Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №643/8770/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/8770/26

Провадження № 2/643/6207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявоюОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначила, що позивач є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є відповідач ОСОБА_3 . Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач належної матеріальної допомоги не надає. Оскільки, у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, з урахуванням потреб дитини просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 20000,00 грн, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 01.05.2026 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Відповідач не направляв відзив на позовну заяву, але надав на адресу суду заяву, в якій прохав проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1 від 26.04.2013), актовий запис № 219.

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).

На підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норми і встановлених обставин справи, врахувавши позицію сторін та визнання позову відповідачем, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача законні і підлягають задоволенню.

Як на думку суду, таке рішення є справедливим і таким, що постановлене виключно в інтересах неповнолітньої дитини.

Відповідно до положень ст. п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Судом задоволено позовні вимоги позивача, яка звільнена від сплати судового збору, а тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі щомісячно в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень до повноліття дитини, починаючи з 29.04.2026.

На підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Наталія ЄРМАК