Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №619/7230/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/7230/25

провадження № 1-кп/619/202/26

ВИРОК

іменем України

01 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження 42025222080000036 від 17.09.2025 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.01.2023 за ч.1 ст.309 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_5 , розробив злочинну схему отримання неправомірної вигоди від громадян України, для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на посадових осіб Державної прикордонної служби України щодо сприяння громадянам України у проходженні Державного кордону України у визначених законом пунктах пропуску без перешкод.

ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, шляхом створення штучних умов для надання йому неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, на початку вересня 2025 року, більш точний час та місце в ході проведення досудового розслідування не встановлено, в ході особистої зустрічі із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відбулась 22.09.2025 приблизно о 16:00 годині, більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Varenich bar», розташованого за адресою: вул. Полтавський Шлях, буд. 140-А, в м. Харків, Харківська область, запропонував останньому здійснити вплив на прийняття рішення посадовими особами Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України ОСОБА_6 , та повідомив, що вартість впливу на посадових осіб ДПС України складатиме для останнього 2 000,00 (дві тисячі)доларів США, які необхідно надати безпосередньо ОСОБА_5 .

За результатами отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 , обіцяв здійснити вплив на співробітників Державної прикордонної служби України, які забезпечать проходження ОСОБА_6 . Державного кордону України у визначених законом пунктах пропуску без перешкод.

Далі, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що він знайомий з особою, маючи вплив на яку, шляхом надання їй грошових коштів, він вже неодноразово вплинув на прийняття рішення посадовами особами ДПСУ щодо перетину Державного кордону України без перешкод.

Отже, ОСОБА_5 висловив ОСОБА_6 усну пропозицію надати йому неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення третьої особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також створив в очах ОСОБА_6 впевненість у своїх діях та реальній можливості такого впливу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , в ході особистої зустрічі із ОСОБА_7 , яка відбулась 23.09.2025 приблизно о 16:00, більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено, перебуваючи неподалік домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди та особистого збагачення, діючи умисно, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 2 000,00 (дві тисячі)доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 23.09.2025 становить 82 762 (вісімдесят дві тисячі сімсот шістдесят дві) гривні 20 (двадцять) копійок.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 є доведеною, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.369-2 КК України - тобто одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Суд, вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановив, що він раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.01.2023 за ч.1 ст.309 КК України.

При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.

У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується вимогами ст.65 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його наслідки, а також дані про особу обвинуваченого, щире каяття, та приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді штрафу згідно з санкцією ч.2 ст.369-2 КК України, що буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позов у справі не заявлений.

По справі судові витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази у справі наявні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ять тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 (дев`яносто три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Речові докази: несправжні імітаційні засоби у вигляді грошових купюр у кількісті 20 штук номіналом в 100 доларів США кожна на загальну суму 2000 доларів США з однаковим номером АВ28635564К - знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.349 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1