Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №695/2069/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26 червня 2026 рокуСправа №: 695/2069/26

Номер провадження 3-зв/695/6/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю представника заявниці – адвоката Побиванця Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка Михайла Юрійовича від розгляду справи №695/2069/26 провадження №3/695/969/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2026 р. до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка Михайла Юрійовича від розгляду справи №695/2069/26 провадження №3/695/969/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Заява про відвід судді обгрунтована тим, що заявниця не має довіри до судді Степченка М.Ю., оскільки суддя має уперджене ставлення до неї. Вона, як потерпіла особа з`явилася в судове засідання, однак порушник ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Сизько Б.Б. не з`явилися. Адвокат, з метою затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення в зв`язку з цим розгляду справи. Судове засідання було перенесене. Заявниця вважає, що захисник мав достатньо часу, щоб завчасно ознайомитися зі справою. Крім того заявниця вказує, що суддя Степченко М.Ю. здійснює розгляд інших справ (щодо спадкування) за її участі, при розгляді яких порушив закон.

У зв`язку з вказаним заявниця просила відвести суддю Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка Михайла Юрійовича від розгляду справи №695/2069/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство).

У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 – адвокат Побиванець Ю.В. заяву про відвід судді Степченка М.Ю. просив задовольнити.

Інші учасник справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Вислухавши доводи представника заявниці, дослідивши матеріали справи за заявою про відвід та матеріали справи №695/2069/26 провадження №3/695/969/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд встановив наступне.

У провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка Михайла Юрійовича перебувають матеріали справи №695/2069/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, де потерпілою особою зазначена – ОСОБА_1 .

23.06.2026 р. до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка Михайла Юрійовича від розгляду справи №695/2069/26 провадження №3/695/969/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа про відвід судді передана головуючому судді Бойко Н.В.

Зі змісту заяви вбачається, що відвід заявлено на підставі п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України (слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Так, Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено поняття «відвід судді», «самовідвід» та порядку розгляду таких заяв. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.

Перелік обставин та підстав, що виключають участь слідчого судді, судді, або присяжного у кримінальному провадженні вказаний у ст. 75, ст. 76 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Згідно з Висновком № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У чинному кримінально-процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.

Законним є склад суду, який сформований згідно з вимогами кримінального процесуального закону щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження, з урахуванням відповідності суддів їх статусу і спеціальним указівкам закону щодо якостей судді, а також за відсутності обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні чи порушують правила недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні й незмінності складу суду.

Розглядаючи дану заяву про відвід, суддя бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з Висновком № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У чинному кримінально-процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Вимоги КПК України щодо законності складу суду спрямовані на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Такі порушення, зокрема, констатовані в рішеннях «Лавенс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, «Пероте Пеллон проти Іспанії» від 25 липня 2002 року, «Моїсєєв проти Росії» від 9 жовтня 2008 року, тощо.

В рішеннях у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «Кастілло Альгар проти Іспанії» Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною сумнівів в об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Доказів, які б свідчили про необ`єктивність та упередженість судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка Михайла Юрійовича під час розгляду справи №695/2069/26 провадження №3/695/969/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП судом не встановлено.

Суд, розглядаючи заяву про відвід, не встановив обставин, передбачених ст.75 КПК України, що виключають участь судді Степченка М.Ю. у розгляді адміністративної справи №695/2069/26 провадження №3/695/969/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку з чим підстави для відводу відсутні, а заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8, 21, 75, 76, 80 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка Михайла Юрійовича від розгляду справи №695/2069/26 провадження №3/695/969/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови оголошено 30.06.2026 р. о 15 годині 00 хвилин.

Суддя Бойко Н.В.