Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №615/1840/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1840/26

Провадження № 1-кп/615/100/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження №12026226020000085 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, із базовою середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, інваліда ІІ групи з дитинства, не судимого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає – АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

встановив:

05.06.2026 приблизно о 17:00 ОСОБА_3 , перебуваючи разом з пасинком ОСОБА_5 за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, в ході конфлікту, що стався на ґрунті неприязних відносин, стоячи навпроти ОСОБА_5 , наніс йому кулаком правої руки два удари в область носу та лівого ока, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесне ушкодження у виді синця у внутрішнього кута лівого ока, яке за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В підготовчому судовому засіданні потерпілий надав угоду про примирення, укладену 01.07.2026 з обвинуваченим відповідно до вимог ст.471 КПК України, яку просить затвердити, оскільки примирився з обвинуваченим, матеріальних та моральних претензій до нього не має. Угоду уклав добровільно, наслідки укладення зрозумілі. Проживають разом з 2002 року, прикрий випадок стався вперше, так як не хотів допомагати по господарству. Наразі обвинувачений проживає окремо з матір`ю в сусідньому будинку.

Обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, щиро розкаявся, просить затвердити угоду про примирення з потерпілим, наслідки затвердження та невиконання якої йому зрозумілі. Вказав, що дійсно вчинив правопорушення за викладених вище обставин. З дружиною розлучилися, але продовжують проживати разом у будинку, який їй належить. Пасинок залишився проживати в старому будинку. Відносини доброзичливі.

Прокурор вказав на наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та визначили покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Враховуючи, що сторони досягли угоди про примирення, підписали її, при чому ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за викладених вище обставин, між сторонами досягнута домовленість про вид та розмір покарання, суд розглянув кримінальне провадження відповідно до положень ст.473, ч.5 ст.474 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке згідно ст.12 цього Кодексу відноситься до кримінальних проступків.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений, беззастережно визнавши свою винуватість у зазначеному діянні, цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог ст.65 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових правопорушень судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Із досліджених судом даних про особу, ОСОБА_3 має постійне місце проживання, зареєстрований у батьківській хаті, проживав разом з дружиною та її сином у належній їй хаті з 2002 року, пенсіонер, інвалід ІІ групи з дитинства, в зв`язку із захворюванням епілепсія. Інших доходів, окрім пенсії, не має, періодично надають допомогу батьки. Утриманців не має. Не судимий, до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався.

В якості обставин, які пом`якшують покарання, у відповідності до положень ст.66 КК України суд враховує щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання, передбаченою ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Враховуючи вимоги ст.65 КК України, викладені обставини кримінального провадження, мету і мотиви, якими керувався обвинувачений при вчиненні кримінального правопорушення, а також його поведінку під час і після вчинення проступку, суд доходить висновку, що погоджене сторонами призначення покарання ОСОБА_3 у виді штрафу відповідає вимогам санкції ч.1 ст.125 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Отже, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України.

Заслухавши думку прокурора, суд з урахуванням викладеного дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим і обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, речові докази та судові витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався. Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку під час розгляду кримінального провадження, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу через відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.314,373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1