Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №173/2131/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2131/26

Номер провадження1-кп/173/189/2026

В И Р О К

іменем України

30 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у спрощеному порядку кримінальне провадження (ЄРДР № 12026046430000028 від 11.05.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Тарутинського району, Одеської області, громадянина України, не одруженого, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 10.05.2026 року близько о 18:40 годин, більш точний час не встановлено, перебував на платформі «Гранове», яка розташована у с. Гранове Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області, де також у цей час перебував потерпілий ОСОБА_5 , який, разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , щойно під`їхали до платформи «Гранове» електропотягом. ОСОБА_4 був знайомий із потерпілим ОСОБА_5 раніше.

Так, у вказаний день та час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, через те, що останній грубо та з лайкою спілкувався зі співмешканкою ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , яка зустрілась із ОСОБА_5 на виході з електропотягу біля станції «Гранове».

Після чого, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на протиправне спричинення легких тілесних ушкоджень, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи їх наслідки, наблизився до потерпілого ОСОБА_5 на відстань менше витягнутої руки, та почав наносити удари головою по переніссю потерпілого у кількості не менше трьох ударів, після цього своєю лівою рукою повалив ОСОБА_5 на землю, де останній втратив свідомість, та далі продовжив наносити удари по голові та тулубу потерпілого своїми ногами.

У результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців, саден та поверхневої рани на голові, крововиливу в склеру правого ока, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, заявою обвинуваченого та потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 і ч. 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Під час досудового розслідування обвинувачений подав заяву, в якій зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст обставин, встановлених досудовим розслідуванням, а також роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, потерпілий ОСОБА_5 надав письмову згоду із встановленими під час досудового розслідування обставинами, підтвердив свою обізнаність щодо обмеження права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

У своїй заяві ОСОБА_4 , за участю захисника, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, зазначивши, що його згода на такий порядок розгляду кримінального провадження є добровільною.

Дослідивши подані прокурором разом з обвинувальним актом матеріали досудового розслідування, суд не встановив обставин, які б свідчили про самообмову обвинуваченого, оскільки його позиція щодо обставин кримінального правопорушення протягом досудового розслідування залишалася незмінною. Крім того, під час досудового розслідування обвинуваченому було забезпечено право на захист шляхом залучення захисника. Будь-яких зауважень, заперечень чи скарг щодо дій працівників органу досудового розслідування сторона захисту не заявляла.

Крім цього, судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, встановлені під час дізнання обставини не оспорює і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяв та клопотань інших учасників кримінального провадження, суд доходить висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.

Отже, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 винен у вчиненні кримінального проступку і дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшує та обтяжує покарання, а саме:

ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше не судимий, є осудним, не працює, інвалідності не має, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

На переконання суду, призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, і відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку та даним про особу обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 381- 382, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження у порядку, передбаченому ст. 381 та ст. 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору, обвинуваченому та потерпілому.

Суддя ОСОБА_1