Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №347/1347/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1347/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої бухгалтером відділу культури та туризму Косівської міської ради, по ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 23.02.2026 року в період часу з 10:30 год. по 13:35 год., перебуваючи в будинку колишнього чоловіка ОСОБА_2 , намагалася спричинити фізичний біль та висловлювалася нецензурною лайкою.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала та пояснила, що не вчиняла відносно ОСОБА_2 фізичного чи психологічного насильства. Наданий ОСОБА_2 аудіозапис розмови між нею та ОСОБА_2 у присутності їхньої дитини - від грудня 2025 року - після отримання нею заяви ОСОБА_2 про розірвання їхнього шлюбу, про здійснення аудіозапису вона не знала. Стверджує, що ОСОБА_2 неодноразово на неї піднімав руку, кидав речами, писав передсмертну записку та інсценував суїцид після її побиття, пропадав з дому на кілька днів, потрощивши перед тим усе в хаті, переставав спілкуватися із нею по кілька днів після конфлікту

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 23.02.2026 року до нього зателефонувала ОСОБА_1 із проханням забрати великогабаритні свої речі із його будинку, оскільки вона домовилась із водієм та чекає на подвір`ї. Попередньо ОСОБА_1 на грунті ревнощів неодноразово провокувала його на конфлікти. До цього два місяці у неї був доступ до його будинку, але у подальшому він змінив замки. Його підвіз до будинку його товариш, він із ОСОБА_1 привітались, тон її спілкування був нормальний. Але, коли ОСОБА_1 забігла у будинок – вона почала розкидати і шкодити речі, ображати його особисто та членів його сім`ї, на зауваження не реагувала. Все це відбувалось у присутності їхньої дитини ОСОБА_3 . У подальшому у коридорі між ними відбулася штурханина, під час якої дитина отримала удар взуттям у обличчя зі сторони ОСОБА_1 , яке остання кидала у нього. Перебуваючи у кухні ОСОБА_1 , розкидала посуд, а він, намагаючись її «втихомирити», штовхнув ОСОБА_1 і вона впала. Після цього він вийшов на вулицю, а ОСОБА_1 продовжувала виносити з хати речі. У подальшому ОСОБА_1 написала на нього заяву в поліцію та було порушено кримінальне провадження по ч.1 ст.125 КК України, в рамках якого він вимушений був давати свої пояснення. У нього внаслідок вказаного конфлікту було садно на обличчі, але внаслідок відсутності умислу у ОСОБА_1 на спричинення цього тілесного ушкодження – за його клопотанням кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 з вказаного приводу було закрите і складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.173-2 КУпАП. Він припускав таку поведінку ОСОБА_1 під час забирання нею реченй, але не очікував такої від неї агресії, чим більше у присутності дитини. Внаслідок дій ОСОБА_1 йому було завдано фізичний біль та шкоду психологічного характеру, яка виявлялась у його особистих образах, приниженні при дитині з боку ОСОБА_1 . Раніше ОСОБА_1 неодноразово вчиняла із ним скандали на грунті ревнощів, яких він уникав шляхом замкнення себе у кімнаті свого будинку, тікав х хати для уникнення конфлікту із ОСОБА_1 .

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та пояснень потерпілого, постанови про закриття кримінального провадження та інших письмових і електронних доказів, керуючись законом, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

За змістом ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення тощо.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суд не може вийти за межі вказаного у протоколі складу правопорушення та його кваліфікації, як і не має права збирати інші докази. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч.2 ст.251 КУпАП).

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У даному випадку, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство, яке виражалося у психологічній та фізичній формі, відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , що підтверджується поясненнями потерпілого та кривдника.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Так, відповідно до п. 3 ч.1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Судом встановлено, що вказані у протоколі дії адмінпритягуваної були спрямовані у адресу потерпілого ОСОБА_2 у зв`язку із тривалими неприязними відносинами між колишнім подружжям, пов`язаними із розлученням та обставинами, що йому передували, які проявлялися у взаємних звинуваченнях подружжя щодо забезпечення сім`ї, взаємних образах один одного та ревнощів.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується письмовими та електронними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №737500 від 29.05.2026 року (а.с.1), супровідним листом (а.с.2), постановою про закриття кримінального провадження від 20.05.2026 року (а.с.3-5), протоколом допиту потерпілого від 26.012є.2026 року (а.с.6-7), письмовим поясненням ОСОБА_1 (а.с.8-9), формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.11), копією обвинувального акту (а.с.18-20), копією клопотання про закриття кримінального провадження від 12.05.2026 року, копією позовної заяви про розірвання шлюбу, копією рішення суду від 20.01.2026 року, інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копією договору дарування житлового будинку, дисками з аудіозаписом та відеозаписом, поясненнями адмінпритягуваної та потерпілого в судовому засіданні.

За формою визначено низький рівень небезпеки вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_2 неодноразово уникав із нею конфліктних ситуацій, шляхом відсторонення, вдавався до суїцидальних дій, отже - зазнавав психологічного стресу і тиску з боку ОСОБА_1 , тому суд вбачає у діях ОСОБА_1 наявність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

Санкцією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства у виді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують/обтяжують відповідальність винної.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинене правопорушення, суддя визнає вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок неприязних відносин через розлучення між колишнім подружжям.

Обставиною, що обтяжує відповідальність за вчинене правопорушення, суддя не встановлено.

З змістом ст.22 КУпАП: при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, обставину, що пом`якшує відповідальність винної, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність винної, тривалість і характер вчиненого правопорушення, попередню поведінку потерпілого (зміна замків у своєму будинку, що ускладнило доступ до своїх речей ОСОБА_1 та викликало у неї обурення), вчинене адміністративне правопорушення слід визнати малозначним за своїм дійсним характером, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності із підстав, передбачених ст.22 КУпАП, обмежившись оголошенням їй зауваження.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу (ч.2 ст.284 КУпАП), тому ця справа підлягає закриттю із вище наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 22, 221, 283, 284 КУпАП, суддя

УХВАЛИЛА:

звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, та оголосити їй зауваження.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв`язку із звільненням її від адміністративної відповідальності згідно ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення та оголошенням їй зауваження.

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д.С. Драч