Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 30 червня 2026 р.
Справа: №199/6016/25
Суддя: СПАЇ В. В.
Справа № 199/6016/25
(2-а/199/18/26)
РІШЕННЯ
Іменем України
01.07.2026
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Акціонерне товариство «Укрпошта», про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.04.2025 р. його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з неявкою 23.01.2025 р. без поважних причини за повісткою №1850039 до ТЦК та СП. Відповідно до оскаржуваної постанови, виклик здійснювався засобами поштового зв`язку за допомогою Акціонерного товариства «Укрпошта», а саме шляхом направлення рекомендованого листа за зареєстрованою адресою проживання; фактичного отримання повістки не було, що підтверджується поверненням поштового відправлення до відправника, у зв`язку з чим, на переконання позивача, мало місце порушення процедури порядку виклику військовозобов`язаних до ТЦК та СП. Позивач, заперечуючи факт вчинення ним адміністративного правопорушення, наполягає на тому, що притягнення його до адміністративної відповідальності відбулося поза межами встановленого статтею 38 КУпАП строку, зазначає, що не був належним чином повідомлений про його виклик до ТЦК та у зв`язку з цим просить скасувати постанову № 340 від 11.04.2025 року про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на підставі ст.ст. 38, 247 КУпАП закрити провадження у справі.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.
У письмових поясненнях представник третьої особи просив суд звернути увагу на таке.
Надання послуг поштового зв`язку проводиться об`єктами поштового зв`язку Укрпошти згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року №1071), далі по тексту - Правила, Закону України «Про поштовий зв`язок», Актів Всесвітнього поштового союзу та розпорядчих документів Укрпошти.
Правила є спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, відповідно до якого, поряд з вимогами Закону України «Про поштовий зв`язок» та Актами Всесвітнього поштового союзу, об`єктами поштового зв`язку здійснюється надання послуг поштового зв`язку та яким встановлено порядок доставки рекомендованих листів з позначкою «Повістка ТЦК».
Відповідно до ч. 2 п. 16 Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками “Повістка ТЦК”, “Вручити особисто”.
Згідно з ч. 2 та 4 п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Пунктом 85 Правил встановлено, що поштові відправлення з позначкою “Вручити особисто”, адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”, адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками “Повістка ТЦК”, “Вручити особисто” підлягають врученню особисто адресатам.
Відповідно до ч. 3 п. 101 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначками “Судова повістка”, “Повістка ТЦК” або реєстрованого поштового відправлення з позначкою “Адміністративна послуга” такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Враховуючи те, що у позовній заяві відсутні номер рекомендованого листа з позначкою «Вручити особисто» на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відправником якого був ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтвердити чи спростувати зазначену у позовній заяві інформацію не надається можливим, оскільки технічні можливості пошуку по прізвищу та адресі відсутні.
Проте, у разі якщо адресат не звернувся до поштового відділення за отриманням листа, його у відповідності до вимог Правил повернуто за зворотною адресою відправникові із зазначенням причини “адресат відсутній за зазначеною адресою”.
Зазначення інших причин повернення рекомендованих листів із позначкою «Повістка ТЦК» «Вручити особисто» не передбачена вимогами нормативних та розпорядчих документів.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом на підставі відповідної постанови встановлено, що 11.04.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 було винесено постанову №340 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (накладено стягнення у виді штрафу); відповідно до постанови №340 від 11.04.2025 р. громадянину ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було направлено повістку для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_5 о 14.00 годині 23.01.2025 р., у строк та місце, зазначені в повістці, не з`явився. Про поважність причин неприбуття у встановлений законом строк ІНФОРМАЦІЯ_6 не повідомив.
Винесенню постанови передувало складення стрільцем взводу охорони ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 р., згідно з яким 29.01.2025 р. військовозобов`язаний ОСОБА_1 в порушення вимог, передбачених абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 пп.1 п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560, не з`явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, про причини неявки не повідомив.
На підставі відповіді директора департаменту клієнтської підтримки АТ «Укрпошта» від 18.04.2025 р. на звернення позивача зазначено, що рекомендований лист №0610222133508, прийнятий до пересилання 14.01.2025 р. з об`єкту поштового зв`язку м. Київ (поштовий індекс 05300) на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), надійшов 15.01.2025 р. до відділення поштового зв`язку №49087 м. Дніпро – 87 та був 15.01.2025 р. виданий листоноші для здійснення доставки… . зазначений рекомендований лист не було вручено через відсутність одержувача за вказаною адресою. Оповіщення про надходження рекомендованого листа №0610222133508 було здійснено шляхом вкладення бланка повідомлення ф.22а в поштову скриньку одержувача. … номер телефону у адресі одержувача не зазначений, через що sms – viber – повідомлення адресата про надходження даного поштового відправлення не здійснювалося. Якщо фізична особа не з`явився за одержанням відправлення з позначкою «Судова повістка» або «Повістка ТЦК», працівник відділення на довідці ф. 20 робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом, зазначається прізвище та проставляється відбиток календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає її до відправника.
Згідно з обліковими даними АТ «Укрпошта» 24.01.2025 р. вищезазначене поштове відправлення повернуто за зворотною адресою відправника та 25.01.2025 р. вручене представнику відправника.
Позивач заперечує правомірність оскаржуваної ним постанови з підстав, зазначених в позовній заяві.
Дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч.ч. 1 – 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд керується наступним.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжується та триває до цього часу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Постановою КМУ № 1147 від 08.10.2024 "Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку" внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.
Згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N270 від 15.03.2009 року, передбачено, зокрема, що "Рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В силу пункту 6.12.3 Регламенту внутрішньої письмової кореспонденції рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.
Згідно з пунктом 6.12.4. Регламенту, у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою "Повістка ТЦК" адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК" ф.22а, де додатково проставляє позначку "Повістка ТЦК", як вказано на рис. 16. В аркуші ф. 8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
Відповідно до пункту 6.16 Регламенту інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.
Суду відповідачем не надано доказів на підтвердження про наявність чи відсутність на конверті з повісткою контактного номеру телефону позивача, що у свою чергу, унеможливлює надання судом висновку про належне чи неналежне виконання обов`язку листоноші інформувати адресата про надходження повістки засобами телефонного зв`язку.
Водночас відповідачем суду не надана копія повідомлення ф. 22 із проставленням позначки "Повістка ТЦК", відмітки про причину невручення, та зазначенням на зворотному боці відправлення дати вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
Відтак, суду не надані докази щодо здійснення спроб вручення повістки позивачу шляхом телефонного дзвінку на його мобільний номер або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК" ф.22а, де додатково проставляється позначка "Повістка ТЦК", у зв`язку зчим для суду наявні підстави вважати, що позивач не був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №210/5129/17 та від 20 травня 2022 року у справі №340/370/21.
Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Такі висновки були висловлені також Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 та підтримані, зокрема, у постанові від 16 листопада 2023 року у справі №300/3110/20.
В контексті наведеного, суд вважає за доречне звернути увагу на суттєвий розмір штрафу, що у свою чергу, покладає на відповідача вимогу належним чином пересвідчитись у сповіщенні особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення може бути визнана виключно умисна поведінка, направлена на ухилення від обов`язку прибути по повістці. Відсутність ж доказів обізнання особи про існування повістки, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність факту належного оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ТЦК та СП для уточнення даних.
Суд констатує, що нездійснення відповідачем перевірки належного оповіщення військово зобов`язаного про необхідність з`явитись до ТЦК та СП, не може покладати на особу, в даному випадку на позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
В п. 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 р. у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідач не виконав обов`язок доказування: не надав доказів про дотримання ним порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення, визначеного КУпАП, не спростував доводів позивача щодо того, що останній не отримував повідомлень про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, для суду відповідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч.ч. 1 – 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору ,порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу тощо.
При зверненні до суду позивач сплати судовий збір в розмірі 1211,20 грн., що підтверджується відповідною платіжною інституцією.
Такі витрати пов`язані з розглядом справи, втім, судовий збір сплачений в більшому розмірі, ніж передбачений законом (605 грн. 60 коп.).
Відповідно до ч. 1 та ч. 7, ч. 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, за результатами судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 605 грн. 60 коп., решта сплаченого судового збору, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 6-10, 12, п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 22, ч. 1 ст. 25, ст.ст. 72-77, 79, 90, ч. 1 ст. 139, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 241, ст.ст. 242-246, ч. 4 ст. 250, 255, 286 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Акціонерне товариство «Укрпошта» про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2025 р. ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 605 (шістсот п`ять ) грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) решту сплаченого судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 50 коп. відповідно до платіжної інструкції код документа 9376 – 3556 – 9916 – 1439.
Повний текст рішення суду складено 01.07.2026 р.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї
Оригінал: reyestr.court.gov.ua