Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №705/5584/24 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5584/24

2/705/347/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої – судді Годік Л.С.

секретаря судового засідання – Мещерякової Г.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Умані цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни до ОСОБА_2 , Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа: Друга уманська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кушнеренко Т.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа: Друга уманська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Згідно заповіту, який посвідчено секретарем Танської сільської ради Уманського району Черкаської області 17 вересня 2008 року, померла заповіла належну їй на праві приватної власності земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 на час смерті належали на праві приватної власності дві земельні ділянки: земельна ділянка загальною площею 2,7035 га, кадастровий номер 7124388300:02:000:0112, яка належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 15-43-605 від 22.11.2000 року, на території Танської сільської ради Уманського району Черкаської області; земельна ділянка загальною площею 2,6704 га, кадастровий номер 7124388300:02:000:0111, яка належала на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯА № 708881 від 02.11.2005 року, яку померла набула в порядку спадкування після смерті чоловіка.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Другої уманської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 03.12. та 14.12.2012 року нотаріусом було направлено запити до міськрайонного управління Держкомагенства у м. Умані та Уманському районі Черкаської області щодо надання витягів з поземельної книги про земельну ділянку, витягу про нормативну грошову оцінку, довідки про присвоєння кадастрового номеру щодо обох земельних ділянок.

Позивач замовив для виготовлення технічну документацію на обидві земельні ділянки. Після чого, 22 травня 2013 року нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину, але лише на одну земельну ділянку з кадастровим номером 7124388300:02:000:0111, загальною площею 2,6704 га.

Щодо іншої земельної ділянки, то нотаріусом видано 26 серпня 2024 року постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії згідно з якою вказано, від імені ОСОБА_4 24 жовтня 2006 року складено заповіт, який посвідчено нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори, згідно якого земельну ділянку площею 2,6704 га та земельну ділянку площею 2,7035 га вона заповіла ОСОБА_2 .

В заповіті від 17 вересня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 не було вказано конкретної земельної ділянки. При цьому заповідала померла позивачу обидві земельні ділянки, обробітком обох земельних ділянок займався і займається останній.

При складанні заповіту секретарем сільської ради було допущено помилку та вказано земельну ділянку у однині, а не множині, що потягло за собою неможливість видачі свідоцтва на спадщину на іншу земельну ділянку, крім того дані земельні ділянки межуючі та розцінювалися заповідачкою як одна ціла земельна ділянка.

Відповідач ОСОБА_2 із заявою на вступ у спадщину до нотаріальної контори не звертався.

Таким чином, ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на спадкування іншої земельної ділянки та вимушений звертатися до суду з позовом про тлумачення заповіту, оскільки про його тлумачення між спадкоємцями домовитися не можливо. При цьому фактично єдиним спадкоємцем, який звернувся із заявою на вступ у спадщину є лише ОСОБА_1 .

Просить розтлумачити заповіт та зміст заповіту, що складений секретарем виконавчого комітету Танської сільської ради Уманського району Черкаської області Шевчук В.М. зі слів та підписано ОСОБА_3 , що народилася в селі Полуневія Полевіського району Свердловської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Танської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_5 , зареєстрований в реєстрі за №465, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 , належну їй на праві приватної власності земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Танської сільської ради Уманського району, необхідно розуміти так, що вказаний спадкодавець заповів ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6704 га та площею 2,7035 га, які розташовані на території Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, що належали ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯА № 708881 від 02.11.2005 року та на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 15-43-605 від 22.11.2000 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з?явилися, однак, представник позивача ОСОБА_6 подала попередньо заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з?явився, однак подав до суду заяву в якій визнав позов ОСОБА_1 в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.

Представник відповідача Дмитрушківської сільської ради в підготовче засідання не з`явився. До суду надійшла заява від сільського голови Шевчук Т. про розгляд справи у їх відсутність та просить винести рішення у відповідності до вимог законодавства України.

Завідувач Другої уманської державної нотаріальної контори Катерина Велика в судове засідання не з?явилася, попередньо подала на адресу суду заяву в якій просить розглянути справи у відсутність представника нотаріальної контори за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 21.04.2010 року Танською сільською радою Уманського району Черкаської області, серія НОМЕР_2 , актовий запис №11 (а.с.14).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю (серія ЧР № 15-43-605 від 22.11.2000 р.) ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 2,7035 га, кадастровий номер 7124388300:02:000:0112, що розташована на території Танської сільської ради Уманського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.26,27).

Земельна ділянка загальною площею 2,6704 га, кадастровий номер 7124388300:02:000:0111, належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 708881 від 02.11.2005 року (а.с.81).

В заповіті, який посвідчено секретарем Танської сільської ради Уманського району Черкаської області 17 вересня 2008 року, реєстраційний номер 465, зазначено, що ОСОБА_3 заповіла належну їй на праві приватної власності земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_1 (а.с.11).

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.05.2013 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-493, виданого державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Ящуком Д.О., ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 2,6704 га, кадастровий номер 7124388300:02:000:0111, що належала покійній ОСОБА_3 (а.с.15).

Щодо земельної ділянки загальною площею 2,7035 га, кадастровий номер 7124388300:02:000:0112, то державним нотаріусом Другої уманської державної нотаріальної контори Великою К.С. 26 серпня 2024 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії згідно з якою вказано, що від імені ОСОБА_4 24 жовтня 2006 року складено заповіт, який посвідчено нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори, згідно якого земельну ділянку площею 2,6704 га та земельну ділянку площею 2,7035 га вона заповіла ОСОБА_2 .

Отже, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками процесу, в заповіті від 17 вересня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 не було вказано конкретної земельної ділянки, при цьому заповідала померла позивачу обидві земельні ділянки, обробітком обох земельних ділянок займався і займається останній.

При складанні заповіту секретарем сільської ради було допущено помилку та вказано земельну ділянку в однині, а не множині, що потягло за собою неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на іншу земельну ділянку, крім того дані земельні ділянки межуючі.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тлумачення заповіту - це з`ясування змісту заповіту як дійсного одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Отже, недійсний заповіт тлумаченню не підлягає.

Слід зауважити, що згідно п. 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини. Нотаріус має перевірити, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.

Аналогічні правила містяться в п. 1.6 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затв. наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.

Метою тлумачення заповіту є забезпечення найбільш повного здійснення волі заповідача.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене лише після відкриття спадщини, тобто у зв`язку зі смертю заповідача або оголошення його померлим. Саме тому при тлумаченні заповіту не діє загальне правило про тлумачення правочину його стороною, закріплене в ст. 213 ЦК України, а діє спеціальне правило, закріплене в ст. 1256 ЦК України, згідно з яким тлумачення заповіту здійснюється спадкоємцями, а в разі спору між ними судом.

Перелік осіб, які здійснюють тлумачення заповіту, має вичерпний характер.

Методичні рекомендації Міністерства юстиції України щодо вчинення нотаріальних дій, пов`язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29.01.2009 року зазначають про можливість укладення між спадкоємцями в разі відсутності спору договору про тлумачення заповіту. Даний договір може містити положення щодо уточнення, конкретизації волі спадкодавця, або з`ясування змісту окремих розпоряджень заповіту.

Шляхом застосування механізму тлумачення заповіту усуваються певні недоліки його змісту, у зв`язку з якими нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тлумачення заповіту не може бути спрямоване на встановлення, зміну або припинення цивільних і обов`язків спадкоємців, оскільки вони встановленні заповітом, як одностороннім правочином.

Витлумачений спадкоємцями заповіт є обов`язковим не тільки для них, а й для суду, відказоодержувачів, виконавця заповіту та кредиторів спадкодавця.

Тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов:

- зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача;

- наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті (оголошення померлим). Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, адже це може спотворити волю заповідача, тобто ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину.

Рішення суду, що набрало законної сили, щодо тлумачення заповіту є обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на підставі ст. 18 ЦПК України.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 200, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни до ОСОБА_2 , Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа: Друга уманська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту - задовольнити.

Розтлумачити заповіт та зміст заповіту, що складений секретарем виконавчого комітету Танської сільської ради Уманського району Черкаської області Шевчук В.М. зі слів та підписано ОСОБА_3 , що народилася в селі Полуневія Полевіського району Свердловської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Танської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_5 , зареєстрований в реєстрі за №465, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 , належну їй на праві приватної власності земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Танської сільської ради Уманського району, а саме, що ОСОБА_3 , що народилася в селі Полуневія Полевіського району Свердловської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , заповіла ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6704 га та площею 2,7035 га, які розташовані на території Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, що належали ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 708881 від 02.11.2005 року та на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 15-43-605 від 22.11.2000 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Леся Сергіївна Годік