Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №646/10318/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/10318/25

№ провадження 1-кп/646/616/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020013638 від 05.09.2025 з обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середи Ємільчанського району, Житомирської області, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, перебуваючого на посаді старшого механіка-водія 2 відділення 4 взводу оперативного призначення 10 роти оперативного призначення 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 , -

встановив:

Солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби на посаді старшого механіка-водія 2 відділення 4 взводу оперативного призначення 10 роти оперативного призначення 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України, 25.10.2024 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.

Так, 25.10.2024 першим заступником командира 4 батальйону оперативного призначення – начальником штабу військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_6 вишикувано особовий склад військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у тому числі солдата ОСОБА_3 , поблизу дислокації АДРЕСА_2 , з метою доведення бойового розпорядження командира 4 боп №25/10-1 від 25.10.2024.

Під час шикування першим заступником командира 4 батальйону оперативного призначення – начальником штабу військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_6 в усному порядку доведено бойове розпорядження командира 4 боп №25/10-1 від 25.10.2024 до підлеглого ОСОБА_3 відповідно до якого останній мав висунутися на позицію СП «РУБІН» 4 боп в районі північно-західної околиці н.п. Піщане Куп`янського району Харківської області.

Однак, солдат ОСОБА_3 , будучи невдоволеним цим наказом відповідно до якого він мав висунутися на позицію СП «РУБІН» 4 боп в районі північно-західної околиці н.п. Піщане Куп`янського району Харківської області, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.

У подальшому особовий склад військової частини НОМЕР_1 НГУ направився для виконання бойового розпорядження командира 4 боп №25/10-1 від 25.10.2024, а солдат ОСОБА_3 залишився поблизу околиці н.п. Піщане Куп`янського району Харківської області.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і визнав фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, суд вважає доведеною та підтвердженою сукупністю зібраних по кримінальному провадженню доказів, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються і на підставі вимог ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

Як особа ОСОБА_3 не одружений, перебуває на військовій службі, за місце проходження військової служби характеризується позитивно, раніше не судимий.

При призначенні покарання суд керується загальними положеннями призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які впливають на призначення покарання та його індивідуалізацію.

Обставинами, які згідно з ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, бажання продовжувати військову службу в умовах воєнного стану.

Положеннями ст.69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, (за винятком випадків, які перелічені у ч.1 цієї статті) призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Отже, з урахуванням вищевказаних обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи визнання ним своєї винуватості, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений зробив для себе належні висновки.

Таким чином, у даному випадку наявні підстави для застосування положення ст.69 КК України та призначення обвинуваченому покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.402 КК України у вигляді позбавлення волі.

Крім того, враховуючи вищевказані обставини, у тому числі, обставини справи та особу обвинуваченого, рекомендаційний лист військової частини НОМЕР_1 НГУ, суд вважає можливим, на підставі ст.58 КК України, замінити позбавлення волі службовим обмеженням.

При визначенні розміру відрахування в дохід держави із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 суд враховує його майновий стан, розмір отриманого грошового забезпечення, сімейний стан та приходить до висновку про визначення мінімального розміру, передбаченого ч.2 ст.58 КК України.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк попереднього ув`язнення з 10.09.2025 по 11.09.2025 у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Застосуваний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі статті 58 Кримінального кодексу України замінити призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження на 2 (два) роки та із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 до службового обмеження відраховувати в доход держави у розмірі 20 відсотків.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з дати набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави з покладеними обов`язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками – скасувати.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, за період з 10.09.2025 по 11.09.2025, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 10.09.2025 у справі №643/15265/25 у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп, внесену 10.09.2025 за обвинуваченого ОСОБА_3 – платником ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок територіального управління ДСА України в Харківській області – повернути платнику ОСОБА_3 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 Кримінального кодексу України, а також тягне за собою наслідки, встановлені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому, захиснику та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1