Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №642/1705/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

30 червня 2026 року

Справа № 642/1705/26

Провадження № 3/642/1012/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2026 року суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- за ч.1 ст.164 КУпАП,

в с т а н о в и в :

09.03.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова з ВП №2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постановою судді від 16.03.2026 вказаний адміністративний матеріал повернуто до Відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області для належного оформлення.

24.04.2026 до суду з Відділу поліції №2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, проте жодного недоліку в постанові усунуто не було.

Постановою судді від 27.04.2026 вказаний адміністративний матеріал повторно повернуто до Відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області для належного оформлення.

15.06.2026 матеріал надійшов до суду без усунення недоліків, вказаних в постанові суду.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.02.2026 серія ВБА № 201787, 25 лютого 2026 року о 15:25 год. громадянка ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у місці торгівлі в приміщенні «маф» здійснювала продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензії на здійснення такої господарської діяльності, чим порушила вимоги п. 7 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинила правопорушення передбачене частиною 1 статтею 164 КУпАП України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку про провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Отже, зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії та відповідно, унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 цього ж Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Дана норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Дане правопорушення мало місце 25 лютого 2026 року, більше трьох місяців тому, даний протокол надійшов до суду 15.06.2026, на даний час сплинув строк накладення адміністративного стягнення.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що адміністративний матеріал двічі був направлений судом для дооформлення, проте жодного недоліку, вказаного в постановах суду від 16.03.2026 та 27.04.2026, усунуто не було.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Отже у відповідності зі ст. 247 п. 7 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя Вячеслав ПАШНЄВ