Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №192/1860/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1860/26

Провадження № 1-кп/192/246/26

В И Р О К

Іменем України

"01" липня 2026 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (колишнього Солонянського) району Дніпропетровської області кримінальне провадження №12026047160000116, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2026 року відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Микільське-на-Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, посада – старший оператор 3 відділення електронної підтримки взводу управління роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , військове звання – молодший сержант, громадянин України, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді старшого оператора 3 відділення електронної підтримки взводу управління роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, 05 червня 2026 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, перебуваючи на автовокзалі за адресою: м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони,буд. № 10 знайшов на землі один прозорий сліп-пакет із полімерного матеріалу з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору. Розуміючи, що в прозорому сліп-пакеті з полімерного матеріалу знаходиться наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, він підняв із землі знайдений прозорий сліп-пакет з полімерного матеріалу з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору і поклав до внутрішнього карману належного йому рюкзака синього кольору, тим самим, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав та почав зберігати при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, для подальшого особистого вживання, без мети збуту.

Далі, 05 червня 2026 року приблизно о 13 годині 20 хвилин перебуваючи на автовокзалі за адресою: м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. № 10, ОСОБА_3 зберігаючи при собі у внутрішньому кармані належного йому рюкзака синього кольору раніше знайдений ним один прозорий сліп-пакет з полімерного матеріалу з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, сів на пасажирське сидіння громадського транспорту та почав рухатися в якості пасажира автодорогою в напрямку с. Червонокам?яне Дніпровського району Дніпропетровської області, здійснивши таким чином умисне переміщення наркотичного засобу в межах території України, тобто вчинив його незаконне перевезення, без мети збуту.

Того ж дня, а саме 05 червня 2026 року, приблизно о 19 голині 00 хвилин, ОСОБА_3 прибув до с. Червонокам?яне Дніпровського району Дніпропетровської області та проходячи пішки територію блок-посту, розташованого на 440-й кілометрі автошляху 11-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя» в с. Червонокам?яне Дніпровського району Дніпропетровської області, був зупинений працівником сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області згідно ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 9 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 29.12.2021. Під час перевірки документів, що посвідчують особу, на запитання працівника поліції, чи має ОСОБА_3 при собі речі або предмети, обіг яких заборонений, останній повідомив, що має при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який він зберігає для власного вживання без мети збуту.

Далі, 05 червня 2026 року в період часу з 20 години 05 хвилин до 20 години 08 хвилин під час проведення огляду місця події на блок-посту в с. Червонокам' яне Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 в присутності двох понятих добровільно надав для огляду працівникам поліції один прозорий сліп-пакет з полімерного матеріалу, із наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 8,3140 г, (маса якого в перерахунку на суху речовину становить 7,3696 г) який він незаконно придбав, зберігав та перевозив для особистого вживання, без мети збуту.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, встановлена судом поза розумним сумнівом з таких підстав.

29 червня 2026 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, затверджений прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_5 .

Обвинувальний акт надійшов до суду разом з реєстром матеріалів досудового розслідування; розпискою обвинуваченого та захисника – адвоката ОСОБА_6 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; заявою ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності.

До обвинувального акту додані: письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими дізнанням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті дізнання обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. ст. 369 - 371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження, а вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Отже, відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті в якості обставини, яка пом`якшує покарання вказано щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання стороною обвинувачення не встановлено.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 судом встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього, є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, в реєстрі наркологічних та психіатричних хворих не перебуває, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку не можливе без його ізоляції від суспільства. Підстави для застосування правил ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

На підставі викладеного, суд враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, та йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, враховуючи що обвинувачений свою вину визнав та є раніше не судимим.

Суд також не вбачає підстав для призначення більш суворішого покарання.

При вирішенні долі речових доказів суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно постанови про визнання речовим доказом та визначення місця зберігання від 11 червня 2026 року, DVD-R диск з написом «Біловецький 309 ККУ пост» було визнано речовим доказом, який залишено на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Суд вважає, що вказаний диск слід залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Згідно постанови про приєднання речей до кримінального провадження як речових доказів та визначення місця зберігання від 20 червня 2026 року речовина рослинного походження масою 8,3140 г, маса в перерахунку на суху речовину – 7,3696 г, яка була поміщена та упакована до спец пакету № 6512334 було визнано речовим доказом, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1.

Суд вважає, що такі речові докази слід знищити, оскільки вони є вилученими з цивільного обороту.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В обвинувальному акті зазначено, що витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню склали 2 406 гривень 80 копійок. Вказані витрати підтверджуються Довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженню №12026047160000116 та підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази по справі:

-DVD-R диск з написом «Біловецький 309 ККУ пост» – залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження;

-речовину рослинного походження масою 8,3140 г, маса в перерахунку на суху речовину – 7,3696 г, яка була поміщена та упакована до спец пакету № 6512334 згідно квитанції № 000862 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 2 406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок документально підтверджених витрат на залучення експерта в дохід державного бюджету.

Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні до ОСОБА_3 , а саме – запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1