Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №757/7368/23-ц — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 757/7368/23-ц

Провадження № 2/185/1708/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Гоцій А.В., представника позивача адвоката Гришиної Т.А., представника відповідачів адвоката Малик Р.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету позову: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету позову: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 . Позивач з поважних причин пропустила строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідачі звернулися з відзивом на позов, у якому просили суд відмовити в задоволенні позову вважаючи, що позивач мав можливість своєчасно звернутися до нотаріальних органів з метою подачі відповідної заяви.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала обґрунтовуючи його обставинами викладеними в позовній заяві.

Представник відповідачів позов не визнав посилаючись на письмовий відзив на позов.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 , якій помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 квітня 1990 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , ( ОСОБА_2 ).

ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

04 квітня 2022 року нотаріус Київського міського нотаріального округу здійснила реєстрацію у Спадковому реєстрі та відкрила спадкову справу № 4/2022.

Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини за Законом в передбачений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини до нотаріуса не звертались.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, але не більше ніж на чотири місяці. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України). Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (ч. 4 ст. 4 ЦК України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону).

Таким чином, кінцевий строк для подання Заяви про прийняття спадщини для ОСОБА_1 було 02 вересня 2022 року.

Позивач, ОСОБА_1 , посилається у позові на те, що 30 березня 2022 року вона разом з малолітнім сином покинула територію України. Влітку вона тимчасово повернулась в Україну з метою подання заяви про прийняття спадщини за померлим батьком. При підготовці пакету необхідних документів останньою виявлено відсутність її свідоцтва про народження. З метою не витрачати час, ОСОБА_1 нотаріально завірила заяву про прийняття спадщини та звернулась за юридичною допомогою щодо отримання дублікату свідоцтва про народження та знову покинула територію Україну.

Станом на 01 жовтня 2022 року виконавцями послуги надані не були, дублікат свідоцтва про народження ОСОБА_1 не отримано. 04 жовтня 2022 року іншим представником ОСОБА_1 отриманий дублікат свідоцтва про народження, зібрано інші необхідні документи та відправлено вищезазначеним листом 13 жовтня 2022 року.

Згідно Скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К., ОСОБА_1 , 11.07.2022 року видала посвідчену приватним нотаріусом Гапон Т.В. - Довіреність іншій особі і уповноважила її для представництва інтересів перед третіми особами. При цьому, ні позивач ні уповноважені на це представники не скористались своїм правом для прийняття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 (за Законом) у 2022 році, про існування якої їм було достеменно відомо у 2022 році, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони знали та могли подати заяву про прийняття спадщини, однак цього не зробили, у зв`язку із чим пропустили шестимісячний термін для прийняття спадщини без поважної причини.

Водночас, заява про прийняття спадщини є самостійним документом та може бути надіслана без інших документів, в тому числі без Свідоцтва про народження (навіть у разі коли поштою надходить заява про прийняття спадщини, справжність підпису на якій не засвідчена нотаріально, заява приймається і реєструється в журналі реєстрації вхідних документів та в книзі обліку та реєстрації спадкових справ); по-друге: згідно підпункту 4.2 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України «доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану; повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису; копії актових записів; копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин», та відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» «нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них», а саме «використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України», - то у разі наявної інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актових записів необхідності подавати Свідоцтва про народження немає (нотаріус самостійно формує повний витяг щодо актового запису про народження).

Разом з тим, перебування ОСОБА_1 за кордоном не може бути поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки діючим законодавством України для громадян України, які перебувають за кордоном, встановлений спеціальний порядок подання заяви про прийняття спадщини, який передбачає кілька альтернативних варіантів оформлення та подання вказаної заяви, жодним з яких вона не скористалась.

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач має повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили його звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 , вона не скористалась своїм правом для прийняття спадщини після смерті батька (за Законом) у 2022 році, про існування якої її було достеменно відомо у 2022 році, тобто до 02 вересня 2022 року вона могла подати заяву про прийняття спадщини, однак цього не зробила, у зв`язку із чим пропустила шестимісячний термін для прийняття спадщини без поважної причини.

Таким чином, підстави, на які посилається ОСОБА_1 , не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими Закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.76,81,263,264,265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету позову: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 01 липня 2026 року.

Суддя: В. О. Головін