року на території України перебуває з порушенням міграційного законодавства, так як навмисно приховав факт розірвання шлюбу з громадянкою України і як наслідок, втрату законних підстав для набуття дозволу на імміграцію в Україну.

Стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, на підставі якого 26.06.2026 Уманським відділом Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області було розглянуто адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 та останній був притягнутий до адміністративної відповідальності та згідно рішення від 26.06.2026 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, складеного завідувачем сектору Панасюком Р., затвердженого начальником Уманського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Школенком В., вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Документи які б підтверджували законне перебування відповідача на території України відсутні, станом на момент розгляду адміністративної справи відповідач є іноземцем, який не має законних підстав для перебування на території України, що є підставою для прийняття рішення про його примусове видворення.

Вказані обставини в судовому засіданні відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року №1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, з відповідними заявами до працівників ДМС України відповідач не звертався.

Крім того, останній не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (далі – Інструкція), примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворені на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Розглядаючи питання щодо позовних вимог про затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 Інструкції за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ позовну заяву відповідно до ч.1 ст. 289 КАС України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Частиною 11 статті 289 КАС України, встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

З огляду на те, що судом достовірно встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно перебуває на території України, є порушником міграційного законодавства та не має документа, що дає право на виїзд з України, а також наявні обставини, що підтверджують його ухилення від добровільного виїзду за межі України, крім того, відповідач не має законного джерела існування, постійного місця проживання та власного нерухомого майна на території України, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення.

За таких обставин суд, оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги, заявлені позивачем в прохальній частині адміністративного позову, суд приходить до висновку про можливість звернення рішення до негайного виконання у відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241-246, 250, 289, 371 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк 6 місяців.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.

Суддя: Р. В. Піньковський