Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №636/4453/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №636/4453/26

Суддя: Грошова Н. М.

Справа № 636/4453/26

Провадження 1-кп/636/1636/26

ВИРОК

Іменем України

01.07.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 12025220000001474 від 22.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Олександрівка, Великобурлуцького району, Харківської області, українця, громадянина України, неодружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України судимості не має,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу канабіс, діючи з корисливого мотиву, в невстановлені досудовим слідством дату та час, але не пізніше 04.02.2026, у невстановленому досудовим слідством місці, за невстановлених досудовим слідством обставин, незаконно зберігав наркотичний засіб — канабіс з метою його подальшого збуту.

04.02.2026, близько 14:57 год., ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу та керуючись корисливим мотивом, знаходячись у салоні автомобіля «Mitsubishi» L-200, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований поруч з будинком за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Борщова, вул. Шкільна, буд. 83, повідомив ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого працівники правоохоронних органів залучили до конфіденційного співробітництва при проведенні контролю за вчиненням злочину у якості покупця, про необхідність отримання наркотичного засобу - канабісу з іншого місця, а саме з розташованого неподалік населеного пункту с. Москалівка. Надалі, прибувши до вказаного населеного пункту та визначивши місце зупинки за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 6000 гривень, після чого повідомив останнього про те, що невдовзі повернеться.

В подальшому, 04.02.2026 о 15:27 год., продовжуючи свою злочинну діяльність, повернувшись до салону автомобіля «Mitsubishi» L-200, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований поруч з будинком за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Москалівка, вул. Садова, 62, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, передбаченої положеннями статті 271 КПК України та статті 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно збув ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого працівники правоохоронних органів залучили до конфіденційного співробітництва при проведенні контролю за вчиненням злочину у якості покупця, наркотичний засіб - канабіс, що знаходився в одному згортку, обмотаному поліетиленом, та в одному зіп-пакеті.

04.02.2026 о 17:16 год. ОСОБА_10 на загальнодоступній ділянці місцевості, розташованій за адресою: Харківська область, м. Кочеток, вул. Чугуївська, 43, добровільно видав працівникам поліції один згорток, обмотаний поліетиленом, та один зіп-пакет, які згідно з висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) від 17.02.2026 є канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину склала: 42,8688 г та 1,2839 г.

Таким чином, ОСОБА_5 , порушуючи норми ст.ст. 7, 8, 12, 13, 27, 36 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та згідно з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», незаконно зберігав та в подальшому збув ОСОБА_10 наркотичний засіб - канабіс.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу канабісу, повторно, діючи з корисливого мотиву, в невстановлені досудовим слідством дату та час, але не пізніше 17.03.2026, у невстановленому досудовим слідством місці, за невстановлених досудовим слідством обставин, незаконно зберігав наркотичний засіб - канабіс з метою його подальшого збуту.

17.03.2026, близько 13:50 год, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу та керуючись корисливим мотивом, знаходячись у салоні автомобіля «Peugeot» Landtrek», д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Борщова, по вул. Шкільній, повідомив ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого працівники правоохоронних органів залучили до конфіденційного співробітництва при проведенні контролю за вчиненням злочину у якості покупця, про необхідність отримання наркотичного засобу - канабісу з іншого місця, а саме з розташованого неподалік населеного пункту с. Москалівка.

Надалі, прибувши до вказаного населеного пункту та визначивши місце зупинки ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 6000 гривень, після чого повідомив останнього про те, що невдовзі повернеться.

В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, повернувшись до салону автомобіля «Peugeot» Landtrek», д.н.з. НОМЕР_2 , під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, передбаченої положеннями статті 271 КПК України та статті 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно збув ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого працівники правоохоронних органів залучили до конфіденційного співробітництва при проведенні контролю за вчиненням злочину у якості покупця, наркотичний засіб - канабіс, що знаходився в одному згортку, обмотаному поліетиленом, та в одному зіп-пакеті.

17.03.2026 о 14:15 год., на загальнодоступній ділянці місцевості, розташованій за адресою: Харківська область, с. Борщова, вул. Шкільна,65, ОСОБА_10 добровільно видав працівникам поліції один згорток, обмотаний поліетиленом, та один зіп-пакет, які згідно з висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) від 18.03.2026 є канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину склала 41,7713 г та 23,3245 г.

Таким чином, ОСОБА_5 , порушуючи норми ст.ст.7, 8, 12, 13, 27, 36 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та згідно з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», незаконно зберігав та в подальшому збув ОСОБА_10 наркотичний засіб - канабіс.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі фактичні обставини викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що восени 2025 року познайомився з військовослужбовцем ОСОБА_11 , який шукав житло для проживання військових. Наділі з ОСОБА_11 склались дружні відносини та він цікавився де можливо придбати канабіс. У лютому та березні 2026 дійсно здійснив незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу – канабіс знайомому ОСОБА_11 , за що отримав від нього грошові кошти. До вказаних подій ніколи не мав відношення до наркотичних засобів. Розумів, що вчиняє незаконні дії, однак до кінця не усвідомлював наслідки вчиненого.

У вчиненому щиро кається, виражає осуд своєї поведінки, зробив відповідні висновки, готовий понести покарання, просить суд суворо його не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, судових витрат та заходів забезпечення кримінального провадження. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:

-за ч. 1 ст. 307 КК України, а саме: незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів;

-за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно.

В судових дебатах прокурор вважав вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України повністю доведеною, заначив про наявність обставини, що пом`якшує покарання - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання: за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 Кк України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, остаточне покарання призначити за ст. 70 КК України за сукупністю злочинів у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Спеціальну конфіскацію не застосовувати.

Захисник в судових дебатах просила суд призначити мінімальне покарання, врахувати визнання обвинуваченим вини та щире каяття у вчиненому.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, наявність на утриманні неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. 89 КК України судимості не має, неодружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує фактичні обставини кримінального провадження, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, передбачені ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, відношення обвинуваченого до вчиненого, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому остаточне покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі, з призначенням обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Положення статті 96-2 КПК України визначено, що суд застосовує спеціальну конфіскацію до предметів кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З огляду на те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, без використання належного йому мобільного телефону, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування спеціальної конфіскації.

Відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком 60 днів, до 15.05.2026 включно з визначенням розміру застави (ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2026). Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено, останній раз ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.05.2026 до 09.07.2026 включно.

Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні у строк відбування покарання, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з 17 березня 2026 року, з моменту його фактичного затримання (протокол затримання особи від 17.03.2026).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування – підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 307 КК України – у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 17 березня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 17 березня 2026 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення судових експертиз № СЕ-19/121-26/3958-НЗПРАП від 17.02.2026 у розмірі 3565,60 грн., № СЕ-19/121-26/7426-НЗПРАП від 18.03.2026 у розмірі 1782,80 грн, а всього у сумі 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.03.2026 (справа № 953/3057/26, провадження № 1-кс/953/1579/26) на вилучене 17.03.2026 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме на мобільний телефон Redmi, ІМЕІ-1 НОМЕР_3 , ІМЕІ-2- НОМЕР_4 , S/N: НОМЕР_5 .

Речові докази по справі:

- два згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору та прилад для куріння синього кольору, які згідно постанови про визнання речовим доказом від 05.02.2026 передані на зберігання до камери схову Управління логістики та МТЗ ГУНП в Харківській області – знищити.

- два згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, які згідно постанови про визнання речовим доказом від 17.03.2026 передані на зберігання до камери схову Управління логістики та МТЗ ГУНП в Харківській області – знищити

- мобільний телефон Redmi, ІМЕІ-1-868954076232148, ІМЕІ НОМЕР_6 , Б/БГ: НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_12 , який згідно постанови про визнання речовим доказом від 18.03.2026 визначено зберігати згідно з «Порядком зберігання та передачі речових доказів стороною обвинувачення», затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012 – повернути за належністю власнику ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий: суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua