Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №204/10538/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа №204/10538/25

Провадження №2/204/753/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Книш А.В.,

секретар судового засідання Малкамова О.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/4 квартири АДРЕСА_1 . На обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04.06.1993 ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить спірна квартира. ОСОБА_5 є батьком позивача та ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер, після смерті якого відкрилася спадщина на частку спірної квартири. 19.07.2019 позивач звернулася до Волноваської державної нотаріальної контори із заявою про спадкування після померлого батька ОСОБА_5 . Також позивачу відомо, що до Волноваської державної нотаріальної контори звернулися її мати - ОСОБА_3 , та її брат - ОСОБА_4 , із заявами про відмову від права на прийняття належної їм спадщини за законом, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_5 на користь позивача. Відповідно до відповіді першого заступника начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції N25444/П-2511/15.1 від 06.08.2025 на запит позивача щодо місцезнаходження документів нотаріального діловодства та архіву Волноваської державної нотаріальної контори та оформлення спадкових прав, їй повідомлено, що наказом міжрегіонального управління до особливого розпорядження оголошено простій Волноваської державної нотаріальної контори. Документи нотаріального діловодства та архіву Волноваської державної нотаріальної контори, у тому числі спадкові справи, до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались та не були вивезені з адреси розташування контори, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо. Місто Волноваха є тимчасово окупованим з 12 березня 2022 року. До моменту окупації позивач не отримала свідоцтво про спадкування після померлого батька. Таким чином, позивач позбавлена можливості набуття права власності на спадкове майно шляхом звернення до органів нотаріату за місцем відкриття спадщини, тому вимушена звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

23 листопада 2025 року до суду надійшли відзиви на позовну заяву, у якому відповідачі позов визнали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 11 березня 2026 року витребувано у Відділу "ЦЕНТР НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ" Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області інформацію про склад сім`ї ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , або зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_5 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Разом з цим, представник позивача ОСОБА_1 не змогла пояснити чому позивач не звернулася до нотаріуса на території України вільній від окупації з метою прийняття спадщини після смерті батька. Представник позивача ОСОБА_1 лише посилалася на те, що позивач зверталася до нотаріуса на підконтрольній території України з метою прийняття спадщини, але їй усно було відмовлено з посиланням на статтю 66 Закону України «Про нотаріат», а тому жодних доказів в даній частині надати не може. Також представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що їй не відомо, чому позивач не змогла отримати свідоцтво про прийняття спадщини після смерті батька впродовж періоду з 2019 року до введення воєнного стану у 2022 року, ураховуючи, що спадкову справу заведено у липні 2019 року.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, до початку судового засідання надали заяви про розгляд справи без їх присутності.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_1 , а також дослідивши наявні докази, судом встановлені такі фактичні обставини.

02 серпня 1965 року відповідач ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , від якого мають двох дітей: позивача та відповідача ОСОБА_4 (а.с.18,20,93-94).

Позивачем до позову долучено копію свідоцтва про право власності на житло від 04 червня 1993 року, виданого промислово-комерційним центром «Електрон», відповідно до якого квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить ОСОБА_5 , позивачу та відповідачам (а.с.21).

Відомості про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні (а.с.27).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, з яким станом на день його смерті за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані позивач та відповідачі (а.с.19,87).

19 липня 2019 року державним нотаріусом Волноваської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу №398/2019 після смерті ОСОБА_5 (а.с.5).

З відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за вих.N25444/П-2511/15.1 від 06.08.2025 встановлено, що наказом міжрегіонального управління до особливого розпорядження оголошено простій Волноваської державної нотаріальної контори. Документи нотаріального діловодства та архіву Волноваської державної нотаріальної контори, у тому числі спадкові справи, до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались та не були вивезені з адреси розташування контори, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо (а.с.4).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частиною третьою статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

У цій справі спір виник щодо оформлення спадщини, яка була прийнята спадкоємцем на тимчасово окупованій території та оформлення якої не було завершено.

Пунктом 21 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Відповідно до статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII (далі - Закону 1207-VII) особливості реалізації права на спадкування щодо тимчасово окупованої території, передбаченої частиною першою статті 3 цього Закону, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно частини першої статті 3 Закону 1207-VII у вказаній редакції для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом першим підпункту 2.11 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, якщо спадщина відкрилася на окремих територіях України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі (далі - окремі території України), та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але неможливо продовжити провадження внаслідок її знищення або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням активних бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець, другий з подружжя (колишній з подружжя), продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця, другого з подружжя (колишнього з подружжя).

Таким чином, підпунктом 2.11 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку остаточно унормовано процедуру оформлення спадщини, яка була прийнята спадкоємцем на тимчасово окупованій території та оформлення якої не було завершено.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987), територія м. Волноваха Донецької області є тимчасово окупованою територією з 10 березня 2022 року, тому положення статті 11-1 Закону 1207-VII, пункту 21 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та абзацу першого підпункту 2.11 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, застосовуються до спадщини, відкритої та прийнятої, але не оформленої на території м. Волноваха до початку тимчасової окупації.

Отже, спадкоємець може звернутися із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на тимчасово окупованій території до початку тимчасової окупації та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, в будь-якому місті на території України (вільній від окупації), до державного або приватного нотаріуса.

Такий висновок щодо застосування статті 11-1 Закону 1207-VII сформульований Верховним Судом у постановах від 28 червня 2023 року в справі № 524/1413/22 , від 13 листопада 2023 року в справі № 638/7337/21, від 24 грудня 2024 року в справі №205/8471/22, що, у тому числі, спростовує доводи представника позивача в частині неможливості звернення позивача до державного чи приватного нотаріуса в будь-якому місті на території України.

Тобто, позивач має можливість оформити спадкові права після смерті батька шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальній конторі, а звернення до суду є передчасним.

Судом неодноразово роз`яснювалося представнику позивача ОСОБА_1 можливість звернення позивача до будь-якого державного чи приватного нотаріуса на території України (вільній від окупації) з метою отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом або постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Однак представник позивача ОСОБА_1 своїми процесуальними правами розпорядилася на власний розсуд та категорично відмовлялася від вчинення позивачем таких дій, посилаючись на отримання позивачем усної відмови від нотаріуса, про що докази суду надати не може.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі статті 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий