Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №629/5557/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/5557/26

Номер провадження 1-кп/629/307/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Лозова кримінальне провадження № 12026226110000147 від 08.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Олександрівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 20.05.2021 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, звільнений 03.11.2022 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

07.06.2026, близько 21:00, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання останньої, за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті виниклих раніше неприязних відносин, вчинив з останньою словесну сварку, у ході якої в ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні кухні за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, штовхнув ОСОБА_4 руками, від чого остання впала на підлогу, після чого він обхопив руками її за шию міцно стиснув та почав удушувати.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців на лівій бічній поверхні шиї в середній третині (3х1 см) і на правій бічній поверхні шиї в середній третині (2?0,8 см), на підборідді зліва (3,5?2 см), в лівій навколоочній ділянці (7х4 см), які є легкими тілесними ушкодженнями.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно із заявою ОСОБА_3 від 24.06.2026 року щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, в ході дізнання ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №12026226110000147, в якому виклав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 в заяві від 24.06.2026 року вказала, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Згідно із ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно із ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.

Вивченням особи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець села Олександрівка Близнюківського району Харківської області, громадянин України, із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період 05.11.2024 року, за місцем мешкання зарекомендував себе негативно, 07.07.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп?яніння.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинений кримінальний проступок, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне

правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про особу.

В даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , обставини, яка пом`якшує покарання та обставин, що обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального проступку та відношення до скоєного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що обвинувачений був призваний на військову службу, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування ст.ст.75, 76, 69, 69-1 КК України у суду немає.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Згідно ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів.

Враховуючи встановлені судом обставини в сукупності, суд вважає за доцільне застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_3 захід, передбачений п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України, а саме: направлення для проходження програми для кривдників.

У кримінальному провадженні(проступку) цивільний позов не заявлено.

Викривачі у кримінальному провадженні - відсутні.

У кримінальному провадженні відсутні витрати на залучення експертів у зв`язку із проведенням експертиз.

У кримінальному провадженні відсутні речові докази.

Кримінальним правопорушенням завдано фізичної шкоди ОСОБА_4 у виді тілесних ушкоджень.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 гривень.

Роз?яснити ОСОБА_3 , що він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

На підставі ч.2 ст.76, п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов`язку пройти програму для кривдників строком на один місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КК України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1