Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №185/3545/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3545/26

Провадження № 2/185/4626/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Гоцій А.В., розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

Позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 94721.64 гривень. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що у зв`язку з несплатою відповідачем своєчасно аліментів на утримання дитини, виникла заборгованість, тому вона вважає за необхідне стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів.

Позивач просив суд слухати справу без її участі.

Відповідач в судове засідання тричі не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду в тому числі доставкою СМС-повідомлення.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Судовим наказом судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 18.09.2018 у справі № 181/971/18 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до зазначеного наказу відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мімуму для дитини відповідного віку, і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 12.09.2028 і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі наказу суду було видано виконавчий лист №181/971/18 від 18.09.2018, який перебуває на виконанні в Петропавлівському відділі державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Водночас, відповідач належним чином свій обов`язок щодо утримання дитини не виконує, систематично ухиляється від виконання рішення суду та допускає значну заборгованість зі сплати аліментів. Згідно з довідкою державного виконавця від 20.02.2026 заборгованість за аліментами станом на 31.01.2026 становить 94721,64 гривень. Тривале ухилення відповідача від виконання рішення суду свідчить про його недобросовісну поведінку та є підставою для застосування передбаченої законом відповідальності у вигляді неустойки.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 141, 180 СК України, ст. 11 Закону України “Про охорону дитинства” батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, такий обов`язок є рівним для обох батьків, а розірвання шлюбу між ними, проживання батьків окремо від дитини не звільняє від даного обов`язку щодо дитини. Таким чином, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у ч. 4 ст. 155 СК України. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2024 по справі №761/43598/21 зазначив, що є два способи виконання обов`язку батьків, які проживають окремо, в утриманні дитини: за домовленістю (добровільно), або за рішенням суду. Розмір та вид відповідальності за прострочення сплати аліментів встановлено ч. 1 ст. 196 СК України. Так, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом. Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Частиною 1 ст. 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

У своїй постанові у справі №333/6020/16 від 03.04.2019 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію щодо обчислення пені у зв`язку із несплатою аліментів і зазначила, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не в повному розмірі, пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1%. Строк прострочення вираховується із урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помноженого на 1%.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці.

Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

P = (A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де: Р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 № 14-37цс18.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.01.2025 по 31.01.2026 становить: 172351,97 грн., відповідно до наведеного нижче розрахунку: заборгованість на 30 період число поточного місяця кількість днів сума 2025 рік січень 6107,25 399 24 368,93 лютий 5986,75 371 22 210,84 березень 6391,75 340 21 731,95 квітень 6441,75 310 19 969,42 травень 6515,25 279 18 184,05 червень 6792,75 249 16 914,95 липень 6853,25 218 14 939,09 серпень - - 0,00 вересень 6854 157 10 760,78 жовтень 6973 126 8 785,98 листопад 7926,5 96 7 609,44 грудень 6946 65 4 514,90 2026 рік січень 6946 34 2 361,64

Оскільки сума неустойки (пені), відповідно до вимог ч. 1 ст. 196 СК України не може бути більше 100 відсотків заборгованості, враховуючи встановлений державним виконавцем розмір заборгованості зі сплати аліментів 94 721,64 грн, позивачка вважає за необхідне стягнути з відповідача неустойку (пеню) у такому ж розмірі, що відповідає максимальному розміру, встановленому ст. 196 СК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РКНОПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РКНОПП НОМЕР_2 , неустойку (пеню) зі сплати аліментів за період з 12.09.2018 по 01.06.2025 у розмірі 94721,64 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , РКНОПП НОМЕР_1 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1331.20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін